Конкуренція, її сутність та ознаки. Ринок як спільнота конкуруючих компаній.

Конкуренція, її сутність та ознаки. Ринок як спільнота конкуруючих компаній.

Конкуренція – це процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби виробників і постачальників при реалізації продукції, економічне суперництво між відособленими товаровиробниками або постачальниками товарів (послуг) за найбільш вигідні умови збуту.

Конкуренція – це економічний процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби між виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різноманітних потреб покупців.

Відмітними рисами сучасного трактування економічної конкуренції є:

- цивілізований, легалізований характер цієї боротьби;

- подібність (взаємозамінність) товарів, виробники яких втягнені у конкурентну боротьбу;

- обмеженість можливостей кожної з конкуруючих сторін впливати на умови обігу товарів на відповідному ринку внаслідок самостійних дій інших сторін;

- ідентичність або наближеність потреб цільових груп споживачів, стосовно яких точиться конкурентна боротьба;

- спільність, тотожність мети, заради якої виникає це суперництво.

Об’єкт конкуренції

Потреби групи споживачів, що формують певний сегмент ринку, обраний підприємствами-суперниками.

Суб’єкти конкуренції

Підприємства-виробники та фірми, що надають послуги, транснаціональні корпорації, регіони (регіональні угруповання), держави.

Предмет конкуренції

Товар або послуга, через які підприємства-суперники намагаються завоювати прихильність та гроші споживача.

Ринок:

- будь-яка впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців (вузьке тлумачення);

- певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція)господарюючих суб'єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропонування (у широкому розумінні).

Р инок товару (товарний ринок) – це сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

Класифікація ринків:

1) Залежно від умов, у яких діють суб'єкти господарського життя:

- вільний ринок

- монополізований

- регульований

2) За ознакою простору дії:

- місцевий ринок (у межах міста чи села);

- регіональний ринок (певна територія якоїсь країни);

- національний ринок;

- світовий ринок.

3) За відповідністю законодавству:

- легальний (офіційний) ринок;

- тіньовий ринок.

4) За об'єктом купівлі-продажу:

- ринок товарів широкого вжитку;

- ринок товарів промислового призначення;

- ринок праці;

- ринок цінних паперів;

- ринок науково-технічних знань

5) За ступенем влади:

- ринок продавця

- ринок покупця

 

Понятійно-категоріальний апарат курсу: ринкова економічна система, ринок, конкуренція, фірма, компанія, підприємство, конкурентний контекст, конкурентна відмінність, конкурентна перевага, конкурентна стратегія, конкурентоспроможність.

Ринкова економічна система – економічна система, основними характеристиками якої є: приватна власність на ресурси та засоби виробництва; індивідуальна свобода вибору; конкуренція; мотивація отримання прибутку; ціни, що визначаються умовами ринкового попиту та ринкової пропозиції.

Ринок – система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем, яка включає механізм вільного ціноутворення, вільне підприємництво, що здійснюється на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції суб’єктів господарювання у боротьбі за споживача; тим самим ринок виступає як регулятор господарської діяльності.

Ринок - будь-яка впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців (вузьке тлумачення).

Конкуренція – це процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби виробників і постачальників при реалізації продукції, економічне суперництво між відособленими товаровиробниками або постачальниками товарів (послуг) за найбільш вигідні умови збуту.

Конкуренція – це економічний процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби між виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різноманітних потреб покупців.

Фірма – загальний термін для позначення будь-якого комерційного підприємства, тобто підприємства, створеного з метою отримання прибутку.

Компанія – комерційна організація, основною метою якої є здійснення економічної діяльності (виробничої, торгівельної, посередницької, фінансової, страхової тощо).

Підприємство – організаційно відокре-млений та економічно самостійний господарюючий суб’єкт, створений для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних та особистих потреб.

Конкурентний контекст – сукупність зовнішніх і внутрішніх умов конкурентної поведінки підприємства.

Конкурентна відмінність підприємства – це сукупність сильних і слабких його сторін, що вирізняють його на конкурентному тлі (середовищі).

Конкурентна перевага полягає у випередженні конкурентів за рахунок реалізації ринкових чинників успіху або ключових компетенцій; прояв переваг над конкурентами.

Конкурентна стратегія – спосіб довгострокових дій фірми в боротьбі з конкурентами, який ґрунтується на підвищення якості товарів, зниженні витрат, диференціюванні продукту, проникненні на нові ринки з метою отримання конкурентних переваг.

Конкурентоспроможність – це стабільна можливість задовольняти певні потреби покупців краще, ніж конкуренти, та завдяки цьому вдало продавати продукцію з прийнятними фінансовими результатами для виробника.

Конкурентоспроможність – це потен-ціальна або реалізована здатність економічного суб’єкта до функціонування у релевантному зовнішньому середовищі, яка ґрунтується на конкурентних перевагах і відображає його позицію відносно конкурентів.

 

 

Ключові положення теорії ринку, теорії конкуренції та конкурентних переваг, концепції стратегічного управління, сучасної управлінської парадигми як наукові основи та найважливіші складові методології курсу.

Перший вагомий внесок у дослі­дження конкуренції зробила класична політекономія. Її предста­вники (А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. С. Мілль) на базі багаторічних досліджень сформували принципи досконалої конкуренції, за якої головним координуючим елемен­том ринку є цінова система в абсолютно децентралізованій еко­номіці.

Представники неокласичної політекономії, намагаючись пов­ніше розкрити економічні механізми функціонування ринку, ство­рили більш адекватні економічній дійсності моделі монополіс­тичної, олігополістичної конкуренції та чистої монополії.

у теорію порівня­льних переваг пов'язують із працями шведських економістів Е. Хекшера та Б. Оліна. Сутність висновків цих учених полягає у такому: країна експортує товари, у виробництві яких найефективніше використані надли­шкові фактори виробництва, а імпортує товари, продукування яких потребує витрачання дефіцитних факторів виробництва. Подальшого розвитку теорія порівняльних переваг набула у працях В. Леонтьєва. Його висновки суперечили висновкам Е. Хекшера та Б. Оліна й отримали назву «парадокс Леонтьєва».

Ринковий напрям теорії конкурентних переваг. У 1957 р. Ф. Селзнік вводить поняття «ключові компетенції» і ве­де мову про необхідність встановлення відповідності між внут­рішнім станом організації та її зовнішнім оточенням у процесі розроблення стратегії організації.

Ця ідея конкретизується Кеннетом Ендрюсом і він наголошує на оцінюванні зовнішніх загроз і мож­ливостей, сильних і слабких сторін організації, тобто на SWOT- аналізі як передумові формування фірмової стратегії.

М. Портер заклав основи та розробив теорію конкурен­тних переваг, ключовими положеннями якої є такі:

1. Існує два основних типи конкурентних переваг підприємст­ва — низькі витрати та диференціація (три базові стратегії — лідерство у витратах, диферен­ціація та фокусування).

2. Для досягнення успіху фірма повинна сконцентрувати зу­силля на реалізації однієї з трьох типових стратегій.

3. Стан конкуренції в галузі є результатом дії п'яти конкурен­тних сил: постачальники; споживачі; конкуренція в галузі; товари-замінники; потенційні конкуренти.

4. Фірми досягають конкурентних переваг, коли знаходять но­ві способи конкуренції в галузі, тобто здійснюють нововведення.

5. Проміжок часу, протягом якого підприємству вдається утри­мати конкурентну перевагу, залежить від трьох чинників: характеру джерела конкурентної переваги; кількості наявних у фірми джерел конкурентної переваги; постійного вдосконалення всіх процесів, пошуку перспек­тивних нововведень.

Будь-який досягнутий фірмою результат зумовлюється вибором стратегії для забезпечення конкурентної переваги та ви­конаним позиціонуванням.

Повільне зростання в галузі

Коли зростання сповільнюється, фірми, що прагнуть розширити свою діяльність, компанії з надмірними виробничими потужностями, часто знижують ціни і використовують іншу тактику підвищення обсягу продажів, ініціюючи битву за частку ринку з послідуючим вигнанням з ринку слабких і менш ефективних фірм.

Високі вихідні бар'єри

Чим вище бар'єри виходу з бізнесу (вище за витрати на вихід з ринку), тим сильніше бажання фірм залишитися і конкурувати, навіть якщо матимуть місце невисокі прибути або, навіть збитки. Основні джерела вихідних бар'єрів: спеціалізовані активи; фіксовані витрати на вхід; стратегічний взаємозв'язки між виробничим підрозділом та іншими підрозділами компанії в показниках іміджу, маркетингової спроможності, доступу до ринків фінансів, розподілу устаткування; емоційні; урядові та суспільні обмеження.

Типологізація конкурентів

Цілі аналізу конкурентів

- найближчі конкуренти,

- могутніші у фінансовому відношенні конкуренти,

- фірми, що домінують на ринку;

- всі фірми в рамках географічних меж ринку, що робить аналіз ринку і конкурентів якнайповнішим;

- всі можливі, враховуючи потенційних, конкуренти.

Різниця у продукції

- параметричні конкуренти - виробники (продавці) аналогічної продукції, яка відрізняється окремими параметрами;

- товарні конкуренти - виробники (продавці) аналогічної продукції, яка відрізняється зовнішнім виглядом та функціями;

- марочні конкуренти - виробники (продавці) аналогічної продукції, яка відрізняється марками;

- конкуренти бажань - виробники (продавці) принципово іншої продукції, яка конкурує на рівні бажань (підприємства різних галузей бізнесу, що реалізують товари і послуги тим же споживачам, з якими працює компанія; «відбирають» частину бюджету споживачів, яка могла бути витрачена на іншу продукцію.

Тип ринкової стратегії

- фірми, схильні до ринкової експансії, які діють на географічно суміжних ринках;

- фірми, які слідують стратегії диференціації виробництва працюють в даній або суміжних галузях;

- великі фірми-покупці продукції даної компанії; великі постачальники матеріалів, сировини і устаткування для даної компанії;

- малі фірми, які внаслідок поглинання великою компанією стають сильними конкурентами на ринку;

Конкурентна позиція фірми

- фірми, орієнтовані на внутрішній ринок;

- компанії, чиїм стратегічним намірам є досягнення глобального домінування;

- компанії, чиєю основною стратегічною метою є захист домінуючого положення на місцевому ринку;

- які прагнуть до збільшення частки продаж по всьому світу

Графічні,

Матричні,

Розрахункові,

Стратегія диференціації

Сутність підходу

Намагання тим або іншим чином надати своїй продукції рис, що відрізняють од виробів-конкурентів

Стратегічна ціль

Завоювання великої долі ринку

Основа конкурентної переваги

Здатність запропонувати покупцям такий товар, який відрізняється від товарів конкурентів

Умови формування

1.Наявність широких можливостей виді-лення товарів на ринку, гарне сприйняття і висока оцінка продукції споживачами.

2.Різноманітна структура попиту на продукцію.

3.Нецінова конкуренція.

4.Незначна частка витрат споживачів на придбання продукції в структурі їх бюджету.

5.Нерозвиненість стратегії диференціації продукції в галузі.

Асортимент продукції, що виробляється

Багато різновидів товарів, можливості широкого вибору, акцент на рекламу деяких особливо важливих ознак дифе-ренціації товару

Головний принцип організації виробничої діяльності

Пошук нових способів краще задовольнити запити покупців

Стратегія зосередження

Сутність підходу

Концентрація зусиль на вузькій частині ринку, а не робота на усьому ринку

Стратегічна ціль

Завоювання вузької ніші ринку, в якій потреби і переваги покупців суттєво відрізняються від інших учасників ринку

Основа конкурентної переваги

Більш низькі витрати при задоволенні запитів даної ніші ринку, або здатність запропонувати клієнтам цієї ніші товар, спеціально адаптований до їх запитів і смаків

Умови формування

1.Урізноманітнення споживачів по споживанню і цільовому використанню товару.

2.Відсутність спеціалізації конкурентів на конкретних сегментах ринку.

3.Обмеженість можливостей підприє-мства щодо обслуговування всього ринку

Асортимент продукції, що виробляється

Асортимент пристосований до того, щоб задовольнити особливі запити обраного сегмента ринку

Головний принцип організації виробничої діяльності

Індивідуалізація товару в відповідності з особливими запитами покупців вибраної ніші ринку

Запропонований М.Портером підхід до класифікації конкурентних стратегій пізніше піддавався неодноразовим доповненням та модифікаціям. Одна з таких модифікацій передбачає виділення не трьох, а п’яти базових стратегій конкуренції:

- стратегія лідерства по витратах;

- стратегія широкої диференціація;

- стратегія оптимальних витрат;

- сфокусована стратегія на базі низьких витрат;

- сфокусована стратегія на базі диференціації продукції.

П’ять базових стратегій конкуренції за Г.Л.Азоєвим – це: стратегія зниження собівартості – орієнтована на масовий випуск стандартної продукції, що більш ефективно та потребує менших питомих витрат, ніж виготовлення невеликих партій різнорідної продукції; стратегія диференціації продукту -базується на спеціалізації у виготовленні особливої (іноді незвичайної) продукції, яка є модифікацією стандартного виробу; стратегія сегментування ри нку -спрямована на забезпечення переваг над конкурентами у відокремленому та часто єдиному сегменті ринку, який виділяється на основі географічного, психографічного, поведінського, демографічного або інших принципів сегментації; стратегія впровадження інновацій – виробники не зв’язують себе необхідністю знижувати собівартість продукції, що виробляється, диференціювати її тощо; стратегія негайного реагування на потреби ринку - має на меті максимально швидке задоволення виникаючих потреб у різних областях бізнесу.

 

Встановлення цілей

Розробка та встановлення коротко-термінових, середньотермінових і довго-термінових цілей підприємства виступає фундаментом у виборі конкурентної стратегії.

Планування реалізації стратегії

Включає: розробку розгорнутого плану втілення у реальність вибраної стратегії, вказуючи терміни поетапної реалізації та очікувані результати.

Стадія 1. ОБСТЕЖЕННЯ

- вибір оптимального підходу визначення цілей програми

- визначення задач в рамках програми

- визначення напрямків дій, що охоплюються програмою

- розробка проектної організаційної структури

- складання плану - графіку програми

Стадія 2. АНАЛІЗ

- інформування всіх учасників програми

- збирання даних

- опис ситуації

- узгодження базового періоду

- аналіз можливих завдань

- розробка концепції (узагальнено)

- розробка детальних програм

- створення цільових груп по завданням

- ознайомлення з планом – графіком

- складання звіту про очікувані результати

Стадія 3. ВПРОВАДЖЕННЯ

- інформування всіх учасників

- встановлення механізмів контролю за реалізацією програми

- здійснення необхідних заходів

- отримання результатів

- контроль та корегування (в разі необхідності)

- подальша підтримка показників діяльності на досягнутому рівні

Стадія 1. ОБСТЕЖЕННЯ

Стадія 2. АНАЛІЗ

Стадія 3. ВПРОВАДЖЕННЯ

Федеральна цільова програма "Розвиток внутрішнього і в'їзного туризму в Російської Федерації (2011 - 2018 роки)"Мета Програми - підвищення конкуренто-спроможності туристського ринку Російської Федерації, задовольняє потре-би російських і іноземних громадян в якісних туристських послугах

Завдання Програми - розвиток туристично-рекреаційного комплексу Російської Федерації; підвищення якості туристичних послуг; просування туристичного продукту Російської Федерації на світовому і внутрішньому туристських ринках
Строк та етапи реалізації - 2011 - 2018 роки:
Програми перший етап - 2011 - 2014 роки; другий етап - 2015 - 2018 роки

Очікувані кінцеві результати є:
задоволення потреб різних категорій гро-мадян Російської Федерації; підвищення рівня зайнятості населення, збільшення доходів бюджетів Російської Федерації; зростання ВВП і поліпшення платіжного балансу країни

Програма підвищення конкурентоспро-можності Украіни.

Ціль програми - поліпшення соціально-економічних умов в Україні шляхом переведення економіки на інноваційний розвиток. «Ми пропонуємо альтернативну програму розвитку України, в основу якої покладені три принципи: інновації, розвиток, модернізація. Важливою складовою частиною нашої Програми і запорукою її успіху є ослаблення адміністративного та корупційного тиску на бізнес. Програмою передбачається: підтримка входження українських підприємств в іноземні бізнес-корпорації та участь України у глобальних технологічних проектах, розвинений внутрішній ринок і сильний сегмент малого та середнього бізнесу - гарантія стресостійкості економіки країни до зовнішніх викликів

Конкуренція, її сутність та ознаки. Ринок як спільнота конкуруючих компаній.

Конкуренція – це процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби виробників і постачальників при реалізації продукції, економічне суперництво між відособленими товаровиробниками або постачальниками товарів (послуг) за найбільш вигідні умови збуту.

Конкуренція – це економічний процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби між виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різноманітних потреб покупців.

Відмітними рисами сучасного трактування економічної конкуренції є:

- цивілізований, легалізований характер цієї боротьби;

- подібність (взаємозамінність) товарів, виробники яких втягнені у конкурентну боротьбу;

- обмеженість можливостей кожної з конкуруючих сторін впливати на умови обігу товарів на відповідному ринку внаслідок самостійних дій інших сторін;

- ідентичність або наближеність потреб цільових груп споживачів, стосовно яких точиться конкурентна боротьба;

- спільність, тотожність мети, заради якої виникає це суперництво.

Об’єкт конкуренції

Потреби групи споживачів, що формують певний сегмент ринку, обраний підприємствами-суперниками.

Суб’єкти конкуренції

Підприємства-виробники та фірми, що надають послуги, транснаціональні корпорації, регіони (регіональні угруповання), держави.

Предмет конкуренції

Товар або послуга, через які підприємства-суперники намагаються завоювати прихильність та гроші споживача.

Ринок:

- будь-яка впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців (вузьке тлумачення);

- певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція)господарюючих суб'єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропонування (у широкому розумінні).

Р инок товару (товарний ринок) – це сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

Класифікація ринків:

1) Залежно від умов, у яких діють суб'єкти господарського життя:

- вільний ринок

- монополізований

- регульований

2) За ознакою простору дії:

- місцевий ринок (у межах міста чи села);

- регіональний ринок (певна територія якоїсь країни);

- національний ринок;

- світовий ринок.

3) За відповідністю законодавству:

- легальний (офіційний) ринок;

- тіньовий ринок.

4) За об'єктом купівлі-продажу:

- ринок товарів широкого вжитку;

- ринок товарів промислового призначення;

- ринок праці;

- ринок цінних паперів;

- ринок науково-технічних знань

5) За ступенем влади:

- ринок продавця

- ринок покупця

 

Понятійно-категоріальний апарат курсу: ринкова економічна система, ринок, конкуренція, фірма, компанія, підприємство, конкурентний контекст, конкурентна відмінність, конкурентна перевага, конкурентна стратегія, конкурентоспроможність.

Ринкова економічна система – економічна система, основними характеристиками якої є: приватна власність на ресурси та засоби виробництва; індивідуальна свобода вибору; конкуренція; мотивація отримання прибутку; ціни, що визначаються умовами ринкового попиту та ринкової пропозиції.

Ринок – система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем, яка включає механізм вільного ціноутворення, вільне підприємництво, що здійснюється на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції суб’єктів господарювання у боротьбі за споживача; тим самим ринок виступає як регулятор господарської діяльності.

Ринок - будь-яка впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців (вузьке тлумачення).

Конкуренція – це процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби виробників і постачальників при реалізації продукції, економічне суперництво між відособленими товаровиробниками або постачальниками товарів (послуг) за найбільш вигідні умови збуту.

Конкуренція – це економічний процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби між виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різноманітних потреб покупців.

Фірма – загальний термін для позначення будь-якого комерційного підприємства, тобто підприємства, створеного з метою отримання прибутку.

Компанія – комерційна організація, основною метою якої є здійснення економічної діяльності (виробничої, торгівельної, посередницької, фінансової, страхової тощо).

Підприємство – організаційно відокре-млений та економічно самостійний господарюючий суб’єкт, створений для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних та особистих потреб.

Конкурентний контекст – сукупність зовнішніх і внутрішніх умов конкурентної поведінки підприємства.

Конкурентна відмінність підприємства – це сукупність сильних і слабких його сторін, що вирізняють його на конкурентному тлі (середовищі).

Конкурентна перевага полягає у випередженні конкурентів за рахунок реалізації ринкових чинників успіху або ключових компетенцій; прояв переваг над конкурентами.

Конкурентна стратегія – спосіб довгострокових дій фірми в боротьбі з конкурентами, який ґрунтується на підвищення якості товарів, зниженні витрат, диференціюванні продукту, проникненні на нові ринки з метою отримання конкурентних переваг.

Конкурентоспроможність – це стабільна можливість задовольняти певні потреби покупців краще, ніж конкуренти, та завдяки цьому вдало продавати продукцію з прийнятними фінансовими результатами для виробника.

Конкурентоспроможність – це потен-ціальна або реалізована здатність економічного суб’єкта до функціонування у релевантному зовнішньому середовищі, яка ґрунтується на конкурентних перевагах і відображає його позицію відносно конкурентів.