Перевірки та юстирування технічних теодолітів

За конструкцією геометрична схема теодолітів повинна за­довольняти вимоги взаємного перпендикулярного "X" чи параметрального розташування осей і площин, окремих частин та елементів.

Комплекс заходів з контролю за дотриманням геометрич­них умов називається перевірками теодоліта. Виправлення виявлених відхилень від перпендикулярного або паралельного розташування осей і площин називають юстируванням.

Спочатку шляхом візуального огляду виконують перевірку зовнішнього стану і комплексності теодоліта: відсутність ме­ханічних пошкоджень та інших дефектів, властивість оптич­ної системи мати чисті поля зору зорової труби та відлікового мікроскопа, плавність обертання гвинтів та інших рухомих елементів теодоліта.

За конструкцією відповідно до принципу вимірювання ку­тів повинні задовольнятись такі геометричні умови:

- вісь циліндричного рівня LL повинна бути пер­пендикулярною до осі обертання теодоліта (LL 1ZZ);

- вертикальний штрих сітки ниток — перпендикулярним до осі обертання труби;

- візирна вісь зорової труби YV — перпендикулярною до горизонтальної осі НН труби теодоліта (VV L НН);

- горизонтальна вісь обертання труби НН — перпендику­лярною до осі обертання теодоліта ZZ (НН L ZZ).

 

Перевірка та юстирування цих вимог виконується обов'яз­ково в такій послідовності.

Перевірка циліндричного рівня. Виконується за умов, коли LL L ZZ, або вісь циліндричного рівня, паралельна пло­щині лімба та алідади горизонтального круга (LL // ГК).

Циліндричний рівень встановлюють за напрямком двох під­йомних гвинтів і обертанням їх у різні сторони виводять буль­башку рівня на середину (нуль-пункт 1). Поверта­ють теодоліт на 180°. Якщо відхилення бульбашки рівня від нуль-пункту відхиляється в межах однієї поділки (а = 2 мм), то умова виконана. У протилежному випадку, коли d > 2 мм (б<2 = 2,5а = 5 мм), виправним гвинтом рівня 2 зміщують його на половину відхилення, а підйомними гвинтами — до нуль-пункту.

Перевірку виконують декілька разів до досягнення вимог геометричної умови.

2 Перевірка сітки ниток. Коли вісь обертання теодоліта вертикальна, а площина лімба горизонтальна, то одна з ниток сітки повинна бути горизонтальною, а інша при обертанні зо­рової труби збігатися з вертикальною площиною.

Перевірка циліндричного рівня: а-нуль-пункт, б-на 180 градусів.

 

На відстані 5—10 м від теодоліта підвищують нитковий ви­сок. Приводять площину лімба горизонтального круга в гори­зонтальне положення. Одночасно вісь обертання теодоліта ZZ буде вертикальною.

Для горизонтування теодоліта встановлюють виправлений циліндричний рівень у напрямку двох підйомних гвинтів і бульбашку рівня приводять на середину (в "нуль-пункт"). Повертають рівень на 90° і обертанням третього підйом­ного гвинта бульбашку рівня знову приводять до "нуль-пункту". Такі дії виконують 3—4 рази. При повороті теодоліта буль­башка рівня не повинна відхилятись від "нуль-пункта" не біль­ше 1—2 поділок рівня. Такі дії називають горизонтуванням теодоліта.

Якщо вони збігаються, то умова виконана. В іншому випад­ку послаблюють закріпні гвинти окуляра зорової труби і його обертанням суміщають вертикальну нитку сітки ниток з ниткою виска, закріплюють гвинти.

3. Перевірка колімаційної площини. Виконується за умови, якщо вісь зорової труби VV перпендикулярна до її осі обертан­ня НН (VV1НН).

Площина, яку описує вертикальна нитка сітки ниток при обертанні зорової труби на 180°, називається колімаційною. Кут неперпендикулярності осей VV і НН називають коліма­ційною похибкою С.

 

 

На віддалену, добре видиму на горизонті точку М візують перехрестя сітки ниток при положенні КП (вертикальний круг справа від зорової труби) і беруть відлік за лімбом горизонталь­ного круга КП. Відкріпляють алідаду і візують на точку М при положенні круга вліво та беруть відлік КЛ.

Колімаційна похибка обчислюється за формулою

С=КЛ -КП± 180°/2

 

Якщо |С| > 2', то її виправляють. Обчислюють виправлений відлік

КІ1₀ = КГІ + С, або КЛ₀ = КЛ-С± 180°.

Обертанням мікрометриного гвинта алідади горизонтально­го круга встановлюють відлік КП або KJI. При цьому пере­хрестя сітки ниток зміститься з точки М в точку М_кпабо М. Обертанням горизонтальних виправних гвинтів 4 сітки ниток зміщують перехрестя сітки ниток на точку М. Пере­вірку повторюють.

4. Перевірка нерівності підставок зорової труби. Горизон­тальна вісь обертання труби НН повинна бути перпендикуляр­ною до осі обертання теодоліта ZZ (НН ± ZZ).

На відстані 30—40 м від вертикальної стіни будинку вста­новлюють теодоліт і приводять його в горизонтальне положення.

 

 

Візують перехрестя сітки ниток на верхню точ­ку А. При закріпленій алідаді опускають трубу вниз і відміча­ють точку а_кп — при крузі право (КП). Аналогічно отримують точку а_кл — при крузі ліво (КЛ).

Якщо точки а_кп та а_кл збігаються, то умова викопується (IIН ± ZZ). В іншому випадку її виправляють в оптичних май­стернях.

5. Перевірка місця иуля вертикального круга. Місцем нуля (МО) називається відлік за вертикальним кругом при горизон­тальному положенні візирної осі труби й осі циліндричного рівня. Воно повинне бути постійним і близьким до нуля (0°).

Є два способи визначення і юстирування МО вертикального круга теодоліта:

1) за відліками по рейці;

2) за відліками по вертикальному кругу.

Визначення МО вертикального круга теодоліта за допомогою рейки

Для теодолітів типу Т30 при визначенні МО використову­ють рейку з поділками. Теодоліт встановлюють на відстані 30—50 м, приводять у горизонтальне положення, навідним гвинтом зорової труби встановлюють відлік за вертикальним кругом при KJI 0°00'. Наводять зорову трубу на рейку, підйомним гвинтом, який направлений по лінії спостережень AB, виводять бульбашку рівня нуль-пункту і беруть від­лік а

 

 

 

Переводять трубу через зеніт і при КП встановлюють відлік за вертикальним кругом 180°. Так само отримують відлік за рейкою а_г

Обчислюють середній відлік а₀ = 0,5(_аі + а₂).

Якщо мікрометреним гвинтом при положенні KJI навести перехрестя сітки ниток на відлік за рейкою а₀, то отримаємо значення місця нуля вертикального круга МО.

Для приведення (юстирування) МО близьким до 0° мікро­метричним гвинтом зорової труби встановлюють відлік 0° за вертикальним кругом. При цьому перехрестя сітки ниток зміс­титься з точки а₀. Вертикальними виправними гвинтами зміщують перехрестя сітки ниток в точку а₀. Пере­вірку повторюють.

Рекомендується після виправлення МО перевірити значен­ня колімаційної похибки.

6. Перевірка оптичного центрира. Візирна вісь оптичного центрира повинна збігатися з віссю обертання теодоліта ZZ.

У точних та високоточних теодолітах вмонтовано оптичний пристрій з сіткою ниток, який дає змогу бачити точку або центр знака місцевості та суміщати візирну вісь центрира з точкою місцевості.

У теодоліті Т30 підставка має вертикальний отвір. При пе­ревірці зорову трубу встановлюють вертикально так, щоб від­лік за вертикальним кругом дорівнював 90°± МО. Тоді зорова вісь труби повинна збігатися з віссю обертання теодоліта ZZ.

Перевіряючи оптичні центри, вертикальну вісь обертання теодоліта за допомогою циліндричного рівня приводять у вер­тикальне положення. На місцевості відмічають точкою поло­ження центра сітки ниток центрира. Повертають теодоліт на 180° і знову відмічають точку центра сітки ниток центрира. Якщо точки не збігаються більше ніж на 1 мм, то виправними гвинтами центрира пересувають окуляр на половину відхилен­ня. Перевірку повторюють.

Якщо оптичний центрир вмонтовано в нерухому підставку теодоліта, то під час перевірки спочатку вісь обертання теодо літа приводять у вертикальне положення. За допомогою зоро­вої труби на місцевості у межах фокусної відстані намічають і закріплюють точку А, перевертають трубу через зеніт і наміча­ють точку В.

 

 

Повертають теодоліт на 90°і так само намічають точки С. Між точками ЛВ і СБ натягують нитки. Якщо центр сітки ни­ток оптичного центрира не збігається з точкою О перехрестя ниток, то його виправними гвинтами суміщають з точкою О.

 

 

1.2. Вимоги Інструкції до створення планової геодезичної мережі.

 

Планова мережа

 

Знімальну геодезичну мережу створюють з метою згущення геодезичної,планової та висотної основи до щільності, що забезпечує виконання топографічного знімання.

Щільність та розміщення пунктів знімальної основи встановлюють рекогносцируванням в залежності від технології робіт,що визначена з дотриманням даної Інструкції.

Знімальну мережу розвивають від пунктів державних геодезичних мереж, розрядних мереж згущення і технічного нівелювання.

Пункти знімальної мережі визначають побудовою знімальних тріангуляційних мереж, прокладанням теодолітних та мензульних ходів, прямими, оберненими та комбінованими засічками.

Граничні похибки положення пунктів планової знімальної мережі відносно пунктів державної геодезичної мережі та геодезичних мереж згущення не повинні перевищувати:

- на відкритій місцевості та на забудованій території 0,2 мм у масштабі плану і 0,3 мм;

- на місцевості, що закрита деревами та чагарниками;

За стереотопографічного методу знімання розміщення точок геодезичної основи визначається технологією знімання, висотою і масштабом фотографування.

Пункти знімальної основи закріплюють на місцевості центрами тривалого збереження з таким розрахунком, щоб на кожному планшеті було закріплено не менше трьох точок при зніманні в масштабі 1:5000 і двох точок при зніманні в масштабі 1:2000, включаючи пункти державної геодезичної мережі та мережі згущення.

На території населених пунктівта промислових майданчиків всі точки знімальних мереж і планово-висотні розпізнавальні знаки закріплюють центрами тривалого збереження.

Якщо знімальні мережі є самостійною геодезичною основою, їх закріплюють постійними центрами типу У15 У15Н у тому самому обсязі, що і мережі згущення, але не менше 20 % точок знімальної мережі.

Зрівнювання знімальної основи виконують спрощеними способами.