Тема 4. Нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Тема 4. Нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

 

Питання для розгляду:

1. Суть та класифікація нетарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності

2. Характеристика системи кількісних обмежень зовнішньої торгівлі

3. Приховані методи торгової політики як засоби регулювання зовнішньої торгівлі

4. Фінансові інструменти торгової політики

 

Суть та класифікація нетарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Адміністративні (нетарифні) методи включають широке коло інструментів сучасної торгово-економічної політики держав, деякі з яких безпосередньо не пов'язані з зовнішньоторговельним регулюванням.

За найбільш розповсюдженою класифікацією нетарифних обмежень, прийнятою ООН, вони поділяються на три категорії:

1. Зовнішньоторговельні заходи, застосування яких спрямоване на пряме обмеження імпорту (експорту) з метою захисту визначених галузей національного виробництва. До них відносяться: ліцензування; квотування; антидемпінгове і компенсаційне мито; компенсаційні збори; „добровільні” обмеження експорту; система мінімальних імпортних цін (цінові преференції); імпортні депозити; експортні субсидії і т.п.

2. Заходи безпосередньо не спрямовані на обмеження зовнішньої торгівлі, які належать до адміністративних формальностей, дія яких обмежує торгівлю. До них належать: митні формальності, технічні стандарти і норми, санітарні і ветеринарні норми, вимоги до пакування і маркірування і т.д.

Заходи, застосування яких не спрямоване безпосередньо на обмеження імпорту і стимулювання експорту, але дія яких призводить до цього.

Нетарифні інструменти поділяються на наступні групи:

· кількісні обмеження;

· приховані методи торгової політики;

· фінансові інструменти торгової політики.

Конкретний перелік товарів, експорт/імпорт яких підпадає під заборону, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Контроль за виконанням зазначених вимог покладається на митні органи та Міністерство економіки та з питань євро інтеграції України.

Загальні приписи Закону „Про зовнішньоекономічну діяльність” щодо заборон експорту/імпорту деталізуються у спеціальних законах. Так, відповідно до ст. 40 Закону України від 6 вересня 2005 р. „Про безпеку та якість харчових продуктів”, забороняється імпорт харчових продуктів, які є небезпечними, не придатними до споживання, неправильно маркованими або такими, що не відпові­дають технічним регламентам або санітарним заходам (зміст перерахованих критеріїв розкривається у відповідних статтях Закону „Про безпеку та якість харчових продуктів”).

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України від 6 липня 2005 р. „Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів”, забороняється ввезення на митну територію України для постійного користування легкових, вантажних автомобілів, автобусів, трамваїв, тролейбусів за визначеними кодами УКТЗЕД, які на момент ввезення ви­готовлені та/або експлуатувалися більше як 8 років.

Згідно з п. 5 Положення про державний експортний контроль в Україні, затвердженого Указом Президента України від 13 лютого 1998 р. № 117/98, забороняються міжна­родні передачі ядерної, біологічної та хімічної зброї, матеріалів, устаткування і технологій, спеціально призначених для її створення, передачі товарів, якщо їх здійснення суперечить міжнародним зобов'язанням України, інтересам національної безпеки, цілям боротьби з тероризмом і підтримання взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, а також у разі відсутності належних гарантій щодо кінцевого використання товарів.

 

 

I. Технічні бар’єри.

Принципова відмінність між імпортним тарифом і субсидіями експорту як засобами торгової політики полягає в тому, що імпортний тариф призводить до підвищення внутрішньої ціни на імпортні товари, в той час як експортна субсидія призводить до підвищення внутрішньої ціни експортних товарів.

Враховуючи, що експортна субсидія є додатковим податковим тягарем для платників податків, її використання вимагає законодавчого схвалення. Аргументи, які служать для виправдання експортних субсидій зводяться до того, що вони підтримують зайнятість в експортуючих галузях, покращують за рахунок експорту платіжний баланс.

Експортні субсидії у відповідності з правилами СОТ вважаються нечесною конкуренцією і заборонені. Враховуючи різноманітні форми субсидії, точно визначити їх розмір не просто.

Тема 4. Нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

 

Питання для розгляду:

1. Суть та класифікація нетарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності

2. Характеристика системи кількісних обмежень зовнішньої торгівлі

3. Приховані методи торгової політики як засоби регулювання зовнішньої торгівлі

4. Фінансові інструменти торгової політики