Сутність та види послуг. Ринок послуг та його структура.

Сутність та види послуг. Ринок послуг та його структура.

Послуга – це зміна в стані інституційної одиниці, що відбувається в результаті дій і взаємної згоди з іншою інституційною одиницею.

Послуга є нематеріальною, виробляється і споживається одночасно, не підлягає збереженню як товар.

Є різна інституційні сектори які надають послуги:

1. Нефінансові корпорації – ринкові послуги нефінансового характеру.

2. Фінансові корпорації – здійснюють фінансові послуги.

3. Домашні господарства – надають ринкові послуги нефінансового характеру, здійснюють їх споживання.

4. Органи державного управління – виробляють неринкові послуги.

Фінансові послуги, як будь-які види послуг, мають певні особливості, а саме:

— фінансова послуга сприймається як діяльність особи (юридичної чи фізичної), яка надає послугу;

— фінансова послуга не має матеріально-речової форми вираження;

— абстрактна форма фінансової послуги набуває конкретного вираження на основі договірних відносин або в процесі купівлі-продажу цінних паперів;

— корисний ефект фінансової послуги виявляється в процесі її надання;

— час надання та споживання фінансової послуги здебільшого збігається.

Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до фінансових послуг належать:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо їх наступного повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ грошей;

9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

10) торгівля цінними паперами;

11) факторинг;

12) інші операції, що відповідають критеріям, визначеним у Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Ринок послуг - сукупність динамічних у часі і локалізованих у просторі соціально-економічних відносин, що формуються і реалізуються в процесі задоволення платоспроможного попиту реальних і потенційних споживачів пропозицією послуг, забезпечують пропорційність їх відтворення.

За сферою поширення виділяють міжнародний і внутрішні ринки фінансових послуг. Міжнародний ринок фінансових послуг забезпечує рух фінансових активів та втіленого в них капіталу в межах світового простору, внутрішні - лише в Межах конкретних регіонів світу. Внутрішні ринки фінансових послуг в свою чергу поділяються на національні та регіональні ринки.

За принципами організації ринок фінансових послуг можна поділити на організований і стихійний. Організований ринок функціонує за певними правилами, що визначаються фінансовими установами-оферентами фінансових послуг та національним законодавством. Фінансові установи одержують ліцензії на здійснення професійної діяльності з надання фінансових послуг від уповноважених державних органів. Окремі види разових операцій з фінансовими активами (валютні, інвестиційні) можуть бути здійснені за умови одержання ліцензій на їх проведення.

Стихійний ринок являє сферу надання фінансових послуг поза організованим ринком. У межах стихійного ринку реалізуються операції з обміну валютних цінностей, з надання коштів у позику, що здійснюються особами (як правило, фізичними), які не мають на таку діяльність відповідного дозволу.

Залежно від учасників у складі ринку фінансових послуг можна виділити ринок резидентів і ринок нерезидентів. Учасниками ринку резидентів є громадяни України, суб'єкти господарювання - резиденти, а також державні органи України. Оферентами фінансових послуг на ринку резидентів є фінансові установи та суб'єкти господарювання, що зареєстровані та здійснюють діяльність на території країни відповідно до законодавства України.

За видами фінансових активів, стосовно яких надаються фінансові послуги, в складі ринку фінансових послуг виділяють: фондовий ринок; ринок позик; валютний ринок; ринок банківських металів; страховий ринок.

За періодом обертання фінансових активів ринок фінансових послуг поділяється на такі сегменти:

а) ринок грошей, на якому здійснюються операції з надання фінансових послуг усіх вищерозглянутих ринків із терміном до одного року. Ринок грошей об'єднує ринок короткострокових депозитно-позичкових операцій, ринок торговельно-коміеійних операцій; ринок короткострокового міжбанківського кредиту та валютних операцій.

б) ринок капіталів, на якому здійснюються операції купівлі-продажу фінансових послуг із терміном більше одного року.

Фінансові послуги як операції з фінансовими активами. Основні ознаки фінансових послуг.

Загальні правові засади в сфері регулювання ринку фінансових послуг регламентує Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

Фінансова послуга – це операція з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок, за рахунок цих осіб або за рахунок залучених від інших осіб коштів з метою отримання прибутку чи збереження реальної вартості активів.

Ознаки фін послуг:

1. Абстрактність – відсутність матеріального носія. Послуга забезпечує отримання певного корисного ефекту від її споживання.

2. Спрямованість на задоволення потреб споживача.

3. Договірний характер.

4. Комплексний характер реалізації – надання фінансових послуг в пакеті.

5. Платність.

6. Значний рівень регулювання з боку держави та саморегулівних організації.

Фінансові послуги можна певним чином класифікувати з огляду на особливості їх надання клієнтам.

Види фінансових послуг.

Фінансові послуги — операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до фінансових послуг належать:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо їх наступного повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ грошей;

9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

10) торгівля цінними паперами;

11) факторинг;

12) інші операції, що відповідають критеріям, визначеним у Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Залежно від одержувачів фін послуги є: наданні фізичним, юр особам або державним органам.

За ступенем поширення:

1. Традиційні(кредитні, депоз).

2. Новітні (інтернетбанкінг).

За ознакою стягнення плати:

1. Платні.

2. Безоплатні.

За економічним змістом: кредитні, депозитні, розрахункові, гарантійні, валютні, страхові, торгівельні, комісійні, з недержавного пенсійного забезпечення.

За спрямованістю на задоволення потреб клієнтів виокремлюють:

— прямі послуги, що безпосередньо спрямовані на задоволення відповідних інтересів клієнта (платіжні, комерційні, інвестиційні, страхові);

— непрямі, або супутні, послуги без отримання клієнтом додаткового доходу (як правило, полегшують надання прямих послуг: клірингові послуги, телефонне управління рахунком, видача плас-тикових карток на основі депозитного рахунку та ін.);

— непрямі послуги, що дають клієнту додатковий дохід або знижують витрати при отриманні прямих послуг (інвестування залишків на поточних рахунках в одноденні депозити тощо).

За рівнем складності.

До І рівня складності віднесено послуги, які орієнтовані на задоволення потреб великої кількості клієнтів і не потребують від них спеціальних навичок або професійних знань певного спрямування (відкриття рахунків, переказ грошей, обслуговування дорожніх чеків, обмін валюти, страхові послуги та ін.).

До II рівня складності належать послуги, в процесі одержання яких клієнти повинні мати спеціальний рівень підготовки. Це стосується послуг у системі електронної комерції, насамперед, Інтернет-страхування та Інтернет-банкінгу, а також отримання послуг з управління майном, довірчого управління фінансовими активами, торгівлі цінними паперами та ін. Зауважимо, що крім спеціальних знань, клієнти для споживання переважної більшості фінансових послуг II—IV рівнів складності повинні мати необхідне технічне обладнання (комп'ютери, програмне забезпечення).

До Ш рівня складності відносять послуги, орієнтовані на задоволення спеціальних фінансових потреб клієнтів, які мають відповідний рівень професійної підготовки в галузі фінансів, що дає їм змогу бути споживачами цих послуг для задоволення конкретних фінансових потреб, які не є поширеними. До цієї групи послуг за рівнем складності належать послуги в системі Інтернет-трейдингу, фінансові послуги з формування портфеля цінних паперів певного рівня дохідності та ризиковості та ін.

 

Платежів.

Договір про лізин включає такі основні положення: найменування сторін; об’єкт лізингу, умови та строки його поставки; строк на який укладається лізинг; розмір і графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду; умови переоцінки вартості об’єкта лізингу; умови повернення об’єкта лізингу у разі банкрутства лізингоодержувача; умови с-ня об’єкта лізингу; умови експлуатації та технічне обслуговування, модернізація об’єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану; умови реєстрації об’єкта лізингу.

Лізингові платежі мають включати: суму як має відшкодовувати частину вартості предмета лізингу; платіж, як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію % за кредит; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу зокрема відшкодування страхових платежів за договором с-ня об’єкта лізингу, якщо об’єкт застрахований лізингодавцем.

За формою лізингові платежі можуть бути: грошовими коштами; продукцією або послугами лізингоотримувача; у вигляді комбінації 1-ї 2-ї форми.

За періодичністю лізингові платежі поділяються на щорічні, піврічні, щоквартальні, щомісячні. Лізингові платежі за способом їх виплати поділяють на ті, що здійснюються рівними частинами; ті що поступово зростають; ті що поступово зменшуються.

 

Сутність та види послуг. Ринок послуг та його структура.

Послуга – це зміна в стані інституційної одиниці, що відбувається в результаті дій і взаємної згоди з іншою інституційною одиницею.

Послуга є нематеріальною, виробляється і споживається одночасно, не підлягає збереженню як товар.

Є різна інституційні сектори які надають послуги:

1. Нефінансові корпорації – ринкові послуги нефінансового характеру.

2. Фінансові корпорації – здійснюють фінансові послуги.

3. Домашні господарства – надають ринкові послуги нефінансового характеру, здійснюють їх споживання.

4. Органи державного управління – виробляють неринкові послуги.

Фінансові послуги, як будь-які види послуг, мають певні особливості, а саме:

— фінансова послуга сприймається як діяльність особи (юридичної чи фізичної), яка надає послугу;

— фінансова послуга не має матеріально-речової форми вираження;

— абстрактна форма фінансової послуги набуває конкретного вираження на основі договірних відносин або в процесі купівлі-продажу цінних паперів;

— корисний ефект фінансової послуги виявляється в процесі її надання;

— час надання та споживання фінансової послуги здебільшого збігається.

Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до фінансових послуг належать:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо їх наступного повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ грошей;

9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

10) торгівля цінними паперами;

11) факторинг;

12) інші операції, що відповідають критеріям, визначеним у Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Ринок послуг - сукупність динамічних у часі і локалізованих у просторі соціально-економічних відносин, що формуються і реалізуються в процесі задоволення платоспроможного попиту реальних і потенційних споживачів пропозицією послуг, забезпечують пропорційність їх відтворення.

За сферою поширення виділяють міжнародний і внутрішні ринки фінансових послуг. Міжнародний ринок фінансових послуг забезпечує рух фінансових активів та втіленого в них капіталу в межах світового простору, внутрішні - лише в Межах конкретних регіонів світу. Внутрішні ринки фінансових послуг в свою чергу поділяються на національні та регіональні ринки.

За принципами організації ринок фінансових послуг можна поділити на організований і стихійний. Організований ринок функціонує за певними правилами, що визначаються фінансовими установами-оферентами фінансових послуг та національним законодавством. Фінансові установи одержують ліцензії на здійснення професійної діяльності з надання фінансових послуг від уповноважених державних органів. Окремі види разових операцій з фінансовими активами (валютні, інвестиційні) можуть бути здійснені за умови одержання ліцензій на їх проведення.

Стихійний ринок являє сферу надання фінансових послуг поза організованим ринком. У межах стихійного ринку реалізуються операції з обміну валютних цінностей, з надання коштів у позику, що здійснюються особами (як правило, фізичними), які не мають на таку діяльність відповідного дозволу.

Залежно від учасників у складі ринку фінансових послуг можна виділити ринок резидентів і ринок нерезидентів. Учасниками ринку резидентів є громадяни України, суб'єкти господарювання - резиденти, а також державні органи України. Оферентами фінансових послуг на ринку резидентів є фінансові установи та суб'єкти господарювання, що зареєстровані та здійснюють діяльність на території країни відповідно до законодавства України.

За видами фінансових активів, стосовно яких надаються фінансові послуги, в складі ринку фінансових послуг виділяють: фондовий ринок; ринок позик; валютний ринок; ринок банківських металів; страховий ринок.

За періодом обертання фінансових активів ринок фінансових послуг поділяється на такі сегменти:

а) ринок грошей, на якому здійснюються операції з надання фінансових послуг усіх вищерозглянутих ринків із терміном до одного року. Ринок грошей об'єднує ринок короткострокових депозитно-позичкових операцій, ринок торговельно-коміеійних операцій; ринок короткострокового міжбанківського кредиту та валютних операцій.

б) ринок капіталів, на якому здійснюються операції купівлі-продажу фінансових послуг із терміном більше одного року.