ТОП 10:

Вимоги підготовки до практичних занять



Практичні заняття передбачають опрацювання та засвоєння отриманої теоретичної інформації. Вони сприяють закріпленню знань з певних тем, активізації роботи студентів, виявленню їхніх індивідуальних здібностей, забезпечують розвиток професійного творчого мислення, пізнавальної мотивації і професійного використання знань майбутніх практичних психологів у реальних навчальних умовах, а також вільне володіння мовою психологічної науки. Практичні заняття складаються з двох взаємопов’язаних ланок – самостійного вивчення студентом програмного матеріалу, обговорення на заняттях результатів пізнавальної діяльності та поглиблення отриманих тематичних знань у процесі виконання практичних вправ.

Основна мета практичних занять – організація роботи студента з навчальною та науковою літературою, яка стосується найважливіших складних питань теми або таких, які недостатньо висвітлювалися на лекційних заняттях. При обговоренні таких питань студенти мають засвоїти навички узагальнення опрацьованого матеріалу, його доцільного аргументування, опонування точок зору співрозмовника, здійснення наукової дискусії.

Підготовка студентів до практичних занять передбачає таку послідовність роботи:

1. Ознайомлення з планом заняття.

2. Ознайомлення з конспектом відповідної лекції, у якій викладач може окреслити напрямки вивчення питань, що виносяться на семінар, послідовність їх історичного розвитку тощо.

3. Ознайомлення з відповідним розділом підручника, де висвітлюються основні питання теми.

4. Опрацювання наукової літератури, рекомендованої викладачем.

5. При підготовці до семінару студент може зіткнутися з незнайомими термінами. Для їх опанування варто скористатися психологічними словниками або відповідним розділом підручника зі списку рекомендованої літератури.

6. Підсумком роботи студента є вільне орієнтування у питаннях семінарського заняття та першоджерелах, рекомендованих до опрацювання, здатність висловити власну думку та відстояти її у навчальному діалозі з викладачем.

Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів

В процесі вивчення дисципліни «Психологія травмуючих ситуацій» використовуються такі види контролю.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час викладання аудиторних і позааудиторних занять. Форми проведення поточного контролю визначаються викладачем.

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення окремого модуля за результатами теоретичного і практичного матеріалу, передбаченого модулем. Форми проведення модульного контролю обираються викладачем. Модульний контроль може бути проведений під час лекцій, практичних занять або в позааудиторний час. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.

Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку після вивчення всього курсу.

Критерії оцінювання знань студентів

Оцінювання навчальної діяльності студентів з усіх дисциплін за кожний семестр в ПНПУ імені В.Г.Короленка здійснюється за 100-бальною шкалою

Співвідношення між шкалами оцінок за ECTS, 100-бальною шкалою навчального закладу і національною шкалою наведені в таблиці:

 

Оцінка за шкалою ECTS За 100-бальною шкалою закладу За національною шкалою
Екзамен Залік
A 90 – 100 відмінно зараховано
B 83 – 89 добре
C 75 – 82
D 68 – 74 задовільно
E 60 – 67
FX 35 – 59 незадовільно (з можливістю повторного складання екзамену) не зараховано
F 0 – 34 незадовільно (з обов’язковим повторним вивченням курсу)

 

Оцінювання навчальної діяльності студентів з дисципліни «Психологія травмуючих ситуацій»

 

Поточний і модульний контроль Індивідуальне завдання (навчальний проект) Підсумковий контроль (екзамен) Загальна сума
40 балів (Ці бали складається із суми балів за кожен змістовий модуль. А бали за кожний модуль – із суми поточних оцінок на заняттях, оцінки самостійної роботи ) 20 балів Упродовж вивчення дисципліни виконується індивідуальне завдання за вибором студента. 40 балів= 15+15+10 (два екзаменаційні питання та практичне завдання) 100 балів
До 50 балів – середня оцінка за виконання усіх видів роботи упродовж вивчення змістових модулів.      

 

Загальна оцінка відповіді кожного студента є комплексною, яка враховує всі сторони його виступу: теоретичні знання, вміє пояснити основні закономірності явища та реалізовувати у практичних завданнях згідно навчального плану спеціальності. При оцінюванні відповіді враховується також творчість і якість у розкриті питання.

Оцінка «відмінно» ставиться, коли:

– студент впевнено відповідає на теоретичне питання;

– демонструє глибокі, міцні, системні знання у розкритті теоретичних основ психології травмуючи ситуацій;

– студент уміє застосувати набуті знання при виконанні психологічних завдань, вміє виявляти та відстоювати особисту позицію;

– на високому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички.

Високий рівень виконання практичної й індивідуальної частини завдань (90-100%).

Оцінка «добре» ставиться за таких умов, коли студент:

– досить повно розкриває зміст матеріалу відповідно до поставленого завдання; при відповіді на питання виявляє знання істотних ознак понять, психологічних явищ та зв’язків між ними, вміє пояснити основні закономірності явища

– розуміє зміст спеціальних термінів, роботу виконує без грубих помилок; у відповідях можливі 1-2 неточності у вживанні спеціальної термінології, несуттєві висновки, узагальнення, незначні помилки, які не впливають на сутність змісту;

– на достатньому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички.

Достатній рівень виконання практичної і самостійної частини завдань (75-89%); у цілому дотримується поставлених вимог до навчання.

Оцінка «задовільно» ставиться, коли студент:

– невпевнено відповідає на теоретичне питання;

– відтворює основні навчально-методичні знання, проте володіє лише елементарними вміннями;

– відчуває помітні труднощі при виконанні психологічних завдань, втрачає розуміння сутності психологічного явища при зміні деяких складових;

– правильно відповідає на теоретичні питання, але не вміє творчо застосовувати здобуті знання при вирішенні корекційно-розвивальних завдань; не завжди творчо розкриває зміст матеріалу; допускає помилки у вживанні спеціальних термінів;

– викладає матеріал безсистемно, з порушенням логічних зв’язків;

Задовільний рівень виконання практичної й самостійної частини завдань (60-74%).

Оцінка «незадовільно» (з можливістю повторного складання) ставиться, коли студент:

– демонструє уривчастість або відсутність знань, плутається у поняттях, не володіє спеціальною термінологією, прояв знань відбувається лише за допомогою викладача;

– не розкриває змісту матеріалу, припускається грубих помилок у його тлумаченні;

– практичне завдання виконується фрагментарно, характеризується лише початковими уявленнями про предмет дослідження;

– на недостатньому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички;

Низький рівень виконання практичної і самостійної частини корекційно-розвиваючих завдань (35-59%).

Оцінка «незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) ставиться у разі, коли студент:

– не володіє спеціальною термінологією;

– не вміє вирішувати третину практичних завдань; не розкриває змісту матеріалу, припускається грубих помилок у його тлумаченні;

– не використовує теоретичні знання для розв’язання проблем;

Невиконання або низький рівень практичної й самостійної частини завдань (0-34%).

 

Кожен вид навчальної діяльності студента (усні відповіді, практичні і лабораторні завдання, самостійна та індивідуальна робота оцінюється за поданими нижче критеріями.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.238.189.171 (0.007 с.)