Журналістика як система засобів масової інформації.

Система органів масової інформації — це єдність компонентів, які виникли в різні історичні періоди (спочатку періодична преса, потім телеграфні комунікації, фотографія, кіно, радіо, телебачення і, нарешті, новітні аудіовізуальні та комп'ютерні технології). Сучасна журналісти­ка як система — це сукупність усіх наявних у даний історичний момент органів масової інформації, функціонування яких спричинене суспільними потребами в інформації і попитом аудиторії. Органи масо­вої інформації взаємодіють між собою і в цілому як єдиний соціальний інститут, якнайтісніше пов'язані з конкретно-історичним станом суспільства, що створило дану систему журналістики.

Основне призначення системи журналістики — безперервне відо­браження суспільного життя в усіх його розмаїтих взаємозв'язках, супе­речностях і конфліктах. А відтак журналістика входить як елемент (складова частина) до системи вищого рівня, а саме: до системи соціаль­них інститутів, за допомогою яких здійснюється суспільне само­управління, а саме суспільство існує як саморегулівна єдність.

Журналістика складається з двох головних великих підсистем:

1) друкованих ЗМІ,

2) електронних ЗМІ.

Основне призначення системи журналістики - безперервне відображення суспільного життя в усіх його розмаїтих взаємозв'язках, суперечностях і конфліктах. А відтак журналістика входить як елемент (складова частина) до системи вищого рівня, а саме: до системи соціальних інститутів, за допомогою яких здійснюється суспільне самоуправління, а саме суспільство існує як саморегулівна єдність.

Сучасна наука розуміє журналістику як систему, виокремлюючи в ній різноманітні типи друкованих та електронних видань, інформаційної продукції радіомовлення й телебачення. Органи масової інформації класифікуються за різноманітними ознаками. Головні засади їх типології такі:

1. За регіоном поширення виокремлюються центральні, регіональні, обласні, міські, районні, відомчі (промислових чи сільськогосподарських підприємств, навчальних закладів і т. п.) органи масової інформації;

2. За тематичною чи галузевою спеціалізацією розрізняють загальні інформаційні (якісні, універсальні) та фахові видання, а також - ділові (економічні), юридичні, спортивні, рекламні, автомобільні, комп'ютерні, городньо-садівничі, розважальні, еротичні, сенсаційні, партійні, профспілково-галузеві органи масової інформації;

3. За періодичністю: щоденні, щотижневі, щомісячні, квартальні, щорічники;

4. За типом аудиторії: загальні, жіночі, чоловічі, молодіжні, дитячі, студентські і т. п.

5. Проте, безперечно, головною засадою типології журналістики є її розрізнення за видом комунікативного каналу поширення інформації. Журналістика (з огляду на цю, п'яту, засаду) складається з чотирьох головних великих підсистем:

1) друкованих органів масової інформації;

2) радіомовної журналістики;

3) телевізійної журналістики;

4) електронних органів масової інформації. Останнім часом активно обговорюється питання про появу нового елемента в системі сам-медіа - Інтернет-журналістики

26. Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу)України».

Друковані ЗМІ (преса) в Україні - це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах. Друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації (платівки, дискети, магнітофонні та відеокасети тощо), розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. Сфера розповсюдження друкованого засобу масової інформації Законом не обмежується.

Закон України "Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні" частково дублює положення Закону України "Про інформацію" в наступній частині: "Друковані засоби масової інформації є вільними. Забороняється створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації".

Не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими засобами масової інформації, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю. Держава гарантує економічну самостійність та забезпечує економічну підтримку діяльності друкованих засобів масової інформації, запобігає зловживанню монопольним становищем на ринку з боку видавців і розповсюджувачів друкованої продукції.

Законом (ст. 3) висуваються обмеження щодо неприпустимості зловживання друкованими ЗМІ. Так, друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути Використані для: - поширення відомостей, розголошення яких забороняється статтею 46 Закону України "Про інф." (державна та інша передбачена законом таємниця); - закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України; - пропаганди війни, насильства та жорстокості; - розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі; - розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь.

Забороняється використання друкованих засобів масової Інформації для: - втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність; - розголошення будь-якої інф., яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його представника.

По Закону друковані ЗМІ в Україні видаються державною мовою, а також іншими мовами. Стиль і лексика друкованих засобів масової інформації мусять відповідати загальновизнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається.

Діяльність друкованих ЗМІ - це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

Діяльність друкованих засобів масової інформації, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері і здійснюється на основі цього Закону, Закону України "Про підприємництво" та інших актів чинного законодавства України. Діяльність друкованих засобів масової інформації у сфері виробництва та розповсюдження реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про рекламу".

Діяльність друкованих ЗМІ, пов'язана з передвиборною агітацією чи політичною рекламою під час виборчого процесу або процесу референдуму, провадиться з урахуванням вимог законодавства про вибори та референдуми. Наприклад, ст.ег. 66, 69-71 Закону України "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 року встановлені форми, засоби передвиборної агітації, а також обмеження щодо її ведення.

До суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать: - засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації; - його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції; - журналістський колектив, журналіст, автор; - видавець; - розповсюджувач.

Засновник (співзасновники) може об'єднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача. Редакція має право виступати засновником (співзасновником), видавцем, розповсюджувачем.

Монополізація загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних друкованих засобів масової інформації в Україні не допускається. Фізична або юридична особа не може бути засновником (сггівзасновником) чи контролювати більше 5 відсотків таких видань. Під контролем розуміється можливість такої особи здійснювати матеріальними чи фінансовими засобами вплив на діяльність друкованого ЗМІ.

Державна реєстрація друкованих ЗМІ. Друкований ЗМІ може видаватися після його державної реєстрації. Державній реєстрації підлягають усі друковані ЗМІ, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

Заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подаються засновником (співзасновниками) до органів державної виконавчої влади в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1287 від 17 листопада 1997 року "Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів"'.

Відповідно Постанови державну реєстрацію друкованих ЗМІ як суб'єктів інформаційної діяльності здійснює Міністерство юстиції. Згідно Наказу для державної реєстрації друкованих ЗМІ подається заява…

У заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ мають бути вказані відомості про засновника, вид видання (газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо), назва видання (мовою/мовами, якою/якими виходитиме у світ); мова/мови видання (одномовне, кількома мовами одночасно (паралельними випусками), змішаними мовами (декількома мовами в одному випуску); сфера розповсюдження, програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість (їх стисла характеристика: розвиток освіти, підвищення рівня духовності, розвиток дозвілля, інформування населення з певних питань та ін.), а також категорія читачів (верстви населення, на які розраховане видання: усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, інваліди, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги тощо); передбачувані періодичність випуску, обсяг (в умовних друкарських аркушах) і формат видання; юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити (для фізичних осіб - у разі наявності); місцезнаходження редакції.

Заява розглядається у місячний строк з дня її одержання. Після оформлення реєструючим органом рішення про державну реєстрацію та сплати збору за державну реєстрацію заявникові видасться свідоцтво встановленого вищезазначеною Постановою зразка. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ має необмежений строк дії.

Друкований засіб масової інформації підлягає перереєстрації в разі зміни засновника (складу співзасновників), назви, мови, сфери розповсюдження видання.

Законодавством передбачена адміністративна відповідальність за виготовлення, випуск або розповсюдження друкованого засобу масової інформації без його реєстрації або після припинення його діяльності, ухилення від перереєстрації чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції (ст. 186-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Законодавча база преси.

Друкованими засобами інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, 6юлетені, альманахи, тощо та разові видання з визначеними тиражами, книжкові видання. Друковані засоби масової інформації є вільними, що гарантується Конституцією України. Існує також ряд спеціальних законів для регулювання інформаційних відносин, серед яких базовим законом в сфері друкованих ЗМІ є Закон України "Про друковані ЗМІ в Україні".Цей Закон створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України "Про інформацію” та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів.Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” створює засади організації та діяльності друкованих ЗМІ.Друкованими ЗМІ є періодичні або продовжувані видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.Друкований ЗМІ вважається виданим, якщо він підписаний до виходу і видрукуваний будь-яким тиражем. Сфера розповсюдження друкованих ЗМІ не обмежується.Оскільки головним досягненням наших українських інформаційних законів можна вважати законодавче скасування цензури (Ч. 3 ст. 15 Конституції так і говорить "Цензура заборонена"), тому в законі „Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні” вказано, що на території України заборонено створювати або фінансувати будь-які установи, організації або посади для цензури масової інформації. Не є законною вимога попереднього погодження матеріалів, що поширюються друкованими ЗМІ, а також заборона поширення будь-якої інформації з боку органів державної влади та інших установ. Але в той же час варто знати, що законодавством забороняється використання друкованих ЗМІ для втручання в особисте життя людей, намагання знищити їх імідж, принизити гідність.