Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств

 

Централізована санаційна підтримка може здійснюватись:

1. прямим фінансуванням;

2. непрямими формами державного впливу.

1. До основних форм прямого державного фінансування підприємств належать, бюджетні позики, спрямовані на інноваційний розвиток, субсидії, придбання державою корпоративних прав підприємств.

Пряме державне фінансування санації підприємств передбачає безпосереднє надання коштів суб'єктам господарювання із централізованих фондів фінансових ресурсів на поворотній або безповоротній засадах.

Під субсидіями прийнято розуміти трансферти підприємствам збоку держави на фінансування поточних витрат.

З формального боку фінансова підтримка на безповоротній основі надається в таких випадках:

♦ якщо збитки, завдані підприємству стихійним лихом, перевищують суму відшкодувань, передбачених законодавством про обов'язкове страхування;

♦ для відшкодування збитків конкретним підприємствам у разі, коли чинним законодавством встановлені умови господарювання, за яких не забезпечується покриття витрат на виробництво товарів, що може призвести до банкрутства;

♦ для фінансування витрат на відновлення платоспроможності окремих підприємств, діяльність яких пов'язана з особливо важливими суспільними інтересами.

За підрахунками деяких експертів, останніми роками бюджетні субсидії вітчизняним підприємствам досягають 8- 10% ВВП. Для порівняння, у Польщі, Угорщині, Чехії цей показник становить 2,5-5% ВВП.

Аналіз ефективності використання державної кредитної підтримки на поворотній основі показує, що одержані кошти спрямовуються підприємствами, як правило, на поточні потреби, а не на розширення виробництва та санаційні заходи. Тому існує проблема своєчасного погашення підприємствами одержаних кредитів.

З метою вирішення проблем, пов'язаних з ліквідацією фінансової заборгованості підприємств та організацій, внесених до реєстру неплатоспроможних, рішенням Кабміну створено Фонд стабілізації підприємств, внесених до реєстру неплатоспроможних. Основними джерелами формування та поповнення фонду є кошти, одержані у вигляді добровільних внесків вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання та кошти, передбачені з цією метою в державному бюджеті.

Кошти фонду використовуються для фінансового забезпечення заходів, які мають на меті:

1. реорганізацію і санацію підприємств та організацій, внесених до реєстру непла­тоспроможних;

2. надання фінансової допомоги для поповнення обігових коштів, а також тех­нічного переобладнання і перепрофілювання виробництва підприємств та організацій, внесених до реєстру;

3. ліквідацію підприємств та організацій, внесених до реєстру;

4. соціальний захист та перепідготовку працівників, які вивільнюються внаслідок реорганізації або ліквідації підприємств та організацій, внесених до реєстру.

Фінансова допомога підприємствам за рахунок коштів фонду надається на умовах повернення або безповоротно. Вона може бути коротко- або довготерміновою.

Одним із методів державної фінансової допомоги підприємствам є санаційна підтримка у вигляді повного або часткового викупу державою корпоративних прав підприємств, що перебувають у фінансовій скруті.

2. Непрямі форми державного фінансового сприяння санації підприємств:

1. підтримка фіскального характеру;

2. дозвіл на порушення антимонопольного законодавства;

3. заходи, спрямовані на захист вітчизняного товаровиробника;

4. розміщення державних замовлень на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі;

5. обмеження щодо виходу на ринок;

6. надання державних гарантій та поручительств.

7. надання суб'єктам підприємницької діяльності в оренду приміщень без стягнення орендної плати та без оплати комунальних послуг;

8. надання виключних ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, погашення державою (або державними підприємствами) заборгованості деяких суб'єктів господарювання за енергоносії.

Одним з непрямих методів державної санаційної підтримки підприємств є надання їм дозволу на тимчасове недотримання антимонопольного законодавства, зокрема під час санаційної реорганізації злиттям чи приєднанням. Це здійснюються за згодою Антимонопольного комітету.

В Україні широко використовуються такі форми державної підтримки підприємств, як порука та надання урядових гарантій.

Поручитель несе відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань, включених в реєстр вимог. У разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у визначені строки поручитель повинен погасити заборгованість позичальника за першою вимогою кредиторів.

За клопотанням відповідних державних органів у разі укладання договору поруки процедура санації, а отже відстрочка платежів щодо погашення вимог кредиторів, може бути продовжена судом на один рік, а в окремих випадках (якщо підприємство-гігант) зазначений строк може бути продовжений до 10 років.

Одним із головних чинників обмеженого доступу фінансово неспроможних підприємств до кредитних ресурсів є недостатній розмір кредитного забезпечення. Вихід на фінансовий ринок у такому разі можливий за одержання санаційної підтримки у формі державних гарантій.

Однак вітчизняні кредитори, зокрема банківські установи, вже протягом тривалого часу не вважають урядові гарантії надійним видом кредитного забезпечення, оскільки в разі настання гарантійних випадків держава, як правило, не поспішає виконувати взяті на себе зобов'язання. Тому практика надання кредитів вітчизняними банками під гарантії уряду майже повністю припинена.

Один із напрямків державної фінансової підтримки санації підприємств полягає в наданні їм інноваційних позик за рахунок коштів Державного інноваційного фонду України.

Фінансові ресурси фонду використовуються виключно за цільовим призначенням - для фінансового забезпечення заходів щодо впровадження науково-технічних розробок і нових технологій, освоєння нових видів продукції відповідно до державних програм. Інноваційні проекти добираються на конкурсних засадах.

Державний інноваційний фонд організує супроводження інноваційних проектів із залученням уповноважених банків, які обслуговують підприємства - виконавців проектів, аудиторських, юридичних фірм. Супроводження інноваційних проектів передбачає проведення поточної та додаткової експертизи, маркетингових досліджень, а також організацію контролю за цільовим використанням коштів та своєчасним їх поверненням підприємствам-виконавцям.

Тема 9. Економіко-правові аспекти санації банкрутства та ліквідації підприємств

План лекційних занять

1. Доарбітражне та арбітражне врегулювання господарських спорів.

2. Порядок оголошення підприємства банкрутом.