Сутність та класифікація попиту

Концепція маркетингу: виникнення, сутність, принципи

Це порівняно новий підхід у підприємницької діяльності.
Концепція маркетингу стверджує, що запорукою досягнення цілей організації є визначення потреб і потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними і більш продуктивними, ніж у конкурентів, способами.

По суті своїй концепція маркетингу - це орієнтація на потреби клієнтів, підкріплена комплексними зусиллями маркетингу, націленими на створення споживчої задоволеності в якості основи для досягнення цілей організації. Компанія виробляє те, що необхідно споживачеві, і отримує прибуток за рахунок максимального задоволення його потреб.

Концепцію маркетингу взяли на озброєння багато фірм. Відомо, що серед її вірних послідовників - корпорації «Проктер енд Гембл», «ІБМ», «Ейвон» і «Макдональдс». Відомо також, що цю концепцію частіше використовують у своїй практиці фірми товарів широкого споживання, ніж виробники товарів промислового призначення, частіше використовують великі, ніж дрібні компанії.

Концепція маркетингу виникла в США наприкінці XIX — на початку XX ст. Першим, хто вказав на те, що маркетинг має стати центральною функцією підприємства, а створення цільової групи споживачів — специфічною роботою менеджера, був Мак-Кормік (1809 — 1884 рр.) з Міжнародної компанії прибиральних машин. За освітою механік, він запровадив у практику діяльності компанії маркетингові дослідження, концепцію створення цільового ринку підприємства, цінову політику, сервісне обслуговування.

Гарантією успіху такого підходу є високий рівень життя покупців з одного боку і віртуозне володіння інструментами маркетингу, вміння пристосуватися до змін ринку з іншого.

Проте маркетинг не вирішує усі проблеми, що виникають на фірмі, оскільки надмірне роздроблення ринку, нехтування або зниження ролі відділів збуту фірми можуть призвести до значних втрат.

Концепція вдосконалення виробництва: виникнення, сутність, принципи

Концепція вдосконалення виробництва ґрунтується на тому, що споживач буде й надалі задоволений товаром, який вже є у продажу і ціна якого влаштовує споживача. Отже, в цьому випадку управління слід спрямувати на вдосконалення виробництва та покращання форм й методів збуту. Ця концепція є однією з найстаріших, що використовувались продавцями. Управління п-вом, яке орієнтується на дану концепцію, зосереджується на вдосконаленні вир-ва та підвищенні ефективності с-ми розподілу.

Застосування даної концепції доцільне в 2 ситуаціях:

1) коли існує високий попит на ці товари і покупці виявляють до них інтерес. У таких вип. вир-ки шукають шляхи збільшення випуску продукції.

2) коли с/в занадто висока і її можна зменшити за рах. підвищення продуктивності праці.

Схема концепції вдосконалення виробництва:

1. Дослідження можливостей удосконалення виробництва

2. Виробництво товарів

3. Представлення товарів на ринку;

4. Продаж товарів за порівняно низькими цінами.

Але концепція вдосконалення виробництва приховує в собі небезпеку: на якомусь етапі компанія, що її сповідує, може вирішити, що для неї внутрішні виробничі процеси важливіші за все інше, в тому числі важливіше задоволення споживача.

Тенденції розвитку сучасного маркетингу

Сучасному маркетингу характерні такі т енденції розвитку:

1. Зростання інвестицій у розвитку маркетингової діяльності

2. Удосконалення маркетингової інфраструктури

3. Технічне удосконалення маркетингу.

4. Підвищення культури маркетингу.

5. Зміни цільової орієнтації

6. Проникнення маркетингу в нові області

Тактичні задачі маркетингу.

Основними тактичними завданнями маркетингу можна вважати такі:

виявляння існуючих і потенційних бажань покупців, реального й можливого попиту на товари (послуги) і на цій підставі обґрунтування доцільності їх виробництва та збуту;

організація науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт для створення продукції, яка позитивно відрізнялася б своєю якістю, конкурентоспроможністю і зручністю для споживачів від тієї, що вже є на ринку, модифікування продукції, узгодження її споживчих якостей із запитами ринку;

планування і координація виробничої, збутової і фінансової діяльності підприємства;

організація і вдосконалення системи та методів збуту продукції;

управління маркетинговою політикою цін;

планування і реалізація заходів комплексу маркетингової комунікації;

регулювання процесів виробництва, транспортування, пакування продукції, сервісного обслуговування споживачів;

контроль та аналіз маркетингової діяльності підприємства.

Класифікація маркетингу.

1. В залежності від реалізаційної і маркетингової діяльності:

· Орієнтований на продукт чи послугу (продуктовий маркетинг) -має на меті використання продукту чи послуги, як основного інструмента виробничо-збутової діяльності. Інакше кажучи, висока якість продукції позбавляє необхідності докладати значні зусилля для рекламування, збуту, реалізацій та інших елементів маркетингової діяльності. Добрий товар продає себе сам.

· Орієнтований на споживача -стверджує, що споживач, по-перше, завжди правий, по-друге, він віддає перевагу товарам із вищими якісними показниками, але придбаває не стільки сам товар як річ, скільки ту споживчу вартість, яка в ньому втілена, для розв’язання власних виробничих проблем або для задоволення власних потреб. У зв’язку з цим головне завдання маркетингу — вивчення споживача, його побажань, пріоритетів, умов і чинників їх формування і розвитку, пропонування відповідних товарів чи послуг.

· Змішаний -переважає в сучасній підприємницькій діяльності, використовує підходи та інструментарій обох названих видів маркетингу.

2. Залежно від сфери маркетингової діяльності:

· Маркетинг товарів споживчого попиту (споживчий маркетинг) -націлений на задоволення потреб людей (так званих кінцевих споживачів, оскільки після споживання чи експлуатації ними товарів останні назавжди перестають існувати).

· Маркетингу типу «business to business» - взаємозв’язки встановлюються між підприємствами, фірмами чи організаціями.

· Промисловий -споживачами і постачальниками є промислові підприємства, а продукція поставляється для виробництва інших товарів.

· Посередницький маркетинг — це, з одного боку, професійне виконання спеціалізованими ринковими суб’єктами спеціальних функцій із задоволення потреб підприємств-товаровиробників зі збуту готової продукції, а з другого — потреб споживачів цієї продукції.

3. За змістом маркетингової діяльності та періоду, на який розробляється маркетингова політика підприємства:

· Стратегічний маркетинг — це розробка та реалізація тривалої маркетингової політики підприємства (більше ніж на п’ять років) — своєрідної генеральної програми дій. У ній визначається мета і завдання діяльності та розвитку підприємства, розробляється його стратегія.

· Тактичний маркетинг — це розробка середньострокових (від двох до п’яти років) програм діяльності підприємства в рамках вибраних перед тим стратегій.

· Оперативний маркетинг — це розробка та реалізація конкретного маркетингового інструментарію, засобів активного збуту продукції, своєчасне реагування на динаміку попиту на підставі можливостей підприємства та стану ринку.

4. Залежно від міри диференціації маркетингової діяльності:

· Масовий маркетинг — це діяльність, яка передбачає пропонування універсальних товарів для всього ринку (всіх споживачів). Найвищим виявом такого є глобальний маркетинг.

· Диференційований маркетинг навпаки — виходить із того засадничого принципу, що будь-який бізнес має локальний характер, а отже, потребує сегментування ринку, тобто його розподілу на однорідні частини та обслуговування таких частин (сегментів) з урахуванням характеристик і особливостей останніх. Рівень сегментування ринку може бути різним, аж до розподілу на окремих суб’єктів. У цьому разі диференційований маркетинг називають індивідуальним.

5. В залежності від видів попиту:

· Конверсійний (негативний попит) - Створення активного попиту через зниження цін, стимулювання збуту, поліпшення якості товару

· Стимулювальний (нульовий попит) - Надання товару нових характеристик, рекламування, пропонування товарів іншим ринкам (сегментам)

· Ремаркетинг (попит, що меншає) - Надання товару ринкової новизни, репозиціювання

· Синхромаркетинг (сезонний попит) - Згладжування сезонних коливань виробництва та продажу, використання гнучких цін, політики знижок

· Розвивальний (латентний попит) - Стимулювання збуту, поліпшення якості товару, рекламування

· Підтримувальний (повноцінний попит) - Підтримування попиту, якості товарів, сервісу

· Демаркетинг (ажіотажний попит) - Зниження цін, рекламної активності, посилення збутової діяльності

· Маркетинг-реагування, «короткозорий» (оманливий попит) - Наголошування на оперативному управлінні діяльністю

· Маркетинг-протидія (небажаний попит) - Скорочення небажаного попиту

· Персональний (унікальний попит) - Розвиток сервісу, персональний продаж

· Інноваційний (креативний попит) - Розроблення і пропонування ринку нових товарів

6. Залежно від основних об’єктів уваги, кінцевої мети і способів її досягнення:

· -виробничий

· -товарний

· -ринковий

· -сучасний

· -торгівельний

7. За рівнем координації маркетингових функцій на підприємстві:

· інтегрований (маркетингові функції організаційно об’єднані в одному комплексі, підпорядкованому схваленій корпоративній стратегії)

· неінтегрований маркетинг (функції маркетингу виконуються окремо різними підрозділами підприємства)

8. Залежно від мети маркетингової діяльності:

· комерційний (діяльність для отримання прибутку чи доходу)

· некомерційний маркетинг (мета — створення відповідного іміджу підприємства чи його продукції)

 

9. Відповідно до широти охоплення:

· Макромаркетинг (діяльність, яка розглядає обмінні процеси і системи з урахуванням су-
спільних перспектив і наслідків)

· Мікромаркетинг (процеси і системи обміну розглядаються лише з погляду окремих підприємств)

 

10. За видами продукції: маркетинг товарів, послуг, ідей, місць для забудови чи відпочинку, особистостей чи організацій

11. За методами зв’язку зі споживачами:

· Прямий (без посередників)

· Опосередкований

· Телевізійний (зв’язок за допомогою телепередач),

· Поштовий (із використанням засобів поштового зв’язку),

· Маркетинг за каталогами,

· Телемаркетинг (з використанням телефонного зв’язку)

· Сітьовий маркетинг (через розгалужену систему збутових агентів).

Фактори зовн. середовища

¨ політика уряду;

¨ законодавство;

¨ стан ек-ки країни;

¨ існуюча технологія;

¨ екологія (вимоги до неї);

¨ соціальна відповідальність;

¨ культурне середовище;

¨ сис-ма засобів масової інфор-ії.

Взаємозв’язок попиту і ціни

Між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту: QD=f(P), де QD – обсяг попиту на товар, D – попит, P– ціна товару.

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій попиту:

Орієнтацію на попит покладено в основу одного з методів ціноутворення.

Види еластичності попиту.

Цінової еластичність попиту - чутливість споживачів до зміни цін на товари. Визначається за формулою:

де К_Е — коеф цін ел-сті; Р — початкова ціна; Х — попит, який відп. ціні Р; D Р — зміна ціни; D Х — зміна попиту.

Види еластичності попиту:

1. К_Е > 1 - Еластичний чи відн. еластичний попит; Відсоткова зміна кількості товару перевищує відсоткову зміну ціни; при зб-ні ціни - Значно знижують обсяг закупівель; зм-ні ціни – Значно збільшують обсяг закупівель.

2. К_Е = 1 - одинична ел-сть попиту; відсоткова зміна к-сті покупок прод-ії = відсотковій зміні ціни; при зб-ні ціни - зниження попиту прямо пропорційно збільшенню ціни; зм-ні ціни – збільшення попиту прямо пропорційно зниженню ціни.

3. К_Е < 1 - нееластичний чи відн нееластичний попит; відсоткова зміна к-сті покупок прод-ії менша за зміну ціни; при зб-ні ціни - Попит знижується повільніше, ніж зростає ціна; чи зм-ні ціни – Попит зростає повільніше, ніж знижується ціна.

До того ж, якщо 0 < К_Е < 1 — попит і зменш-ся
в разі зб-ня доходів споживачів (тов низької якості); а якщо К_Е > 1 — навпаки (товари високої якості).

Існ. також граничні випадки еластичності. Абсолютно еластичний попит означає, що споживачі купують товар у необмеженій к-сті, але лише за однією ціною. Найменше зрост-ня ціни зменшує попит до -0, а будь-яке зниж-ня ціни веде до безмежного його зрост-ня. Абсолютно нееластичний попит означає, що покупці зовсім нечутливі до зміни ціни, незалежно від її рівня попит пред’являється на одну й ту саму к-сть товару.

Планування рекламної діяльності.

Реклама – це процес розповсюдження інф-ї, який має за мету просування товарів або ідей певного замовника без його безпосередньої участі, але за його рахунок.

Планування реклами складається з таких пунктів:

1. визначення мети реклами – створює основу для рекламного бюджету, для розробки стратегії реклами;

2. визначення і розподіл рекламного бюджету;

3. розробка стратегії реклами;

4. вибір засобів інформації (планування засобів інформації);

5. перевірка впливу реклами.

Засоби стимулювання збуту

Основними засобами стимулювання споживачів є такі:

- знижки - зменшення відпускної ціни в разі придбання споживачем великої партії продукції підприємства;

- зниження цін - продаж товарів за цінами, дещо нижчими, ніж у конкурентів;

- безоплатні зразки товарів - надання товару споживачам безкоштовно «на пробу»;

- купони - спеціальні сертифікати, які надають споживачам право придбати конкретну партію (кількість) товару за низькими цінами;

- премії - товари, які пропонуються безкоштовно або за низькими цінами як подарунок за придбання іншого товару;

- гарантії - зобов'язання товаровиробника компенсувати витрати споживачів у разі, коли товар не відповідатиме встановленим стандартам або розрекламованим характеристикам;

- упаковки - комплекти товарів, які пропонуються споживачам за пільговими цінами;

-демонстрації- влаштування спеціальних експертиз для безпосереднього ознайомлення споживачів з продукцією підприємства;

- картки лояльності - спеціальні облікові картки відвідування споживачем конкретного торговельного закладу; відповідна кількість відвідувань, зафіксована в даній картці, дає споживачу право на знижку чи безкоштовне придбання товарів.

Основними засобами стимулювання сфери торгівлі є як ті, що вже названі (знижки, зниження цін, гарантії тощо), так і деякі інші, зокрема:

- конкурси - порівнювання результатів роботи торговельних посередників чи збутових агентів для матеріального заохочення переможців;

- конференції - проведення спеціальних семінарів, зустрічей, сертифікаційних програм для підвищення кваліфікації працівників власного торговельного апарату;

- заліки - авансове фінансування посередників для стимулювання збуту товарів безпосередньо в місцях їхнього продажу.

Сутність паблік рілейшнз

Наряду со стимулированием сбыта одним из основных средств стимулирования является пропаганда.

Пропаганда включает в себя «использование редакционного, а не платного места и/или времени во всех средствах распространения информации, доступных для чтения, просмотра или прослушивания существующими или потенциальными клиентами фирмы, для решения конкретной задачи - способствовать достижению поставленных целей»

Пропаганда входит составной частью в более широкое понятие, в понятие деятельности по организации общественного мнения (паблик рилейшнс). Перед деятельностью по организации общественного мнения ставят несколько задач, в том числе обеспечение фирме благожелательной известности, формирование представления о ней как об организации с высокой гражданской ответственностью и противодействие распространению неблагоприятных слухов и сведений. Для решения этих задач отделы по организации общественного мнения пользуются несколькими средствами.

Цілями пропаганди є поліпшення престижу і репутації підприємства, формування і підвищення зацікавленості споживачів у його товарах чи послугах, переконання споживачів у тому, що діяльність підприємства націлена на вирішення їхніх проблем, підвищення міри лояльності власного персоналу, суб'єктів ринку і держави до підприємства, поширення комерційно важливих даних через засоби масової інформації, в кінцевому рахунку створення сприятливих умов у навколишньому бізнес-середовищі.

Дія пропаганди націлюється на громадськість (споживачів), засоби масової інформації, державні органи, акціонерів, постачальників, посередників, власних робітників і службовців, організації масової сфери, інші підприємства й організації.

Існують такі форми пропаганди.

1. Підтримування контактів з електронними та друкованими засобами інформації. Це дає можливість висвітлювати в пресі або на телебаченні всі події, які відбуваються на підприємстві: появу нових товарів, уведення нових або вдосконалення наявних виробничих потужностей, розвиток технологічних процесів, підписання великих контрактів, вихід на нові ринки або збільшення обсягів продажу тощо.

2. Проведення презентацій, ювілейних заходів, днів відкритих дверей. Такі пропагандистські заходи дають змогу безпосередньо ознайомити споживачів із підприємством чи його продукцією, створити атмосферу довіри до них, налагодити дружні стосунки.

3. Організація консультування споживачів. Така форма пропаганди особливо важлива для споживачів нової високотехнічної продукції. Вона забезпечує зміцнення партнерських стосунків підприємства зі споживачами, установлення системи тривалих зв'язків із ними, допомагає споживачам правильно і повно використати можливості продукції і в такий спосіб розв'язати певні свої проблеми.

4. Громадські заходи спонсорського характеру, тобто підтримка підприємством різних спеціальних проектів чи програм (спонсорська підтримка кампаній боротьби з голодом, хворобами, благодійні заходи із захисту природи, рідкісних видів тварин, фінансування спортивних змагань, фестивалів, виступів майстрів мистецтв, проведення різних громадських форумів тощо

5. Проведення виставок. Участь підприємства у виставках товарів чи послуг забезпечує інформування споживачів про асортимент і якісні характеристики його продукції, наочну демонстрацію її можливостей, ознайомлення споживачів з новими пропозиціями підприємства, а тим самим сприяє поліпшенню іміджу і укладенню вигідних торговельних угод.

6. Створення корпоративної ідентичності:новий вид пропаганди, який полягає у використанні підприємством та його відділеннями чи філіями однотипних меблів, зовнішнього вигляду фасадів офісів, автомобілів, уніформи працівників, типових візиток, календарів, блокнотів, поштових конвертів із логотипом, адресою та телефонами підприємства тощо. Така форма пропаганди дає змогу скрізь поширювати інформацію про підприємство, сприяє його ідентифікації на ринку, підвищенню престижу.

Рівень каналу розподілу.

Каналы распределения можно охарактеризовать по числу составляющих их уровней. Уровень канала распределения - это любой посредник, который выполняет ту или иную работу по приближению товара и права собственности на него к конечному покупателю. Поскольку определенную работу выполняют и сам производитель, и конечный потребитель, они тоже входят в состав любого канала. Протяженность канала обозначается по числу имеющихся в нем промежуточных уровней.

Канал нулевого уровня (назвываемый также каналом прямого маркетинга) состоит из производителя, продающего товар непосредственно потребителям. Три основных способа прямой продажи - торговля вразнос, посылочная торговля и торговля через принадлежащие производителю магазины. Коммивояжеры фирмы «Эйвон» продают домохозяйкам косметику методом торговли вразнос. Фирма «Франклин минт» продает предметы коллекционирования методом посылочной торговли, а фирма «Зингер» продает свои швейные машины через собственные магазины.

Одноуровневый канал включает в себя одного посредника. На потребительских рынках этим посредником обычно бывает розничный торговец, а на рынках товаров промышленного назначения им нередко оказывается агент по сбыту или брокер.

Двухуровневый канал включает в себя двух посредников. На потребительских рынках такими посредниками обычно становится оптовый и розничный торговцы, на рынках товаров промышленного назначения это могут быть промышленный дистрибьютор и дилеры.

Трехуровневый канал вкючает в себя трех посредников. Например, в мясоперерабатывающей промышленности между оптовым и розничным торговцами обычно стоит мелкий оптовик. Мелкие оптовики покупают товары у крупных оптовых торговцев и перепродают их небольшим предприятиям розничной торговли, которые крупные оптовики, как правило, не обслуживают.

Существуют каналы и с большим количеством уровней, но они встречаются реже. С точки зрения производителей, чем больше уровней имеет канал распределения, тем меньше возможностей контролировать его.

Франчайзінг.

Франчайзные системы – системы распределения, в которых материнская компания (обычно промышленная) предоставляет оптовому или розничному торговцу исключительное право продавать ее продукцию в определенном районе. Одна из наиболее быстро развивающихся форм распределения, на которую приходится около трети розничного товарооборота США.

Франчайзінг – одна з стратегій використання товарних марок. Сутність її полягає в тому, що добре відоме всім підприємство – франчайзер – на ліцензійній основі надає право використовувати свій товарний знак (і відповідну технологію) невеликому самостійному підприємству. Останнє використовує авторитет і довіру споживачів до відомої марки, але водночас бере на себе велику відповідальність за підтримання його авторитету.

Франчайзинг – це вертикальна договірна маркетингова система збуту товарів. Він передбачає тривалі договірні відносини за якими одна фірма надає іншій право на ведення торгового бізнесу на обмеженій території при дотриманні встановлених правил і під певною торговельною маркою. При цьому покупець цієї пільги сплачує певну суму плюс відсоток від обсягу продаж і отримує право використання торгової марки, постійну підтримку і досвід продавця. Існують наступні типи франчайзингу, які зв’язують на певних поточних умовах:

1) виробника і роздрібного торгівця

2) оптового торгівця і роздрібного торгівця

3) роздрібних торгівців між собою.

Методи збуту товарів.

Плануючи збутову політику, керівництво обирає стратегію збутової політики, тобто, як саме має бути організована система збуту: через власну чи дилерську мережу, через які типи торгових посередників слід здійснювати товарорух. Існують три основні методи збуту:

1.Прямий – виробник безпосередньо збуває продукцію покупцям,

2.Непрямий – збут організовано через незалежних посередників,

3.Комбінований – через організацію із спільним капіталом фірми-виробника і незалежної фірми.

Більшість укр. підприємств використовують прямий метод,але світова практика свідчить,що це не перспективно,тому що гарантом ефективності збуту є прфесіоналізм посередників. Метод реалізації підп-ом своєї продукції залежить від виду виробу та специфіки господарської діяльності в даному регіоні.

Сутність та класифікація попиту

Попит - це побажання споживача з урахуванням його реальної купівельної спроможності. По суті, саме з цим поняттям повсякденно має справу підприємець, розв'язуючи тактичні й оперативні маркетингові завдання.

У зв'язку з цим треба знати, що існують такі види попиту:

-негативний - покупець може, але не хоче купувати даний товар, оскільки ставиться до нього негативно;

-нульовий - покупець може купити, але не купує даний товар, оскільки ставиться до нього байдуже або й узагалі не знає про його існування;

-спадний - обсяги закупівель товару безперервно зменшуються;

-непостійний (нерегулярний, сезонний) - обсяги закупівель товару коливаються протягом року;

-латентний (що тільки зароджується) - існує у вигляді запитів або окремих покупок;

-повноцінний - досить високий з погляду комерційних вигод продавця;

-оманливий - повноцінний протягом короткого часу, але такий, що не має перспектив у майбутньому;

-ажіотажний - досить високий, але внаслідок штучно створених обставин;

небажаний (нераціональний) - це високий попит на товари, небажані з погляду етичних норм або соціальних стандартів суспільства;

-повсякденний (перманентний) - сталі обсяги продажу за короткі проміжки часу (день, тиждень);

-особливий - на унікальні товари;

-інфляційний - на товари, які купуються з метою збереження вартості грошових заощаджень від інфляційного знецінення.

3. Сутність та визначення поняття "маркетинг"

Маркетинг - (від англ. market - ринок, торгівля, продаж, комерційна діяльність; за іншою версією, - від market getting - завоювання ринку) виник на початку ХХ ст. у США. Існує багато визначень поняття “маркетинг”. Деякі з них:

Маркетинг - це система взаємозв'язаних дій щодо планування та втілення в життя задуму, ціноутворення, просування та розподілу ідей, товарів, послуг завдяки обміну, котрий задовольняє потреби (Американська маркетингова асоціація, 1985 р.).

Маркетинг - це процес вивчення і формування споживчих запитів та переваг, а також використання всіх ресурсів і засобів фірми для їх задоволення з метою отримання прибутку та для особливої користі споживачів (Ф. Котлер, 1990 p.).

Маркетинг орієнтується на «створення» задоволених споживачів як на необхідну передумову одержання прибутку та перемоги в конкурентній боротьбі. Тоді як інші підрозділи та функції фірми орієнтовано на її внутрішні потреби та проблеми, маркетинг орієнтовано назовні - на споживачів, перспективи, конкурентів, розширення сфери діяльності. Отже, маркетинг- це:

- стиль мислення підприємця, який виходить із визнання пріоритетності споживача;

- управління фірмою через ринок (а не через виробництво), де головними суб'єктами є споживачі, користувачі, покупці (клієнти);

- розуміння ринку, що забезпечується системою маркетингових досліджень як власне ринкових умов, так і можливостей фірми претендувати на свій «шматок пирога»;

- творче використання ресурсів і можливостей фірми для досягнення відповідності між наявними потребами ринку та її власними цілями;

- активна наступальна діяльність підприємця з проникнення на ринок, розширення сфери свого впливу, формування запитів та попиту споживачів;

- інтегрована й чітко спланована, розрахована як на найближчий час, так і на тривалу перспективу система дій підприємця.

Зрештою, маркетинг - це професія, яку необхідно вивчати як будь-яку іншу.

Маркетинг орієнтується на задоволення споживачів як необхідну передумову досягнення прибутку та перемоги в конкурентній боротьбі. Отже маркетинг це – стиль мислення підприємця, який виходить із визнання пріоритетності споживача.

4. Об¢єкти та суб'єкти маркетингу: сутність і характеристика.

Об’єкти маркетингу:

1) Споживачі (цільові покупці) – вони є головним об’єктом м.

2) Конкуренти;

3) Маркетингові посередники – це фірми, що допомагають компанії у просуванні, збуті та розповсюдженні її товарів серед клієнтів (до них належать: торгові посередники, фірми-спеціалісти з організації руху товарів, агентства, що надають маркетингові послуги, кредитно-фінансові установи)

Суб’єкти маркетингу:

1) Продуцент або обслуговуюча організація (компанія або людина, які випускають товари або надають послуги);

2) Оптова торгівля (організація або люди, які придбають продукцію для перепродажу її роздрібній торгівлі ті (або) промисловим організаціям та комерційним підприємством);

3) Роздрібна торгівля (організація або люди, діяльність котрих пов’язана з продажем товарів та послуг кінцевим споживачам);

4) Спеціалісти та спеціалізовані маркетингові фірми (організації або люди, які спеціалізуються на конкретних маркетингових функціях);

5) Виробничі споживачі (організації, люди, які придбають товари або послуги для використання у своїй діяльності);

6) Кінцеві споживачі (родина або людина, які купують товари (послуги) для особистого, сімейного або домашнього споживання).

7) Маркетингові фірми і спеціалісти (організації чи люди, які спеціалізуються на конкретних маркетинговихфункціях)

8) Контактні аудиторії, засоби масової інформації.