Комунальний вищий навчальний заклад

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

Херсонської обласної ради

КАФЕДРА ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ
ТА ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

 

 

Підготовка батьків
до превентивного виховання

 

 

Методичні рекомендації

 

Херсон

 

УДК: 37. 048. 3

 

Підготовка батьків до превентивного виховання: методичні рекомендації ⁄ За загальною редакцією Т. І. Туркот. – Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2012. – 60 с.

 

Матеріали підготовлено творчою групою у складі:

 

Шепта Н. В. – учитель початкових класів Херсонської ЗОШ
І-ІІІ ступенів № 56;

Савчук О. М. – учитель початкових класів Підстепненської ЗОШ
І-ІІ ступенів Цюрупинського району;

Жук Н. М. – учитель початкових класів Каланчацької ЗОШ
І-ІІІ ступенів № 1;

Савченко О. П. – учитель початкових класів Херсонської ЗОШ
І-ІІІ ступенів № 12.

 

 

Укладач:

Туркот Т. І. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики початкового навчання та дошкільного виховання КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»

 

Рецензенти:

Комінарець Т. В. – кандидат філологічних наук, доцент КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»;

Жигалова І.А. – учитель початкових класів Голопристанської загальноосвітньої школи №3, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист.

 

Пропоновані матеріали будуть корисні батькам, класним керівникам, класоводам, працівникам соціально-психологічної служби, всім, хто бажає краще зрозуміти психологічні особливості дитини молодшого шкільного віку та надавати їй дієву допомогу у власних життєвих ситуаціях.

 

Обговорено і рекомендовано до друку на засіданні кафедри теорії
і методики початкового навчання та дошкільного виховання КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» (протокол №3 від ________).

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП............................................................................................................................................... 4

Розділ 1. Підготовка батьків до превентивного виховання як актуальна психолого-педагогічна проблема..................................... 6

1.1. Теоретико-методичні засади превентивного виховання.......... 6

1.2. Організація роботи з батьками в галузі превентивного виховання 10

1.3. Педагогічні особливості виховання “успішних” дітей у сім’ї 16

Розділ 2. Особливості превентивного виховання дітей молодшого шкільного віку.................................................................................................................. 22

2.1. Система превентивного виховання в початковій школі.......... 22

2.2. Загальна психолого-педагогічна характеристика молодшого шкільного віку................................................................................................................................... 24

2.3. Актуальність ранньої превенції асоціальних проявів поведінки 25

2.4. Роль школи у превентивному вихованні молодших
школярів....................................................................................................................... 29

Розділ 3. Особливості діяльності вчителя початкових класів щодо підготовки батьків до превентивного виховання дітей у родині 35

3.1. Шляхи запобігання девіацій у родинному вихованні................ 36

3.2. Методи захисту дітей від негативного впливу Всесвітньої Інтернет-мережі............................................................................................................................ 39

ВИСНОВКИ.................................................................................................................................. 51

ЛІТЕРАТУРА............................................................................................................................... 55

додатки..................................................................................................................................... 57

 

 

ВСТУП

Якими діти народжуються –

ні від кого не залежить, але

в наших силах зробити їх

хорошими через правильне

виховання.

Плутарх

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління.

Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття. Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.

З сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, становлення як особистості, шлях до шкільного навчання.

Соціально-економічні, політичні труднощі, які переживає наша держава, суперечності розвитку суспільства гостро вплинули і на систему освіти України [ 3 ].

Велику надію у вихованні дітей суспільство покладає саме на школу. Але практика доводить, що школа без тісного зв’язку з батьками не створює застережних бар’єрів від асоціальної поведінки. Зростає кількість так званих «важких» дітей, кількість правопорушень, учинених неповнолітніми [8; 9; 10].

Тому метою сучасної освіти і виховання є формування гуманної, всебічно розвиненої, творчої особистості, здатної до соціальної адаптації, індивідуалізації та інтеграції в соціальному оточенні. Нині педагогічна наука в пошуку нової системи превентивного виховання.

Термін «превентивний» (від лат. praeventivus) – означає запобіжний, захисний, охоронний. Превентивне виховання – це комплексний вплив на особистість під час її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямований на фізіологічний, психічний, духовний, соціальний розвиток, вироблення імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних виявів у поведінці дітей і молоді, на їхній захист, а також допомогу [15, с. 5].

Взагалі проблема та корекція девіантної поведінки неповнолітніх стоїть гостро в усьому світі; вона є найпріоритетнішою у рамках ЮНЕСКО. Але особливої уваги заслуговує в нашій країні, про що свідчить прийняття «Концепції превентивного виховання дітей і молоді в Україні» (1998 р.)

Проблему превентивного виховання висвітили у своїх працях українські вчені В. М. Оржеховська, Т. Д. Дем’янюк, Т. С. Рабченюк та інші [8; 10]. Однак недостатнє вивчення зазначеного питання у ракурсі молодшого шкільного віку та роботи з батьками дітей початкової школи, усвідомлення необхідності його послідовного вирішення на рівні теорії і методики виховання зумовили вибір теми дослідження: «Підготовка батьків до превентивного виховання».

Мета пропонованих методичних матеріалів:

· ознайомити батьків з сутністю превентивного виховання як актуальною психолого-педагогічною проблемою;

· дати уявлення про особливості превентивного виховання дітей молодшого шкільного віку;

· надати поради батькам «важких» дітей.

Пропоновані матеріали будуть корисні батькам, класним керівникам, класоводам, працівникам соціально-психологічної служби, всім, хто бажає краще зрозуміти психологічні особливості дитини молодшого шкільного віку та надавати їй дієву допомогу у власних життєвих ситуаціях.

 

Розділ 1

Підготовка батьків до превентивного виховання

Як актуальна психолого-педагогічна проблема

Розділ 2

Особливості превентивного виховання
дітей молодшого шкільного віку

Зміни, які наразі відбуваються у суспільстві, різнобічно впливають на школу як важливий соціальний інститут та її вихованців, викликаючи при цьому як позитивні так і негативні тенденції. Зокрема, дослідженням «Моніторинг практики застосування законодавства щодо попередження насильства в сім'ї» на рівні Херсонської області констатовано, що збільшується: кількість осіб, які чинять насильство в сім'ї, кількість батьків, які негативно впливають на виховання дітей, кількість дітей, схильних до скоєння насильства в сім'ї та відносно однолітків, яких поставлено на облік службами у справах неповнолітніх. Помітним стало падіння інтересу до навчання в школі. Сукупність цих чинників актуалізує проблему превентивного виховання та вимагає розробки ефективних засобів превентивної діяльності вчителів підростаючого покоління.

Методи ранньої превенції.

Методи формування суспільної свідомості.

1. Фронтальна бесіда застосовується при розгляді поведінки окремого учня в колективі й поза навчальним закладом, щодо морально-етичних й правових норм поведінки. Наприклад, ставлення до окремих учнів неформальної групи всього колективу або про необхідність нормалізації поведінки когось з учнів.

2. Лекція як метод виховання має епізодичний характер, може нале­жати до певної навчальної дисципліни та проводитись як масовий захід. На­приклад, проведення лекції на профілактичну тематику, а саме: попе­ре­дження тютюнокуріння, вживання алкогольних напоїв та наркотичних ре­чо­вин чи про стан правопорушень і злочинів, здійснюваних неповнолітніми.

3. Дискусія в групі як метод формування свідомості особистості – це вільний, живий обмін думками, колективне обговорення теми. Наприклад, при оцінці якого-небудь явища чи події, або ж конкретної поведінки учня.

4. Позитивний приклад ґрунтується на природній схильності підлітка, юнака до наслідування і дає позитивні результати. Наприклад, зустрічі з цікавими людьми, ветеранами Великої Вітчизняної війни, зірками спорту, естради.

Методи формування досвіду поведінки.

1. Вимога – педагогічний вплив на свідомість учнів з метою спонукати їх до позитивної діяльності або гальмування дій і вчинків вихованців, якщо вони мають негативний характер. Наприклад, звернення керівника групи чи майстра виробничого навчання припинити негативну поведінку окремими учнями, виконати поставлене завдання.

2. Громадська думка як вимога до колективу полягає в оцінці громадою дій і вчинків з метою спонукання учнів до зміни на краще в його поглядах, навиках і звичках поведінки; може бути виражена самою учнівською спільнотою, органами самоврядування, педагогами. Наприклад, формування ставлення до колективу, неформальних об’єднань у межах групи й поза ними, до моральних норм та проявів поведінки учнів.

3. Доручення – учням дають завдання, виконання якого вимагає відповідних позитивних дій і вчинків. Наприклад, здійснювати навчальну опіку над учнями, яким важко дається виконання пізнавальних і практичних задач.

Методи стимулювання діяльності і поведінки.

1. Творче суперництво – виникає як бажання підлітків до самоутвердження. Наприклад, поділивши групу учнів на підгрупи згідно їх неформального поділу, зорієнтувати їх навчальну й позанавчальну діяльність на досягнення позитивних, суспільно значущих цілей.

2. Заохочення – діяльність колективу оцінюється позитивно і це стає стимулом до її самоорганізації й вдосконалення діяльності. Наприклад, відмічення позитивних досягнень колективу в ставленні до інших учнівських груп, до окремих учнів.

3. Покарання як педагогічний метод має місце з метою припинити або попередити негативну діяльність колективу. Наприклад, за негативну поведінку щодо окремих учнів, позитивне сприйняття колективом негативних дій підлітків чи неформальних об’єднань у межах колективу чи поза ним.

Превентивне прогнозування й планування.

Процес отримання, обробки й аналізу необхідної інформації назива­єть­ся прогнозуванням. За часом прогнози поділяються на короткотермінові (передбачається вирішення повсякденних завдань), середньотермінові (своє­часне розроблення адекватних заходів з нейтралізації та послаблення можливих негативних наслідків) і довгострокові (загальне оцінювання можливих тенденцій).

Мета превентивного прогнозування – вказати умови (соціальні явища, процеси, спрямованість політики), за яких стала б можливою позитивна зміна стану правопорушень. Таке прогнозування допомагає своєчасно нейтралізувати або послабити дію асоціальних детермінант, застосувати найбільш ефективні профілактичні заходи.

У превентивному прогнозуванні використовуються три основні методи:

а) екстраполяція – проекція на майбутнє тенденцій і стану асоціальних дій в минулому і теперішньому;

б) експертна оцінка – врахування думки наукових і практичних працівників;

в) моделювання – розроблення математичних моделей функціону­вання яких-небудь соціальних явищ, визначення закономірностей їх розвитку, особливостей взаємодії з іншими соціальними об’єктами.

Превентивне планування (програмування) – розроблення мети і завдань боротьби з правопорушеннями, шляхів і засобів їх вирішення та відповідного забезпечення (нормативного, інформаційного, ресурсного).

Існують такі види планування:

- за масштабом – регіональні, місцеві, на окремому об’єкті;

- за складом і роллю учасників – комплексне, територіальне, відомче, міжвідомче;

- за направленістю – територіальне, галузеве;

- за термінами – довго-, середньо- і короткострокові.

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи вище викладене, сформулюємо систему методичних рекомендацій для батьків та вихователів, які стануть їм у нагоді при здійснені заходів превентивного виховання дітей у родині.

1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.

2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.

3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.

4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.

5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й з дорослими.

6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.

7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.

8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.

9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.

10. Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.

11. Визнайте право дитини на помилку.

12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.

13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.

14. Хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

Рекомендації батькам гіперактивних дітей:

• У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитині впевненість у власних силах.

• Уникайте повторень слів «ні» і «не можна».

• Говоріть стримано, спокійно і м’яко.

• Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.

• Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

• Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги.

• Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня.

• Уникайте (по можливості) скупчень людей. Ці скупчення чинять на дитину надмірно стимулюючий вплив.

• Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності. Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баранова Н. П. Взаємодія психологічної служби ЗНЗ з учасниками навчально-виховного процесу в роботі щодо превентивного виховання ⁄⁄ Виховна робота в школі. – 2009. - № 1. – С. 31-36.

2. Виноградова Т. В. Правове виховання учнів у позаурочній діяльності ⁄⁄ Виховна робота в школі. – 2009. - № 12. – С. 2-31.

3. Виховання дітей девіантної поведінки: Методичний посібник ⁄ Упорядник Гусь Т. Й. – Херсон: РІПО, 2010. – 60 с.

4. Відмиш Л. І. Організація превентивного виховання учнів ⁄⁄ Виховна робота в школі. – 2006. № 12. – С. 2-29.

5. Заєць В. І. Як виховувати успішних дітей ⁄⁄ Виховна робота в школі. – 2010. - № 11. – С. 29-35.

6. Іова В. Ю. Формування громадянської культури особистості: Навчально-методичний посібник. - Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – 171 с.

7. Кочарян А. Б., Гущина Н. І. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: Навчально-методичний посібник. – Київ, 2011. – 100 с.

8. Оржеховська В. М. Використання ігрових технологій для профілактики і корекції девіантної поведінки школярів ⁄⁄ Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. пр. – К.; Житомир, 2004. – Вип. 6, кн. 2. –
С. 202-206.

9. Оржеховська В. М. Превентивна педагогіка. Основні засади розвитку превентивного підходу ⁄⁄ Позакласний час. – 2011. - №3. – С. 73-80.

10. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Науково-методичний посібник. – К., 1996. – 352 с.

11. Превентивне виховання дітей і молоді: методичні рекомендації для слухачів курсів підвищення кваліфікації (учителям, вихователям, організаторам виховної роботи, класним керівникам) ⁄ Укладач Т.І.Туркот – Херсон: РІПО, 2010. – 36 с.

12. Рання профілактика негативних проявів у поведінці дітей: навч. -метод. посібн. ⁄ Упоряд. та відп. за вип. О. І. Пилипенко. – К.: ТОВ «ХІК», 2003. – 128 с.

13. Фіцула М. М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. – Тернопіль, 1999. – 144 с.

14. Холодецька Н. Робота з дітьми «Групи ризику»: На допомогу початківцю ⁄⁄ Соціальний психолог. – 2010. - № 5. – С. 27-28.

15. Цивінський В. Теоретичні аспекти превентивного виховання школярів ⁄⁄ Психолог. – 2009. - № 42-43. - С. 5.

16. Поради батькам [ Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: ⁄⁄ sokolschool. pl. ua. – Назва з екрану.

 

 

Додатки

 

ДОДАТОК 1

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

Херсонської обласної ради

КАФЕДРА ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ
ТА ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

 

 

Підготовка батьків
до превентивного виховання

 

 

Методичні рекомендації

 

Херсон

 

УДК: 37. 048. 3

 

Підготовка батьків до превентивного виховання: методичні рекомендації ⁄ За загальною редакцією Т. І. Туркот. – Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2012. – 60 с.

 

Матеріали підготовлено творчою групою у складі:

 

Шепта Н. В. – учитель початкових класів Херсонської ЗОШ
І-ІІІ ступенів № 56;

Савчук О. М. – учитель початкових класів Підстепненської ЗОШ
І-ІІ ступенів Цюрупинського району;

Жук Н. М. – учитель початкових класів Каланчацької ЗОШ
І-ІІІ ступенів № 1;

Савченко О. П. – учитель початкових класів Херсонської ЗОШ
І-ІІІ ступенів № 12.

 

 

Укладач:

Туркот Т. І. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики початкового навчання та дошкільного виховання КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»

 

Рецензенти:

Комінарець Т. В. – кандидат філологічних наук, доцент КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»;

Жигалова І.А. – учитель початкових класів Голопристанської загальноосвітньої школи №3, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист.

 

Пропоновані матеріали будуть корисні батькам, класним керівникам, класоводам, працівникам соціально-психологічної служби, всім, хто бажає краще зрозуміти психологічні особливості дитини молодшого шкільного віку та надавати їй дієву допомогу у власних життєвих ситуаціях.

 

Обговорено і рекомендовано до друку на засіданні кафедри теорії
і методики початкового навчання та дошкільного виховання КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» (протокол №3 від ________).

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП............................................................................................................................................... 4

Розділ 1. Підготовка батьків до превентивного виховання як актуальна психолого-педагогічна проблема..................................... 6

1.1. Теоретико-методичні засади превентивного виховання.......... 6

1.2. Організація роботи з батьками в галузі превентивного виховання 10

1.3. Педагогічні особливості виховання “успішних” дітей у сім’ї 16

Розділ 2. Особливості превентивного виховання дітей молодшого шкільного віку.................................................................................................................. 22

2.1. Система превентивного виховання в початковій школі.......... 22

2.2. Загальна психолого-педагогічна характеристика молодшого шкільного віку................................................................................................................................... 24

2.3. Актуальність ранньої превенції асоціальних проявів поведінки 25

2.4. Роль школи у превентивному вихованні молодших
школярів....................................................................................................................... 29

Розділ 3. Особливості діяльності вчителя початкових класів щодо підготовки батьків до превентивного виховання дітей у родині 35

3.1. Шляхи запобігання девіацій у родинному вихованні................ 36

3.2. Методи захисту дітей від негативного впливу Всесвітньої Інтернет-мережі............................................................................................................................ 39

ВИСНОВКИ.................................................................................................................................. 51

ЛІТЕРАТУРА............................................................................................................................... 55

додатки..................................................................................................................................... 57

 

 

ВСТУП

Якими діти народжуються –

ні від кого не залежить, але

в наших силах зробити їх

хорошими через правильне

виховання.

Плутарх

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління.

Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття. Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.

З сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, становлення як особистості, шлях до шкільного навчання.

Соціально-економічні, політичні труднощі, які переживає наша держава, суперечності розвитку суспільства гостро вплинули і на систему освіти України [ 3 ].

Велику надію у вихованні дітей суспільство покладає саме на школу. Але практика доводить, що школа без тісного зв’язку з батьками не створює застережних бар’єрів від асоціальної поведінки. Зростає кількість так званих «важких» дітей, кількість правопорушень, учинених неповнолітніми [8; 9; 10].

Тому метою сучасної освіти і виховання є формування гуманної, всебічно розвиненої, творчої особистості, здатної до соціальної адаптації, індивідуалізації та інтеграції в соціальному оточенні. Нині педагогічна наука в пошуку нової системи превентивного виховання.

Термін «превентивний» (від лат. praeventivus) – означає запобіжний, захисний, охоронний. Превентивне виховання – це комплексний вплив на особистість під час її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямований на фізіологічний, психічний, духовний, соціальний розвиток, вироблення імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних виявів у поведінці дітей і молоді, на їхній захист, а також допомогу [15, с. 5].

Взагалі проблема та корекція девіантної поведінки неповнолітніх стоїть гостро в усьому світі; вона є найпріоритетнішою у рамках ЮНЕСКО. Але особливої уваги заслуговує в нашій країні, про що свідчить прийняття «Концепції превентивного виховання дітей і молоді в Україні» (1998 р.)

Проблему превентивного виховання висвітили у своїх працях українські вчені В. М. Оржеховська, Т. Д. Дем’янюк, Т. С. Рабченюк та інші [8; 10]. Однак недостатнє вивчення зазначеного питання у ракурсі молодшого шкільного віку та роботи з батьками дітей початкової школи, усвідомлення необхідності його послідовного вирішення на рівні теорії і методики виховання зумовили вибір теми дослідження: «Підготовка батьків до превентивного виховання».

Мета пропонованих методичних матеріалів:

· ознайомити батьків з сутністю превентивного виховання як актуальною психолого-педагогічною проблемою;

· дати уявлення про особливості превентивного виховання дітей молодшого шкільного віку;

· надати поради батькам «важких» дітей.

Пропоновані матеріали будуть корисні батькам, класним керівникам, класоводам, працівникам соціально-психологічної служби, всім, хто бажає краще зрозуміти психологічні особливості дитини молодшого шкільного віку та надавати їй дієву допомогу у власних життєвих ситуаціях.

 

Розділ 1