Літературний твір як художнє ціле.

Зміст літературно-художнього твору як художній світ, що створений на основі світу реального й трансформований творчою свідомістю письменника. Залежність суб’єктивної та об’єктивної сфер цього світу від жанрово-видової приналежності твору, від методу й стилю.

Об’єктивність змісту епосу й драми. Суб’єктивність змісту лірики. Об’єктивність крупних форм епосу. Суб’єктивність малих форм епосу.

Компоненти змісту: тема, ідея, характери, обставини, проблема, ідея; художня ідейність і тенденційність.

Форма художньої літератури загалом і форма літературно-художнього твору зокрема. Образність як форма художньої літератури. Взаємозв’язок форми і змісту літературно-художнього твору.

Формальні компоненти літературно-художнього твору: стиль, жанр, композиція, художнє мовлення, ритм. Змістовно-формальні - фабула, сюжет, конфлікт.

Способи аналізу літературного твору як художнього цілого.

Тема 4. Художній світ літературного твору

Поняття про художній світ. Об’єкт зображення: предметний світ; персонаж та його ціннісні орієнтації; простір та час; портрет; пейзаж;психологізм; речі та деталі; сюжет та його функції; сюжет та конфлікт. Суб’єкт зображення: герой та автор. Акт розповіді: оповідач, образ автора, ліричний суб’єкт.

Композиція літературного твору. Змістовність композиції.

 

Мова художнього твору. Зображально-виражальні засоби поетичної мови.

Мова як образна форма мистецтва загалом і як власне словесно-мовленнєва форма літературно-художнього твору. Найважливіша функція мови - комунікативна. Мова розмовна. Літературна мова. Поетична мова.

Мова автора і мова персонажів в епосі, ліриці й драмі. Мовленнєва характеристика в драмі. Монологічний характер лірики.

Переважання індивідуально-особистісного начала в мові автора-оповідача у порівнянні з мовою дійових осіб. Мова дійових осіб як ефективний засіб типізації й індивідуалізації того чи іншого характеру.

Розповідь - від автора та дійових осіб. Роздум - різновид авторської розповіді. Висловлення дійових осіб: монолог (монологи звернені й усамітнені), діалог, полілог.

Основні підрозділи віршознавства. Специфіка віршованого мовлення. Вірш і проза. Віршознавство і прозознавство. Чотири основні вчення в складі віршознавства: метрика, ритміка, строфіка, фоніка.

Рима як співзвучність віршових закінчень. Рима і проза. Класифікація співзвуччя, що римуються. Римування. Традиційні види римування. Білий вірш (верблан).

Ритм - упорядковане чергування відносно пропорційних елементів у часі чи просторі. Ритмічна система як осереддя всіх регулярних, композиційно значимих повторів словесно-звукового матеріалу. Ритмічні визначники. Ритмотворчі елементи. Стопа.

Метр - стрижневий компонент ритмічної системи. Диференціація термінів «метр» і «розмір» з точки зору їхнього смислового змісту. Цезура. Ритм художньої прози.

 

Генологія літератури. Роди і жанри.

Художня література як динамічна система жанрів, яка змінюється історично й асоціюється у види та роди. Термінологічна нестабільність понять «рід», «вид» і «жанр».

Походження літературних родів. Основні етапи формування уявлень про роди, види й жанри в літературі (концепції Платона - Аристотеля та Шеллінга - Гегеля - Бєлінського).

Міжродові форми.

Вид. Жанрові модифікації. Синонімічне сприйняття термінів «вид» і «жанр».

 

Художній метод і стиль.

Художній метод - сукупність найбільш загальних принципів естетичного опанування дійсністю, яка настійливо повторюється у творчості тої чи іншої групи письменників, котра утворює напрям, течію та школу.

Античні теорії стилю. Теоретичні трактати середньовіччя й Ренесансу про стиль. Проблема стилю в науці ХVІІІ - ХІХ ст. Стиль - індивідуальна неповторність творчого почерку; сукупність прийомів, яким віддається перевага; єдність індивідуальних і типових, спільних для багатьох індивідуальностей рис творчості. Стиль - цілісна система всіх елементів, з яких складаються літературна творчість, художній твір і літературний процес, котрий містить їх у собі. Рухливість категорії стилю.

 

8. Літературний процес

Літературний процес. Динаміка і стабільність у літературному процесі. Стадіальність літературного розвитку. Регіональна і національна специфіка літератури. Міжнародні літературні зв’язки.

Основні поняття й терміни теорії літературного процесу: міжнародні літературні спільноти (бароко, класицизм, Просвітництво тощо), літературні течії, літературні напрями, творчий метод, стиль і т. д.

Роль традицій у літературному процесі. Інтертекстуальність. Концепції Ю. Крістєвої та Р. Барта. Новаторство.

 

Тема 9. Літературний напрям, стильові течії, школа. Літературний напрям. Передумови виникнення напрямів. Теоретичний маніфест як найадекватніша форма суспільного самовизначення літературного напряму. Течія - підрозділ літературного напряму. Передумови розпаду напрямів на течії. Угруповання і школи. Утворення літературних шкіл на основі спільності естетичних устремлінь чи за регіональним принципом, чи за сукупністю вказаних ознак.

 

Змістові модулі навчального курсу

 

Змістовий модуль 1.Теорія літературного твору

Лекційний модуль

Лекція 1. Літературознавство як наука (2 год).

Лекція 2. Художня література як вид мистецтва (2 год).

Лекції 3. Теорія літературного твору (2 год).

Лекції 4. Теорія літературного твору (2 год).

Лекції 5. Теорія літературного твору (2 год).

 

Семінарський модуль

Семінарське заняття № 1. Література як вид мистецтва. Поняття «художній образ».

Семінарські заняття № 2 Теорія літературного твору (2 год)

Семінарські заняття № 3.Теорія літературного твору (продовження).

(2 год.).

Семінарські заняття № 4. Літературознавча стилістика(2 год.).

Модуль самостійної роботи

Завдання № 1. Законспектувати працю О. Потебні «Мысль и язык».

Завдання № 2. Законспектувати фрагмент із «Лекцій з естетики» Г. Гегеля.

Завдання № 3. Підберіть приклади: тонічного вірша й дольника; силабічного; силабо-тонічного; метричного; різних видів рими та римування; різних видів строф; білого вірша; вільного вірша, верлібру.

 

Змістовий модуль 2.Теорія літературного процесу

Лекційний модуль

 

Лекції 6. Родовий і жанрово-видовий розподіл літератури (2 год).

Лекції 7. Родовий і жанрово-видовий розподіл літератури (2 год).

Лекція 8. Художній метод і стиль (2 год).

Лекція 9. Літературні напрями, течії, школи (2 год).

Семінарський модуль

Семінарське заняття № 5. Поетична мова. Стилістика(2 год.).

Семінарське заняття № 6. Стиль як художньо-літературна категорія. (2 год.). Стильовий розвиток літератури. Стиль і метод. Стиль і напрям. (2 год.).

Семінарське заняття № 7. Літературний процес (2 год)

Модуль самостійної роботи

Завдання № 4. Проаналізуйте три (за вибором) віршованих уривки (твори)

Завдання № 5. Підготуйте невелике письмове повідомлення про стиль одного з відомих вам поетів, прозаїків, драматургів.

Завдання № 6.Підготуйте усну доповідь за темою: «Поетична мова. Тропи. Стилістичні фігури»

Підсумкова тека:

Залік. Усний і письмовий контроль.

Методи навчання

Комплексне використання різноманітних методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів та методів стимулювання і мотивації їх навчання, що сприяють розвитку творчих засад особистості майбутнього філолога з урахуванням індивідуальних особливостей учасників навчального процесу й спілкування. Це такі методи: репродуктивний, повільного читання, евристичний, дослідницький.

З метою формування професійних компетенцій широко впроваджуються інноваційні методи навчання, що забезпечують комплексне оновлення традиційного педагогічного процесу. Це, наприклад, комп’ютерна підтримка навчального процесу, впровадження інтерактивних методів навчання (робота в малих групах, мозковий штурм, ситуативне моделювання, опрацювання дискусійних питань тощо).

 

Методи контролю

Педагогічний контроль здійснюється з дотриманням вимог об’єктивності, індивідуального підходу, систематичності і системності, всебічності та професійної спрямованості контролю.

Використовуються такі методи контролю (усного, письмового), які мають сприяти підвищенню мотивації студентів-майбутніх фахівців до навчально-пізнавальної діяльності. Відповідно до специфіки фахової підготовки перевага надається усному та письмовому опитуванню, тестовому контролю.