Потік енергії випромінювання. Світловий потік.

Кількість енергії, яку переносять хвилі крізь поверхню за одиницю часу називають потоком випромінювання. Потік випромінювання випромінюється в ватах.

Частину простору обмежену конічною поверхнею (конусоподібною поверхнею) називається тілесним кутом і позначається .

Якщо вершина тілесного кута О співпадає з центром сфери, то такий кут називають центральним тілесним кутом.

S/R^2

- тілесний кут на поверхні сфери поверхню площею S.

[ ] = м ² /м ² = с. р. (стерадіан).

1 с. р. = S/R² (S=R²).

Одним стерадіаном називають такий центральний тілесний кут, який на поверхні сфери вирізає площу, що дорівнює R² цієї сфери.

Світловий потік.

Наше око найчутливіше до випромінювання з довжиною 555нм – зелений колір. Однакові потоки випромінювання з довжиною хвилі більшої або меншої 555нм створюють слабке світлове відчуття.

Ф – світловий потік.

Світловим потоком називають ту частину потоку випромінювання, яка спричинює в оці відчуття світла і оцінюється за світловим відчуттям.

п = S / R^2 = 4 R^2 / R^2 = 4

- повний тілесний кут.

 

Сила світла. Освітленість. Закони освітленості.

I = Ф /

- сила світла джерела – це фізична величина, чисельно дорівнює світловому потоку, яке випромінює це джерело в середину одиничного тілесного кута в заданому напрямку.

[ I ] = к. д. (кандела).

1 к. д. – це сила світла приблизно однієї свічки.

Ф = I

[ Ф ] = к. д. · с. р. = лм (люмен).

Е = Ф / S

- освітленість поверхні.

Е – це фізична величина, яка чисельно дорівнює світловому потоку, що припадає на одиницю площі цієї поверхні.

[ E ] = лм / м² = лк (люкс).

Е = I / R^2 cos

- закон освітленості.

R ² – відстань від джерела світла до освітленої поверхні.

- кут падіння променів.

 

 

Випромінювання і спектри.

 

1.Додавання спектральних кольорів.

2.Кольори тіл.

3.Ультрафіолетові та інфрачервоні промені. Їх роль у природі і застосування в техніці.

4.Спектроскоп.

5.Види спектрів. Спектри поглинання газів. Досліди Кіхофа.

 

Додавання спектральних кольорів.

Якщо кольорові промені з яких складається спектр білого світла об’єднати в один промінь, то знову одержимо біле світло. Кольори, які відповідають монохроматичному випромінюванню (які є в спектрі) називаються спектральними.

Змішування двох монохроматичних променів дає кольорове світло.

Наприклад: ч + з = ж.

Але жовтий не є спектральним, тому що йому відповідають 2 променя з різною частотою.

При змішуванні деяких променів 2-х кольорів, можна одержати біле світло.

Наприклад: ж + с = б (білий).

 

Кольори тіл.

Колір тіла, який є самостійним джерелом світла визначається його складом, будовою, зовнішніми умовами і процесами, які відбуваються в цьому тілі.

Колір непрозорого тіла визначається сумішшю променів тих кольорів, яке воно відбиває. Якщо тіло рівномірно відбиває промені всіх кольорів райдуги, то при освітленні білим світлом, воно здається білим, а при кольоровому освітленні має колір тих променів, які на нього падають. Якщо непрозоре тіло освітлювати променями одного з тих кольорів, яке воно відбиває, то тіло матиме колір цих променів. Якщо непрозоре тіло освітлювати тими променями, які воно поглинає, то у відбитому світлі це тіло здається чорним. Наприклад, якщо освітлювати жовту парту зеленими променями, то вона здаватиметься зеленою, тому що жовта фарба відбиває оранжевий, жовтий і зелений промені. А якщо жовту парту освітлювати фіолетовими променями, то вона здаватиметься чорною, тому що жовта фарба поглинає фіолетові промені.

Змішування фарб створює колір відмінний від кольору, який утворюється при змішуванні променів тих самих кольорів.

Наприклад, при змішуванні жовтої і синьої фарби одержимо зелену. Тому що синя фарба відбиває зелені, голубі, сині і фіолетові промені. А обидві ці фарби разом відбивають тільки зелені промені.