Шкала оцінки загрози суїциду

Стать
Вік		12-24, 45 і старше
Депресія		Депресивні стани в минулому, депресія в даний час
Попередні спроби		Так
Залежність від психоактивних речовин		Так
Втрата раціонального мислення		Ірраціональне мислення, психотичні стани
Нехватка соціальної підтримки		Немає сім’ї, друзів, кола спілкування
Конкретний план		Час, місце, спосіб
		Летальність даного способу виконання
		Легкість його виконання
Відсутність близької людини (чоловіка, дружини)		Самотній, вдівець, розлучений, живе окремо
Хвороби		Хронічні захворювання, які супроводжуються сильними болями і/ або втратою працездатності, рухливості, з поганим медичним прогнозом
Усього
Оцінка(кількість позначених пунктів)
0-2	Рівень 1	Невисокий рівень суїцидального ризику
3-4	Рівень 2	Середній рівень суїцидального ризику – необхідна інтервенція та підтримка
5-6	Рівень 3	Високий рівень суїцидального ризику – необхідна антисуїцидальна інтервенція
7-10	Рівень 4	Дуже високий рівень суїцидального ризику – вимагається невідкладні інтервенція

 

Завдання 4. Виконання вправи «Насильство у моєму житті».

Мета. Обговорення особистого досвіду, пов’язаного з міжособистісним насильством; розвинути здібності ідентифікувати себе не тільки як об’єкт насильства, а і як можливе джерело насильства; сприяти розвитку навичок позитивного подолання ситуацій, пов’язаних із насильством; розвивати якості терпимості та відповідальності.

Інструкція:

1) мозкова атака. Дайте відповідь на запитання: «Що таке насильство?», навівши приклади виявлення насильства у повсякденному житті (наприклад, словесні образи, прохід без черги тощо). Зверніть увагу, що мова йде про повсякденне насильство, а не про тероризм чи геноцид;

2) Впродовж 5 хвилин пригадайте епізоди зі свого особистого досвіду, коли:

а) хтось застосовував насильство проти Вас.

б) Ви застосовували насильство проти інших.

в) Ви були свідком насильства, але не втручалися в нього.

Обговорення. Дискусію можна провести з використання таких запитань.

1. Чи складною (або простою) було виконання запропонованої вправи? Чому?

2. Чому виникла ситуація. яка супроводжувалася насильством?

3. Якби вчинили інші члени групи у схожих обставинах?

4. Чому Ви поводили себе саме таким чином?

5. Що Ви могли зробити по-іншому? Чи є якісь пропозиції щодо цього у групи?

6. Що можна було б зробити, щоб запобігти інциденту?

7. У випадку в) чому ви не втрутилися?

8. Якими були причини інциденту?

9. Скільки подібних інцидентів виникає у випадку непорозуміння, скільки – стає наслідком негативних емоцій (злості, ревнощів, роздратування), скільки – наслідком розбіжностей у культурі, звичаях, думках і віруваннях?

10. Що ви розумієте під словом «терпимість»? Які визначення Ви б дати йому? Чи означає це, що люди повинні терпіти все, що роблять і говорять інші?

11. Чому терпимість є виключно важливою компетенцією для психолога?

Примітка. Ця вправа підходить для рольової моделі та будь-який інцидент можна розіграти в групі, придумуючи альтернативні сюжетні ходи.

Час виконання: 60 хв.

Джерело: Культура ненасилия / Сост. Виленская Е.Ю., Смирнова Е.Д., Подольский С.А., Прлякова Э.М. – Спб.: РОПО «Дом мира и ненасилия» совместно с изд-вом «Тускарора», 2004. – С. 188-191.

 

Наукові статті для аналізу:

1. Кутузова Д.А. Эмпатические стрессовые реакции: вторичная травматизация и выгорание / Д.А. Кутузова. – [Электронный ресурс]: http://www.publicverdict.org/topics/rehabilitatio/7181007.html

Основна література до теми:

1. Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса / Н.В. Табарина. – СПб.: Питер, 2001. – С. 115-267.

2. Москалець В.П. Психологія суїциду.–К.: Академвидав, 2004.–288 с.

Додаткова література до теми:

3. Безпальча Р. Запобігання торгівлі жінками та насильству в сім’ї: основи проведення тренінгів. Підручник з проведення тренінгів. – К.:Winrock International, 2004. – 156 с.

4. Белорусов С. Психология страха смерти: [electronic sourses]: http://pravbeseda.org/library/books/raz4.html

5. Бердяев Н. О самоубийстве (Психологический этюд). – М.: Изд-во МГУ, 1992. – 23 с.

6. Проблеми насильства в сім’ї: правові та соціальні аспекти. – Харків: Право, 1999. – 212 с.

Лабораторне заняття 3

Тема. Методи психологічної допомоги при посттравматичному стресовому розладі

Програмні питання

1. Поняття «інкапсуляція травми»?

2. Ефективні стратегії психологічної допомоги для подолання ПТСР.

3. ПТСР у дітей та особливості його протікання.

4. Технології надання психологічної допомоги дітям у посткризові періоди.

Практичні завдання

Завдання 1. Порівняйте можливості, обмеження та ефективність таких методів роботи з ПТСР, як:

2) метод десенсибілізації й переробки травм рухом очей (EMDR);

3) ослаблення травматичного інциденту (ОТІ);

4) візуально-кінестетична дисоціація (ВКД);

5) дебрифінг.

Результати порівняльного аналізу представте у вигляді таблиці

Назва методу	Метод десенсибілізації й переробки травм рухом очей (EMDR)	Ослаблення травматичного інциденту (ОТІ)	Візуально-кінестетична дисоціація (ВКД)	Дебрифінг
Автор (и) методу
Мета використання
Зміст
Переваги: Недоліки:

 

Завдання 2. Опрацюйте методику «Шкала диссоциации (Dissociative Experience Scale – DES)».

Рекомендовано література: Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса / Н.В. Тарабрина. – СПб.: Питер, 2001. – С. 197-202; 261-266.

Завдання 3. До основних функцій сім’ї зазвичай відносять: виховну, господарсько-побутову, емоційну, духовного спілкування, первинного соціального контролю та сексуально-еротичну.

В яких ситуаціях і які виявлення перелічених функцій можуть стати психотравмуючими для дитини? Наведіть конкретний приклад.

Основна література до теми:

1. Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса / Н.В. Табарина. – СПб.: Питер, 2001. – С. 115-267.

2. Зиновьева Н.О., Михайлова Н.Ф. Психология и психотерапия насилия. Ребенок в кризисной ситуации.–СПб.: Речь, 2005.–248 с.

Додаткова література до теми:

3. Ильина С. В. Влияние пережитого в детстве насилия на возникновение личностных расстройств // Вопросы психологии. – 1998. – № 6. – С. 65-74.

4. Шаргородська С. Насилля в сім’ї: види, наслідки, шляхи подолання // Соціальний педагог (Шкільний світ). – К.: Шкільний світ, 2007. – № 2. – С. 14-16.

5. Мэнделл Дж. Г., Дамон Л. Групповая психотерапевтическая работа с детьми, пережившими сексуальное насилие.–М.: Генезис, 2001.–160 с.

Самостійна робота (40 год)

Самостійна робота з курсу «Психологія травмуючих ситуацій» передбачає виконання завдань у структурі лекцій, винесених на самостійне опрацювання, законспектовану відповідь на питання самопідготовки, конспект першоджерел до вказаних тем модуля, анотацію прочитаної наукової літератури з теми модуля, бібліографічний покажчик наукових статей щодо розкриття актуальних проблем з психології травмуючих ситуацій, конспект з теми модуля, що не включений у зміст робочої програми, виконання завдань запропонованого змісту: складання таблиць, схем тощо.

Самостійна робота до змістового модулю 1 (20 год)

Зміст самостійних завдань

Тема 1. Травмуюча ситуація та її психологічні наслідки Завдання 1. Підбір літератури з проблеми психології травмуючих ситуацій. Завдання 2. Огляд інтернет-джерел з проблеми психології травмуючих ситуацій. На підставі проведеного аналізу дайте відповідь на питання: Які аспекти травмуючих ситуацій висвітлені досить добре, а які ні? Ваші пропозиції. Запропонуйте свою інтернет-сторінку до сайту по проблемі травмуючих ситуації в житті людини. Завдання 3. Дайте визначення понять «повсякденне (буденна) життєва ситуація» і «травмуюча життєва ситуація». Проаналізуйте співвідношення цих понять, вкажіть сутнісні ознаки травмуючої ситуації. Завдання 4. Наведіть приклади травмуючих ситуацій за критерієм рівня об’єктивної складності. Критерії рівня об’єктивної складності ситуації наведені в матеріалі 1. Роздатковий матеріал № 1 Ситуації першого типу: · неприємності повсякденного життя; · важкі життєві ситуації в нормальному циклі людського життя, дають шанс на відновлення «порядку життя». Ситуації другого типу – це ті важкі й екстремальні ситуації, які призводять до розриву життєвого шляху особистості і провокують життєву кризу. До таких ситуацій належать: · ситуації «виживання» або «зламу»; · важкі втрати в ході нормального циклу людського життя; · екстремальні ситуації природного, технологічного та антропогенного характеру та їх відстрочені наслідки.   Тема 2. Посттравматичний стресовий розлад   Завдання 1. Існують різні визначення посттравматичних стресових розладів. Проведіть їх порівняльний аналіз. Визначення наведені в матеріалі 1. Роздатковий матеріал № 1 «Визначення ПТСР» Посттравматичне розлад розвивається як відстрочена реакція на події загрозливого або катастрофічного характеру, яка може викликати глибокий відчай. Ситуація переживається з тривогою, безпорадністю чи жахом, з’являються повторювані спогади пережитої травми, її інсценування в грі, в малюнках або розповідях; в тривалій увазі до слів або символів, які мають відношення до стресової ситуації. Можуть також виникнути порушення сну, страхи темряви, засинання, жахливі сновидіння, агресивна поведінка, втрата контролю потягів, регрес в поведінці, соціальна відгородженість, дисоціативна поведінка (самопошкоджуюча поведінка, зловживання наркотиками), порушення уваги, підвищена збудливість і напади паніки (Ісаєв Д.М., С. 59). ПТСР – це непсихотична відстрочена реакція на травматичний стрес, здатний викликати психічні порушення практично у будь-якої людини, такий як природні та техногенні катастрофи, бойові дії, тортури, зґвалтування та ін (Тарабрина Н.В., Агарков В.А. та ін, С. 14). Бойові посттравматичні стресові розлади (ПТСР бойовий) – це тривалі або відстрочені умовно адаптивні психічні зміни і психічні розлади, що виникають внаслідок впливу факторів бойової обстановки. Деякі з цих психічних змін на війні можуть носити пристосувальний характер, а в мирному житті призводять до різних форм соціальної дезадаптації (Литвинцев С.В., Снедков Є.В., Резник А.М., С. 248). Рекомендована література: 1. Исаев Д.Н. Эмоциональный стресс, психосоматические и соматопсихические расстройства у детей. – СПб.: Речь, 2005. – 400 с. 2. Литвинцев С.В., Снедков Е.В., Резник А.М. Боевая психическая травма: Руководство для врачей. – М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2005. – 432 с. 3. Тарабрина Н.В., Агарков В.А., Быховец Ю.В., Калмыкова Е.С., Макарчук А.В., Падун М.А., Удачина Е.Г., Химчян З.Г., Шаталова Н.Е., Щепина А.И. Практическое руководство по психологии посттравматического стресса. Ч. 1, Теория и методы. – М.: Изд. «Когито-Центр», 2007. – 208 с. Завдання 3. Проведіть порівняльний аналіз перебігу ПТСР у дітей та дорослих. В чому подібність і відмінність?   Завдання 4. У дітей розглядаються наступні фактори, що впливають на ступінь тяжкості психологічних наслідків та їх тривалість: 1) об’єктивна інтенсивність травмуючої ситуації; 2) суб’єктивна оцінка її тяжкості дитиною; 3) індивідуальна схильність дитини до розвитку ГСР, ПТСР і інших негативних наслідків; 4) стать дитини, так як деякі автори вважають, що у дівчаток ознаки ПТСР більш виражені; 5) вік і рівень розвитку впливає на сприйняття і запам’ятовування травматичної події; 6) благополуччя або неблагополуччя сім’ї батьків. Чи можуть зустрічатися ознаки ПТСР у новонароджених дітей і дітей молодшого віку і якщо, так, то в чому це проявляється? Як впливає сімейне функціонування на розвиток ПТСР у дітей?

Форми контролю за самостійною роботою: тестова перевірка знань (по варіантах), співбесіда.

Самостійна робота до змістового модулю 2 (20 год)

Зміст самостійних завдань

Тема 3. Особливості травматичного досвіду в різних соціальних ситуаціях Завдання 1. Опишіть соціальні наслідки ПТСР. Завдання 2. Проведіть порівняльний аналіз концепцій психічної травми на конкретних ситуаціях. Наприклад, ПТСР після переживання терористичного акту, або фізичного насильства, або розлучення і т.д. з позицій психодинамічного і когнітивного підходів.   Тема 4. Екстрена психологічна допомога та кризова інтервенція Завдання 1. Які з перерахованих умов можна вважати екстремальними або не доходять до рівня екстремальності? Продовжіть список екстремальних умов. Список умов наведено в матеріалі 1. Роздатковий матеріал № 1 «Перелік умов» 1. Різний емоціогенний вплив у зв’язку з небезпекою, труднощами, новизною, відповідальністю виконуваної роботи, обмеженим лімітом (Тим більше дефіцитом) потрібної інформації. 2. Загроза масового ураження, стихійними лихами. 3. Діями вночі, при сенсорній депривації, а також при явному надлишку суперечливої інформації. 2. Розвиток стану паніки в умовах війни. 3. Надмірні психічні напруги в дуже відповідальною розумової, психомоторної діяльності при значних навантаженнях на пізнавальні психічні процеси: увага, сприйняття, пам’ять, уявлення та ін. 4. Надмірні навантаження на мовні функції, особливо в умовах сильних емоцій. 5. Високі фізичні навантаження при надмірних напругах сили, витривалості, швидкості в статичних положеннях. 6. Високі фізичні та емоційні напруги при впливові прискорень, вестибулярних навантажень, різких перепадів барометричного тиску, дихання при надмірному тискові. 7. Умови режиму тривалої гіпокінезії (обмеження рухової активності), гіподинамії (дефіциту природного застосування сили). 8. Дії несприятливих кліматичних, мікрокліматичних умов проживання: спеки, холоду, високої вологості, кисневої недостатності, підвищеного складу вуглекислоти у вдихуваному повітрі. 9. Несприятливий вплив різних радіочастот, шумів, вібрації. 10. Наявність у вдихуваному повітрі, навколишньому середовищу різних шкідливих елементів (у тому числі в гідросфері). 11. Наявність голоду, спраги та ін. Рекомендована література: Марищук В.Л., Евдокимов В.И. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса. – СПб.: Изд. Дом «Сентябрь», 2001. – С.17. Завдання 2. Наведіть приклади конфліктів і криз з розвитком екстремальних умов життєдіяльності, які в певних умовах можуть відігравати позитивну або негативну роль у вирішенні важливих життєвих і виробничих проблем. Завдання 3. Що лежить в основі паніки? Які типи паніки Ви знаєте? Які заходи профілактики паніки в Збройних силах Ви вважаєте будуть ефективними в достатній мірі? У матеріалі 2 наведено ряд причин паніки в військах, який допоможе дати конкретні рекомендації щодо їх профілактики або подолання. Роздатковий матеріал № 2 «Причини паніки» 1. Низький морально-політичний стан військ, низький моральний дух, недостатня соціальна мотивація до участі в бойових діях, що зумовлює розвиток негативних емоцій, страх безглуздої (на думку солдата) смерті. 2. Відсутність суворої дисципліни, яка об’єднує солдатів і офіцерів у стійкі бойові колективи, де кожен, відчуваючи плече товариша, відчуває себе членом згуртованого підрозділу, здатність отримати перемогу, протистояти паніці. 3. Порушення єдиноначальності підрозділів, роз’єднання старих і молодих солдат, відсутність опори на більш досвідчений особовий склад. 4. Порушення твердого управління військами, відсутність необхідної інформації про бій і пов’язана з цим втрата віри в керівництво, що в умовах сильного емоційного напруження і підвищеної сугестивності зумовлює ймовірність впливу з боку панікерів і провокаторів. 5. Несподіваний, непередбачений застрашливий вплив, до якого особовий склад не підготовлений. 6. Виснаженість, втома, нервове виснаження, особливо на тлі тривалої бездіяльності в очікуванні бою. Рекомендована література: Марищук В.Л., Евдокимов В.И. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса. – СПб.: Изд. Дом «Сентябрь», 2001. – С.33-34. Завдання 4. Проаналізуйте чим обумовлена проблема емоційної напруженості аж до емоційного вигорання у педагогічній діяльності?

Форми контролю за самостійною роботою: тестова перевірка знань (по варіантах), співбесіда

 

Індивідуальна робота (40 год)

 

Завдання «Лист до травмованої особистості».

Для визначення цієї роботи існує багато термінів – «психотерапевтичний лист», «психотерапевтичне листування»,«письмова психологічна допомога», «терапія листом». В.Ю. Міняйло пропонує ввести нове найменування – СКРІБІОТЕРАПІЯ (від лат. skribio – «писати» і therapia – «лікування).

 

Напишіть листа одному з наступних клієнтів:

· підлітку 15 років, який ненавидить людей;

· жінці 40 років, яка панічно боїться наближення старості і можливої самотності;

· татові дівчинки 7 років, який не живе з нею;

· дівчині (25 років), яка дуже турбується за свого брата (17 років), який вживає наркотики;

· дівчині 16 років, яка боїться, що не переживе розрив відносин зі своїм молодим чоловіком, який її покинув;

· жінці 36 років, яка втомилася від сімейного життя, постійних обов’язків і необхідності все робити самій і яка хоче знайти «Внутрішню свободу»;

· мамі хлопчика 7 років, яка не знає, як сказати синові про смерть його батька, з яким вона в розлученні, але якого хлопчик дуже любить;

· жінці 38 років, у якої син (13 років), близько року постійно грає на комп’ютері, через що в школі у нього одні двійки і його залишають через це на другий рік;

· дівчині (18 років), яка живе з молодою людиною (25 років) і люто ненавидить його матір, хоча та живе в Росії і «нічого поганого їм не зробила»;

· бездітної жінки (46 років), яка практично паралізована. Лікарі за станом здоров’я зробили їй прогноз ще на 1 рік життя, вона цього не знає, але здогадується. Думає про смерть, але говорити про це боїться.

· мамі хлопчика 9 років, який не хоче бути хлопчиком;

· бабусі (63 роки), яка сама виховує 8-ми річну внучку, і терпіння її «вже на межі»;

· молодому директору школи (32 роки), який не знає, як завоювати авторитет у педагогів;

· батькові сімейства (39 років), який втратив роботу і болісно переживає своє вимушене безробіття.