Правильне» використання фреймів

Вище розглянуті кілька серйозних причин, які пояснюють, чому фрейми використаються порівняно рідко. Проте, вони використаються на багатьох Веб-вузлах, і тут формулюються правила застосування фреймів, мінімізуючи їхні недоліки.

Найбільш безпечним є використання вкладених фреймів. У цьому випадку зберігається підпорядкованість вкладених об'єктів головній сторінці, а тому не виникає проблем з адресацією сторінок (хоча проблема печатки вмісту вкладеного фрейму однаково залишається). На жаль, на сьогоднішній день елемент IFRAME підтримується тільки оглядачем Internet Explorer.

Теперь можна розглянути використання зовнішніх фреймів. Нехай документ, що містить елемент FRAMESET, називається головним, а всі інші документи, які завантажуються в його фрейми — підлеглими.

Необхідно забезпечити, щоб при переході по гіперпосиланню змінювався й URI сторінки в цілому. Для цього потрібно створити свою пару головний документ — підлеглий документ для кожного з тих документів, які будуть поміняти один одного у вікні фрейму, і включити атрибут target="_top" в усі гіперпосилання підлеглих документів, наприклад: <A href="mylink.htm" target="_top">. Додавання цього атрибута приводить до того, що при завантаженні нового документа оглядач видаляє всі фрейми й заповнює вікно новим набором фреймів. Цей набір може збігатися зі старим, але URI сторінки зміниться на URI мети, що й необхідно. Єдине виключення: атрибут target="_top" не слід включати в посилання на закладки, розміщені в тім же документі, тому що в цьому випадку не потрібно зміни URI. Якщо ж таких посилань ні, то бажаного результату можна домогтися ще простіше: помістити в заголовок кожного підлеглого документа елемент <BASE target="_top">.

Висновки

Починаючим Веб-розробникам фреймами не слід користуватися взагалі. Що стосується професіоналів, давати їм ради важко — на те вони й професіонали. Проте, уважається, що:

у міру можливості використання фреймів у своїх Веб-сторінках варто уникати;

якщо все-таки вони використаються, то треба дотримувати перераховані вище правил;

перш ніж створювати фреймову сторінку, треба розглянути можливість використати замість фреймів динамічного формування сторінок з абсолютним позиціюванням елементів.

Тема 8. Форми до гори ↑

Загальний опис

 

Всі розглянуті дотепер елементи забезпечували тільки пасивна взаємодія користувача з оглядачем — перегляд Веб-сторінок і перехід до іншим Веб-сторінкам за допомогою гіперпосилань. Однак, у багатьох випадках Веб має потребу в активній взаємодії з користувачем, тобто в одержанні від нього інформації. Для інтерактивної взаємодії з користувачем мова HTML містить т.зв. форми. Форма — це розділ HTML-документа, що поряд зі звичайним змістом містить керуючі елементи (поля уведення, кнопки, прапорці, перемикачі, меню й т.д.), а також мітки цих елементів. Користувач заповнює форму, змінюючи її керуючі елементи, наприклад, шляхом уведення тексту або вибору пункту меню, а потім пересилає заповнену форму для обробки серверу; звичайно це Веб-сервер або сервер електронної пошти.

Таким чином, центральною частиною будь-якої форми є її керуючі елементи. Кожний з них має ім'я, задане атрибутом name і діюче в межах поточної форми. Крім того, він має початкове значення й поточні значення, які є символьними рядками. Початкове значення елемента задається його атрибутами й стає поточним значенням елемента при першому відображенні форми або при її повторній ініціалізації. Надалі користувач може змінити поточне значення елемента. Коли заповнена форма пересилається для обробки, пересилається й частина її керуючих елементів у вигляді пар ім'я/значення. Такі керуючі елементи називаються успішними.

HTML підтримує наступні типи керуючих елементів:

Кнопки (buttons)

Існують три типи кнопок:

кнопки пересилання форми: при натисканні пересилають форму для обробки серверу;

кнопки скидання форми: при натисканні ініціалізують форму, скидаючи значення всіх її елементів у початкові;

кнопки загального виду: при натисканні на таку кнопку відбувається виклик пов'язаного із цією подією сценарію.

Кнопки можуть бути створені за допомогою елементів BUTTON або INPUT.

Прапорці (checkboxes)

Прапорець — це елемент, що має два стани: обраний або не обраний. Прапорець обраний, якщо встановлено його атрибут checked. При пересиланні форми успішними є тільки обрані прапорці. Прапорці створюються за допомогою елемента INPUT.

Перемикачі (radio buttons)

Перемикачі подібні до прапорців, але з однією відмінністю: якщо кілька перемикачів мають те саме ім'я елемента, те обраний може бути тільки один з них. Іншими словами, вони реалізують набір взаємовиключних варіантів. Перемикачі створюються за допомогою елемента INPUT.

Меню (menus)

Меню дозволяють користувачеві здійснювати вибір з декількох варіантів. Меню створюється елементом SELECT у сполученні з елементами OPTGROUP й OPTION.