Методика комплексного оцінювання іміджу підприємства

 

1. Оцінювання іміджу товару

1.1. Оцінювання технологічної якості може здійснюватися за формулою:

(1)

де К _тя – коефіцієнт технологічної якості товару;

q _i(оц) – частковий технологічний параметр, який оцінюється;

q _i(баз) – частковий технологічний параметр, який прийнято за базовий. Ним може слугувати частковий технологічний параметр товару компанії – лідера на ринку, або ідеального товару;

n – кількість технологічних параметрів.

В ідеалі значення К _тя = n, що означає відповідність технологічних характеристик оцінюваного товару певним характеристикам товару, який прийнято за ідеальний.

1.2. Оцінювання показника споживчої якості:

(2)

де К _ся – коефіцієнт споживчої якості товару;

X_{j (оц)}, X_{j (баз)} – часткові споживчі параметри оцінюваного та базового товарів. Вони є індивідуальними для кожного товару (наприклад, упаковка, дизайн, якість, корисність тощо) й оцінюються респондентами за 10-бальною шкалою;

a_j – номер рейтингу споживчого параметра за ступенем важливості на думку респондента;

m – кількість споживчих параметрів.

В ідеалі К _ся > m. Звичайно, розрахунок подібного показника залежить від низки суб’єктивних причин, і передусім від правильності добору учасників фокус-груп або респондентів.

1.3. Оцінювання цінової конкурентоспроможності:

(3)

де К _ц – коефіцієнт цінової конкурентоспроможності товару;

Ц _{і (оц)}, Ц _{і (баз)} – відповідно ціна за одиницю продукції оцінюваного та базового товарів.

Якщо К _ц менше або дорівнює одиниці, то можна стверджувати, що товар конкурентоспроможний за ціною.

1.4. Оцінювання якості додаткових послуг:

(4)

де К_п – коефіцієнт якості додаткових послуг;

, – сума балів (за 10-бальною шкалою), яку отримує якість послуг в оцінці респондентів оцінюваного та базового товарів;

N _оц, N _баз – кількість послуг, які супроводжують оцінюваний та базовий товари. У разі наявності в оцінюваного товару більшої кількості послуг, ніж у базового, К_п буде більший за одиницю, що означає підвищену конкурентоспроможність за параметром «додаткові послуги».

1.5. Розрахунок інтегрального показника оцінки іміджу товару в уяві споживачів:

(5)

де К _іт – інтегральний коефіцієнт оцінки іміджу товару в уявленні споживачів.

 

2. Оцінювання іміджу споживачів товару

2.1. Оцінювання стилю життя:

(6)

де К _с.ж – коефіцієнт оцінки стилю життя;

N – загальна кількість детермінант, за якими проводиться оцінювання (кількість основних детермінант стилю життя споживачів);

С _і – кількість балів за 10-бальною шкалою, яку ставить респондент кожній детермінанті.

2.2. Оцінювання суспільного статусу споживачів:

(7)

де К _с.с – коефіцієнт суспільного статусу споживача;

З_заг – загальна кількість позитивних відповідностей кожній із запропонованих характеристик. За кожну відповідність споживач отримує 1 бал. Перелік характеристик готується маркетологом для ідеального споживача;

m – кількість характеристик.

2.3. Оцінювання характеру споживачів:

(8)

К _х – коефіцієнт оцінювання характеру споживачів;

С _заг – загальна кількість балів за 10-бальною шкалою, яку отримує споживач за відповідність кожній із характеристик;

N – кількість досліджуваних характеристик характеру.

2.4. Розрахунок інтегрального показника оцінки іміджу споживачів:

(9)

де К _іс – інтегральний коефіцієнт оцінки іміджу споживача.

 

3. Оцінювання внутрішнього іміджу організації

3.1. Оцінювання культури організації:

(10)

де К _ок – коефіцієнт оцінювання культури організації;

С_а – рівень соціальної адаптації. Визначається як відношення чисельності працівників персоналу (Ч), які пройшли соціальну адаптацію через тестування, курси, індивідуальні бесіди під час прийому на роботу (якщо людина проходила соціальну адаптацію двічі, то рахується як дві людини) до загальної чисельності персоналу підприємства (Ч_заг);

Р_в – рівень організаційних відносин. Визначається відношенням кількості вертикальних і горизонтальних зв’язків в організаційній структурі управління (S) до кількості структурних підрозділів підприємства (С_п);

Р_м – рівень мотивації. Визначається відношенням кількості проведених атестацій, винагород за певний проміжок часу на підприємстві (Q) до загальної чисельності персоналу.

Із урахуванням наведеного розшифрування формула для оцінювання культури організації набуває такого вигляду:

, (11)

3.2. Оцінювання соціально-психологічного клімату в організації.

Усі показники визначаються як середньоарифметичне балів, що надають працівники підприємства певним характеристикам за переліком опитувача:

(12)

де К _сп – коефіцієнт оцінювання соціально-психологічного клімату в організації;

Е _і – кількість балів (за 10-бальною шкалою), яка надається екологічним змінним;

S _ц – кількість балів (за 10-бальною шкалою), яка надається соціально-демографічним характеристикам;

К_кон – рівень культури у відносинах індивідів (за 10-ти бальною шкалою);

n – кількість екологічних змінних;

m – кількість соціально-демографічних характеристик.

3.3. Визначення інтегрального показника оцінювання внутрішнього іміджу організації:

(13)

К_віор – інтегральний коефіцієнт оцінювання внутрішнього іміджу організації.

 

 

4. Оцінювання іміджу керівників організації

(14)

де К _і.кер.– коефіцієнт оцінювання іміджу керівників організації;

n – чисельність учасників фокус-групи;

N – кількість характеристик керівника (ів);

Q _і.кер – кількість балів, яку надав кожен член фокус-групи певній характеристиці керівника.

 

5. Оцінювання іміджу персоналу

(15)

де К _ін – коефіцієнт оцінювання іміджу персоналу підприємства;

– кількість балів, яку отримали працівники організації за вибраними параметрами;

n – чисельність учасників фокус-групи;

N – кількість характеристик.

 

6. Оцінювання візуального іміджу організації

 

(16)

де К_віз – коефіцієнт оцінювання візуального іміджу організації;

N – загальна кількість характеристик, які ототожнюють певну організацію на ринку;

– загальна сума балів (за 10-бальною шкалою), отримана від оцінювання певної характеристики. У разі відсутності характеристики ставлять «0».

 

7. Оцінювання соціального іміджу організації

(17)

де К_соц – коефіцієнт оцінювання соціального іміджу організації;

– кількість інформаційних повідомлень у спеціалізованих ЗМІ про соціальні справи за певними напрямами;

u – кількість ЗМІ;

h – кількість напрямів соціальних справ;

N _сп – кількість соціальних справ певної організації одного напряму;

К_соц – дає змогу визначити ступінь інформованості громадськості про соціальні напрями діяльності організації.

 

8. Оцінювання бізнес-іміджу організації

де К _біз – коефіцієнт оцінювання бізнес-іміджу організації. За допомогою такого коефіцієнта можливо визначити ступінь інформування громадськості про бізнес-діяльність підприємства одним ЗМІ;

– відповідно кількість позитивних і негативних інформаційних повідомлень про обсяги продажу певної організації, маркетингові стратегії та плани на майбутнє в і -му джерелі;

, (18)

– відповідно кількість позитивних і негативних інформаційних повідомлень про відносну частку ринку певної організації та її ринкову позицію в і -му джерелі;

– відповідно кількість позитивних і негативних інформаційних повідомлень про застосування та розроблення інноваційних технологій і ступінь їх освоєння в і -му джерелі;

– відповідно кількість позитивних і негативних інформаційних повідомлень про патентний захист товарів і технологій певної організації в і -му джерелі;

– відповідно кількість позитивних і негативних інформаційних повідомлень про товарний асортимент певної фірми, а також його збільшення або звуження в і -му джерелі;

– відповідно кількість позитивних і негативних інформаційних повідомлень про гнучкість цінової політики в і -му джерелі;

– відповідно кількість позитивних і негативних інформаційних повідомлень про збутові мережі певної організації в і -му джерелі;

– відповідно кількість позитивних і негативних рекламних повідомлень в і -му джерелі;

– наклад публікацій / чисельність значення аудиторії, на яку здійснюється вплив, що містять відповідно позитивну та негативну оцінку бізнесу;

– обсяг публікацій / інформаційних повідомлень залежно від формату А-4 або від прийнятого стандарту відеозаписів, які містять відповідно позитивну та негативну оцінку бізнесу;

n – кількість джерел масової інформації.

 

9. Оцінювання рейтингу інформаційного впливу на громадськість через засоби масової інформації

, (19)

де R – рейтинг інформаційного впливу на громадськість через ЗМІ. Він дає змогу визначити лідерів за кількістю, масштабністю інформаційних повідомлень за певний проміжок часу та зробити висновки про їх вплив на громадськість;

Т_заг – загальний обсяг тиражу всіх видань (загальна чисельність аудиторії, на яку здійснюється вплив усіх ЗМІ), що аналізується;

n – кількість інформаційних повідомлень у ЗМІ;

Q – загальна сума балів якісних характеристик матеріалу;

АО – авторська оцінка фігурантів;

V – обсяг інформаційного повідомлення;

ZI – вірогідність запам’ятовування інформації;

F – відповідність теми та стилю матеріалу цільовій аудиторії ЗМІ;

S – серійність матеріалу (за однією темою надано 2 і більше матеріалів; випадкове згадування або 1 матеріал);

Т_п – обсяг тиражу видання (чисельність контактної аудиторії, на яку здійснюється вплив ЗМІ), в якому надано інформаційне повідомлення, що аналізується;

N – кількість конкурентів, які згадуються у матеріалі.

 

10. Комплексне оцінювання іміджу підприємства

Комплексне оцінювання іміджу підприємства виконується з урахуванням усіх показників, визначених вище:

(20)

де К _імідж – загальний коефіцієнт іміджу підприємства;

I _e – коефіцієнт ефективності бізнесу.

, (21)

де П_б – балансовий прибуток підприємства;

С _вир – витрати виробництва підприємства.