Педагогічна психологія як наука. Етапи розвитку педагогічної психології.

Педагогічна психологія як наука. Етапи розвитку педагогічної психології.

Педагогічна психологія – це галузь педагогіки, яка вивчає закономірності психічної діяльності людини у процесі розвитку і саморозвитку, виховання і самовиховання, навчання і самонавчання.

Обєкт – людина, життєвий шлях.

Предмет – вивчення фактів, механізмів, закономірностей, засвоєння соціокультурного досвіду й викликані цим процесом зміни на рівні інтелектуального й особистісного розвитку людини як суб’єкта навчальної діяльності, психологічні особливості педагогічної діяльності та особливості вчителя як спеціаліста з притаманними функціями, пов’язаними з навчанням і вихованням учнів.

Розділи педагогічної психології:

*психологія навчання;

*психологія виховання;

*психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя.

Етапи розвитку педагогічної психології:

І етап – із середини ХVІІ ст. до кінкя ХІХ ст. – його називають загальнодидактичним. Великий внесок у розвиток педагогічної психології на цьому етапі зробили такі педагоги-мислителі: Я.А.Коменський, Ж-Ж.Руссо, Й.Песталоцці, І.Ф.Гербарт, В.А.Дістервег, К.Д.Ушинський, П.Ф.Каптерєв, П.Д.Юркевич, О.Ф.Лазурський, С.Ф.Русова та ін.

ІІ етап – тривав з кінця ХІХ ст. до середини ХХ ст. На цьому етапі педагогічна наука почала оформлюватися як самостійна галузь, узагальнюючи попередні досягнення, орієнтуючись і використовуючи результати психологічних, психофізіологічних і експериментальних досліджень. Такі вчені, як О.П.Нечаєв, А.Біне, Ж.Піаже, А.Валлон та інші зробили великий внесок у вивчення психологічних проблем, проблем запам’ятовування, розвитку мови, інтелекту, навичок тощо. Експериментальним вивченням особливостей навчальної поведінки займалися Дж.Уотсон, Е.Толмен, Ч.Газрі, К.Халл, Б.Скіннер. На формування педагогічної психології як науки суттєвий вплив мали також розвиток спеціальних педагогічних систем Вальдорфської школи та школи американського психолога-педагога Марії Монтесорі.

На цьому етапі формується особливий психолого-педагогічний напрям – педологія (Дж.М.Болдуїн, Е.Кіркпатрік, Е.Мейман, М.Я.Басов, П.П.Блонський, Л.С.Виготський та ін.). Суть цього напряму полягала в комплексному підході до визначення особливостей поведінки дитини з метою діагностики її розвитку на основі поєднання психофізіологічних, анатомічних, психологічних і соціологічних вимірів.

ІІІ етап – позначився теоретичним осмисленням педагогічної психології як науки, появою цілої низки психологічних теорій навчання, тобто розробкою теоретичних основ педагогічної психології.

У свою чергу, С.Л.Рубінштейн в "Основах психології” дає обґрунтування навчанню як засвоєнню знань. Водночас виникає новий напрям педагогічної психології – сугестопедії, сугестології Г.К.Лозанова (60 – 70 рр.), в основу якого покладено управління педагогом неусвідомлюваними учнями психічними процесами сприймання, пам’яті з використовуванням ефекту гіпермнезії і сугестії (навіювання).

Насамкінець, наш вік, глобалізації й комп’ютеризації, можна сміливо назвати віком гуманітарної епохи, віком Людини. На цих принципах і ґрунтується сучасна педагогічна психологія.

Види почуттів

Моральні почуття - це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, людей, самої себе; їх джерелом є спільне життя людей, їхні взаємини, боротьба за досягнення суспільно важливої мети

Моральні почуття людини сформувались у суспільно-історичному житті людей, в процесі їх спілкування і стали важливим засобом оцінки вчинків і поведінки, регулювання взаємин особистості.

Естетичні почуття - це почуття краси явищ природи, праці, гармонії барв, звуків, рухів і форм

Гармонійне поєднання предметів, цілого та частин, ритм, консонанс, симетрія викликають почуття приємного, насолоду, які глибоко переживаються та є натхненням для душі, що в свою чергу надихає людей на створення творів мистецтва.

Естетичні почуття тісно пов'язані з моральними почуттями. Вони утримують особистість від скоєння негативних вчинків, сповнюють її високими прагненнями. Отже, естетичні почуття є істотними чинниками формування моральності.

Інтелектуальні почуття являють собою емоційний відгук, ставлення особистості до пізнавальної діяльності в широкому її розумінні

Ці почуття виявляються в допитливості, чутті нового, здивуванні, впевненості або сумніві. Інтелектуальні почуття яскраво виявляють пізнавальні інтереси, любов до знань, навчальні й наукові уподобання.

Праксичні почуття - це переживання людиною свого ставлення до діяльності

Людина реагує на різні види діяльності - трудову, навчальну, спортивну. Це виявляється в захопленні, задоволенні діяльністю, у творчому підході, в радості від успіхів або незадоволенні, в байдужому ставленні до неї.

 

Характеристика відчуттів

 

Якість — особливість певного відчуття, яка відрізняє його від інших відчуттів.. Наприклад, слухові відчуття відрізняються за висотою, тембром, гучністю.

 

Інтенсивність — кількісна характеристика відчуття. Визначається силою подразника, що діє, і функціональним станом рецептора, який залежить від стану організму, значущості подразника і просторово-часових умов сприймання.

 

Тривалість — часова характеристика відчуття. Вона залежить від часу дії подразника, його інтенсивності й функціонального стану організму. При дії подразника відчуття виникає не відразу, а через деякий проміжок часу, який називають латентним (прихованим) періодом відчуття.

 

Адаптація (лат. adapto — пристосовую) — зміна чутливості аналізатора під впливом подразника постійної сили, що діє протягом тривалого часу. Вона проявляється у зниженні чутливості за великої сили подразників і підвищенні — за малої.

 

Сенсибілізація — підвищення чутливості органів чуття внаслідок взаємодії аналізаторів і систематичних вправ. При сенсибілізації спостерігається тимчасове зниження нижнього порогу відчуттів.

 

Синестезія - виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора.

Види відчуттів:
1) Екстрацептивні, які відображають властивості предметів і явищ зовнішнього середовища та мають рецептори на поверхні тіла (зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові).

2) Інтроцептивні, які мають рецептори, розташовані у внутрішніх органах і тканинах тіла та відображають стан внутрішніх органів (органічні - спраги, голоду тощо).

3) Кінестатичні й статичні, які дають інформацію про рух і положення нашого тіла.

4) Проміжні й самостійні - температурні, вібраційні, рівноваги, прискорення, больові відчуття.

15. Програмоване навчання як спосіб організації навчального процесу.

Програмоване навчання - система подавання теоретичного матеріалу та організованих форм навчальної роботи учня, що сприяють йому у самостійному здобуванні знань, оволодінні уміннями і навичками

Ґрунтується програмоване навчання на загальних і специфічних дидактичних принципах (послідовності, доступності, наступності, систематичності, самостійності), які реалізуються у процесі виконання головного його елемента- навчальної програми. Головною проблемою програмованого навчання є моделювання, конструювання навчальних програм, підручників, навчальних посібників, евристичне програмування

Принципи програмованого навчання:

а) поділ матеріалу на окремі порції-кадри, що відповідають одному кроку у процесі засвоєння;

б) активність процесу засвоєння (необхідність виконання завдань, запропонованих у кожному кадрі);

в) наявність зворотного зв'язку (самоконтролю) у виконанні кожного завдання;

г) можливість індивідуалізації процесу навчання.

Реалізація цих принципів призвела до створення програм-матеріалів і використання навчальних машин. Найпоширенішими системами навчального програмування є лінійне, розгалужене і змішане.

- Лінійне програмування (Важливий послідовний виклад навчального матеріалущо сприяє безпомилковому засвоєнню. Навчальний матеріал поділють на порції, що охоплюють завдання мінімальної складності: Дозують на найменші порції оріентуючись на рівень знань відстаючого школяра. Пропуск у кадрі (кроці) слова є основним завданням (знайти слова, поняття, що становлять частину матеріалу, який не обхідно засвоїти). Учні мають послідовно виконувати ті самі дії. Лінійні програми розраховані на чітке уявлення про розумові можливості учнів у вивчені певної теми.

-Розгалуджене програмування (зорієнтоване не скільки на безпомилковість дії скільки на з`ясування вчителем та учнем причин, що зумовили помилку, вимагає певних розумових зусиль, керує процесом мислення. Підтверджує правильну відповідь зворотній зв`язок, а не тільки позитивне підкріплення.Розгалуджена програма є великим текстом, що містить багато відповідей на запитання до нього. Пропоновані у рамках (віконцях) розгорнуті відповіді відразу ж оцінюються як правильні або відхиляються).

-Змішане програмування (У змішаних системах програмованого навчання поєднуються лінійна і розгалуджена (сітчаста) програми).

Отже, програмоване навчання - це така організація навчального процесу, що забезпечує можливості самостійного засвоєння учнями (студентами) предмету, поділ його на фрагменти (кроки) навчального матеріалу (знань, вмінь і навичок), постійний зворотний зв'язок для учня (педагога) про успішність його засвоєння.

Педагогічна психологія як наука. Етапи розвитку педагогічної психології.

Педагогічна психологія – це галузь педагогіки, яка вивчає закономірності психічної діяльності людини у процесі розвитку і саморозвитку, виховання і самовиховання, навчання і самонавчання.

Обєкт – людина, життєвий шлях.

Предмет – вивчення фактів, механізмів, закономірностей, засвоєння соціокультурного досвіду й викликані цим процесом зміни на рівні інтелектуального й особистісного розвитку людини як суб’єкта навчальної діяльності, психологічні особливості педагогічної діяльності та особливості вчителя як спеціаліста з притаманними функціями, пов’язаними з навчанням і вихованням учнів.

Розділи педагогічної психології:

*психологія навчання;

*психологія виховання;

*психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя.

Етапи розвитку педагогічної психології:

І етап – із середини ХVІІ ст. до кінкя ХІХ ст. – його називають загальнодидактичним. Великий внесок у розвиток педагогічної психології на цьому етапі зробили такі педагоги-мислителі: Я.А.Коменський, Ж-Ж.Руссо, Й.Песталоцці, І.Ф.Гербарт, В.А.Дістервег, К.Д.Ушинський, П.Ф.Каптерєв, П.Д.Юркевич, О.Ф.Лазурський, С.Ф.Русова та ін.

ІІ етап – тривав з кінця ХІХ ст. до середини ХХ ст. На цьому етапі педагогічна наука почала оформлюватися як самостійна галузь, узагальнюючи попередні досягнення, орієнтуючись і використовуючи результати психологічних, психофізіологічних і експериментальних досліджень. Такі вчені, як О.П.Нечаєв, А.Біне, Ж.Піаже, А.Валлон та інші зробили великий внесок у вивчення психологічних проблем, проблем запам’ятовування, розвитку мови, інтелекту, навичок тощо. Експериментальним вивченням особливостей навчальної поведінки займалися Дж.Уотсон, Е.Толмен, Ч.Газрі, К.Халл, Б.Скіннер. На формування педагогічної психології як науки суттєвий вплив мали також розвиток спеціальних педагогічних систем Вальдорфської школи та школи американського психолога-педагога Марії Монтесорі.

На цьому етапі формується особливий психолого-педагогічний напрям – педологія (Дж.М.Болдуїн, Е.Кіркпатрік, Е.Мейман, М.Я.Басов, П.П.Блонський, Л.С.Виготський та ін.). Суть цього напряму полягала в комплексному підході до визначення особливостей поведінки дитини з метою діагностики її розвитку на основі поєднання психофізіологічних, анатомічних, психологічних і соціологічних вимірів.

ІІІ етап – позначився теоретичним осмисленням педагогічної психології як науки, появою цілої низки психологічних теорій навчання, тобто розробкою теоретичних основ педагогічної психології.

У свою чергу, С.Л.Рубінштейн в "Основах психології” дає обґрунтування навчанню як засвоєнню знань. Водночас виникає новий напрям педагогічної психології – сугестопедії, сугестології Г.К.Лозанова (60 – 70 рр.), в основу якого покладено управління педагогом неусвідомлюваними учнями психічними процесами сприймання, пам’яті з використовуванням ефекту гіпермнезії і сугестії (навіювання).

Насамкінець, наш вік, глобалізації й комп’ютеризації, можна сміливо назвати віком гуманітарної епохи, віком Людини. На цих принципах і ґрунтується сучасна педагогічна психологія.