Порядок відкриття рахунків у банку

Банки України мають право відкривати рахунки рези­дентам (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фі­зичним особам) і нерезидентам (юридичним особам — інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Суб'єкти господарювання мають право самостійно оби­рати банк для розрахунково-касового обслуговування і за усіма видами операцій можуть користуватись послугами одного або декількох комерційних банків.

Порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом — власником рахунка. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Види рахунків, які підприємства можуть відкривати в банку залежать від правового статусу і характеру діяльності цього під­приємства. Це можуть бути поточні, бюджетні, депозитні (вклад­ні), позичкові та деякі інші рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних) та поточних рахунків ви­значаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуго­вуючими їх банками.

Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей та для здійснення усіх видів операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Законодавством та інструкціями НБУ передбачено, що кож­не підприємство має право відкрити по одному поточному ра­хунку в національній та іноземній валюті у двох установах ба­нку. У разі відкриття двох поточних рахунків у національній валюті один з них виступає в якості основного, другий — до­даткового. Відмінність цих рахунків полягає у тому, що коли на поточних рахунках не вистачає коштів для задоволення всіх претензій до підприємства, то заборгованість, що стягується у безспірному порядку, обліковується за основним поточним ра­хунком.

Платник може розпоряджатися грошима, що зберігаються на його поточному рахунку, за допомогою платіжних інструментів, зокрема платіжної картки.

Для відкриття поточного рахунку підприємство надає уста­нові банку такі документи:

1. Заяву на відкриття поточного рахунку встановленого зразка. Заява підписується керівником та головним бухгалтером підприємства.

2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або в іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи орга­ном, який видав свідоцтво про державну реєстрацію.

3. Копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально.

4. Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на
податковий облік.

5. Картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису платіжних документів. У картку включається також зразок відбитку печатки, присвоєної підприємству.

6. Копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

Після вивчення фінансового стану підприємства і поданих до­кументів та здійснення ідентифікації клієнта банк протягом де­сяти календарних днів приймає рішення про відкриття поточного рахунку або відмову.

У разі прийняття позитивного рішення керівник банку передає в бухгалтерію розпорядження про відкриття рахунку разом з усі­ма необхідними документами. Між банком і підприємством укладається угода на здійснення розрахунково-касового обслуго­вування, в якій зазначається номер відкритого рахунку, передба­чені зобов'язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком, умови закриття рахунку, строк дії угоди, порядок та періодичність видачі виписок з рахунку тощо. За окремою уго­дою банк надає список тарифів комісійної винагороди за свої операції та послуги, у тому числі за розрахунково-касове обслу­говування (плата за відкриття рахунку, за вилучення готівки, ви­хідні перекази, закриття рахунку та інші).

Бухгалтерія на підставі розпорядження керівника банку реєст­рує поточний рахунок у книзі реєстрації відкритих рахунків, ро­бить відповідну позначку на документах і передає їх в юридичну службу для зберігання в юридичній справі клієнта. Протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунку (включаючи день відкриття) банк повинен повідомити номер рахунку податковому органу, а у разі відкриття додаткового рахунку — також банк, в якому відкритий основний рахунок.

З документів, які вимагаються від клієнтів банку у разі відкриття рахунків, формується справа з юридичного оформлен­ня рахунку, яка зберігається банком протягом п'яти років після закриття рахунку.

Якщо підприємству уже відкрито поточний рахунок в банку, цей клієнт ідентифікований банком і сформована справа з юридичного оформлення рахунку, відкриття підприємству іншого поточного рахунку (зокрема, карткового, поточного бюджетного рахунку, рахунку за спеціальним режимом використання, поточ­ного рахунку в іноземній валюті) може здійснюватися за умови надання підприємством заяви на відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитком печатки, засвідченої в установленому порядку. Датою початку видаткових операцій за цим рахунком є дата реєстрації отримання банком повідомлення про взяття рахунку на податковий облік.

У разі якщо відокремленому підрозділу юридичної особи вже відкрито поточний рахунок і сформована справа з юридичного оформлення рахунку, то банк може відкрити йому інший поточ­ний рахунок за умови надання заяви про відкриття поточного ра­хунку, клопотання юридичної особи про відкриття поточного ра­хунку та картки із зразками підписів та відбитком печатки, засвідченої в установленому порядку.

Поточні рахунки можуть відкриватися також приватним (фі­зичним) особам. Вони носять платіжний характер і призначені для здійснення розрахунків приватної особи з фізичними та юри­дичними особами, тобто для обслуговування руху грошових ко­штів, що виникає при надходженні доходів приватної особи та їх використанні. Для відкриття рахунку приватна особа надає банку такі документи: заяву на відкриття рахунку; картку із зразком підпису; паспорт або документ, що його замінює; довідку про ідентифікаційний код платника податку. Паспорт і довідка до­зволяють банку ідентифікувати фізичну особу.

Поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі:

• заяви власника рахунку;

• рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації юридичної особи;

• відповідного рішення суду про ліквідацію підприємства;

• рішення уповноваженого державного органу про скасування
державної реєстрації юридичної особи або державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, визнання в установленому порядку юридичної особи фіктивною або ого­лошення фізичної особи померлою чи визнання безвісно відсутньою;

• на інших підставах, передбачених законом чи договором між банком та власником рахунку.

Бюджетні рахунки відкриваються підприємствам (їх відо­кремленим підрозділам), яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використан­ня. Ці рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення фінансового органу, органу Державного казначейства, відповід­ного розпорядника бюджетних коштів.

Кредитні рахунки відкриваються на договірній основі як юридичним, так і фізичним особам в будь-якій установі бань у, яка має право видавати кредити, з дотриманням чинного законо­давства. Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи перераху­вання на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.

Вкладний (депозитний) рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору.

Вкладні (депозитні) рахунки відкриваються підприємствам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору.

У разі якщо підприємство не має в банку поточного рахунку, то банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок такому клієнту на підставі депозитного договору за умови подання ним таких документів:

— копії свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідченої нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію (крім бюджетних установ та організацій);

— копії належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідченої нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію. Положення, які затверджуються постановами Кабінету Міністрів України чи Указами Президента України, нотаріаль­ного засвідчення не потребують;

— копії документа, що підтверджує взяття підприємства на облік відповідним органом державної податкової служби, засвідченої тим органом, який видав документ, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

— копії документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо намірів підприємства — платника страхових внесків відкрити рахунок (подається, якщо підприємство або його відокремлений підрозділ використовують найману працю);

— копії довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідченої нотаріально або органом, який видав довідку, або уповноваженим працівником банку;

— картки із зразками підписів та відбитком печатки, за­свідченої нотаріально або вищестоящою організацією (вимагається, якщо в депозитному договорі передбачено перерахування коштів після закінчення строку зберігання з використанням платіжного доручення).

Відокремленому підрозділу підприємства, який не має в ба­нну поточного рахунку, вкладний (депозитний) рахунок відкривається на підставі депозитного договору за умови надання цим підрозділом таких документів:

— копії належним чином оформленого положення про відокремлений підрозділ, засвідченої нотаріально або органом, що створив відокремлений підрозділ;

— копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи
в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідченої нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

— копії документа, що підтверджує взяття відокремленого підрозділу на облік відповідним органом державної податкової служби, засвідченої тим органом, який видав документ, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

— копії документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо намірів відокремленого підрозділу — платника страхових внесків відкрити рахунок (подається, якщо відокремлений підрозділ використовує найману працю); копії довідки про внесення відокремленого підрозділу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідченої нотаріально або органом, який видав довідку, або уповноваженим працівником банку;

— картки із зразками підписів та відбитком печатки, засвідченої нотаріально або керівником підприємства — юридичної особи, до складу якого входить відокремлений підрозділ (вимагається, якщо в депозитному договорі передбачено перерахування коштів після закінчення строку зберігання з використанням платіжного доручення).

Якщо вкладний (депозитний) рахунок відкривається під­приємству або відокремленому підрозділу, який вже має в цьо­му банку поточний рахунок (тобто коли банком здійснено ідентифікацію клієнта і сформовано справу з юридичного офор­млення рахунку), весь перелік документів, визначений цим підпунктом, не вимагається. У такому разі вкладний (депозит­ний) рахунок відкривається на підставі депозитного договору за умови надання підприємством або відокремленим підрозділом, який використовує найману працю, копії документа про повідом­лення органів Фонду соціального страхування від нещасних ви­падків на виробництві та професійних захворювань України що­до намірів підприємства або відокремленого підрозділу — плат­ника страхових внесків відкрити рахунок.

Кошти на вкладні (депозитні) рахунки підприємств та їх відокремлених підрозділів перераховуються з поточного рахунку і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з вкладного (депозитного) рахунку підприємства або його відокремленого підрозділу забороняється.

Вкладні (депозитні) рахунки в іноземній валюті відкри­ваються уповноваженим банком резидентам (юридичним осо­бам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам) та нерези­дентам (юридичним особам — інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам) на підставі укла­деного депозитного договору між власником рахунку та банком у порядку, встановленому Інструкцією для відкриття вкладних (де­позитних) рахунків у національній валюті.

Фізичні особи, які відкривають рахунки на своє ім'я, на ім'я неповнолітніх осіб чи на ім'я іншої фізичної особи, мають пред'явити уповноваженому працівнику банку паспорт або до­кумент, що його замінює. Фізичні особи-резиденти додатково пред'являють документ, виданий органом державної податкової служби, що свідчить про присвоєння їм ідентифікаційного номе­ра платника податків.

Неповнолітні особи віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років самостійно або в присутності чи за письмовою згодою своїх батьків (усиновителів) чи піклувальників відкривають рахунки за умови пред'явлення свідоцтва про народження (особами віком під 15 до 16 років) або паспорта (особами, яким виповнилося 16 років) та документа, виданого органом державної податкової служби, що свідчить про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків. Неповнолітня особа віком від 15 до 16 років додатково має надати довідку із зразком свого підпису, видану навчальним закладом, де вона навчається, або картку із зразком підпису, засвідчену в установленому законодавством порядку. Якщо рахунок відкривається в присутності батьків або законних представників, батьки пред'являють паспорт та свідоцтво про на­родження неповнолітнього, а законні представники — паспорт та документ, що підтверджує статус законного представника непов­нолітнього.

Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію фізичної особи, яка відкриває поточний або вкладний (депозит­ний) рахунок, і робить у присутності цієї особи копії сторінок па­спорта або документа, що його замінює, які містять прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності), дату народження, серію та номер паспорта або документа, що його замінює, дату видачі та найменування органу, що видав документ, місце проживання або тимчасового перебування, інформацію про громадянство (у разі, якщо особа, яка відкриває рахунок, є нерезидентом), а також копію документа, виданого органом державної податкової служ­би, що свідчить про присвоєння фізичній особі-резиденту іденти­фікаційного номера платника податків. Ці копії засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку, який здійснює ідентифікацію клієнта, та особи, що відкриває рахунок, як такі, що відповідають оригіналу, і зберігаються у справі з юридичного оформлення рахунку.

У разі надання власником рахунку права розпорядження ра­хунком іншим особам уповноважений працівник банку іденти­фікує цих осіб та підтверджує здійснення ідентифікації зняттям копій відповідних документів у порядку, встановленому цим пунктом.

Ідентифікація клієнта банку, що відкриває рахунок, не є обо­в'язковою у разі, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки.

Банки мають право відкривати своїм клієнтам — іншим бан­кам кореспондентські рахунки.

Кореспондентський рахунок – рахунок, що відкривається банку дляздійснення розрахунків, які виконує за дорученням та за рахунок цього банку той банк, в якому відкривається цей рахунок.

Відкриття кореспондентських рахунків банками іншим банкам здійснюється шляхом встановлення між ними кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.