Розробка заходів по зниженню ризику. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розробка заходів по зниженню ризику.



Найчастіше в бізнес-плані розглядаються ризики, які виникають як наслідок:

- несприятливих тенденцій у зовнішньому середовищі;

- реакції конкурентів;

- сезонної циклічності обсягів продажу;

- недостатньої компетентності персоналу;

- появи нових технічних та технологічних досягнень;

- перевищення виробничих витрат над запланованими;

- труднощів із одержанням сировини, матеріалів, комплектуючих, кредитів;

- циклічності потоку готівки.

 

При обгрунтуванні управління ризиками в бізнес-плані важливе значення має поділ їх на дві групи:

       
 
   

 


 

Аналіз ризику може бути одночасно і якісний (ідентифікування причин, оцінка можливих результатів, визначення доцільності ризикувати) і кількісний (числове вираження ступеня ризику).

У практиці господарювання найпоширенішими способами зменшення (нейтралізації) ризиків вважають:

 

підвищення ефективності управління фірмою (в тому числі й за рахунок значного розширення інформаційного поля);

диверсифікація ризику (розподіл його між різними проектами, між Вами і постачальником або субпідрядником) та лімітування;

самострахування через створення запасів, спеціалізованих резервних фондів, за рахунок власних обігових коштів;

укладання довгострокових договорів угод на поставку сировини та матеріалів певного обсягу та за обумовленою ціною;

страхування через придбання страхових полісів або укладання спецугод.

 

Факторів ризику є велика кількість практично у всіх сферах діяльності підприємства і які стосуються всіх складових Вашої фірми. Але основне Ваше завдання в бізнес-плані - це виділити найважливіші фактори, які мають найсуттєвіший вплив і високу ймовірність, охарактеризувати, до чого вони зможуть призвести, розробити план дій на випадок ризикових ситуацій.

Проте:

 
 


8. Вимоги до оформлення бізнес-плану

 

Бізнес-план - це рекламний продукт, який не тільки дає характеристику бізнесу та оцінює його доцільність, але на його основі можна зробити висновок і про підприємця. Інвестори, кредитори, майбутні партнери, перш ніж розмовляти з власником та приймати конкретні рішення, читають і оцінюють бізнес-план. Тому стиль подачі, зміст, оформлення є важливими. Бізнес-план як документ повинен відповідати певним вимогам:

 

має бути стислим і простим, але одночасно розкривати сутність проекту;

 

грунтуватись на реалістичних припущеннях, без зайвого опти­мізму;

 

бути функціональним, містити лише корисну інформацію і ту, яка призначена для конкретного користувача;

 

повинен бути легким для сприйняття, логічним, чітким;

 

повинен забезпечувати охорону конфіденційної інформації про фірму та її діяльність (контролюючи сферу розповсюдження, роблячи відповідну помітку про конфіденційність або всю інформацію такого плану подавати в окремому додатку).

 

Існують також правила щодо технічного оформлення бізнес-плану:

 

- наявність титульного листа;

- сторінка змісту;

- резюме на початку бізнес-плану;

- основні розділи бізнес-плану, (перелік - в розділі 1.2. Логіка складання бізнес-плану та його структура);

- додатки в кінці бізнес-плану;

- примітки та посилання на джерела використаної інформації.

Титульний лист повинен містити повну назву проекту та фірми, адресу, телефони, інформацію про засновників, відомості щодо характеру і сфери бізнесу, фінансові потреби (вартість проекту), конфіденційність, дату, прізвища авторів бізнес-плану.

Резюме - це короткий огляд ділової пропозиції, її ключових важливих аспектів, здатної привернути увагу інвестора та спонукати його до подальшого ознайомлення з бізнес-планом. Це стисла версія бізнес-плану. Обсяг резюме повинен бути невеликим (1-2 сторінки). Якщо воно буде занадто детальне та велике за обсягом, то буде важко читати; якщо буде занадто стисле - не створить відповідної уяви про бізнес. Основні вимоги до резюме: бути стислим, простим, але в той час розкривати суть, уникати опису продукції, процесів; бути функціональним, зацікавити читача. Ключові аспекти резюме: опис концепції бізнесу, його можливостей, відомості про цільовий ринок, унікальні характеристики, конкурентні переваги, компетенція і професіоналізм керівника, основні передбачувані фінансові показники, загальна потреба у коштах, бажані джерела отримання, закінчується особистою оцінкою підприємця шансів на успіх. До написання резюме слід приступати тільки після закінчення розробки бізнес-плану.

 

З метою забезпечення простоти, лаконічності та чіткості всю детальну інформацію, допоміжні розрахунки, роз’яснення подаються у додатках. Там повинні бути лише ті документи, в яких зацікавлені потенційцні інвестори, кредитори та майбутні партнери.

 

Найчастіше в додатки включають:

 

первинні матеріали аналізу;

специфікацію продукції;

рекламні матеріали;

схему виробничих потоків;

організаційну структуру;

вимоги до персоналу;

угоди оренди;

гарантійні, рекомендаційні листи;

договори про наміри;

інші юридичні документи.

Висновки

 

Становлення і розвиток ринкової системи господарювання в Україні потребують принципово нових підходів до організації управління підприємницькою діяльністю на всіх рівнях. Практична реалізація будь-якого комерційного проекту значно укладнюється чи навіть стає неможливою без попередньо розробленого бізнес-плану. Цей письмовий документ є не лише дійовим важелем управління фірмою (підприємницькою діяльністю), а й засобом необхідного зовнішнього фінансування для започаткування нового або розширення діючого бізнесу.

 

 

 


Додаток 2

 

Імітаційно – ситуаційна гра “Функції грошей”

Мета гри: імітувати реальні ринкові ситуації, в яких реалізуються функції грошей і з’являються нові види грошей.

Ігровий комплекс:

1. Ситуація: 4 конверти з картками, на яких написано: 10 ієн, 100 лір, 10 крон, 50 тугриків.

 

2. Ситуація: 2 конверти з картками, на яких написано:

- боржник

- кредитор

- боргова записка

- вексель

- торговець 1

- торговець 2

- торговець 3

- товар 1

- товар 2

- гроші

- банк

 

3. Ситуація: 2 конверти з картками, на яких написано:

– власник чекового вкладу

– власник ощадного вкладу

– власник строкового вкладу

– чек

– кредитна картка

– магазин

– товар 1

– товар 2

– товар 3

– гроші – готівка

– ощадний банк

– гроші – безготівковий розрахунок

 

Організація гри. Гра проводиться як конкурсна, в якій беруть участь дві команди, експерти (3 студенти) і керівник. Експерти стежать за часом і визначають достовірність і точність відтворених ситуацій. Керівник роби­ть висновки по кожній грі і в цілому.

Ситуація І. Студенти вибирають конверти, виймають грошові знаки, і їм запропоновано купити буханець хліба. Чи можуть вони це зробити? Якщо ні, то чому? Як можна визначити вартість грошей? Чому ми повинні точно знати вартість грошей?

Викладач проголошує вартість у порівнянні з гривнями (обирається довільно відповідно до ціни хліба), і тепер кожен може здійснити покупку.

 

Наприклад:

1 ієна = 300 гривень

1 ліра = 10 гривень

1 крона = 5 гривень

1 тугрик = 6 гривень

Чи може змінюватись вартість грошей?

Що означає термін “курс валюти”?

Що означає термін “плаваючий курс валют”?

Ситуація ІІ. До міста привезли партію товарів – 2000 шт. загальною вартістю 100000 грн. В обігу знаходиться грошова одиниця 1 грн. Розрахуйте, згідно з відомими вам формулами, кількість грошей, необхідних для обороту.

Студенти повинні запитати про додаткову інформацію – кількість оборотів грошової одиниці.

Інформацію надаєте: 20 оборотів.

Варіант І. Розрахуємо за формулою К.Маркса:

 

 

Варіант 2. а) Розрахуємо середній рівень цін на товари: 100000 грн.: 2000 шт. = 50 грн.

б) Розраховуємо, скільки грошей необхідно для обороту за формулою Фішера:

 

 

Ситуація ІІІ. Двом командам студентів видається конверт з комплектом карток. Розібравши між собою ролі, вони повинні відтворити можливі відносини та ситуації, використавши весь комплект карток.

Варіант відповіді:

Торговець 1 продає товар 1 торговцю 2, але той не може повернути грошей, пише боргову записку (вексель) і дає її торговцю 2. Таким чином, торговець 1 стає кредитором, а торговець 2 – боржником. З’являється торговець 3, який пропонує товар 2 торговцю 1, але той немає грошей, однак має боргову записку, але час сплати боргу ще не настав. Далі події можуть розгортатися у двох напрямках:

а) торговець 1 звертається до банку, де вексель обліковують і видають відповідну суму грошей, що дозволяє йому купити товар у торговця 3. Коли настає термін сплати боргу, торговець 1 буде сплачувати його банку;

б) торговець 1 віддає вексель торговцю 3, який, коли настане термін, одержить борг від торговця 1 або теж звернеться в банк.

Ситуація ІV. Двом командам студентів видається конверт із комплектом карток; студенти повинні розподілити ролі і відтворити дії осіб, які прийшли до магазину за покупками, в певній послідовності, описуючи можливі варіанти подій.

Варіант відповіді:

Власник строкового вкладу, якщо він немає готівки, може в магазин не йти. Якщо у нього є готівка, він діє просто: купує товар і платить готівку. Власник чекового вкладу бере в магазин товар 1 і виписує чек; банк здійснює по чеку безготівкову операцію й оплачує покупку з його рахунку.

Власник кредитної картки й ощадного вкладу купує товар 2, і банк певну суму грошей безготівкових переводить з ощадного рахунку власника на рахунок магазину.

У чому привабливість використання безготівкових розрахунків?


Додаток 3

Ситуаційно – рольова навчальна гра “Державний бюджет”

Мета гри: розробити модель державного бюджету й усвідомити склад­ність, взаємозалежність і суперечливість вирішення конкретних проб­лем економіки через систему державного фінансування.

Ігровий комплекс:

І. У грі беруть участь:

- керівник – організатор гри;

- експерти – консультанти (група із 3-х студентів);

- Міністерство фінансів (група із 3-х студентів);

- міністр фінансів;

- заступник міністра по доходах державного бюджету;

- заступник міністра по видатках державного бюджету;

- групи по 2-а студенти, які виконують ролі.

(1) Акціонерне товариство – АТ

(2) Шахта – державне підприємство – ЩД

(3) Підприємство з обмеженою відповідальністю – ЛТД

(4) Фермерське господарство – ФГ

(5) Венчурна фірма – ВФ

(6) Дрібний бізнес – ДБ

(7) Школа – ліцей – садок – ШЛС

(8) Лікарня – Лік

(9) Університет – наука – УН

(10) Пенсіонери – Пенсія

(11) Екологічна служба – Екол.

(12) Оборона – Обор.

Список ролей можна продовжити відповідно до інформації про напрямки асигнування державного бюджету та джерела надходження.

ІІ. Досьє Міністерства фінансів.

ІІІ. Досьє гравців.

IV. Зміна ситуацій.

V. Умови гри. Держава, для якої розробляється бюджет, є умовною та існує в умовному (замкненому) економічному просторі. Податкова система базується виключно на прямому податку з прибутку. Бюджетні установи 7 – 12; фінансування збиткових підприємств заборонено законом; дефіцит державного бюджету обмежений 5% від його загальної суми; грошові одиниці умовні (використовуються картонні картки, для дефіциту – ділі картки). Зміна ситуації – набір карток, який використовує керівник гри на власний розсуд у відповідності з її розвитком.

Досьє МФ: податок на прибуток 20% - єдине джерело доходів державного бюджету.

Завдання 1.

Організуйте сплату податків і сформуйте доходи державного бюджету.

1. Визначте пріоритетні напрямки асигнувань.

2. Визначте напрямки асигнувань і конкретні суми асигнувань.

3. Одержіть додаткову інформацію від інших гравців та від керів­ника.

4. Обирайте способи вирішення проблем та аргументуйте свої дії.

 

Документ 1. Державний бюджет.

Джерела надходжень Сума Напрямки фінансування Суми
       

Всього Всього

Документ 1 у декількох примірниках (до 3-х).

Досьє гравців.

1) АТ – прибуток – 200 грош. од.

- спеціалізується на випуску ЕОМ та складної техніки.

2) ЩД – прибуток – 50 грош. од.

- необхідне технічне переобладнання.

3) ЛТД – прибуток – 100 грош. од.

- спеціалізується на випуску обладнання для шахт, машинобудування.

4) ФГ – прибуток – 75 грош. од.

- спеціалізується на вирощуванні зернових.

5) ВФ – прибуток – 50 грош. од.

- спеціалізується на розробці авангардних технологій.

6) Дб – прибуток – 80 грош. од.

- спеціалізується на товарах широкого вжитку.

7) ШЛС – мінімальна потреба – 10 грош. од.

8) Лікарня - -//- - 10 грош. од.

9) Університет (студентство) - наука - мінімальна потреба - 20 грош.од.

10) Пенсіонери – мінімальна потреба – 10 грош. од.

11) Екологічна служба - -// - 30 грош. од.

12) Оборона - // - 40 грош. од.

Завдання 1 для 1-6 – сплатити податки.

Завдання 2 для 1-12 – сформувати свої пропозиції до бюджету.

Завдання 3 для 1-12 – сформувати бюджет з урахуванням зміни обставин (обираються керівником самостійно, відповідно до розвитку ситуації в грі, або картки з визначенням ситуації роздаються разом з “досьє гравців”).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 267; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.93.210 (0.065 с.)