Нормативно-правове регулювання техніки безпеки в медичних установах України

З зазначених позицій охорона праці виступає в суспільстві й державі як об’єкт управління. Охорона праці як складна багатокомпонентна система вимагає системного вирішення в рамках Закону держави. Система управління охороною праці має відповідну ціль і завдання, які вирішуються в рамках певної структурно-функціональної схеми управління.

Система управління охороною праці — це регламентована нормативними і організаційно-методичними документами діяльність по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних і санітарно-побутових заходів, спрямованих на гарантування безпеки. збереження здоров’я і високої працездатності людини у виробничому процесі.

Законодавство України про охорону праці складається з Закону України “Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів, котрі регулюють взаємовідносини між різними суб’єктами права у цій сфері.

Закон України “Про охорону праці” прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року і введено в дію з 24 жовтня 1992 року.

Положення Закону «Про охорону праці», нормативні акти чинного законодавства України з питань охорони праці у повному обсязі регулюють зазначені питання в медичних закладах.

На їх підставі розроблені та затверджені МОЗ України при погодженні з ДНОП нормативні документи з питань ОП для медичної галузі, зокрема: з техніки безпеки і виробничої санітарії; про працю жінок та молоді; про спецодяг, санітарно-гігієнічний одяг та спеціальне мило; про відшкодування збитків працівникам у зв’язку з нанесеною шкодою їх здоров’ю; з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

Для введення в правове поле України питань з техніки безпеки і виробничої санітарії в системі закладів охорони здоров’я на основі чинного законодавства про ОП розроблені і діють:

Правила облаштування, експлуатації і техніки безпеки фізіотерапевтичних (відділень) кабінетів;

Правила облаштування, експлуатації інфекційних закладів та охорони праці їх персоналу;

Правила з санітарії при роботі в протитуберкульозних закладах системи МОЗ України;

Правила з особистої гігієни персоналу протилепрозних закладів;

Правила облаштування і експлуатації психоневрологічних і психіатричних лікарень;

Правила облаштування, техніки безпеки і виробничої санітарії при роботі в клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних закладів, інститутів та навчальних закладів;

Правила облаштування і експлуатації приміщень патолого-анатомічних відділень і моргів (патогістологічних і судово-гістологічних лабораторій) лікувально-профілактичних закладів;

Правила облаштування, техніки безпеки виробничої санітарії і особистої гігієни при роботі в лабораторіях санітарно-епідеміологічних закладів;

Правила з експлуатації і техніки безпеки при роботі на автоклавах;

Санітарні правила з обладнання та утримання експериментально-біологічних клінік (віваріїв);

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії для пральних закладів і підприємств охорони здоров’я;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії в кухнях і їдальнях закладів і підприємств системи МОЗ;

Інструкція з захисного заземлення електромедичної апаратури в закладах МОЗ України.

Основне завдання Правил: забезпечення найбільш сприятливих і безпечних умов для здоров’я медичного персоналу і хворих під час проведення фізіотерапевтичних процедур.

Безпека робіт в лабораторіях мікробіологічного профілю (далі лабораторії) повинна забезпечуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.00275, 12.1.008-76. ДСП № 9.9.5.035.99, цих правил та інших чинних нормативних актів.

При виконанні робіт в лабораторії на працюючих можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

- біологічні (мікроорганізми: бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, хламідії, гриби; гельмінти, найпростіші та ін., а також продукти їх життєдіяльності; макроорганізми: тварини, людина і продукти їх життєдіяльності; культури клітин і тканин, генетичні фрагменти, діагностичні препарати, тощо);

- хімічні (реактиви, дезінфекційні засоби, канцерогенні, подразнюючі, сенсибілізуючі, мутагенні, алергенні та інші речовини);

- механічні: виробниче обладнання (обладнання, що працює під тиском, центрифуги, лабораторне скло, ріжучий, колючий інструментарій, гострі краї, задирки та ін.);

- фізичні (електричний струм, ультрафіолетове, електромагнітне випромінювання, недостатня освітленість, відхилення вологості і температури робочої зони від встановлених норм, підвищена (занижена) рухомість повітря, підвищений вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони, підвищений шум, гаряча вода та пара);

- людські (нервово-психічні, фізичні (перевантаження персоналу), акти вандалізму);

- пожежонебезпека.

Електропроводи, електрообладнання та їх експлуатація повинні відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ) і ДНАОП 0.00-1.21-98, а газове господарство ДНАОП 0.00-1.20-98[40]. Експлуатація обладнання, що працює під тиском, повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94. Експлуатація електронно-обчислювального обладнання повинна відповідати вимогами правил, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 № 21. Протипожежні правила безпеки в лабораторіях (установі) необхідно складати з урахуванням ГОСТ 12.1.004-76 та вимог даних правил.

Імунобіологічні препарати повинні бути зареєстровані, дозволені для використання в Україні, мати документи, що засвідчують їх якість, і зберігатися згідно з НД про застосування. Дезінфекційні засоби повинні бути гарантованої ефективності та безпечності, внесені до Облікового переліку Засобів в Україні, мати інструкцію (методичні вказівки) щодо застосування, затверджену Головним державним санітарним лікарем України або його заступником і посвідчення про можливість застосування в Україні. Реактиви, що використовуються в лабораторіях, повинні бути кваліфікації ЧДА, якщо в НД немає інших вказівок, зберігатися і використовуватися згідно вимог чинної НД.

Роботу із БПА І-ІУ небезпеки дозволяють лабораторіям, які мають дозвіл на роботу. Порядок видачі та анулювання дозволу на роботу з БПА (далі дозвіл) регламентовано наказом МОЗ України від 14.12.92 № 183 та ДСП 9.9.5-064-2000. Дозвіл видається на термін в залежності від виду роботи, але не більше ніж на 5 років.

Лабораторія повинна мати обладнання та засоби вимірювальної техніки-(ЗВТ), що необхідні для проведення досліджень. На кожну одиницю обладнання. що використовується, має бути паспорт підприємства виробника: розроблена, затверджена керівником установи та вивішена на робочому місці інструкція з експлуатації, з урахування вимог біологічної безпеки.

Обладнання та ЗВТ повинні відповідати вимогам нормативних документів на методи досліджень, що проводить лабораторія і утримуватися в умовах, що забезпечують їх зберігання, захист від пошкоджень та передчасного зношування.

Фізіотерапевтичний кабінет призначений для електролікування, світлолікування, теплолікування, водолікування, грязелікування, аероіоноаерозоль- і електроаерозольтерапії, лікування інгаляцією та лікування масажем.

Для проведення процедур по кожному виду лікування повинні бути обладнані окремі приміщення, але допускається в одному приміщенні електро- і світлолікування (за винятком стаціонарних апаратів УВЧ-генераторів та апаратів мікрохвиль).

Не дозволяється розміщення ФТК у підвальних або напівпідвальних приміщеннях (підлога яких розташована на 0,5 м нижче планувальної відмітки тротуару).

Дозволяється використання тільки тієї ФТ-апаратури, яка дозволена до використання МОЗ України. Обладнання повинно відповідати діючим правилам устрою електричних установок, а ФТ-апаратура - діючим медико-технічним вимогам.

Приміщення та апаратуру дозволяється використовувати тільки за прямим призначенням. Забороняється використовувати світлолікувальних апаратів для підігріву повітря в приміщеннях. Забороняється прийом їжі у виробничих приміщеннях.

ФТ кабінет має мати кімнати відпочинку для хворих, обладнані кушетками і кріслами з розрахунку 4 м2 на кушетку та 2 м2 - на крісло. Для відпочинку після тепло-водо-грязелікувальних процедур необхідно виділяти площу в 80 % робочих місць, а після прийому інших процедур -25 %. 40 % місць в кімнаті відпочинку забезпечується кріслами.

Особи, щойно прийняті на роботу, допускаються до роботи лише після відповідного інструктажу з безпечних прийомів і методів роботи та перевірки знань цих Правил у відповідності з профілем роботи. Черговий періодичний (повторний) інструктаж робочого персоналу з ТБ повинен проводитися не рідше одного разу на рік. При отриманні нового апарату повинен проводитися позачерговий інструктаж з експлуатації та догляду за цим апаратом.

До самостійного проведення ФТ-процедур можуть бути допущені особи тільки з закінченою середньою медичною освітою, які мають посвідчення про закінчення курсів спеціалізації з фізіотерапії за програмою, затвердженою МОЗ України. Проведення ФТ процедур молодшим медперсоналом забороняється.

Особи, які не досягли 18 річного віку, до роботи на генераторах УВЧ і НВЧ та знаходженню у сфері впливу УВЧ і НВЧ не допускаються.

До самостійної роботи з технічного обслуговування і ремонту ФТ апаратури можуть бути допущені особи зі спеціальною освітою, або які закінчили курси за спеціальною програмою, затвердженою МОЗ України та мають відповідне посвідчення на право проведення зазначених робіт.

У відповідності з наказом міністра охорони здоров’я України медичний і технічний персонал ФТК повинен проходити обов’язкові медичні огляди: при поступленні на роботу і періодичні не рідше одного разу в 12 міс., при роботі в умовах впливу НВЧ, УВЧ і ВЧ - (короткі хвилі); при поступленні на роботу і періодичні, не рідше одного разу в 24 міс., при роботі в умовах впливу високих частот - ВЧ (середні і довгі хвилі); при поступленні на роботу і періодичні, не рідше одного разу в 12 міс., з усіма видами робіт з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань. Кожний вид медогляду детально регламентується за видом спеціалістів - лікарів та видом обстежень, у тому числі лабораторних. Медперсонал ФТК, а також особи, зайняті технічним обслуговуванням ФТ апаратури, повинні бути підготовлені до надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом та світловим випромінюванням. Описи, заводські інструкції, схеми, паспорти на ФТ апаратуру та контрольно-технічний журнал мають знаходитися у завідувача кабінетом.

Для проведення внутрішньо порожнинних процедур гінекологічним хворим повинні виділятися спеціально призначені приміщення. Для проведення процедур виготовляють спеціальні кабіни з пластмасових або ламінованих дерев’яних плит. Розмір кабін: висота 2 м, довжина 2,2 м, ширина визначається розмірами апаратури, як правило 1,8-2 м.

В кожній кабіні повинна встановлюватися 1 кушетка, 1 стаціонарний апарат для фізіотерапії, 1 бра для локального освітлення.

В кабінеті для ЕСЛ виділяється спеціальний ізольований бокс площею 1,8 м2 для робіт з підготовки лікувальних процедур (миття, кип’ятіння, сушка гідрофільних прокладок, тубусів), приготування розчинів та ін. Там же може бути встановлений рефрижератор для зберігання лікувальних розчинів, мазей.

Під час проведення процедур не можна залишати проводи на тілі хворого. Металічні корпуси і штативи електро- і світлолікувальної апаратури, у тому числі переносні, а також нагрівачі, які можуть виявитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, підлягають захисному заземленню незалежно від місця їх встановлення і проведення процедур.

Включення апарату в електромережу виконується 3-жильним кабелем, одна жила якого використовується для заземлення корпусу апарата. В заземлюючих проводах не повинно бути вимикачів та запобіжників. Використання для заземлення труб водопроводу, опалення, каналізації, газопроводу, паропроводів і блискавковідводу забороняється.

При проведенні ЕЛ процедур поза фізіотерапевтичного кабінету (у перев’язочній, операційній, палаті), коли хворі приймають їх на металічних столах або ліжках, повинна бути виключена можливість дотикання з ними хворого. Для цього стіл окривають шерстяною ковдрою, 3-4 шарами прогумованої тканини, а також простирадлом таких розмірів, щоб краї його звисали з усіх кінців стола.

Забороняється працювати на апаратах при несправній або вимкненому електричному блокуванні дверей або зім’ятих стінках корпусу апарату. Для кип’ятіння інструментів, прокладок застосовують баки, стерилізатори або електроплитки тільки з закритим нагрівачем.

Експлуатація апаратів з контактним розташуванням випромінювачів можлива поза екранованої кабіни в загальному приміщенні.

Перебування медперсоналу в зоні прямого випромінювання апаратів сантиметрових і дециметрових хвиль заборонено.

З метою зниження напруженості поля до гранично допустимих величин застосовують засоби захисту: екранування джерел випромінювання з допомогою металічних камер або щитів, покритих поглинаючими речовинами; виконання кабін або щитів з бавовняної тканини з мікропроводом В-1, артикул 4381 (або аналогічної за властивостями).

Робоче місце м/с обладнують поза фотарієм і забезпечують звуковою сигналізацією. Спостереження за пацієнтами у фотарії здійснюється через засклене оглядове вікно площею не менше 0,5 м2.

Фотарій повинен бути забезпечений приточно-витічною вентиляцією з підігрівом повітря до 20 - 22 С. Включають і виключають лампи в фотарії через пусковий щит з кімнати м/с.

Під час проведення лікувальних процедур медсестри зобов’язані постійно слідкувати за роботою апаратів і не мають права виходити з лікувального приміщення під час проведення лікувальних процедур.

Після закінчення робочого дня усі рубильники, вимикачі апаратів, а також усі вилки штепсельних розеток повинні вимикатися.

При аварії будь-якого з апаратів він повинен негайно бути відключеним, а при аварії електромережі або пожежі повинен бути негайно вимкненим головний рубильник мережі.

При виникненні пожежі персонал повинен самостійно застосовувати необхідні заходи для її ліквідації, одночасно оповіщаючи про пожежу керівника лікувального закладу; при ураженні людей електричним струмом їм негайно повинна бути надана необхідна медична допомога.

Проведення фізіотерапевтичних процедур на апаратах, що живляться від повітряної електромережі, при наближені грози забороняється.

Виконання будівельних, механічних, електромеханічних (не пов’язаних з ремонтом апаратури) або інших робіт у приміщеннях для електро-, світлолікування дозволяють лише після узгодження з особою, відповідальною за відділення (кабінет) при вимкненому головному рубильнику.

Кожний із видів фізіотерапевтичного лікування має свої технологічні особливості, у відповідності до яких розроблені правила безпечної праці та вимоги з ТБ.

Операційна - спеціально обладнане приміщення для проведення хірургічних операцій.

Операційна для проведення асептичних операцій в типових лікарнях розгортається із розрахунку дві на 100 хірургічних ліжок. У клініках та інших науково-дослідних клінічних закладах - з розрахунку 3-4 на 100 ліжок.

Площа однієї операційної має бути 36-48 м2, висота повинна бути не меншою 3,5 м при ширині 5 м. При наявності системи кондиціювання повітря висота може бути 3 м. В клініках, де демонструють операції, площа операційної зали має бути збільшена до 60-70 м2. При необхідності збільшити пропускну здатність операційної в ній встановлюють ще один операційний стіл.

Стіни, підлога і стеля мають бути гладкими, стики між ними закругленими. підлогу вистеляють кахельними плитками світлих тонів. З метою запобігання ймовірного утворення іскор від удару металевих предметів об кам’яну підлогу (а це може призвести до нещасного випадку) доцільно підлогу покривати електропровідним технічним пластиком або лінолеумом. У центрі операційної або в одному з кутів у підлозі мається отвір з сіткою для стікання брудної води під час прибирання.

Стіни й стелю зафарбовують масляною фарбою або викладають кахлем у світлі тони (світло-зелений, світло-жовтий, світло-оранжевий). Ці кольори добре відбивають світло. Крім того, світла фарба полегшує контроль за якістю прибирання приміщення.

Електропостачання великих ОБ повинно здійснюватися від двох окремих джерел. Розподільний щит розташовують не нижче 1,6 м від підлоги: це необхідно для запобігання вибуху наркотичних газопарових сумішей від можливої випадкової іскри (у протилежному випадку використовують іскропоглинаючі пристрої). Під час прибирання розетки і вимикачі закривають засувками. Щит повинен мати з пари маркірованих розетки для підводу електричної напруги 36,127 і 220 В, а також одну силову розетку 380 В та клеми заземлення. Для нормальної роботи електронних приладів і апаратів передбачене встановлення екранної сітки з контуром заземлення. Температура в операційній має бути в межах 22-23оС. Іноді, наприклад, при опіках, при тривалому оперуванні на відкритій черевній порожнині, необхідно дотримання рівня 25-30оС. Опалення здійснюється електроплитами, вмонтованими в нижню частину стіни, причому з автоматичним регулюванням постійності температури.

Особливі вимоги поставлені до вентиляції, яка за типом мусить бути примусовою притічно-витяжною з переважанням притоку очищеного повітря над відсмоктаним з приміщення при 10-20-кратному повітрообміні за 1 рік.

При наданні медичної допомоги хворим на інфекційні захворювання або з підозрою на них персонал має постійний безпосередній контакт з хворими, предметами догляду, речами і заразним матеріалом, налаштовуючись на небезпеку зараження різними шляхами: через їжу, повітря, воду, руки, зовнішні покриви тіла, через членистоногих, гризунів та ін.

Небезпека зараження поширюється також на членів сімей, осіб, що проживають з ними. Саме для запобігання небезпеці зараження персоналу та зазначеного кола осіб й розроблені ці Правила.

Територія лікарні має бути огороджена. При в'їзді на територію мають бути встановлені вказівні знаки щодо проїзду до приймального відділу. При вході на територію має бути розташоване приміщення — довідкова для відвідувачів і родичів з забезпеченням централізованого приймання передач для хворих.

Частину території виділяють для транспортування інфекційних хворих, заразних матеріалів, трупів інфекційних хворих, повинна мати суцільне водонепроникне покриття з пристосуванням для промивання водою (крани, шланги) та спускання стічної води в каналізацію.

Територія має бути обладнана металічними урнами, контейнерами для збирання сміття, які встановлюють на бетонованих площадках.

Для знищення відходів і сміття на території повинні бути обладнані спеціальні сміттєспалювальні печі, які мають бути встановлені поблизу котельної з використанням її труб. Печі мають забезпечувати спалювання сміття, кремацію трупів лабораторних тварин, кип’ятіння залишків їжі (як корм для тварин). Спалювання зазначених об’єктів в топках котлів центрального опалення категорично заборонено.

Викидання незнезараженого сміття і відходів в загальні надвірні сміттєзбиральні категорично заборонено.

Прийом інфекційних хворих проводиться в спеціально відведених (ізольованих) і обладнаних оглядових кабінетах (боксах). Одночасне чекання на прийом 2-х і більше хворих у одному кабінеті забороняється.

ДОДАТОК А

ГАЛУЗЕВА УГОДА