Основні фонди – це позаоборотні активи.

ОВФ – це такі засоби праці, які приймають участь у виробничому процесі і невиробничій сфері, зберігають свою натуральну форму, переносять частинами свою вартість на вартість виготовленої продукції на протязі багатьох циклів.

У залежності від участі у виробничому процесі основні фонди під­приємства поділяються на дві групи: основні виробничі фонди; осно­вні фонди невиробничого призначення (рис.1).

У процесі виробництва окремі елементи основних виробничих фондів відіграють неоднакову роль, а тому їх поділяють на активні та пасивні.

 

 

Рис. 2. Склад ОФ підприємства

 

До активної частини основних виробничих фондів відносять комплекс машин і механізмів, які безпосередньо беруть участь у ви­р.процесі.

До пасивної частини основних виробничих фондів належать усі інші види фондів, які не беруть безпосередньої участі у виготовленні продукту, але які необхідні для виконання виробничого процесу.

Співвідношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках до їхньої загальної вартості на підприємстві, визначає видову (технологічну)структу­ру основних виробничих фондів. За інших однакових умов структура осно­вних фондів є ефективнішою буде тоді, коли більшою є в їхньому складі питома вага активної частини.

Класифікація ОФ:

1. За призначенням:

- виробничі ОФ; - невиробничі ОФ.

2. Ступінь участі у виробничому процесі:

- активні оФ; -пасивні ОФ.

3. Залежно від прав власності:

- власні; -орендовані.

4. За видами (відповідно до системи бухгалтерського обліку):

-земельні ділянки і об'єкти природокористуваня (вода, надра, ін.прир.ресурси);

-будівлі (цехи, майстерні, худоба, склади, адмі­ністративні корпуси та інш)і;

-споруди (мости, естакади, шляхи, шляхові споруди водонапірні башти та ін.);

-перед.пристрої (електромережі, сигналізація, система зв'язку, водопроводи);

-силові машини та устаткування (підйомні крани, транспорте­ри, механізми, вимірне та регулювальне устаткування та ін.);

-транспортні засоби (рухомий склад, тягачі, платформи, вагони тощо);

-інструменти, термін використання яких більший від одного року);

-виробничий інвентар (відра, бідони, шафи для зберігання продукції та ін.);

-господарський інвентар (меблі, офісне устаткування, факси, телефони, комп'ютери тощо);

-робоча і продуктивна худоба;

-багаторічні насадження;

-капітальні витрати на поліпшення та рекультивацію земель;

-інші основні виробничі фонди.

5. Залежно від джерела функціонування:

-внесені до статутного фонду його засновниками;

-придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів;

-придбані за рахунок довгострокових кредитів;

-безкоштовно отримані.

Облік основних виробничих фондів підприємства здійснюється 2-ма шляхами:

- у натуральному вираженні - потрібен для визначення техн.складу основних фондів, виробничих потужностей під-ва, ступеня використання обладнання;

- у вартісному (грошовому) вираженні - для ви­значення заг.обсягу ОФ, їхньої динаміки і стр-ри, розрахунку екон.показників госп.діяльності підприємства.

Облік ОФ у вартісному вираженні називають оцінкою ОФ. Оцінка ОФ – грошовий вираз вартості ОФ.

У залежності від виду оцінки розрізняють наступні види вартості ОФ:

1) первісна вартість – фактична вартість ОФ на момент їх придбання чи введення в дію:

Фперв=Ф придб+Фдост+Фдост+Фін,

Де: Фпридб – ціна придбання устаткування; Фдост - транспортні витрати на його доставку тощо. За первісною вартістю ОФ зараховуються на баланс підприємства.

2) відновлена вартість - вартість їхнього від­творення за сучасних умов вир-ва. Вона враховує ті самі ви­трати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами (враховує цінові зміни та інфляційні процеси). Вона дає змогу порівняти вартість ОФ, уведених в експлуатацію у різні роки:

Фвідн=Фперв*і,

де: і – індекс зміни ціни (показник індексації ОФ).

3) залишкова вартість - характеризує реальну вартість основних фондів, яка ще не перенесена на вартість виготовленої продукції:

Фзал=Фперв-Фзн

4) ліквідаційна вартість – вартість ОФ, яку підприємство очікує отримати від їх ліквідації (продажу) по закінченню терміну корисного використання за мінусом витрат, що пов'язані з процесом їх ліквідації.

5) амортизована на вартість – вартість спрацювання ОФ:

Фам=Фперв-Флікв

6) Балансова вартість - вартість на початок розрахункового року:

Фбал= Фпр+Фвв+Фкап.р+Фрек-Фвив-Аб

Середньорічна вартість ОФ.

Фсер=Фпр+Фвв*Твв/12 – Фвив*Твив/12

Нематеріальні активи (НА) – це довгострокові вкладення підприємств для придбання прав на майно, яке немає матеріальної форми, але приносить доход.

Основні види НА:

1. Право на використання земельної ділянки;

2. Права на об’єкти виробничої та інтелектуальної власності і патенти, товарні знаки, ліцензії.

3. Ноу – хау і наукове технічне знання та інформація або виробничій досвід, що має цінність.

4. Гудвіл – ціна фірми, яка складається при купівлі цінного підприємства за ринковою вартістю.

До ринкової вартості враховують:

· Доходність підприємства,

· Місце на ринку збуту,

· Імідж та надійність.

Н А вказуються в активах підприємства доки приносять доход.