Тема: Художній світ літературного твору

Мета: засвоїти поняття про твір як системно організовану цілісність, оптимальну організацію твору, хронотоп, сюжет, фабулу, композицію, систему образів художнього твору.

Завдання: Прочитати оповідання І. Буніна «Легке дихання» та підготуватися до аналізу як системно організованої цілісністі.

Термінологічний мінімум: внутрішня форма, автор, розповідач, оповідач, ліричний герой, образ автора, персонаж, герой, композиція, композиційні прийоми, сюжет, фабула, тема, проблема, тенденція, ідея, пафос, тональність, конфлікт, колізія, пейзаж, портрет, інтер’єр, рама, сильна позиція, художній час, художній простір, хронотоп.

 

1. Персонаж. Автор і його ставлення до персонажу.

2. Поняття літературного характеру. Характер і тип (самостійно).

3. Історичне становлення характеру (самостійно).

4. Психологізм:

а) характерні ознаки психологізму;

б) можливості літературних родів для розкриття

внутрішнього світу людини;

в) форми психологічного зображення;

г) основні прийоми психологічного зображення.

5. Портрет:

а) різновиди портрету.

б) місце й функціональні можливості портрету в творі.

6. Діалог і монолог в літературно-художньому творі:

а) функціонування діалогів і монологів

в епосі, ліриці й драмі.

7. Світ речей в літературному творі.

8. Пейзаж:

а) функції пейзажу в творі;

б) пейзаж у ліриці, епосі й драмі;

в) типологія пейзажу.

9. Час і простір в літературно-художньому творі:

а) властивості художнього часу й простору;

б) можливості художніх часу й простору в

епосі, драмі й ліриці;

в) абстрактний і конкретний час і простір;

г) образи часу.

 

 

Література

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури / О.Галич, В. Назарец, Є.Васильєв – К.: Либідь, 2001. – С.116 – 141.

2. Гиршман М.М. Литературное произведение: Теория и практика анализа / М.М.Гиршман – М., 1991.(гл.,,Становление понятия «художественная целостность и его современное значение»).

3. Лотман Ю. Анализ поэтического текста / Ю.Лотман– Л., 1972.(Раздел,, Задачи и методы структурного анализа поэтического текста’’).

4. Тимофеев Л. Теория литературы / Л.Тимофеев – М., 1972.

5.Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства /А.Ткаченко – К., 2003. – С.147– 208.

6. Хализев В. Теория литературы / В.Хализев – М., 1999.

7. Іванишин В.П. Нариси з теорії літератури: Навчальний посібник. – К.: Академія, 2010.

Практичне заняття № 4

 

Поетична мова. Стилістика

1. Специфіка поетичної мови. Поезія та проза. Класифікація одиниць художньої мови та специфіка їх функціювання в тексті

2. Поетична фоника

3. Поетична лексика

4. Поетична семантика

5. Поетичний синтаксис

6. Фігури поетичної мови

7. Версифікаційний рівень поетичного твору

 

Література

 

1. Виноградов В.В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. – М., 1979.

2. Гаспаров М.Л. Стих и проза. Ритмика // Гаспаров М.Л. Русские стихи 1890-х – 1925 г. в комментариях. – М., 1993.

3. Гончаров В.П. Звуковая организация стиха и проблема рифмы. – М., 1973.

4. Литературный энциклопедический словарь. М., 1987.

5. Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста. – М., 1975.

6. Самойлов Д.С. Книга о русской рифме. – М., 1982.

7. Томашевский Б.В. Теория литературы. Поэтика. – М., 1996.

8. Тынянов Ю.Н. Проблема стихотворного языка. – Л., 1964.

9. Федотов О.И. Основы русского стихосложения: в 2 т. – М., 2002

Змістовий модуль 2

Практичне занятття № 5

 

Літературний рід, літературний вид, літературний жанр.

Завдання: Законспектуйте статтю В. Бєлінського «Разделение поэзии на роды и виды» (одне з джерел: Введение в литературоведение: Хрестоматия. - М., 1988. - С. 150 - 156). Зверніть увагу, який принцип поділу використаний критиком. Чи звертається в даному випадку увага на особливості художнього відображення?

1. Принципи поділу літератури на роди.

2. Характеристика епосу, лірики й драми.

3. Історичний розвиток літературних родів.

4. Поняття жанру.

а) «смерть жанру» й «пам'ять жанру».

б) зміна жанрів у літературному процесі.

5. Поняття про систему жанрів.

6. Характеристика основних форм епосу.

7. Характеристика основних жанрово-видових форм лірики.

8. Характеристика основних жанрів драми.

Література

 

1. Аникст А.А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга. – М., 1967.

2. Аникст А.А. Теория драмы от Гегеля до Маркса. – М., 1983.

3. Аристотель Поэтика. – Любое издание.

4. Белинский В.Г. Разделение поэзии на роды и виды. – Любое издание.

5. Веселовский А.Н. Историческая поэтика. М., 1989.

6. Гачев Г.Д. Содержательность художественных форм. Эпос. Лирика. Театр. – М., 1968.

7. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: в 3 т. – М., 1968-1971.

8. Гинзбург Л. О лирике. – М., 1999.

9. Поспелов Г.Н. Лирика. – М., 1976.

10. Сильман Т.И. Заметки о лирике. – Л., 1977.

11. Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. Кн. 2. – М., 1964.

12. Хализев В.Е. Драма как род литературы. – М., 1986.

13. Эйхенбаум Б.М. О прозе. О поэзии. – Л., 1986.

Практичне заняття № 6.

Тема: Стиль як художньо-літературна категорія. Стильовий розвиток літератури. Стиль і метод. Стиль і напрям.

Мета: засвоїти поняття «індивідуальний стиль», стилі художніх напрямів та їх особливості.

Завдання: Підібрати приклади проявів індивідуального стилю письменника.

Термінологічний мінімум: індивідуальний стиль, бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм, модернізм, постмодернізм.

 

План

1. Стиль як творча ідейно-художня своєрідність, що виявляється у сукупності і єдності всіх особливостей авторської манери художнього зображення дійсності.

2. Вираження стильових особливостей у структурі художнього твору. Фактори, що впливають на стиль і «носії стилю».

3. Стиль окремого твору у співвідношенні з індивідуальним стилем письменника. Зв'язок стилю з художнім методом. Стильові домінанти твору. 4. Стиль напряму.

5. Поняття стилю художньої творчості. Концепція Д.Чижевського.

6. Літературні стилі (напрями) XVI – XIXст.: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм.

 

Література

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури / О.Галич, В.Назарець, Є.Васильєв – К.: Либідь, 2001. – С.442-458.

2. Хализев В. Теория литературы / В Хализев – М., 1999. – С.358-360.

3. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. Вид 2-е. / А.Ткаченко – К., 2003. – С.358-360.

4. Кухар-Онишко О.С.Індивідуальний стиль письменника: генезис, структура, типологія / О.С.Кухар-Онишко – К., 1985.

5. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці, 2001.

6. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К., 1987.

7. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили / Д.С.Наливайко – К., 1981; К., 1985.

8.Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. – К., 1994. –Т.3.

9.Чижевський Д. Історія української літератури. Від початків до доби реалізму/Д.Чижевський – Тернопіль, 1994.

7. Чижевський Д. Культурно-історичні епохи // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. – К., 1994. –Т.3.

Практичне заняття №7

Тема: Літературний процес. Зовнішні та внутрішні фактори його розвитку

Мета: засвоїти поняття про літературний процес та його категорії, внутрішні фактори розвитку.

Термінологічний мінімум: епоха, стиль, метод, напрям, течія, школа, традиції, новаторство, відштовхування, епігонство, запозичення, наслідування, пародіювання, цитування, репродукція, ремінісценція, парафраза, натяк, варіація, суперництво, концентрація, розпорошення.

План

1. Смислове наповнення поняття «літературний процес». Проблема літературознавчої доцільності терміна.

2.Основні категорії літературного процесу: епоха, стиль, метод, напрям, течія, школа, тип творчості, тип художнього мислення, естетична свідомість тощо.

3. Внутрішні фактори розвитку літературного процесу: традиції, новаторство, відштовхування, епігонство, запозичення, наслідування, пародіювання, цитування, репродукція, ремінісценція, парафраза, натяк, варіація, суперництво, концентрація, розпорошення тощо.

4. Літературний процес у системі літературознавчого аналізу.

 

Література

 

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури / О.Галич, В.Назарець, Є.Васильєв – К., 2001. – С. 442-461.

2. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства/А.Ткаченко – К., 2003. – С. 411 – 435.

3. Хализев В. Теория литературы / В.Хализев – М., 1999. – С. 248-252; 345-374.

4. Іванишин В.П. Нариси з теорії літератури: Навчальний посібник. – К.: Академія, 2010.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

 

Самостійна робота передбачає формування у студентів наступних вмінь та навичок:

­ уміння самостійно вивчати ті розділи курсу, які не розглядалися на лекціях;

­ уміння працювати з довідковою і критичною літературою (літературними енциклопедіями, словниками, бібліографічними довідниками);

­ навички реферування і конспектування літературознавчої та критичної літератури;

­ уміння складати бібліографічний список за конкретною темою курсу;

­ уміння аналізувати художні твори з рисами некласичної естетики.