Перелік питань та види самостійної робіти

 

Методичні зауваження. Підсумкова оцінка формується із таких складових:

1) відвідування і робота на практичних заняттях;

2) самостійна робота над опрацюванням історико-літературних питать (письмово у зошиті);

3) відповіді на запитання щодо знання художніх текстів;

4) письмова відповідь на запитання, що розглядалися під час лекцій та практичних занять. Під час контрольної роботи студент має право користуватися своїм читацьким щоденником.

Завдання № 1. Законспектувати працю О. Потебні «Мысль и язык».

Завдання № 2. Законспектувати фрагмент із «Лекцій з естетики» Г. Гегеля.

Завдання № 3. Підберіть приклади: тонічного вірша й дольника; силабічного; силабо-тонічного; метричного; різних видів рими та римування; різних видів строф; білого вірша; вільного вірша, верлібру.

Завдання № 4. Проаналізуйте три (за вибором) віршованих уривки (твори)

Завдання № 5. Підготуйте невелике письмове повідомлення про стиль одного з відомих вам поетів, прозаїків, драматургів.

Завдання № 6.Підготуйте усну доповідь за темою: «Поетична мова. Тропи. Стилістичні фігури»

 

 

 

Тестові завдання як форма проведення поточного та підсумкового контролю

Варіант І

1. Теорію походження літературних родів висунув:

а) О.Веселовський б) В.Бєлінський в) Й.В.Гете

2. Поняття хронотопу ввів:

а) О.Веселовський б) Р.Барт в) М.Бахтін.

3. Романтизм як літературний напрям розвивається:

а) у ХХ ст. б) у І п. ХІХ ст. в) у ІІ п. ХІХ ст.

4. Сентименталізм як літературний напрям розвивається:

а) у І п. ХХ ст. б) у ІІ п. ХVІІІ ст. в) у ХVІ ст.

5. Класичний реалізм як літературний напрям виникає у:

а) у ХХ ст. б) у І п. ХІХ ст. в) у ІІ п. ХІХ ст.

6. Правило «трьох єдностей» притаманно:

а) классицизму б) модернізму в) романтизму

7. І. Тен – це представник:

а) порівняльно-історичної літературознавчої школи

б) культурно-історичної літературознавчої школи

в) міфологічної літературознавчої школи

8. Т. Бенфей – це представник:

а) порівняльно-історичної літературознавчої школи

б) культурно-історичної літературознавчої школи

в) міфологічної літературознавчої школи

9. Бр. Гримм – представники:

а) порівняльно-історичної літературознавчої школи

б) культурно-історичної літературознавчої школи

в) міфологічної літературознавчої школи

10. Літературознавство як наука виникає:

а) в епоху античності б) у І п. ХІХ ст. в) у ХХ ст.

11. Епос – об’єктивний, лірика – суб’єктивна, драма – синтез об’єктивного та суб’єктивного – це визначення:

а) Арістотеля б) Д.Дідро в) Г.Гегеля

12. Як напростішу оповідну одиницю мотив визначив:

а) Г.Гегель б) О.Веселовський в) М.Бахтін

13. Архетип – це:

а) новообраз б) першообраз в) індивідуально-авторський образ

14. Алюзія – це:

а) відсилка до іншого тексту

б) натяк на інший текст

в) комічне наслідування певного твору

15. Дискурс – це:

а) питання, поставлене у творі

б) сукупність поглядів на певну проблему

в) суперечки серед літературознавців

16. Рецепція – це:

а) сприйняття твору

б) літературний напрям

в) тип жіночого характеру у літературі

17. За думкою М. Бахтіна проблематика у художніх творах з’являється з появою:

а) байки б) роману в) новели

18. Ренесансний, просвітницький, класичний, міфологічний - це:

а) сентименталізм б) реалізм в) класицизм

19. Специфічними рисами притчі є:

а) алегоризм, дидактизм б) сюжетність, віршована форма в) пародійність

20. Засновником історичної поетики є:

а) О.Веселовський б) М. Бахтін в) Е. Ленг

21. Теорія мімезісу виникає за часів:

а) середньовіччя б) античності в) романтизму

22. Арістотель розділив літературу на роди за принципом:

а) суб’єктивності та об’єктивності

б) способом наслідування дійсності

в) за формою вираження авторської свідомості

23. Платон розділив літературу на роди за принципом:

а) суб’єктивності та об’єктивності

б) способом наслідування дійсності

в) за формою вираження авторської свідомості

24. Г.Гегель розділив літературу на роди за принципом:

а) суб’єктивності та об’єктивності

б) способом наслідування дійсності

в) за формою вираження авторської свідомості

25. Чотири стилі (бідний, величавий, вишуканий, могутній) виділив:

а) Арістотель б) Діонісій Галікарнаський в) Каллімах

26. Першим помітив наявність ритму у прозовій формі:

а) Горацій б) Платон в) Цицерон

27. Чотири роди (епічний, комічний, трагічний та ліричний) виділив:

а) Горацій б) Платон в) Цицерон

28. Одним з видатних теоретиків бароко є

а) Лоренцо Берніні б) Ніколя Буало в) Франческо Петрарка.

29. Одним з видатних теоретиків класицизму є

а) Лоренцо Берніні б) Ніколя Буало в) Франческо Петрарка.

30. Праця Н. Буало називається:

а) «Поетика класицизму» б) «Поетичне мистецтво» в) «Поезія та проза».

 

Варіант ІІ

 

1. Правило «трьох єдностей» притаманне творам:

а) романтизму б) бароко в) класицизму

2. Розквіт російського сентименталізму пов’язаний із творчістю:

а) О. Пушіна б) М. Карамзіна в) Ф. Достоєвського

3. М. Карамзін, М.Херасков, М.Муравйов представники:

а) класицизму б) романтизму в) сентименталізму

4. Драма як літературний жанр з’являється у:

а) у XIX ст. б) у XVIII ст. в) у XVII ст

5. Автором «Лаокоону» є:

а) Г.Лессінг б) Й.В.Гете в) Г.Гейне

6. Хто визначив новелу як «нечувану подію»:

а) Г.Лессінг б) Й.В.Гете в) Г.Гейне

7. Хто визначив роман як «епос приватного життя»:

а) Бєлінський б) М.Бахтін в) Г.Гегель

8. Хто визначив роман як «синтез епосу із драмою»:

а) В.Бєлінський б) Ф.Шеллінг в) Г.Гегель

9. Хто з російських вчених визначив мотив як «найменшу оповідну одиницю»:

а) О.Веселовський б) В.Пропп в) В.Бєлінський

10. Хто з теоретиків мистецтва вважав, що мистецтво має три історичні форми (символічну, класичну, романтичну):

а) Г.Гегель б) Г.Лессінг в) Ф.Шлегель

11. М.Мюллер – представник:

а) міфологічної школи б) порівняльно-історичної школи в) біографічної школи

12. Ф.Буслаєв – представник:

а) міфологічної школи б) порівняльно-історичної школи в) біографічної школи

13. Засновником міфопоетики є:

а) К.Юнг б) Дж.Фрезер в) К.Леві-Строс

14. Перші кроки розвитку міфологічної школи в Україні зробив:

а) М.Максимович б) І.Франко в) Т.Шевченко

15. Автором праці «Літературні портрети» є:

а) Ш.Сент-Бьов б) І.Тен в) І.Франко

16. К.Леві-Строс:

а) структураліст б) компаративіст в) постструктураліст

17. М.Костомаров – представник:

а) міфологічної школи б) порівняльно-історичної школи в) біографічної школи

18. М.Конрад, В.Жирмунський, І. Неупокоєва – представники:

а) міфологічної школи б) компаративного напрямку в) біографічної школи

19. Автором праці «Достоєвський та братовбивство” є:

а) З.Фрейд б) К.Юнг в) О.Фрейденберг

20. Розгорнуту теорію карнавального сміху знаходимо у праці:

а) М.Бахтіна б) М.Костомарова в) В.Проппа

21. Хто вступив у дискусію з О. Веселоським, вказавши на можливість поділення мотиву на менші складові:

а) Пропп б) Буслаєв в) В.Жирмунський

22. Представником міфологічної школи не є

а) В. Грімм б) Ф.Буслаєв в) Ю.Лотман

23. Теорія «зустрічних течій" належить

а) О.Веселовському б) Р.Барту в) А.Волкову

24. Для міфу характерний принцип

а) дуалізму б) партиципації в) утилітаризму

25. Основоположник рітуалістичного напрямку

а) О.Лосєв б) Т.Бенфей в) Дж.Фрейзер

26. До рітуалістів не належить

а) Н.Фрай б) О.Фрейденберг в) К.Юнг

27. Автор теорії індивідуального несвідомого

а) З.Фрейд б) К.Юнг в) Н.Фрай

28. Архетип відрізняє від традиційних образів

а) універсальність б) абстрактність в) повторюваність

29.Лінгвістична концепція міфу належить

а) Є.Мелетнскому б) М.Мюллеру в) К.Леві-Строссу

30. Міфологема - це

а) реалізований у міфологічному образі, сюжеті, мотиві архетип

б) міфологічний мотив, що зустрічається лише в одному творі

в) героїня міфу

 

Варіант ІІІ

 

1. Радикальної трансформації традиційний сюжетно-образний матеріал зазнає в епоху:

а) Відродження б) романтизму в) Нового часу

2. Представником «чернівецької школи» не є

а) А.Волков б) В.Пропп в) А.Нямцу

3. Формою трансформації традиційних сюжетів та образів не є

а) «психологізація» б) «дописування» в) «розростання»

4. До міфологічної школи не належить

а) О.Афанасьєв б) Т.Бенфей в) М.Мюллер

5. До антропологічної школи не належить

а) Е.Ленг б) Е.Тейлор в) О.Веселовський

6. Визначення «вікові образи» запропонував

а) І.Нусінов б) А.Нямцу в) А.Волков

7. Поняття «світові образи» запропонував

а) А.Волков б) А.Нямцу в) В.Багно

8. На «вічні» та «традиційні» образи розділив

а) О.Веселовський б) А.Волков в) А.Пипін

9. Терміни «сюжет-фабула» та «сюжет-ситуація» належать

а) Л. Пінському б) О.Веселовському в) А.Нямцу

10. Радикальна трансформація традиційних сюжетів та образів називається

а) цілісна інтерверсія б) «продовження» в) «доповнення»

11. Зв’язки між творами письменників, засновані на свідомій орієнтації, називаються

а) контактними б) типологічними в) автобіографічними.

12. Який з цих антично-міфологічних образів не є традиційним

а) Ікар б) Прометей в) Іо

13. Який з цих біблійних образів не є традиційним

а) Іов б) Лазар в) Йосиф

14. До якої групи належать традиційні образи Пігмаліона та Галатеї, Едіпа

а) антично-міфологічні б) літературні в) фольклорні

15. Представники якої школи у вітчизняному літературознавстві займаються

розробкою теорії традиційних сюжетів та образів

а) київської б) чернівецької в) львівської

16. Прообраз жіночого начала у чоловічій психіці К. Юнг визначив як

а) аніма б) анімус в) трікстер

17. Скільки архетипів виділив К. Юнг

а) сім б) вісім в) дев’ять

18. Відношення тексту до свого заголовка, епіграфа називається

а) інтертекстуальність б) паратекстуальність в) гіпертекстуальність

19. Жанрові зв’язки між текстами називаються

а) архітекстуальність б) інтертекстуальність в) паратекстуальність

20. Осміяння або пародіювання одного тексту іншим називається

а) інтертекстуальність б) паратекстуальність в) гіпертекстуальність

21. Автором праці «Історія літератури та міфологія» є

а) Г. Вейман б) О.Веселовський в) А. Нямцу

22. Автором праці «Принципи порівняльного літературознавства» є

а) О. Діма б) В. Жирмунський в) А. Нямцу

23. М. Алексєєв належить до школи

а) міфологічної б) порівняльного літературознавства в) антропологічної

24. Автором праці «Порівняльне літературознавство: Схід і Захід»

а) О.Веселовський б) В. Жирмунський в) А. Волков

25. Автором праці «Поетика міфу» є

а) Є. Мелетинський б) О.Веселовський в) А. Нямцу

26. Автором теорії діалогізму є

а) В.Пропп б) М.Бахтін в) О.Фрейденберг

27. Найвидатнішим представником деконструктивізму є

а) Ж. Дерріда б) Е. Гуссерль в) Н. Фрай

28. Автор терміну «новий історизм»

а) С. Грінблатт б) Ж. Дерріда в) Р. Барт

29.Представником міфологічної школи не є

а) В.Грімм б) Ф.Буслаєв в) Ю.Лотман

30. Розділом порівняльного літературознавства не є

а) літературна критика б) інтертекстуальність в) етноімагологія

Запитання до іспиту

 

1. Поняття про художню літературу.

2. Література як вид мистецтва і форма художньої діяльності.

3. Роль міфології і фольклору у виникненні і розвитку художньої літератури.

4. Література в системі мистецтв: взаємозв’язки і взаємодія.

5. Естетична функція літератури.

6. Соціокультурні функції літератури.

7. Проблема умовності в літературі.

8. Поняття про художній образ. Діалектична єдність конкретного і загального, об’єктивного і суб’єктивного, абстрактного і конкретного в художньому образі.

9. Класифікація художніх образів. Типи образів.

10. Тропи. Метафоризм як принцип мислення. Метафора. Алегорія. Символ. 9. Типи образів за ступенем універсалізму (індивідуальні, типові, топоси, архетипи).

11. Художня деталь.

12. Поняття поетики. Види поетики.

13. Літературний твір як художнє ціле

14. Функції заголовку, імені автора, авторського жанрового визначення у творі

15. «Форма” і „зміст” літературного твору в їхній нерозривній єдності.

16. Тема твору. Різновиди тем;

17. Проблема; проблемний характер теми;

18. Ідея твору; лейтмотив; конфлікт;

19. Пафос і його види.

20. Художня форма твору. Сюжет і композиція:

21. Поняття сюжету; різні тлумачення сюжету.

22. Співвідношення сюжету й фабули,

23. Композиція літературного твору;

24. Персонаж. Автор і його ставлення до персонажу.

25. Поняття літературного характеру. Характер і тип

26. Психологізм: характерні ознаки психологізму.

27. Портрет: різновиди портрету. Місце й функціональні можливості портрету в творі.

28. Діалог і монолог в літературно-художньому творі: функціонування діалогів і монологів

29. Світ речей в літературному творі.

30. Пейзаж: функції пейзажу в творі;

31. Час і простір в літературно-художньому творі.

32. Специфіка поетичної мови. Поезія та проза. Класифікація одиниць художньої мови та специфіка їх функціювання в тексті

33. Поетична фоника

34. Поетична лексика

35. Поетична семантика

36. Поетичний синтаксис

37. Фігури поетичної мови

38. Версифікаційний рівень поетичного твору

39. Принципи поділу літератури на роди.

40. Характеристика епосу, лірики й драми.

41. Історичний розвиток літературних родів.

42. Поняття про систему жанрів.

43. Характеристика основних форм епосу.

44. Характеристика основних жанрово-видових форм лірики.

45. Характеристика основних жанрів драми.

46. Стиль як творча ідейно-художня своєрідність, що виявляється у сукупності і єдності всіх особливостей авторської манери художнього зображення дійсності.

47. Вираження стильових особливостей у структурі художнього твору. Фактори, що впливають на стиль і «носії стилю».

48. Стиль окремого твору у співвідношенні з індивідуальним стилем письменника. Зв'язок стилю з художнім методом. Стильові домінанти твору. Стиль напряму.

49. Поняття стилю художньої творчості. Концепція Д.Чижевського.

50. Літературні стилі (напрями) XVI – XIXст.: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм.

51. Смислове наповнення поняття «літературний процес». Проблема літературознавчої доцільності терміна.

52. Основні категорії літературного процесу: епоха, стиль, метод, напрям, течія, школа, тип творчості, тип художнього мислення, естетична свідомість тощо.

53. Внутрішні фактори розвитку літературного процесу: традиції, новаторство, відштовхування, епігонство, запозичення, наслідування, пародіювання, цитування, репродукція, ремінісценція, парафраза, натяк, варіація, суперництво, концентрація, розпорошення тощо.

54. Літературний процес у системі літературознавчого аналізу.

 

 

Рекомендована література

§ Основна література

60. Аверьянов А. Системное познание мира. - М., 1985.

61. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. - Львів, 2002.

2. Аристотель. Поэтика // Аристотель и античная литература. - М., 1978. - С. 11 - 117.

62. Астаф’єв О. Г. Ліричний герой (до проблеми типізації) // Барабаш Ю. Алгебра и гармония. О методологии литературного анализа. - М., 1972.

63. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. - М., 1975.

64. Бахтин М. Литературно-критические статьи. - М., 1975.

65. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. - М., 1979.

66. Белинский В. Общее значение слова литература // Полн. собр. соч. - М., 1954. - Т. 5.

67. Блауберг И., Юдин Э. Становление и сущность системного подхода. - М., 1973.

68. Бушмин А. Наука в литературе. - М., 1980.

69. Введение в литературоведение. Литературное произведение: Основные понятия и термины. - М., 1999.

70. Веселовский А. Н. Историческая поэтика. - М., 1980.

71. Взаимодействие наук при изучении литературы. - Л., 1981.

72. Волков И. Литература как вид художественного творчества. - М., 1985.

73. Выготский Л. Психология искусства. - М., 1960.

74. В’язовський Г. Творче мислення письменника. - К., 1982.

75. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001.

76. Гегель Г. В. Ф. Эстетика: В 4 т. - М., 1968. - Т. 1. - С. 162 - 166.

77. Гейзінга Й. Homo ludens. - К., 1992.

78. Гиршман М., Громяк Р. Целостный анализ художественного произведения. - Донецк, 1970.

79. Гуляев Н. Литературные направления и методы в русской и зарубежной литературе ХVП - ХІХ веков. - М., 1983.

80. Ермаш Г. Искусство как мышление. - М., 1982.

81. Жирмунский В. М. Задачи поэтики // Жирмунский В. М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. - Л., 1977. - С. 15 - 55.

82. Жирмунский В. Литературные течения как международное явление. – М., 1967.

83. Жирмунский В. Теория стиха. - Л., 1975.

84. Зарубежна эстетика и теория литературы ХІХ - ХХ вв.: Трактаты, статьи, эссе. - М., 1987.

85. Іваньо І. Специфіка мистецтва. - К., 1970.

86. Ігнатенко М. Генезис сучасного художнього мислення. - К., 1986.

87. Исследования по теории стиха: Сб. - Л., 1978.

88. Историко-литературный процесс. Проблемы и методы изучения. - Л., 1974.

89. Клочек Г. Поетика і психологія. - К., 1990.

90. Кожинов В. В. Сюжет, фабула, композиция // Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. - М., 1964. - С. 408 - 485.

91. Козлов А., Щербак С., Козлов Р. Азбука літературознавства. - К., 1995.

92. Кухар-Онишко О. Індивідуальний стиль письменника: генезис, структура, типологія. - К., 1985.

93. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці, 2001.

94. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред. А. Н. Николюкина. – М., 2001.

95. Литературный энциклопедический словарь. - М., 1987.

96. Літературознавча енциклопедія: У 2 т. – К., 2007.

97. Лихачёв Д. Внутренний мир литературного произведения // Вопросы литературы. - 1968. - № 8.

98. Лотман Ю. Анализ поэтического текста. - М., 1972.

99. Лотман Ю. Структура художественного текста. - М., 1970.

100. Наливайко Д. Направления, течения, стили. - К., 1985.

101. Наєнко М. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. - К., 1997.

102. Никифорова О. Исследования по психологии творчества. - М., 1972.

103. Николаев П., Курилов А., Гришунин А. История русского литературоведения. - М., 1980.

104. Потебня О. Естетика і поетика слова. - К., 1985.

105. Потебня А. Из записок по теории словесности // Потебня А. А. Эстетика и поэтика. - М., 1976.

106. Потебня А. Теоретическая поэтика. - М., 1990.

107. Сивокінь Г. Теорія літератури: Паспорт спеціальності // Слово і час. - 2002. - № 11. - С. 3 - 8.

108. Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины. Энциклопедический справочник. - М., 1999.

109. Структурализм: «За» и «против»: Сб. статей. - М., 1975.

110. Теорія літератури. - К., 1975.

111. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. - К., 1998.

112. Томашевский Б. Стих и язык. - М-Л., 1959.

113. Українська літературна енциклопедія. - К., 1988 - 1995. - Т. 1 - 3.

114. Хализев В. Теория литературы. - М., 2000.

115. Хованская З. Анализ литературного произведения в современной французской филологии. - М., 1980.

116. Храпченко М. Художественное творчество, действительность, человек. - М., 1976.

117. Хрестоматия по теории литературы. - М., 1982.

118. Чижевський Д. Культурно-історичні епохи // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. - К., 1994. - Т. 3.

 

§ Додаткова література.

43. Афанасьев В. Мир живого: системность, эволюция и управление. - М., 1986.

44. Безхутрий Ю. М. До питання про методологічні основи аналізу індивідуального стилю // Українське літературознавство. - Л., 1980. - Вип. 35. - С. 74 - 81.

45. Борев Ю. Эстетика. - М., 1969. (Раздел «Художественный образ»)

46. Бушмин А. Преемственность в развитии литературы. - М., 1975.

47. Бычков В. Эстетика поздней античности. - М., 1981

48. Введение в литературоведение. - М., 1988. (Глава 2 «Специфика искусства»).

49. Верли М. Общее литературоведение. - М., 1957.

50. Волков И. Творческие методы и художественные системы. - М., 1972

51. Гаспаров М. Очерк истории европейского стиха. - М., 1989.

52. Гаспаров М. Очерк истории русского стиха. - М., 1984.

53. Гаспаров М. Современный русский стих. Метрика и ритмика. - М., 1974.

54. Гачев Г. Образ в русской художественной культуре. - М., 1981.

55. Гачев Г. Развитие образного сознания в литературе // Теория литературы: основные проблемы в историческом освещении: Образ, метод, характер. - М., 1962.

56. Гачев Г. Д. Содержательность художественной формы. Эпос. Лирика. Театр. - М., 1968.

57. Гинзбург Л. Я. О психологической прозе. - Л., 1971. (Введение).

58. Гончаров Б. Звуковая организация стиха и проблемы рифмы. - М., 1973.

59. Дмитриева Н. Изображение и слово. - М., 1962.

60. Днепров В. О формах художественного обобщения // Днепров В. Идеи времени и формы времени. - М., 1980. - С. 11 - 61.

61. Дрёмов А. Специфика художественной литературы. - М., 1964.

62. Егоров Б. Аксиоматическое описание русских систем стихосложения // Искусство слова. - М., 1973.

63. Каган М. С. Морфология искусства. - Л., 1972.

64. Калениченко Н. Українська література ХІХ ст. Напрями, течії. - К., 1977.

65. Кожинов В. О литературных традициях (1976) // Кожинов В. Размышления о русской литературе. - М., 1991. - С. 267 - 278.

66. Кожинов В. Слово как форма образа // Слово и образ: Сб. ст. - М., 1964.

67. Костенко А. Творчі методи в їх історичному розвитку. - К., 1981.

68. Коцюбинська М. Література як мистецтво слова: Деякі принципи літературного аналізу художньої мови. - К., 1965.

69. Ленсу Е. Художественная идея и образный мир литературного произведения. - Мн., 1986.

70. Маркевич Г. Основные проблемы науки о литературе. - М., 1980.

71. Мащенко М. Джерела гармонійної краси. - К., 1978.

72. Мейлах Б. Талант писателя и процессы творчества. - Л., 1969.

73. Наєнко М. Романтичний епос. - К., 1988.

74. Неупокоева И. История всемирной литературы. Проблемы системного и сравнительного анализа. - М., 1976.

75. Николаев П. Реализм как творческий метод. - М., 1975.

76. Поспелов Г. Эстетическое и художественное. - М., 1965. (Введение)

77. Руднева Е. Г. Об эмоциональном «элементе» в составе литературного направления // Вестник Московского ун-та. - 1986. - Сер. 9. Филология. - С. 22 - 30.

78. Савенець А. Літературна школа - один із „блукаючих” термінів // Слово і час. - 2000. - № 4. - С. 44 - 50.

79. Смена литературных стилей. - М., 1974.

80. Соколов А. Теория стиля. - М., 1968.

81. Старкова З. Литература и кино. - М., 1978.

82. Теория стиха: Сб. статей. - Л., 1968.

83. Тимофеев Л. И. Очерки теории и истории русского стиха. - М., 1958.

84. Трофимов П. Основные закономерности исторического развития искусства. - М., 1970.

 

Інформаційні ресурси

11. pedved.ucoz.ru/publ/19

12. philologos.narod.ru/

13. www.ilnan.gov.ua/ru/CALSU.htm

14. sibupk.nsk.su/New/06/Yp/data/L02.HTM

15. literra.websib.ru/volsky/article.htm?5

16. www.kodges.ru/100652-teoriya-literatury.html

17. http://humanitas.ucsb.edu/shuttle/theory.html

18. obuk.ru/.../70857-teoriya-literatury-poyetika

19. mirknig.com/.../1181436075-teoriya-liter.

20. Сайти:

· Durov.com

· Philology.ru

· Post-Sемиотика

· Poetica

· Ruthenia

· Невменандр