ТОП 10:

Екскурсїі-огляди, розглядання предметів і бесіда про них, екскурсії за межі дошкільного закладу



У програмах виховання і навчання дітей у дошкільних закладах чітко визначено тематику ознайомлення дітей з найближчим довкіллям. Так, наприклад, на четвертому році життя діти повинні орієнтуватись у приміщенні своєї групи, знати розташування усіх кімнат, їх назву, призна­чення, орієнтуватися на ділянці дошкільного закладу. Знати те, що знаходиться на ділянці групи (майданчик для ігор, квіткові клумби, дерева, доріжки, парки, грядки, обладнання та його призначення, місце збереження ігра­шок). Знати, де знаходяться іграшки, книжки, посуд, їх призначення. Розрізняти за формою, призначенням і наз­вою схожі предмети: тарілка глибока і мілка, ложка сто­лова і чайна, чашка, склянка.

На п'ятому році життя дітей треба познайомити з послі­довністю деяких трудових процесів, призначенням і назвою деяких знарядь праці (повар використовує ножі, каструлі, м'ясорубки тощо).

У старшому дошкільному віці діти вже повинні знати розташування і назву приміщень (зала, кабінет завідуючої, лікаря, кухня, інші групи). Необхідно познайомити дітей з машинами, приладами, що полегшують працю людей (ку­хар використовує електричну м'ясорубку, овочерізку, помічник вихователя - пилосос, полотер, праля - пральну машину); познайомити дітей з пральною машиною, пило­сосом, холодильником, телефоном, радіоприймачем, теле­візором тощо.


 




Алла Богуш, Наталія Гавриш


Методика ознайомлення дітей з довкіллям


 


Програмами передбачається познайомити дітей як з предметами (приладами) сучасного побуту (електросамовар, електрочайник, пилосос, овочерізка, кавомолка тощо), так і з предметами старовини (ткацький верстат, прядка, глиняний посуд, мисник, рогачі, лава, скриня, рубель тощо).

Провідними методами ознайомлення дітей з предмета­ми побуту і найближчого довкілля є розглядання предметів, бесіда про них та екскурсії-огляди чи "місцеві екскурсії". Є.І.Тихеєва звернула увагу на необхідність використання чуттєвого досвіду в розвитку дітей. "Сенсорний і мовленнєвий розвиток, писала вона, - відбувається в тісній єдності. Практику дітей потрібно організовувати так, щоб "світ безпосередніх сприймань відбивавсь у мовленні". Уявлення повинно передувати слову, але слово повинно йти слідом за уявленням"1.

Є.І.Тихеєва є автором цінного методу з розвитку мов­лення дітей - екскурсій-оглядів. Вона рекомендувала два способи використання довкілля: наближення середовища до дітей і дітей до явищ довкілля, шляхом екскурсій та екскурсій-оглядів.

Є.І.Тихеєва розробила ще у 30-х роках XIX століття орієнтовну тематику екскурсій-оглядів (буфет, плитка, ванна, ліжко, опалення, телефон, рояль, радіо) з поступо­вим ускладненням програмного матеріалу в кожній віковій групі. Сьогодні тематику екскурсій-оглядів можна значно розширити. Майже кожна сім'я користується холодильни­ком, пральною машиною, пилососом, електропрасками, телевізором. Діти з дошкільного віку бачать ці предмети, але знайомство з ними залишається поверхневим. Спра­ведливо відзначала Є.І.Тихеєва, що "...скільки цінного ма­теріалу... проходить поза свідомістю дитини, не збагачуючи кола її уявлень, без впливу на розвиток мовлення тільки


тому, що на цей матеріал організовано не привертається увага дітей"1. Зволікання з розвитком чуттєвого досвіду в ознайомленні з довкіллям та предметами призводить до збіднення дитячого мовлення.

Для розширення знань дітей про предмети побуту й найближчого оточення пропонується тематика екскурсій-оглядів і номенклатурних занять на розглядання предметів і бесіду про них відповідно до програми кожної групи2.

Молодша група (4-й рік життя).

"Групова кімната".Дати поняття про групову кімнату. Вона світла, простора, великі вікна, багато квітів. У групо­вій кімнаті є столи і стільці, за якими діти будуть займа­тись, іграшковий куточок, шафи з іграшками, книжкові шафи, вітрина, стіл для розгляду книжок, акваріум.

Словник: групова кімната, іграшки, книжкова шафа, займатися, гратися, акваріум.

"Умивальна кімната": знати, що це кімната, в якій діти будуть умиватися, мити руки. В умивальній кімнаті є умивальники (раковина, кран, душ, гаряча і холодна вода). Умиватись і мити руки потрібно з милом. Витирати облич­чя і руки рушником - утирачем. Рушник для дівчинки -росяночка. Рушник для хлопчика - грайлик. Познайомити дітей з картинками-позначками. Розповісти порядок миття рук. Звернути увагу на зовнішній вигляд умивальної кімнати (стіни білі, викладені білими кахлями, біля раковини - рушники, все чисте). В умивальній кімнаті є туалет.

Словник: умивальна кімната, раковина, кран, мило, мильниця, душ, рушник, туалет, намилити, витерти, кахлі.

"Роздягальна кімната":знати, що це невелика кімната, у якійдіти роздягаються і одягаються на прогулянку. Уздоюк стін стоять шафи для одягу з картинками-


 


1 Тихеева Е.И. Развитие речи детей. - М.: "Просвещение", 1967. - С. 68. 160


1 Тихеева Е.И. Развитие речи детей. - М.: "Просвещение", 1967. - С. 64.

2 Боеуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика. - Запоріжжя:
"Просвіта", 2000.


г


Алла Богуш, Наталія Гавриш

позначками. У кожній шафі дві полички, верхня - для головних уборів, нижня - для взуття. На гачок вішають верхній одяг. Для зручності в роздягальній кімнаті є ослін­чики, килимки. Виховувати вміння самостійно одягатися, роздягатися, охайність.

Словник: роздягальна кімната, шафа, ослінчик, гачок, полички, одяг, взуття, лава.

"їдальня": знати, що їдальня знаходиться у груповій кімнаті, їдять діти за столами, кожний має своє місце. Роздає їжу і прибирає зі столів помічник вихователя Тамара Петрівна. Посуд зберігається у буфеті. У спеціальній кімнаті миють посуд. Виховувати охайність, уміння ко­ристуватися столовими приладами.

Словник: їдальня, сніданок, обід, полуденок, серветки, вечеря, ложка, хлібниця, чашка, смачного.

"Спальня":це простора, світла кімната, в якій діти сплять. У ній стоять ліжка з постільним приладдям. У спальні завжди тихо.

Словник: спальня, ліжко, спати, колискова.

"Нашаділянка" - познайомити дітей з ділянкою: май­данчик для ігор, пісочниця, колода, машина, пароплав, драбинка, гірка. Павільйон - веранда з лавами, ослінчи­ками. На ділянці багато квітів, дерев, кущів: горобина, ка­лина, явір, каштан. Виховувати любов до своєї ділянки, повагу до праці дорослих.

Словник: ділянка, майданчик, павільйон, колода, квіти, дерева.

Середня група (5-й рік життя)

"Книжкова шафа"- познайомити дітей з місцем, де зберігаються книжки, альбоми: книжкова шафа, вітрина. Показати різні види книжок (книжка-ширма, книжка з ілюстраціями, збірки, книжка-забава), альбоми, журнали, часописи, папки з ілюстраціями). Книжки розглядають у куточку книги за столами. Виховувати бережливе ставлення до книги.


Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Словник: вітрина, обкладинка, ілюстрації, журнал, часопис, збірки.

"Вікно"- познайомити дітей з джерелом денного світла у групі. Пояснити будову вікна: дерев'яні рами, скло; кватирка, фрамуга, підвіконня, ручка. Знати, що скло повинно бути завжди чистим.

Словник: скло, рама, фрамуга, кватирка, підвіконня.

"Буфет"■- дати поняття про місце, де зберігається по­суд. Познайомити з назвою посуду: столовий; чайний; гли­бока, мілка тарілка; столова, десертна, чайна ложка; чашка, кружка, виделка, ніж, чайник, каструля, відро. Знати їх призначення. Виховувати повагу до праці помічника вихо­вателя.

"Куточок природи"- уточнити знання дітей про назву місця, де знаходяться рослини, тварини, птахи. Пригадати, які квіти є в куточку природи, тварини, птахи, риби, їх назву. Познайомити з новими квітами, рибками. Привчати дітей піклуватися про тварин, птахів, доглядати рослини.

Словник: вольєр, тераріум.

"Постіль" - уточнити, на чому діти сплять (ліжко, роз-кладушка), познайомити з постільними приналежностями: матрац, простирадло, ковдра, підодіяльник, подушка, наволочка; пояснити їх призначення, де вони зберігаються. Активізувати цими словами словник.

"Іграшки"- уточнити назву окремих іграшок, познайо­мити з місцем їх зберігання. Привчати дітей дотримуватися порядку в ігровому куточку, берегти іграшки.

Словник: іграшки, конструктор, настільно-друковані ігри, іграшки-вкладинки, мозаїка, транспортні іграшки.

"Музичназала" - уточнити знання дітей про примі­щення, у якому проходять музичні заняття. Знати, що в залі стоять піаніно (рояль), шафа з іграшками. Зала просто­ра, світла. На свята в залі проводять дитячі ранки.

Словник: музична зала, піаніно, музичний керівник, ранок.


Алла Богуш, Наталія Гавриш

"Кабінет лікаря"- познайомити дітей з працею лікаря, медичної сестри: лікують, оглядають дітей, роблять щеп­лення, важать, слухають. Знати, що в кабінеті лікаря стоїть стіл, диван, ваги, шафа з медикаментами, ростомір. Уколи роблять шприцом.

Словник: медичні працівники, ваги, ростомір, медика­менти, шприц.

"Кухня" - познайомити з приміщенням, де готують їжу, обладнанням: столи, плитка, каструлі, дошки, машини та прилади, що полегшують працю людей (хліборізка, ово­черізка, м'ясорубка, картоплечистка). Знати, що їжу готує кухар, продукти привозить машина. Познайомити з працівниками кухні. Уточнити назву страв, що готують на кухні.

Словник: кухар, їжа, плитка, хліб, хліборізка, овоче­різка, м'ясорубка, картоплечистка, борщ, юшка, котлети, вареники.

Старша група (6-7 роки життя)

"Опалення" - познайомити з опаленням дошкільного закладу взимку: парове опалення, батареї (у сільській міс­цевості - пічки), їх розміщення, призначення, час опалення, гвинти для регулювання тепла, труби, котельня.

"Кабінет завідувача" - познайомити з роботою завідувача дошкільним закладом, її кабінетом. Завідувач піклується про дітей, дістає обладнання, іграшки, виписує продукти, приймає дітей до дошкільного закладу, відвідує заняття у групах, прогулянки, допомагає працівникам дошкільного закладу. У кабінеті є стіл, стільці, телефон, книжкова шафа, картини, комп'ютер, телефакс.

Словник: завідувач дошкільним навчальним закладом, кабінет завідувача, телефон, телефакс, комп'ютер.

"Піаніно"- дати поняття про музичний інструмент -піаніно, його будову: корпус, кришка, клавіші, струни, мо­лоточки, педалі, пюпітр, стоїть на коліщатах. Познайомити з маркою піаніно.


Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Словник: корпус, клавіші, струни, пюпітр, ноти,

"Радіо"- познайомити з улаштуванням і роботою радіо: корпус, шнур, розетка, регулятор гучності. Вчити дітей користуватися радіо.

Словник: радіо, радіостанція, радіопередача, диктор, гучномовець.

"Електропраска"- познайомити дітей з електропраскою, її призначенням, принципом роботи. Праскою прасують білизну, одяг. Працює цей прилад від електрики, шнур уми­кають у розетку. Праску ставлять на спеціальну підставку, нона гаряча, можна обпектися, спалити білизну. Прасувати потрібно швидко. Виховувати обережність.

"Квітник"- дати поняття про квітник, місце на ділянці, де росте багато квітів. Закріпити назву садових квітів (айст­ри, жоржини, чорнобривці, мальви, кали, сальвія тощо). Квіти потребують догляду: їх треба поливати, підпушувати землю, виривати бур'ян. Виховувати любов і повагу до праці.

Словник: квітник, чорнобривці, мальви, жоржини, сальвія, кали, айстри.

"Педкабінет" - познайомити з роботою педагога (мето­диста) дошкільного закладу: він допомагає у роботі вихова­телям, дістає іграшки, книжки, посібники, відвідує занят­тя. Допомагає завідувачу дошкільним закладом. Педагогіч­ний кабінет та його обладнання: шафи, у яких зберігаються іграшки, книжки, дидактичний матеріал; картини і таблиці, ігри - все необхідне для занять. Виховувати повагу до праці методиста (старшого вихователя).

Словник: педагог-методист, педкабінет, посібники, на­очність, старший вихователь.

"Дошкільний навчальний заклад"- уточнити і закріпити знання дітей про влаштування та обладнання дошкільного закладу, призначення приміщень: групові кімнати, зала, вітальня, коридори, кабінет лікаря, завідувача, педкабінет,


 




________________ Алла Богуш, Наталія Гаериш_________________________

кухня, господарчий двір, пральня, її обладнання. Знати назву і номер дошкільного закладу, адресу. Працівники дошкільного закладу. Активізувати словник дітей.

"Пилосос" - електрична машина, що полегшує працю дорослих; будова: металевий корпус, мотор, отвір, через який втягується пил, торбинка для пилу, щітки, труби, шнур, що вмикається у розетку. Пилососом чистять килими, одяг, стіни, меблі. Вчити дітей користуватися пилососом.

Словник: пилосос, трубки, мотор.

"Пральна машина" - познайомити з маркою машини, її влаштуванням, призначенням: металевий корпус, мотор, бак, у який кладуть білизну, наливають гарячу воду з милом. У стінці бака є колесо, що обертає білизну, шланг, через який виливається вода. Працює від електрики, шнур вмикається у розетку. Виховувати повагу до праці прачки.

Словник: пральня, прати, обертати, білизна, прачка.

"Телефон2 - призначення і будова телефонного апа­рата: пластмасовий корпус, трубка, важелі, шнур, мікрофон, мембрана, диск з цифрами. Познайомити з принципом роботи. Привчати дітей обережно ставитися до телефонного апарата, вчити користуватися телефоном. Познайомити з телефоном-автоматом.

Словник: корпус, трубка, диск, мікрофон, мембрана, номер, апарат.

"Холодильник" - познайомити дітей з принципом роботи і влаштуванням холодильника: металевий корпус, шнур з вилкою, шафа, ручка, двері, морозильна шафа, лампочка, регулятор холоду. Вчити дітей користуватися холодильником.

Словник: холодильник, морозильна шафа, продукти.

"Газова плитка" - познайомити з принципом роботи і влаштуванням газової плитки: плитка працює від газу, що йде по трубах, газ небезпечний, легко загорається, вибухає, чадний. Устрій плитки: металевий корпус, кришка, горілки, духова шафа, крани. Виховувати обережність.


Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Словник: газ, горілки, духова шафа, кран, вогонь, готувати.

"Мисник" - познайомити дітей з мисником-полицею для глиняного посуду, який вішають на стіну. На миснику стоїть глиняний посуд: миска, полумисок, горщик, горнятко, глечик, макітра. Розповісти про призначення посуду.

Словник: мисник, миска, полумисок, макітра, горнятко, глечик, горщик.

"Предмети хатнього вжитку" - познайомити дітей з предметами побуту давнього хатнього вжитку: коцюба, ро­гачі, мотовило, рубель, прядка, ткацький верстат, колиска. Розповісти про їх призначення.

Словник: коцюба, рогачі, мотовило, рубель, прядка, колиска, ткацький верстат.

Екскурсії-огляди плануються не частіше одного-двох разів на місяць в усіх вікових групах дошкільного закладу. Для проведення екскурсій-оглядів доцільніше групу дітей поділити на підгрупи по 10-15 осіб.

Практика засвідчила, що систематичне проведення таких занять збуджує інтерес у дітей до довкілля, викликає емоційні переживання, сприяє розвитку зв'язного мовлен­ня, прищеплює дітям певні навички користування предме­тами побуту.

Наводимо приклади конспектів окремих занять.

Екскурсія-огляд роздягальної кімнати (молодша група)

Мета: Уточнити знання дітей про роздягальну кімнату, познайомити з обладнанням кімнати.

Хід заняття: Вихователь повідомляє, що сьогодні до них ранком у гості прийшов ведмедик. Вітається з дітьми. "Ой, ведмедик гарчить, напевне, хоче сказати щось дітям (підносить до вуха). Ведмедик хоче гуляти, але не знає, де в нас одягаються. Ось ми зараз з вами підемо і покажемо ведмедику нашу роздягальну кімнату". Діти виходять у роздягальну кімнату. Ведмедика слід посадити на видному місці.


Алла Богуш, Наталія Гавриш


Методика ознайомлення дітей з довкіллям


 


— Куди ми з вами прийшли? Що у нас є в роздягальній
кімнаті?

— Скільки шаф у нас? Що ви бачите на дверцятах шафи?
(Діти називають свої картинки, показують ведмедику шафу).

Запитання до дітей:

— Що це? (показує на дверцята). Як відчиняють
дверцята? Що ви бачите в середині шафи? Що кладуть на
верхню поличку? А куди потрібно повісити пальто? Що
кладуть на нижню поличку?

— Зараз Тарасик покаже ведмедику, як він свої речі
складе в шафу.

Викликає дитину, виймає усі речі з шафи на стільчик і пропонує складати знову в шафу:

— Що ти спочатку візьмеш?

Усі дії дитини супроводжуються запитаннями і пояс­неннями вихователя. Викликає ще одну дитину скласти свої речі. Звертає увагу на ослінчики, лаву, велику вішалку.

— Ведмедик хоче піти не прогулянку, ось його одяг, але
він не знає, що спочатку потрібно одягати, допоможемо
йому.

Викликає дітей, одягають ведмедика. У кінці заняття вихователь чи хтось із дітей читає вірш О.Благініної "Навчу і брата чобітки взувати".

Екскурсія-огляд вікна (середня група)

Мета: познайомити дітей з джерелом світла у груповій кімнаті, його будовою.

Хід заняття: Діти сидять півколом обличчям до вікон. Вихователь загадує загадки: "Багато сусідів увесь вік разом живуть, а ніколи один одного не бачать" (вікна в будинку), "Береги скляні, а межі дерев'яні" (вікно). Пропонує дитині підійти і показати вікно.

— Скільки у нашій груповій кімнаті вікон? (Розглядають
їх). З чого складається вікно?

Якщо діти не називають, вихователь розповідає сама:


скло, дерев'яна рама (або металопластик), підвіконня, кватирка, фрамуга. Викликає дітей і пропонує показати.

— Для чого потрібне скло?

— Через скло в кімнату проходить світло, сонячні про­мені, кімната стає світлою, веселою. Скло потрібно часто мити, щоб воно було чистим, блищало на сонці.

— Для чого потрібне підвіконня? Чому воно так
називається? Для чого потрібні кватирки, фрамуги?

— Вікно можна відчиняти і зачиняти. Подивіться, що є
на рамах для цього? З чого зроблені ручки?

Для закріплення нових слів вихователь використовує ігровий прийом. На гостини до дітей прийшов зайчик і ско­чив на підвіконня.

— Куди скочив зайчик? Зайчик стукає у раму.

— Куди потрібно постукати?

Зайчик запитує у дітей, як називаються частини вікна. Наприкінці заняття вихователь читає вірш Л.Ніко-лаєнко "Вікна".

Екскурсія-огляд електропраски (старший дошкільний вік)Мета: Познайомити дітей з електропраскою, її призначенням, принципом роботи.

Хід заняття: Вихователь заздалегідь готує на столі 2 електропраски (велику і маленьку дорожну), одяг ляльчин (який перед цим діти прали разом з вихователем), підставку для електропраски. Загадує загадку. Показує велику електро­праску, запитує, що це? Повторюють слово "електропраска". —Для чого потрібна електропраска? Що можна нею прасувати? Діти (або вихователь) пригадують вірш І.Кульсь-кої "Параска прасує".

У Параски гарна праска, Попрасує все Параска: Сукні синії - лялькам, А нові хустинки - нам.


 




____________________ Алла Богуш, Наталія Гавриш_________________

— Сьогодні ми теж будемо прасувати ляльчин одяг. Але
передусім розглянемо праску, з чого вона складається.

Запитує у дітей і показує: маленький корпус, пластма­сова ручка, гладка нижня поверхня, шнур.

— Що потрібно зробити, щоб праска стала гарячою?
Так, увімкнути в розетку, поставити на підставку. Прасу­
вати потрібно на дошці.

Показує маленьку дорожну праску. Розглядають її, вихователь викликає дитину і пропонує увімкнути праску, підготувати дошку, ляльчин одяг. Першу сукню вихователь прасує сама. Надалі викликає дітей прасувати хусточки, стрічки. Звертає увагу на те, що потрібно з праскою бути дуже обережними. Як тільки праска нагрілась, її треба вимкнути, потім прасувати. Брати праску тільки за ручку, прасувати швидкими рухами. Діти складають випрасувані речі.

Екскурсія-огляд телефону (старший дошкільний вік)

Мета: Познайомити дітей з телефонним апаратом, його призначенням і будовою.

Хід заняття: 3 підгрупою дітей вихователь приходить до кабінету завідувача. Розсаджує їх так, щоб всім було видно апарат. Загадує загадку:

Через поле і лісок

Подається голосок,

Він біжить по проводах,

Скажеш тут, а чути там. (Телефон).

Або: "Нічого не бачу, а все чую".

Діти відгадують. Вихователь повідомляє мету заняття.

— Діти, у кого вдома є телефон? Для чого потрібен телефон? У нашій країні є багато міст, сіл, у яких живуть люди. Деякі міста дуже далеко знаходяться від нашого. Щоб щось терміново передати знайомим або родичам, лю­ди користуються телефоном. Телефон є в будинках, шко­лах, лікарнях, дошкільних закладах. У нашому дошкіль-


Методика ознайомлення дітей з довкіллям

ному закладі також є телефон. Любов Федорівна телефонує до крамниці, замовляє іграшки, це значно швидше, ніж їхати трамваєм, тролейбусом. Телефон економить наш час. Розглядають будову телефонного апарата.

— З чого складається телефон? З якого матеріалу зро­блений?

— Телефон пластмасовий. Він складається з корпусу (показує). Зверху є важіль і трубка зі шнуром. Трубка натискує на важіль (показує). Якщо трубка буде лежати неправильно, не натисне на важіль, телефон можуть вимкнути.

Розглядають трубку.

— Що вам нагадують кінці трубки? Правильно,
чашечки без ручок.

— А якщо я поверну трубку ось так, що вона вам нага­дує? Правильно, місток. Верхня частина трубки називаєть­ся телефон (повторюють), нижня - мікрофон. У телефон ми чуємо, в мікрофон - говоримо. Подивіться, що ви бачите в нижній частині трубки? Правильно, дірочки. Всередині мікрофону є кругла пластинка (показує), називається вона мембрана. Діти, для чого потрібна ця пластинка? Що ви бачите на корпусі телефону? Диск з цифрами, диск з отво­рами. На диску написані цифри, вони потрібні, щоб наби­рати номер. Подивіться, як правильно потрібно набирати номер (набирає номер іншого дошкільного закладу, про­понує дитині поговорити).

— Хто знає свій квартирний номер телефону? (Наби­рають, діти розмовляють з батьками). Є такі номери, які всі повинні знати і ви теж. Ці номери в усіх містах однакові. (Вихователь називає номери швидкої допомоги - 03, по­жежної команди -01, міліції - 02. Запитує у дітей, чи знають вони, що це за номери).

— Для того, щоб набрати номер, необхідно зняти
трубку. Зараз ми з вами зателефонуємо Валентині Петрівні,
її номер 5-85-20.


Алла Вогуш, Наталія Гавриш

Вихователь набирає номер, розмовляє, дає трубку дітям.

Вихователь: діти, крім квартирних телефонів у ваших батьків є мобільні телефони (Показує). Коли ви виростите, підете до школи, ви теж зможете користуватися мобільним телефоном. Він дуже зручний, з будь-якого місця людина може зателефонувати додому, своїм друзям, на роботу.

У кінці заняття вихователь читає вірш про телефон.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-29; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.194.190 (0.022 с.)