Порядок оформлення працівника на роботу

Правила укладення трудового договору передбачають подання працівником відповідних документів:

- паспорта, або іншого документу, що посвідчує особу. Неповнолітні віком 15 до 16 років (а учні з 14 років) замість паспорта подають свідоцтво про народження;

- трудової книжки - особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

- документів про освіту (спеціальність, кваліфікацію);

- документів про стан здоров’я та ін.

Стадії укладання та оформлення трудового договору:

перша стадія – подання працівником заяви про прийняття на роботу, а також документів, подання яких передбачено законодавством про працю;

друга стадія – укладання трудового договору (досягнення угоди щодо основних і додаткових умов трудового договору);

третя стадія – зарахування працівника на роботу, що оформляється наказом чи розпорядженням роботодавця;

четверта стадія – ознайомлення працівника під розписку з наказом (розпорядженням) про прийняття його на роботу, а також внесення до трудової книжки працівника записку про його прийняття на роботу та ознайомлення під розписку в особовій картці (Типова форма № П-2).

З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається встановлюється випробування при прийнятті на роботу.

Строки випробування при прийнятті на роботу: до 3-х місяців – для працівників; до 1-го місяця – для робітників; до 6 місяців – в окремих випадках (за погодженням з профспілкою), наприклад, для державних службовців.

Не встановлюються випробування при прийнятті на роботу:

- особам, які не досягли 18 років;

- молодим робітникам після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

- особам, звільненим у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

- інвалідам, які направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертної комісії;

- молодим спеціалістам після закінчення вузів;

- при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію.

За правовим статусом працівник на період випробування не обмежується у трудових правах. Навпаки, він має право на оплату праці, належні умови праці, зарахування до трудового стажу терміну випробування, а також зобов’язаний виконувати норми праці, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку тощо. Поряд із цим умова випробування створює для працівника певні правові наслідки, зокрема працівник, який не витримав випробування, звільняється з ініціативи власника без обов’язкового обґрунтування такого рішення; звільнення не погоджується з профспілковим комітетом; власник не зобов’язаний працевлаштувати працівника; не виплачується вихідна допомога.

До початку роботи роботодавець зобов’язаний: роз’яснити працівникові його права і обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

4.4. Сумісництво і суміщення професій (посад)

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи).

Сумісництво передбачає укладання двох трудових договорів: на основній роботі та на роботі за сумісництвом.

Сумісництво запроваджується, коли немає можливості прийняти на вакантну посаду (робоче місце) працівника відповідної кваліфікації, не зайнятого на іншій роботі або якщо на роботі за сумісництвом не потрібне навантаження протягом повного робочого дня (зміни).

Обмеження на сумісництво встановлюється:

- для працівників окремих професій і посад, зайнятих на важливих роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці;

- сумісництво забороняється вагітним жінкам;

- для неповнолітніх;

- керівникам державних підприємств, установ, організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій) та їх заступникам, за винятком наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Суміщення професій (посад) є виконання на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, з доплатою за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Робота по декількох професіях (спеціальностях) може бути дозволена роботодавцем на підприємствах усіх галузей господарства, де декілька видів робіт, необхідних для виробництва, більше професій, внаслідок чого працівник недостатньо завантажений роботою протягом нормальної тривалості робочого часу.

В разі суміщення професій укладається один трудовий договір.