ТОП 10:

Тема. Особливості дитячих травм



Проблемні питання для обговорення

1. Визначте сутність поняття «дитяча травма» та її специфіку.

2. Назвіть несприятливі психосоціальні фактори, які зумовлюють травматизацію дітей і підлітків. Надайте їх змістову характеристику.

3. Назвіть характеристики дитячої травми та опишіть типологію дитячих травм за Е. Керн.

4. Розкрийте особливості дитячої травми.

5. Визначте специфіку виявлення психічної травми у дітей і підлітків. Опишіть сутність феномену ретравматизації.

Наукові статті для аналізу:

1. Вебб П. Игровая терапия с детьми, пережившими травму. Реакция на кризис / Памела Вебб. – [Электронный ресурс]: http://www.psyinst.ru/library.php?part=article&id=587.

Основна література до теми:

1. Трубицына Л.В. Процесс травмы / Л.В. Трубицына. – М.: Смисл, ЧеРо, 2001. – с. 127-144.

2. Здравомыслова О. Насилие в семье и кризис традиционной концепции воспитания // Социальная педагогика: Деловой журнал для социальных работников и педагогов. – 2005. – № 1. – С. 123-127.

Додаткова література до теми:

2. Галкинa Т.П. Особенности психических нарушений у детей, пострадавших вследствии теракта / Т.П. Галкина. – [Электронный ресурс]: http://www.psyinst.ru/library.php?part=article&id=587.

3. Мазур А. В. Арттерапія та дитяча гра як засоби корекції страху у дошкільників та дітей 6-7 років // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 6. – С. 5-8.

4. Гурлєва Т. С. Дівчинка-підліток як жертва та ініціатор сексуального насильства: психологічні причини і наслідки // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – № 6. – С. 61-68.

Практичне заняття 6

Тема. Теоретико-емпіричні аспекти посттравматичного стресового розладу

Проблемні питання для обговорення

1. Розкрийте сутність поняття посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Проілюструйте розвиток наукових уявлень про ПТСР.

2. Розгляньте діагностичні критерії ПТСР за МКХ-10 (міжнародна класифікація хвороб 10 перегляду) та DSN-IY (четверте видання Діагностичного і статистичного довідника психіатричних захворювань).

3. Проаналізуйте особливості протікання ПТСР у різних типах травмуючих ситуацій:

· ПТСР у жертв катастроф і стихійного лиха;

· ПТСР бойових дій;

· ПТСР у жертв терористичних актів, злочинів, сексуального насильства;

· ПТСР радіаційної загрози тощо.

4. Охарактеризуйте психодинамічні та когнітивні концепції психічної травми.

5. Розкрийте сутність етіологічної мультифакторної концепції психічної травми.

6. Обґрунтуйте вплив психосоціальних факторів на наслідки посттравматичного стресу.

 

Практичні завдання

Завдання 1. У чому полягає схожість і відмінність ГСР (гострий стресовий розлад) і ПТСР?

Завдання 2. Чому у частини людей, які пережили катастрофічні події, не виникло жодних ознак ПТСР? Так, М.М. Решетнікова (2006, с. 115) пише про те, що у 54% зґвалтованих жінок, 91% потрапивши у ДТП тощо ПТСР був відсутній. Чим це можна пояснити?

Завдання 3. У чому, на Вашу думку, полягає природа компульсивного переживання травматичних подій? Його прояви наведені в матеріалі 1.

Роздатковий матеріал № 1 «Компульсивне переживання травматичних подій»

Проявляється він у тому, що несвідомо індивід прагне до участі в ситуаціях, які схожі з початковою травматичною подією в цілому або з якимось її аспектом. Цей феномен спостерігається практично при всіх видах травмування.

Наприклад, ветерани можуть служити в міліції; жінки, які зазнали насильства, – вступають в болючі для них стосунки з чоловіком, який з ними погано поводиться; індивіди, які перенесли в дитинстві ситуацію сексуального спокушання, – займатися проституцією ... Суб’єкт, що демонструє подібні патерни поведінки повторного переживання травми, може виступати як в ролі жертви, так і агресора

Повторне переживання травми є однією з основних причин поширення насильства в суспільстві. Численні дослідження, проведені в США, показали, що більшість злочинців, які вчинили серйозні злочини, в дитинстві пережили ситуацію фізичного або сексуального насильства. Також показано достовірний зв'язок між дитячим сексуальним насильством і різними формами само деструкції аж до спроби самогубства, які можуть виникнути вже в дорослому віці. У літературі описується феномен «ревіктімізаціі»: травмовані індивіди знову і знову потрапляють у ситуації, де вони виявляються жертвами.

Рекомендована література: Тарабрина Н.В., Агарков В.А., Быховец Ю.В., Калмыкова Е.С., Макарчук А.В., Падун М.А., Удачина Е.Г., Химчян З.Г., Шаталова Н.Е., Щепина А.И. Практическое руководство по психологии посттравматического стресса. Ч. 1, Теория и методы. – М.: Изд. «Когито-Центр», 2007. – С. 31.

 

Наукові статті для аналізу:

1. Лихи Р., Сэмпл Р. Посттравматическое стрессовое расстройство: когнитивно-бихевиоральный подход / Роберт Лихи, Ренди Сэмпл. – Московский психотерапевтический журнал, 2002, № 1. [Электронный ресурс]: http://www.psyinst.ru/library.php?part=article&id=635

Основна література до теми:

1. Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса / Надежда Васильевна Табарина. – СПб.: Питер, 2001. – С. 14-114.

2. Ромек В.Г., Конторович В.А., Крукович Е.И. Психологическая помощь в кризисных ситуациях. – СПб.: Речь, 2005. – С. 42-66, 67-116.

3. Малкина-Пых И.Г. Психология экстремальных ситуаций / Ирина Германовна Малкина-Пых. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 960 с. – (Справочник практического психолога).

 

Додаткова література до теми:

1. Бермант-Полякова О.В. Посттравма: диагностика и терапия. – СПб.: Речь, 2006. – 248 с.

2. Венгер А.Л. Культурно-исторический подход к коррекции посттравматической регрессии: на материале психологической работы в Беслане (2004-2006г.г.) / А. Л. Венгер // Вопросы психологии. – 2007. – № 1. – С. 62-69.

3. Гиринг Т. Посттравматический стресс с позиции экзистенциально-гуманистической психологии // Вестник психологии. – 1994. – № 1. – С. 92-96.

4. Гриневич Є.Г. Стан психічного здоров’я постраждалих внаслідок терористичного акту в м. Беслан: [electronic sources] // Новини української психіатрії, 2007: http://www.psychiatry.ua/articles/paper233.htm.

5. Зеленова М.Е. Характер посттравматической адаптации и особенности смысложизненных ориентаций у ветеранов боевых действий в Афганистане: [electronic sourses]: http://www.psychology.net.ru

6. Трубицына Л.В. Процесс травмы / Л.В. Трубицына. – М.: Смисл, ЧеРо, 2001. – 218 с.

Лабораторне заняття 1

Тема. Психодіагностика психічних станів і властивостей особистості у ситуаціях травми

Програмні питання

1. Сучасні методи психодіагностики психічних станів особистості, яка переживає кризову ситуацію.

2. Діагностика стресових станів особистості.

3. Особливості діагностики ПТСР.

4. Методи дослідження ресурсів особистості як форм подальшої психологічної допомоги постраждалим у результаті впливу травмуючої ситуації.

Практичні завдання

Завдання 1. Підготуйте усне повідомлення (за вибором однієї з наведених нижче тем) з проблеми діагностики стресових станів

1. Семантичний диференціал як метод психологічної діагностики особистості при депресивних розладах.

2. Опитувальник, який визначає схильність до розвитку стресу (за Т.А. Немчіним і Тейлором).

3. Поліструктуроване інтерв’ю для виявлення ознак посттравматичного стресу у дітей (ПІОПСД).

4. Анкети та опитувальники, спрямовані на діагностику психічних наслідків екстремальних ситуацій (подається аналіз психодіагностичного інструментарію).

5. Метод спостереження та бесіди в роботі з ПТСР.

 

Завдання 2. Опрацювання методики «Духовна криза» Л.В. Шутова, А.В. Ляшук

(Технологии психологической помощи в кризисных и чрезвычайных ситуациях: Учебно-методический комплекс. Спб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2008. – С. 222-224).

Мета. Дослідити особливості духовної кризи особистості.

Вступне зауваження.

Духовна криза – це стан переживання втрати людиною буттєвої основи існування, що виникає як відповідь на емоційну реакцію стосовно індивідуально-значущої події чи явища і супроводжується порушенням процесу пошуку сакрального. Проживання цієї кризи призводить до побудови нової системи життєвих орієнтирів, заснованої на набутті життєвого досвіду.

Маніфестаціями духовної кризи можуть стати конфліктні стани, зумовлені такими категоріями: страхом смерті, самотністю, безглуздістю, свободою, провиною, відповідальністю, незадоволеністю та стражданнями.

Названі категорії були покладені в основу проективної методики діагностики духовної кризи, яку переживає особистість. Лише категорія провини була замінена на категорію «гріх». Це пов’язано з тим, що релігія розуміє гріх в якості фундаментальної передумови людського буття: людина народжується в умовах гріха й стає винною одразу ж як тільки-но дізнається про можливість гріха, оскільки «цнотливість – це невідання» [Волкан В., Зинтл Э. Жизнь после утраты. Психология горевания / Пер. с англ. – М.: «Когито-Центр», 2007. – 160 с.]. Провина є, скоріше, наслідком гріха. Використання такого поняття гріха відповідає загальній ідеї методики, оскільки її основна задача – діагностика духовної кризи. Окрім того. гріх не суперечить базовим екзистенціальним категоріям, які розглядаються у руслі екзистенціальної психології, оскільки він є, як зазначалося вище, базовою категорією буття.

В основу створення методики були покладені постулати екзистенціальної психології і принципи суб’єктивного часового шкалювання, які полягають у оцінці людиною тих чи інших параметрів у різних часових вимірах (минулому, теперішньому та майбутньому).

На даний час методика діагностики духовної кризи знаходиться на стадії подальшої розробки та має експериментальний характер.

 

Бланк опитувальника

П.І.Б. ____________________

стать _____________ Вік ___

І етап. Інструкція.Перед Вами знаходиться таблиця з вісьмома життєвими категоріями. кожну категорію можна уявити в трьох вимірах: минулому, теперішньому і майбутньому. Задумайтеся про своє життя: про те, яким воно було, яким є зараз, яким Ви його бачите у майбутньому. Спираючись на ці уявлення про власне життя, охарактеризуйте виявлення наведених категорій у Вашому житті за шкалою від 0 («повністю відсутнє») до 6 («постійно присутнє»).

 

Категорія Минуле Теперішнє Майбутнє
Незадоволеність      
Самотність      
Свобода      
Гріх      
Страждання      
Відповідальність      
Страх смерті      
Безглуздість      

 

ІІ етап. Інструкція. На зворотній стороні листка напишіть як Ви розумієте кожну з перелічених життєвих категорій. Спробуйте не використовувати цитати й стійкі висловлювання. Опишіть саме Ваше розуміння цієї категорії. Якщо в процесі опису життєвих категорій Ви захочете виправити що-небудь у таблиці, Ви можете це зробити, але не закреслюйте першу цифру. Нову цифру пишіть або через «слеш» («/»), або через кому.

Примітка. Стосовно категорії «страх смерті» напишіть Ваше розуміння того, що таке смерть, а стосовно категорії «безглуздість» опишіть Ваше розуміння сенсу життя.

ІІІ етап. Інструкція.Після того, як Ви заповнили бланк відповіді, спробуйте співвіднести те, що відбувається з Вами на даному життєвому етапі, з тим, що було позначено Вами у цьому бланку. Дайте відповіді на поставлені нижче запитання:

1. З якою точністю наведені Вами результати описують Ваш стан?

2. Чи змінилося Ваше ставлення до власного життя після проходження методики?

3. Чи спроможна ця методика допомогти Вам більш глибоко зрозуміти себе?







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.179.0 (0.057 с.)