Форми контролю та критерії оцінки

Оцінювання навчальних досягнень студента здійснюється у формі поточного, модульного та підсумкового контролю.

Поточний контроль. Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час проведення аудиторних та позааудиторних занять. Форми проведення поточного контролю визначаються викладачем. Результати поточного контролю фіксуються в журналі успішності академгрупи.

Модульний контроль. Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення окремого модуля за результатами опанування теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого модулем. Форми проведення модульного контролю – контрольна робота, тестування, усне опитування (колоквіум). Модульний контроль може бути проведений під час практичних занять або в позааудиторний час. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.

Підсумковий контроль. Після виконання усіх видів роботи, форм поточного й модульного контролю студенту необхідно підтвердити якість знань протягом підсумкового контролю. Підсумковий контроль дозволяє покращити загальну оцінку студента. Підсумковий контроль зі спецкурсу проводиться у формі усної співбесіди зі студентами за програмою спецкурсу, а також захист рефератів за обраними темами.

Співвідношення між шкалами оцінок за ECTS, 100-бальною шкалою навчального закладу і національною шкалою наведені в таблиці:

 

Оцінка за шкалою ECTS	За 100-бальною шкалою закладу	За національною шкалою
Екзамен	Залік
A	90 - 100	відмінно	зараховано
B	83 - 89	добре
C	75 - 82
D	68 - 74	задовільно
E	60 - 67
FX	35 - 59	незадовільно (з можливістю повторного складання екзамену)	не зараховано
F	0 - 34	незадовільно (з обов’язковим повторним вивченням курсу)

Критерії оцінювання знань студентів

Максимальна кількість балів на курс – 100 балів, з них: робота впродовж семестру – 40 балів; письмові наукові студії (реферати) – 20 балів; іспит (захист рефератів співбесіда) – 40 балів.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою 100-бальної системи оцінювання з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Рівні навчальних досягнень студентів	Критерії
Відмінний (А, відмінно, зараховано, 90-100	Студент вільно володіє матеріалом, розуміє перебіг і взаємопов’язаність явищ літературного процесу, володіє навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляє творчі здібності, самостійно оцінює окремі літературні явища, показує знання різних джерел інформації (науково-критичної, монографічної літератури), творчо використовує дібраний матеріал, наводить приклади, аргументує власні судження з опоро на художні тексти.
Високий (В, добре, зараховано, 82-89)	Студент володіє матеріалом і навичками цілісного аналізу літературного твору, дає визначення літературного явища з посиланням на текст, наводить приклади на підтвердження певних суджень, добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку, вміє систематизувати набуті знання, грамотно їх викласти.
Достатній (С, добре, зараховано, 75-81)	Студент володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору, дає визначення літературного явища з посиланням на текст, не завжди аргументує висловлені судження, допускає незначні граматичні та фактичні помилки.
Посередній (D, задовільно, зараховано, 67-74)	Студент володіє матеріалом, відтворює незначну його частину, дає визначення літературного явища без посилання на текст, імена, приклади; студент володіє окремими навичками аналізу літературного твору (образу, явища тощо), допускає граматичні
Мінімальний (Е, задовільно, зараховано, 60-66)	Студент відтворює незначну частину опрацьованого матеріалу, називає окремі літературні твори чи явища, вміє систематизувати набуті знання, допускає грубі помилки у відповіді
Незадовільний (F, незадовільно, не зараховано, 35-59)	Студент відтворює матеріал на елементарному рівні або не відтворює його взагалі; називає окремі літературні твори чи явища, не усвідомлюючи їхнього змісту; допускає грубі помилки у відповіді або не дає правильної відповіді на питання.

 

Критерії оцінки роботи студентів.

Підготовка до практичних занять передбачає опрацювання основної літератури у визначеному обсязі, вибіркове знайомство з додатковою літературою, оцінюються знання питань практичного заняття, повнота їх викладу, до уваги береться також активність студентів під час занять, участь у дискусіях, виконання завдань до семінарів.

Письмова наукова студія (реферат) (обсяг – 0, 5-1,0 д.а.) оцінюється за повноту розробки проблеми, знання й використання наукових джерел з теми, логічність побудови роботи, володіння методологією дослідження, новизну вирішення проблеми, самостійність і творчість при виконанні роботи, стиль викладу, оформлення (план, посилання, висновки, список використаної літератури та ін.).

Види навчальної діяльності студентів:

Лекція. На лекціях викладач дає студентам головні напрями вивчення теми, пропонує основну й додаткову літературу з тими, висвітлює найбільш важливі питання, показує приклад аналізу літературних явищ, скеровує процес подальшого самостійного осмислення студентами матеріалу. Лекція не є пасивним для студента видом навчальної діяльності. Вона потребує спеціальної підготовки (читання художніх текстів, уміння поставити запитання, вести діалог з викладачем та ін.).

Практичне заняття. На практичному занятті поглиблюються знання, отримані під час лекції. До практичного заняття студенти повинні опрацювати необхідну наукову та науково-методичну літературу з теми, відобразити це у своїх конспектах. Обов’язковим є читання пропонованих до практичного заняття художніх творів, а також ведення читацьких щоденників. Художні твори потрібно вміти аналізувати із застосуванням певного виду аналізу, визначеного в плані практичного заняття. На практичному занятті студент повинен вільно й розлого висловлюватися щодо того чи іншого питання теми, спираючись на художній текст, а також на знання наукової (основної і додаткової) літератури до теми.

Індивідуальна робота студентів та її види (тестування, реферат, консультації). Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.

Кожний студент протягом вивчення курсу повинен написати під керівництвом викладача 1 реферат на запропоновані викладачем теми (обсяг – 10-15 сторінок).

Реферати оцінюються окремо й фіксуються в журналі академгрупи.

Викладач надає індивідуальну допомогу студентам у формі консультацій, пояснюючи складні моменти теми, спрямовуючи діяльність студентів, допомагаючи їм правильно організувати свою роботу.

Самостійна робота та її види. Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з дисципліни може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.

До кожного практичного заняття студент отримує певну самостійну роботу, яка оцінюється окремо й фіксується в журналі академічної групи.

 

Форми звітної документації студентів: зошит для лекцій; зошит для практичних занять; 1 доповідь.

 

Рекомендована література

§ Основна література

1. Аверьянов А. Системное познание мира. - М., 1985.

2. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. - Львів, 2002.

1. Аристотель. Поэтика // Аристотель и античная литература. - М., 1978. - С. 11 - 117.

3. Астаф’єв О. Г. Ліричний герой (до проблеми типізації) // Барабаш Ю. Алгебра и гармония. О методологии литературного анализа. - М., 1972.

4. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. - М., 1975.

5. Бахтин М. Литературно-критические статьи. - М., 1975.

6. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. - М., 1979.

7. Белинский В. Общее значение слова литература // Полн. собр. соч. - М., 1954. - Т. 5.

8. Блауберг И., Юдин Э. Становление и сущность системного подхода. - М., 1973.

9. Бушмин А. Наука в литературе. - М., 1980.

10. Введение в литературоведение. Литературное произведение: Основные понятия и термины. - М., 1999.

11. Веселовский А. Н. Историческая поэтика. - М., 1980.

12. Взаимодействие наук при изучении литературы. - Л., 1981.

13. Волков И. Литература как вид художественного творчества. - М., 1985.

14. Выготский Л. Психология искусства. - М., 1960.

15. В’язовський Г. Творче мислення письменника. - К., 1982.

16. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001.

17. Гегель Г. В. Ф. Эстетика: В 4 т. - М., 1968. - Т. 1. - С. 162 - 166.

18. Гейзінга Й. Homo ludens. - К., 1992.

19. Гиршман М., Громяк Р. Целостный анализ художественного произведения. - Донецк, 1970.

20. Гуляев Н. Литературные направления и методы в русской и зарубежной литературе ХVП - ХІХ веков. - М., 1983.

21. Ермаш Г. Искусство как мышление. - М., 1982.

22. Жирмунский В. М. Задачи поэтики // Жирмунский В. М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. - Л., 1977. - С. 15 - 55.

23. Жирмунский В. Литературные течения как международное явление. – М., 1967.

24. Жирмунский В. Теория стиха. - Л., 1975.

25. Зарубежна эстетика и теория литературы ХІХ - ХХ вв.: Трактаты, статьи, эссе. - М., 1987.

26. Іваньо І. Специфіка мистецтва. - К., 1970.

27. Ігнатенко М. Генезис сучасного художнього мислення. - К., 1986.

28. Исследования по теории стиха: Сб. - Л., 1978.

29. Историко-литературный процесс. Проблемы и методы изучения. - Л., 1974.

30. Клочек Г. Поетика і психологія. - К., 1990.

31. Кожинов В. В. Сюжет, фабула, композиция // Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. - М., 1964. - С. 408 - 485.

32. Козлов А., Щербак С., Козлов Р. Азбука літературознавства. - К., 1995.

33. Кухар-Онишко О. Індивідуальний стиль письменника: генезис, структура, типологія. - К., 1985.

34. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці, 2001.

35. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. А. Н. Николюкина. – М., 2001.

36. Литературный энциклопедический словарь. - М., 1987.

37. Літературознавча енциклопедія: У 2 т. – К., 2007.

38. Лихачёв Д. Внутренний мир литературного произведения // Вопросы литературы. - 1968. - № 8.

39. Лотман Ю. Анализ поэтического текста. - М., 1972.

40. Лотман Ю. Структура художественного текста. - М., 1970.

41. Наливайко Д. Направления, течения, стили. - К., 1985.

42. Наєнко М. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. - К., 1997.

43. Никифорова О. Исследования по психологии творчества. - М., 1972.

44. Николаев П., Курилов А., Гришунин А. История русского литературоведения. - М., 1980.

45. Потебня О. Естетика і поетика слова. - К., 1985.

46. Потебня А. Из записок по теории словесности // Потебня А. А. Эстетика и поэтика. - М., 1976.

47. Потебня А. Теоретическая поэтика. - М., 1990.

48. Сивокінь Г. Теорія літератури: Паспорт спеціальності // Слово і час. - 2002. - № 11. - С. 3 - 8.

49. Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины. Энциклопедический справочник. - М., 1999.

50. Структурализм: «За» и «против»: Сб. статей. - М., 1975.

51. Теорія літератури. - К., 1975.

52. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. - К., 1998.

53. Томашевский Б. Стих и язык. - М-Л., 1959.

54. Українська літературна енциклопедія. - К., 1988 - 1995. - Т. 1 - 3.

55. Хализев В. Теория литературы. - М., 2000.

56. Хованская З. Анализ литературного произведения в современной французской филологии. - М., 1980.

57. Храпченко М. Художественное творчество, действительность, человек. - М., 1976.

58. Хрестоматия по теории литературы. - М., 1982.

59. Чижевський Д. Культурно-історичні епохи // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. - К., 1994. - Т. 3.

 

§ Додаткова література.

1. Афанасьев В. Мир живого: системность, эволюция и управление. - М., 1986.

2. Безхутрий Ю. М. До питання про методологічні основи аналізу індивідуального стилю // Українське літературознавство. - Л., 1980. - Вип. 35. - С. 74 - 81.

3. Борев Ю. Эстетика. - М., 1969. (Раздел «Художественный образ»)

4. Бушмин А. Преемственность в развитии литературы. - М., 1975.

5. Бычков В. Эстетика поздней античности. - М., 1981

6. Введение в литературоведение. - М., 1988. (Глава 2 «Специфика искусства»).

7. Верли М. Общее литературоведение. - М., 1957.

8. Волков И. Творческие методы и художественные системы. - М., 1972

9. Гаспаров М. Очерк истории европейского стиха. - М., 1989.

10. Гаспаров М. Очерк истории русского стиха. - М., 1984.

11. Гаспаров М. Современный русский стих. Метрика и ритмика. - М., 1974.

12. Гачев Г. Образ в русской художественной культуре. - М., 1981.

13. Гачев Г. Развитие образного сознания в литературе // Теория литературы: основные проблемы в историческом освещении: Образ, метод, характер. - М., 1962.

14. Гачев Г. Д. Содержательность художественной формы. Эпос. Лирика. Театр. - М., 1968.

15. Гинзбург Л. Я. О психологической прозе. - Л., 1971. (Введение).

16. Гончаров Б. Звуковая организация стиха и проблемы рифмы. - М., 1973.

17. Дмитриева Н. Изображение и слово. - М., 1962.

18. Днепров В. О формах художественного обобщения // Днепров В. Идеи времени и формы времени. - М., 1980. - С. 11 - 61.

19. Дрёмов А. Специфика художественной литературы. - М., 1964.

20. Егоров Б. Аксиоматическое описание русских систем стихосложения // Искусство слова. - М., 1973.

21. Каган М. С. Морфология искусства. - Л., 1972.

22. Калениченко Н. Українська література ХІХ ст. Напрями, течії. - К., 1977.

23. Кожинов В. О литературных традициях (1976) // Кожинов В. Размышления о русской литературе. - М., 1991. - С. 267 - 278.

24. Кожинов В. Слово как форма образа // Слово и образ: Сб. ст. - М., 1964.

25. Костенко А. Творчі методи в їх історичному розвитку. - К., 1981.

26. Коцюбинська М. Література як мистецтво слова: Деякі принципи літературного аналізу художньої мови. - К., 1965.

27. Ленсу Е. Художественная идея и образный мир литературного произведения. - Мн., 1986.

28. Маркевич Г. Основные проблемы науки о литературе. - М., 1980.

29. Мащенко М. Джерела гармонійної краси. - К., 1978.

30. Мейлах Б. Талант писателя и процессы творчества. - Л., 1969.

31. Наєнко М. Романтичний епос. - К., 1988.

32. Неупокоева И. История всемирной литературы. Проблемы системного и сравнительного анализа. - М., 1976.

33. Николаев П. Реализм как творческий метод. - М., 1975.

34. Поспелов Г. Эстетическое и художественное. - М., 1965. (Введение)

35. Руднева Е. Г. Об эмоциональном «элементе» в составе литературного направления // Вестник Московского ун-та. - 1986. - Сер. 9. Филология. - С. 22 - 30.

36. Савенець А. Літературна школа - один із „блукаючих” термінів // Слово і час. - 2000. - № 4. - С. 44 - 50.

37. Смена литературных стилей. - М., 1974.

38. Соколов А. Теория стиля. - М., 1968.

39. Старкова З. Литература и кино. - М., 1978.

40. Теория стиха: Сб. статей. - Л., 1968.

41. Тимофеев Л. И. Очерки теории и истории русского стиха. - М., 1958.

42. Трофимов П. Основные закономерности исторического развития искусства. - М., 1970.

 

Інформаційні ресурси

1. pedved.ucoz.ru/publ/19

2. philologos.narod.ru/

3. www.ilnan.gov.ua/ru/CALSU.htm

4. sibupk.nsk.su/New/06/Yp/data/L02.HTM

5. literra.websib.ru/volsky/article.htm?5

6. www.kodges.ru/100652-teoriya-literatury.html

7. http://humanitas.ucsb.edu/shuttle/theory.html

8. obuk.ru/.../70857-teoriya-literatury-poyetika

9. mirknig.com/.../1181436075-teoriya-liter.

10. Сайти:

· Durov.com

· Philology.ru

· Post-Sемиотика

· Poetica

· Ruthenia

· Невменандр

Анотації до лекцій