Властивості безпровідних локальних мереж.

Оскільки безпровідні LAN забезпечують гнучкість встановлення та конфігурування та властиву їм свободу в мережевій мобільності, то при розгляді безпровідних мереж потенційні користувачі повинні бути обізнані з такими факторами.

· Відстань та охоплення. Відстань, на якій радіо- або інфрачервоні хвилі можуть забезпечити комунікацію, залежить від характеристик обладнання (включно з потужністю передавача і чутливістю приймача), а також від шляху поширення хвиль, особливо всередині приміщень. Взаємодія з типовими елементами будівель, такими як стіни, метал, можливо, люди, може впливати на передавання електромагнітної енергії і тим самим на відстань та охоплення простору, які осягає мережа. Відстань (або радіус охоплення) для типової безпровідної мережі лежить в межах 30..100 м. Охоплення може бути збільшене і справжня свобода мобільності блуканням забезпечується через мікрокомірки. Більшість безпровідних мереж використовують радіохвилі, бо вони можуть проникати через більшість внутрішніх стін та через перешкоди. Суцільні об’єкти блокують інфрачервоне випромінювання, що приводить до додаткових обмежень.

· Пропускна здатність. Як для кабельних мереж, дійсна пропускна здатність безпровідних мереж залежить від обладнання та встановлення. Фактори, які впливаютьна пропускну здатність, включають кількість користувачів, фактори поширення, такі як багатошляховість та відстань, тип застосованої безпровідної системи, а також вузькі місця у кабельній частині мережі. Швидкість передавання даних у більшості поширених комерційних безпровідних LAN близька до 1.6 Мб/с. Користувачі традиційних мереж Ethernet або Token Ring з досвіду відчувають малу різницю в продуктивності при використанні безпровідних мереж. Безпровідні LAN забезпечують достатню пропускну здатність для більшості поширених офісних мережевих застосувань включно з обміном електронною поштою, доступом до спільної периферії, доступом до Internet і доступом до багатокористувацьких баз даних та застосувань. Для порівняння вкажемо, що модем V.90 передає і приймає дані з оптимальною швидкістю 56.6 кб/с, тоді як безпровідна мережа, яка оперує з 1.6 Мб/с, працює біля 30 разів швидше.

· Цілісність і надійність. Технології безпровідного передавання даних були випробувані понад п’ять років перед безпровідними застосуваннями як в військових, так і в комерційних системах. Хоч радіоінтерференція може викликати погіршення пропускної здатності, то вона є рідкісною на робочому місці. Надійне проектування випробуваних технологій безпровідних LAN та обмежені відстані, через які поширюються сигнали, приводять до того, що сполучення в таких мережах більш надійні від сполучень коміркової телефонії та забезпечують характеритики цілісності даних, рівні або кращі від таких характеристик для кабельних мереж.

· Сумісність з чинними мережами. Більшість безпровідних мереж забезпечують взаємоз’єднання з кабельними мережами, такими як Ethernet або Token Ring на основі промислових стандартів. Вузли безпровідних мереж підтримують мережеві операційні системи в той самий спосіб, що й інші вузли LAN - через використання відповідних драйверів. Після встановлення мережа трактує безпровідні вузли подібно до інших мережевих компонент.

· Взаємодія пристроїв безпровідних мереж. Замовники знають, що безпровідні системи LAN від різних виготівників можуть не взаємодіяти між собою. Для цього існують три підстави. По-перше, різні технології не можуть взаємодіяти. По-друге, системи, які використовують різні частотні діапазони, не можуть взаємодіяти незалежно від того, чи вони належать до однакової, чи до різних технологій. По-третє, системи від різних виготівників можуть не взаємодіяти, навіть коли вони застосовують однакову технологію і працюють в однаковому частотному діапазоні, внаслідок відмінностей їх впровадження різними виробниками.

· Інтерференція та сумісність. Неліцензована природа безпровідних LAN, які використовують радіо, означає, що інші продукти, які передають електромагнітну енергію у тому самому частотному діапазоні, можуть потенційно здійснювати таку саму інтерференцію, як безпровідні LAN. Мікрохвильові печі потенційно є джерелом завад, але більшість виготівників безпровідних LAN проектують свої продукти з урахуванням мікрохвильової інтерференції. Іншою причиною є сумісно розташовані інші безпровідні мережі. Тоді як безпровідні мережі від певних виготівників інтерферують з іншими безпровідними мережами, то інші співіснують без інтерференції.

· Питання ліцензій. У США питаннями радіопередавання керує Федеральна Комісія Комунікацій (Federal Communication Comission - FCC), у тому числі стосовно безпровідних LAN. В інших державах також існують відповідні органи. Безпровідні LAN проектуються для роботи в тій частині радіоспектру, в якій FCC не вимагає від кінцевих користувачів отримання ліцензій на використання радіохвиль у відкритому просторі. У США більшість безпровідних мереж діють у діапазонах ISM. Вони включають піддіапазони 902..908 МГц, 2.4..2.483 ГГц, 5.15..5.35 ГГц і 5.725..5.875 ГГц. Для безпровідних мереж в інших країнах виготівники таких мереж повинні забезпечити сертифікатами свої агентства у цих країнах.

· Простота використання. Користувачі потребують дуже небагато нової інформації, щоб оволодіти перевагами безпровідних LAN. Оскільки безпровідність таких мереж прозора для мережевих операційних систем, то робота застосувань здійснюється так само, як в кабельних LAN. Безпровідні продукти включають різноманіття діагностичних інструментів, пов’язаних з безпровідними елементами системи, однак ці продукти спроектовані таким чином, що більшість користувачів рідко потребує застосовувати ці інструменти. Безпровідні мережі спрощують встановлення і конфігурування, що полегшує роботу системних адміністраторів. Тільки точка доступу безпровідної мережі потребує окабелювання, тому менеджери мережі не потребують турбуватися прокладанням кабелів до кінцевих користувачів. Переміщення, додавання і зміни також є тривіальними операціями у безпровідних мережах. Нарешті, портативний характер безпровідних LAN дозволяє адміністраторам мережі сконфігурувати і перевірити мережу перед її встановленням у віддаленому місці. Раз сконфігурована, безпровідна мережа може переміщатися з місця на місце з малими модифікаціями або взагалі без них.

· Секретність. Тому що безпровідні мережі виросли із військових застосувань, секретність була важливим критерієм при проектуванні таких систем. Підтримка безпеки звичайно вбудована в безпровідні мережі, роблячи їх більш безпечними від більшості кабельних мереж. Для випадкового приймача дуже складно читати трафік безпровідної LAN. Складна техніка кодування робить неможливим або дуже складним неавторизований доступ до мережевого трафіку. У загальному випадку індивідуальні вузли мусять мати засоби засекречення, перш ніж брати участь в мережевому трафіку.

· Кошти. Впровадження безпровідних LAN включає кошти обидвох інфраструктур - для безпровідної точки доступу і кошти користувача за безпровідний мережевий адаптер. Кошти інфраструктури залежать передовсім від кількості точок доступу; вартість однієї точки доступу становить від $1000 до $2000. Кількість точок доступу звичайно залежить від необхідного охоплення району і/або числа і типу користувачів, які будуть обслуговуватися. Площа району охоплення пропорційна до квадрату відстані, на яку діє трансівер. Безпровідні адаптери вимагаються для стандартних комп’ютерних платформ, а їх вартість лежить в межах $300..$1000. Вартість встановлення та обслуговування безпровідної LAN в загальному нижча від коштів встановлення та обслуговування традиційної кабельної мережі з двох причин. По-перше, безпровідна LAN виключає прямі кошти окабелювання та робіт, пов’язаних з їх укладанням та ремонтом. По-друге, оскільки безпровідні мережі просто переміщати, доповнювати та змінювати, то це зменшує непрямі кошти простоїв користувачів і кошти адміністративної надбудови.

· Масштабованість. Безпровідні мережі можуть бути спроектовані або гранично просто, або дуже складно. Безпровідні мережі можуть підтримувати велику кількість вузлів і/або великі фізичні простори через додавання точок доступу для підвищення або розширення охопленості.

· Час роботи батерей для мобільних платформ. Безпровідні продукти для кінцевих користувачів спроектовані для роботи від постійного струму або від батерей, розміщених в портативних комп’ютерах. Виробники безпровідних LAN звичайно застосовують спеціальні заходи для збільшення запасу енергії та продовження тривалості роботи батерей.

· Безпека для здоров’я. Вихідна потужність безпровідних мереж дуже мала, значно менша від потужності ручного апарату для коміркової телефонії. Оскільки радіохвилі швидко загасають з відстанню, то дуже мале збільшення радіочастотної енергії забезпечує її достатність в області дії безпровідної LAN. Безпровідні мережі мусять дотримуватися вимог держави та промислових правил щодо безпеки для здоров’я.