Змістовий модуль 2. Навколишнє середовище та методи його дослідження.

Гігієна населених місць та жител.

1. Сонячна радіація та її гігієнічне значення (спектр сонячного випромінювання, характеристика фізичних властивостей та біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання).

2. Ультрафіолетова радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом ультрафіолетової радіації.

3. Інфрачервона радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом інфрачервоної радіації.

4. Освітлення та здоров’я. Гігієнічні вимоги до освітлення. Методики вивчення і оцінки природного та штучного освітлення. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають в умовах недостатнього освітлення. Профілактика міопії у дітей та підлітків.

5. Атмосфера як елемент біосфери та фактор здоров’я (структура, склад, властивості, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання). Способи охорони атмосферного повітря від забруднень.

6. Метеорологічні фактори як виробнича шкідливість. Класифікація і характеристика мікроклімату. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені впливом метеофакторів. Заходи щодо профілактики.

7. Атмосферний тиск як виробнича шкідливість (біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, патологія).

8. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Гігієнічна характеристика систем, видів та пристроїв для вентиляції приміщень. Показники якості повітря та ефективності вентиляції у приміщенні.

9. Мікроклімат приміщень та його гігієнічне значення. Класифікація мікроклімату. Гігієнічні основи оцінки мікроклімату приміщень. Методика комплексної оцінки впливу метеорологічних факторів на здоров’я людини.

10. Клімат та здоров’я населення (визначення, класифікація, кліматотвірні та кліматохарактеризуючі фактори, їх гігієнічна характеристика).

11. Акліматизація людини (види, фактори, що впливають на акліматизацію, гігієнічні рекомендації). Особливості акліматизації у південних широтах.

12. Погода і здоров’я населення (визначення, класифікація, погодотвірні та погодохарактеризуючі фактори, вплив на організм людини). Геліометеотропні реакції та їх профілактика.

 

Змістовий модуль 3. Гігієна води та водопостачання, гігієна повітряного середовища, гігієна ґрунту, санітарна очистка населених місць.

1. Водопостачання та здоров’я населення (характеристика джерел та систем водопостачання, гігієнічні вимоги до питної води, Державний стандарт на питну воду). Заходи з санітарної охорони водоймищ.

2. Гігієнічні основи водопостачання населених місць. Гігієнічні вимоги до улаштування шахтних криниць та основні етапи їх санації. Загальна схема санітарного обстеження джерел місцевого водопостачання.

3. Показники забруднення води патогенною мікрофлорою, неорганічними та органічними хімічними речовинами, радіоактивними речовинами.

4. Очистка води (види, методи, засоби та прийоми, обладнання). Показники якості очистки води.

5. Знезараження води (методи, засоби та прийоми). Показники якості знезараження питної води.

6. Санітарна очистка населених місць та здоров’я населення. Гігієнічні принципи проведення та показники якості санітарної очистки.

7. Гігієнічне значення ґрунту (механічна структура, фізичні властивості, хімічних склад, процеси самоочищення). Показники санітарного стану ґрунту. Заходи щодо санітарної охорони ґрунту.

8. Урбанізація та проблеми охорони здоров’я. Гігієна планування та забудови населених місць. Гігієнічне значення зелених насаджень.

9. Гігієнічні вимоги до житла. Вплив житлових умов на стан здоров’я та працездатність людини.

 

Змістовий модуль 4. Гігієна харчування

1. Гігієнічні принципи раціонального харчування. Показники адекватності та збалансованості харчування.

2. Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах та енергії різних груп населення. Методи оцінки харчування населення.

3. Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів. Класифікація харчових продуктів та методи оцінки ступеня їх якості. Поняття про фальсифіковані і рафіновані продукти, а також продукти–сурогати.

4. Фізіолого–гігієнічне значення білків у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком білків та їх профілактика. Поняття про білково–енергетичну недостатність.

5. Фізіолого–гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вуглеводів та їх профілактика.

6. Фізіолого–гігієнічне значення жирів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком жирів та їх профілактика. Ознаки псування жирів. Рафіновані і перегріті жири та їх гігієнічне значення.

7. Фізіолого–гігієнічне значення вітамінів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вітамінів та їх профілактика. Гігієнічне значення смакових речовин у харчуванні.

8. Гігієнічне значення макро- та мікроелементів у харчуванні людини. Захворювання, що зумовлені дефіцитом та надлишком мікроелементів. Поняття про біогеохімічні провінції. Профілактика біогеохімічних ендемій.

9. Харчова і біологічна цінність молока та молочних продуктів. Кисломолочні продукти та їх лікувальне значення. Санітарна експертиза молока та молочних продуктів. Показники якості та ознаки фальсифікації і псування молока.

10. Харчова і біологічна цінність продуктів переробки зерна. Показники якості та псування борошна.

11. Харчова і біологічна цінність овочів та фруктів. Класифікація вуглеводів. Легко– та важкозасвоювані вуглеводи та їх гігієнічне значення.

12. Харчова і біологічна цінність м’яса та м’ясних продуктів. Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів. Ознаки псування м’яса. Профілактика захворювань, що пов’язані із споживанням недоброякісних м’ясних продуктів.

13. Харчова і біологічна цінність риби та рибних продуктів. Санітарна експертиза риби, рибних продуктів та консервів. Ознаки псування риби. Захворювання, що пов’язані зі споживанням рибних продуктів.

14. Гігієнічна характеристика методів і засобів консервування харчових продуктів. Санітарна експертиза консервів та харчових концентратів.

15. Харчові отруєння та їх профілактика (класифікація харчових отруєнь, етіологічні фактори, тактика та обов’язки лікаря, який першим установив діагноз харчового отруєння). Загальна схема розслідування випадку харчового отруєння.

16. Харчові отруєння бактеріальної природи (етіологія, умови, що сприяють виникненню харчових отруєнь, диференційний діагноз). Заходи щодо профілактики.

17. Харчові отруєння хімічної природи та їх профілактика (класифікація, етіологічні фактори, диференційний діагноз) Заходи щодо профілактики.

18. Гігієнічні основи лікувально–дієтичного харчування. Класифікація харчових продуктів з урахуванням їх лікувальної дії. Задачі та обов’язки лікаря–дієтолога.

19. Гігієнічні основи лікувально–профілактичного харчування на виробництві. Правила відбору проб їжі для лабораторного дослідження.

Тестові завдання

1. Дайте визначення предмету “Гігієна”:

1). Наука про санітарне благополуччя населення

2). Галузь медичних знань, що запроваджує у життя санітарні заходи

3). Наука, що розробляє критерії здоров'я людини

*4). Наука, яка вивчає закономiрностi5 впливу навколишнього середовища на органiзм людини i суспільне здоров’я з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних норм і правил та профілактичних заходiв, реалiзацiя яких забезпечує оптимальнi умови для життєдiяльностi людини, збереження і змiцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань.

5). Наука, що вивчає закономірності розвитку патологічних процесів в організмі людини внаслідок впливу екзо- та ендогенних чинників навколишнього середовища з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних норм і правил та профілактичних заходiв, реалiзацiя яких забезпечує оптимальнi умови для життєдiяльностi людини, збереження і змiцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань.

6). Наука, що вивчає закономірності старіння організму

7). Галузь знань про стан довкілля

8). Наука, що розробляє нормативні показники факторів зовнішнього середовища

9). Наука, що вивчає стан здоров'я населення

 

2. Назвіть основну мету гігієни:

1). Забезпечення санітарного благополуччя населення

2). Вивчення етіології та патогенезу захворювань

*3). Збереження та зміцнення здоров'я людини

4). Обґрунтування критеріїв здоров'я людини

5). Вивчення екзо- та ендогенних чинників довкілля

6). Вивчення процесів розвитку соціально-значущих психофізіологічних функцій

7). Вивчення стану навколишнього середовища

8). Обґрунтування гігієнічних нормативів

9). Прогнозування санітарної ситуації на перспективу