Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами.

Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами для створення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 може виконуватись:

- прокладанням теодолітних ходів з використанням теодолітів, мірних стрічок та рулеток;

- прокладанням теодолітних ходів з використанням оптичних теодолітів, світловіддалемірів та електронних тахеометрів.

Теодолітні ходи прокладають по місцевості, зручній для лінійних вимірювань. Поворотні точки вибирають так, щоб забезпечити зручність установки приладу та добрий огляд для виконання знімання. Теодолітні ходи не повинні перетинати лінії полігонометрії.

Для визначення поправки за приведення довжин ліній до горизонту при кутах нахилу 1,5 і більше одночасно із вимірюванням горизонтальних кутів одним прийомом вимірюють вертикальні кути. Якщо на лінії, що вимірюється, декілька точок перегину, то при вимірюванні її рулеткою по частинах вертикальні кути вимірюють на кожному відрізку, що обмежений точками перегину.

Теодолітні ходи з використанням теодолітів, мірних стрічок та рулеток прокладають з граничними відносними помилками 1:3000, 1:2000, 1:1000 відповідно до таблиці.

Масштаб	0,2 мм	0,3 мм
Допустимі довжини ходів між вихідними пунктами, км
1:5000	6,0	4,0	2,0	6,0	3,0
1:2000	3,0	2,0	1,0	3,6	1,5
1:1000	1,8	1,2	0,6	1,5	1,5
1:500	0,9	0,6	0,3	-	-

Довжини сторін у теодолітних ходах мають бути в межах:

-на забудованих територіях не більше 350 м. і не менше 20 м;

-на незабудованих територіях не більше 350 м і не менше 40 м;

Сторони теодолітних ходів вимірюють мірними стрічками і

рулетками в прямому і зворотному напрямках. Кутові нев'язки в теодолітних ходах не повинні перевищувати величину ±1' Теодолітні ходи з використанням оптичних теодолітів і світловіддалемірів та електронних тахеометрів прокладають з граничними відносними помилками 1:2000 відповідно до таблиці.

 

Масштаб	Д =0,2мм	Д =0,3мм
Допустимі довжини ходів	Допустима кількість сторін	Допустимі довжини ходів	Допустима кількість сторін
1:5000	12,0	ЗО	16,0
1:2000	7,0		9,0	ЗО
1:1000	4,0		6,0
1:500	2,0		-	-

Довжини сторін у теодолітних ходах мають бути в таких межах:

-на забудованих територіях - не більше 1000 м і не менше 20 м;

-на незабудованих територіях - не більше 1500 м і не менше 40 м.

Сторони теодолітних ходів вимірюють світловіддалемірами і електронними тахеометрами згідно з вимогами відповідних інструкцій з експлуатації даного типу приладу. Абсолютні лінійні помилки не повинні перевищувати 2,0 м для знімання в масштабі 1:5000; 1,0 м - 1:2000; 0,6 м - 1:1000; 0,3 м - 1:500.

Кутові нев"язки в теодолітних ходах не повинні перевищувати 20'

Горизонтальні кути в теодолітних ходах вимірюють теодолітами двома півприйомами з перестановкою лімба між ними на 1-2 (для теодолітів з односторонньою системою відліку по кругах (2ТЗОП, 2Т5К, ЗТ5КП) і 90 - для теодолітів з двосторонньою системою відліку (2Т2, ЗТ2КП).

Під час прив'язки теодолітних ходів до вихідних пунктів вимірюють два прилеглих кути. Сума виміряних кутів не повинна відрізнятися від значення кута, що отримане із вихідних даних, більше ніж на 1'.

Центрування приладів та марок виконують з точністю до З мм.

Допускається прокладання висячих теодолітних ходів. Довжини висячих ходів не повинні перевищувати величин, що вказані в таблиці.

 

Масштаб	Довжини, одержані з використанням мірних стрічок та рулеток	Довжини, одержані з використанням світловіддалемірів та електронних тахеометрів
забудовані території	незабудовані території	забудовані території	незабудовані території
1:5000
1:2000
1:1000
1:500

При цьому кількість сторін у висячих теодолітних ходах на незабудованій території має бути не більше трьох, а на забудованій - не більше чотирьох.

Розвиток знімальної мережі методом тріангуляції.

Знімальні мережі у відкритій місцевості взамін теодолітних ходів можуть розвиватися методами тріангуляції у вигляді нескладних сіток та ланцюгів трикутників або вставок окремих пунктів, що визначаються прямими., оберненими або комбінованими засічками.

Тріангуляційні сітки, які мають більше двох пунктів, що визначаються, повинні опиратися не менш ніж на дві вихідні сторони.

Вихідними сторонами можуть бути сторони тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів та полігонометрії. Розвиток мереж і ланцюгів трикутників, що опираються на одну сторону (висячих), не допускається.

Гранична довжина ланцюга трикутників або відстані між вихідними пунктами, на які опирається система трикутників, не повинна перевищувати довжину теодолітного ходу точністю 1:2000 в залежності від масштабу знімання.

Між вихідними сторонами (пунктами) допускається побудова не більше:

20 трикутників для знімання в масштабі 1:5000

17 -1:2000

15 -1:1000

10 -1:500.

Кути трикутників повинні бути не менше 20°, а сторони не коротші за 150 м. Вимірювання кутів проводять теодолітами не менш як 30-секундноі точності, двома прийомами з перестановкою лімба між пів-прийомами на 90.

Розходження однойменних напрямків із різних прийомів, що приведені до спільного нуля, не повинні перевищувати 45".

У виміряні на точці кути слід вводити поправки за центрування та редукцію, якщо величини лінійних елементів перевищують 1:10 000 довжини ліній.

Визначення точок прямою засічкою виконують не менше ніж з трьох пунктів опорної мережі, при цьому кути між напрямками при точці, що визначається, мають бути не менше 30 не більше 150.

Визначення точок оберненою засічкою виконують не менше ніж за чотирма вихідними пунктами за умови, що точка, яка визначається, не знаходиться біля кола, що проходить через будь-які три вихідні пункти.

Визначення точок комбінованою засічкою виконують поєднанням прямих та обернених засічок за участю не менш ніж трьох вихідних пунктів.

 

Розділ ІІ

Перевірки та юстирування нівеліра Н3

1. Перевірка круглого рівня:

а)круглий рівень встановлюють в центр за допомогою трьох підйомних гвинтів

б)повертають нівелір на 180і слідкують за відхиленням рівня

в)виправляють положення рівня на ½дуги відхилення підйомними гвинтами і на половину дуги 3-ми юстирувальними гвинтами

2. Перевірка сітки ниток:

Перевірка виконується так, як і в теодоліта (за допомогою виска або точки, які переміщують вздовж горизонтальної нитки сітки ниток.

3.Вісь циліндричного контактного рівня та візирна вісь зорової труби повинні лежати і вертикальних паралельних площинах. Виконання даної умови гарантується заводом.

4. Головна вісь нівеліра «перевірка похибки х»

Вісь циліндричного контактного рівня повинна бути паралельною до візирної осі зорової труби. Для визначення х-вої похибки на рівному майданчику на відстані 75 м забивають 2 кілочки, на які встановлюють рейки. Похибку х визначають методом подвійного нівелювання. Спочатку встановлюють нівелір поблизу однієї рейки на відстані 3,4 м, беруть відліки на дальню рейку, яку позначають а1, потім на ближній рейці і2.

Переходять з нівеліром і встановлюють поблизу рейки В

Х=(а1+а2):2-(і1+і2):2

Вона не повинна перевищувати 4 мм на відстані 75 м, якщо перевищує слід виконати юстирування.

Виправлення осі циліндричного контактного рівня виконується за наступною схемою:

- обчислюють «правильний відлік» а2 при якому немає впливу похибки х; відлік а2 встановлюють в полі зору за допомогою елеваційного гвинта. Кінці бульбашки рівня вийдуть з контакту, відкривають захисну шторку, яка лівіше від окуляра. Відкривши на ¼ один з бокових гвинтів рівня шпилькою,а вертикальними встановленими гвинтами приводять рівень до контакту. Перевірку слід обов’язково повторити.

Перевірки та дослідження рейок:

1) Визначення прогину рейок.

2) Визначення різниці висот, нулів рейок.

3) Дослідження метрових інтервалів рейок.

 

 

Порядок виконання роботи.

Встановити нівелір в робоче положення в середині між першою і другою задніми точками. Для цього бульбашку круглого рівня виводять на середину спочатку двома піднімальними гвинтами, а потім третім і фокусують зорову трубу.

Встановити вертикально рейку на задню точку і навести на неї зорову трубу. Зняти відлік з чорного боку рейки за вище проведеною методикою. Отриманий відлік записати в журнал у графу «задні» в позицію.

Встановити рейку на попередню точку і зняти відліки з чорного та червоного боків рейки, записуючи в журнал у графу «передні» в позиції (2), (3).

Зняти відлік з червоного боку задньої рейки і записати в журналі. Якщо на станції є проміжні точки, то встановлюють на них рейки і також знімають відліки з чорного боку та записують в журнал у графу «проміжні».

Виконати обчислення на станції і контроль вимірювань за розбіжностями «п’яток» і перевищень. В такій же послідовності виконують нівелювання на інших станціях.

Після закінчення нівелювання обробляють журнал технічного нівелювання і обчислюють висоти точок в такій послідовності:

- виконують посторінковий контроль в журналі нівелювання

- обчислюють нев’язку ходу і розподіляють її з оберненим знаком порівну на всі середні перевищення з точність до мм так, щоб сума поправок дорівнювала величині нев’язки з оберненим знаком.

- обчислюють виправлені перевищення як суми середніх перевищень і поправок до них та висоти всіх точок як суми висот задніх точок і виправленого середнього перевищення.

- обчислюють горизонт приладу на станціях, на яких є проміжні точки і через нього обчислюють висоти цих точок.