Експрементальні методи, реестрації заряджених частинок.

а) лічильник Гейгера

б) камера Вівльсона і бульбашкова камера

в) метод товстошарової фотоемульсії

 

Решта в підручнику:

пит 1а в підручнику Жданова (параграф 37 пункт 1) / підручник 11клас на сторінці 207

пит б,в в підручнику на сторінці 208-210

Поняття радіоактивності Альфа, Бета, Гама – випромінювання.

 

Радіоактивне випромінювання виникає підчас розпаду ядер радіоактивних елементів. Оскільки позитивно зарядженні Альфа - частинки можуть викидатися тільки з ядер.     Решта в підручнику на сторінці 18

Правила зміщення. Закон радіоактивного розпаду.

 

Альфа - розпад

 

Бета - розпад

 

- початкова кількість радіоактивних ядер, на момент часу

- кількість радіоактивних ядер, які залишилися, або які ще не розпалися на момент часу

- кількість радіоактивних ядер, які розпалися за час : .

Наближений закон радіоактивного розпаду -

- стала розпаду

 

 

- період піврозпаду, вимірюється часом протягом якого кількість радіоактивних ядер зменшується в 2 рази.

	Звідси

Якщо 0, то

Якщо 1, то

Якщо 2, то

Якщо 3, то

Якщо 4, то

 

Поглинена доза випромінювання, її біологічна дія. Захист від випромінювання.

	Швидкість поширення	Що затримує	К-сть пар іонів, які створює частинка на 1см шляху у повітрі
	20 000	14 см повітря або аркуш паперу	50 000
		3мм металу
		20см свинцю	?

 

 

20 – 50 РЕНГЕН	зміни у крові
100 РЕНГЕН	променева хвороба
600 РЕНГЕН	смерть

Будова атомного ядра

 

1. Відкриття штучного перетворення атомних ядер, відкриття нейтрона.

2. Склад атомного ядра, ізотопи.

3. Ядерні реакції.

4. Ядерні сили.

5. Зв’язок між масою і енергією (теорія відносності).

6. Дефекти маси атомного ядра. Енергія зв’язку.

7. Розрахунок енергії при ядерних реакціях.

Відкриття штучного перетворення атомних ядер, відкриття нейтрона.

 

решта в підручнику на сторінці 220-222

 

Склад атомного ядра, ізотопи.

 

; N=A-Z

Всі атомні ядра складаються з протонів і нейтронів, що дістали загальну назву нуклони. В ядерних реакціях ядра позначається відповідним символом з таблиці Менделєєва.

: ”A” – кількість нуклонів у ядрі, ”Z” – порядковий номер у таблиці Менделєєва (заряд ядра).

Ізотопи – це ядра з однаковою кількістю протонів з (однаковим числом ”Z”), але з різною кількістю нейронів (з різним числом ”A”)

 

решта в підручнику на сторінці 223

 

Ядерні реакції.

	або - протон або - Альфа частинка або - електрон - Гама - квант - нейтрон

Позначення в ядерних реакціях:

 

В ядерних реакціях зберігається число нуклонів (число “А”) і зберігається заряд (число “Z”)

З ядра вилітає електрон тому, що 1 нейтрон перетворюється в протон і електрон.

Відштовхується   Притягується   Не взаємодіє

 

Однойменно заряджені протони перебуваючи на малих відстанях в ядрі повинні з величезною силою відштовхуватись один від одного, не зважаючи на це ядра дуже міцні, в середині ядра діють дуже великі сили притягання між нуклонами, які в 100 разів більші за електричні сили. Ці сили називаються ЯДЕРНІ СИЛИ – це найсильніші з усіх сил в природі. Ядерні сили діють тільки на дуже малих відстанях між нуклонами, вони короткодіючі.

Приклад: комаха з дуже великою силою (в декілька тисяч раз сильніша за людину).

; кг

 

В середині ядра кожен з нуклонів може взаємодіяти тільки з найближчими до нього нуклонами а не з усіма нуклонами ядра. Тому густина речовини має бути приблизно однаковою і становить приблизно тобто 1 сантиметр кубічний мав би масу 100 мільйонів тонн.

В ядрах із зростанням “А” зростають ядерні сили притягання, якщо число протонів з них не дуже велике.

Ядра, які складаються з однакової кількості протонів і нейтронів і причому з парної кількості – найміцніші, якщо число протонів у ядрі дуже багато, то сили електричного відштовхування, які діють невідмінно від ядерних сил між усіма протонами ядра а не тільки між нуклонами – роблять ядро менш міцним.

Ядра, в яких сили відштовхування між протонами приблизно дорівнює ядерним силам притягання між нуклонами радіоактивні, тобто – розпадаються.

Ядерна фізика

 

1. Поділ важких атомних ядер.

2. Ланцюгова реакція поділу.

3. Ізотопи урану.

4. Утворення плутонію.

5. Критична маса. Ядерний вибух.

6. Ядерний реактор.

7. Термоядерна реакція.

8. Поняття про керовану термоядерну реакцію.

9. Елементарні частинки.

Поділ важких атомних ядер.

 

 

Поділ ядра можливий тому, що маса спокою важкого ядра урану більша від суми мас

спокою останків, які виникають під час поділу, отже в результаті поділ ядер урану виділяє енергію.

решта в посібнику на сторінці 42.

 

2. Ланцюгова реакція поділу.

 

n

 

 

При розпаді 1 ядра осколки поділу дуже перевантаженні нейтронами. При поділі одного ядра урану, яке захопило нейтрон, виділяється 2-3 нейтрони. В середньому 2,5 нейтрони на 1 акт поділу. Вторинні нейтрони можуть зумовити поділ інших ядер і може виникнути ланцюгова реакція поділу. Але не всі нейтрони, які утворюються під час поділу беруть участь в поділі інших ядер. Частина нейтронів захоплюється ядрами сторонніх атомів, які не діляться. Інші вилітають з швидкістю на зовні.

Відновлення числа поділів спричинене вторинними нейтронами до числа поділів при яких вони самі утворюються називається: ядерний коефіцієнт розмноження нейтронів.

Максимальний коефіцієнт розмноження нейтронів =2,5. При число поділів підтримується на сталому рівні (критичний режим) – створюється в ядерних реакторах, якщо К>1. Кожне нове покоління електронів спричинює дедалі більше число поділів і ланцюгова реакція лавиноподібно наростає (ядерний вибух). При К<1, кожне нове покоління електронів спричиняє дедалі менше число поділів і швидкість реакції затухає. При розпаді 1 ядра урану виділяється 200 мегават енергії. А при розпаді 1 граму урану виділяється така кількість енергії, яка дорівнює спалюванню 3 тонн кам’яного вугілля.

 

Ізотопи урану.

 

відповідь на це питання в підручнику на сторінці 234

 

Утворення плутонію.

 

решта в підручнику на сторінці 232