В процесі розслідування злочинів

Особливого значення у вирішенні завдань щодо встановлення об'єктивної істини в процесі розслідування злочинів набувають різні речові докази та експертні дослідження речових джерел до­казової інформації. Будучи «незацікавленими в справі», «неупе-редженими, непідкупними і нездатними до навмисної брехні», речові докази — хоча й «німі свідки», але нерідко розказують гучніше, мовлять яскравіше і переконливіше багатьох учасни­ків процесу. Допомогти цим «німим свідкам» висловитися, зро­бити їх мову доступною і зрозумілою для всіх учасників процесу кримінального судочинства надають можливість експерти.

Згідно зі ст. 75 КПК України, як експерт може бути виклика­на будь-яка особа, яка має необхідні спеціальні знання для ви­несення висновку з питань, що досліджуються.

Спеціальні знання — це сукупність сучасних теоретичних знань і спеціальних практичних умінь і навичок у галузі науки, мистецтва чи ремесла, набутих у результаті фахової підготовки або професійного досвіду роботи, що використовуються з метою розкриття, розслідування і попередження злочинів.

Експертиза в кримінальному процесі - це дослідження, що проводиться в передбаченій законом формі компетентними осо­бами, котрих називають експертами, згідно постанови слідчо­го, особи, яка провадить дізнання, прокурора або суду, з вико­ристанням спеціальних знань різних об'єктів, явищ і процесів, що містять доказову інформацію, спрямоване на з'ясовування обставин, які мають значення для вирішення завдань кримі­нального процесу.

Експерт - це незацікавлена в справі особа, яка володіє спе­ціальними знаннями й уміннями в окремій галузі науки, тех­ніки, мистецтва або ремесла і залучається у встановленому законом порядку до участі в кримінальному процесі для провад­ження експертизи.

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ______________ ВЗАЄМОДІЇ СУБ'ЄКТІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

Експертиза може бути призначена та проведена відповідни­ми спеціалістами в будь-якій галузі людських знань, за винят­ком права. Експерт дає висновок від свого імені та несе за нього особисту відповідальність. Висновок експерта має значення са­мостійного доказу у кримінальному процесі.

Правовий статус експерта, певні вимоги до нього встановлені ст.ст. 62, 75, 77, 196, 200-201, 310-311 КПК України, законом України «Про судову експертизу» та підзаконними норматив­ними актами.

Експерт несе відповідальність за злісне ухилення або відмову без поважних причин від виконання своїх обов'язків або за да­вання свідомо неправдивого висновку згідно ст.ст. 385, 384 КК України, а також за розголошення без дозволу слідчого даних досудового слідства.

Спеціалістом у кримінальному процесі визнається будь-яка не зацікавлена в результаті справи особа, яка має необхідні спе­ціальні знання в науці, техніці, мистецтві чи ремеслі або володіє вміннями, навичками у певній галузі діяльності і відповідно до ст. 128-1 КПК України залучається до участі у проведенні слідчої дії для сприяння слідчому в збиранні та дослідженні до­казів.

Як спеціалістом, так і експертом можуть бути особи, які во­лодіють спеціальними знаннями. Але в процесуальному статусі між експертом і спеціалістом є різниця. Спеціаліст, використо­вуючи свої спеціальні знання, надає допомогу слідчому в про­вадженні слідчих дій, а саме: в пошуку, виявленні, фіксації, вилученні та огляді доказових матеріалів, застосуванні для цьо­го необхідних технічних засобів, наприклад, засобів так званої «польової криміналістики» під час огляду місця події, тоді як експерт досліджує направлені йому на експертизу докази і фор­мулює висновки згідно поставлених перед ним запитань, що ма­ють значення самостійних доказів. Якщо експерт досліджує вже одержані докази і дає висновок, який має самостійне доказове значення, то спеціаліст покликаний надати допомогу в збиранні доказів.

 

ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

До особи, яка викликається як спеціаліст, закон ставить дві основні вимоги: не бути зацікавленим у результаті справи та мати необхідні для участі в даній слідчій дії спеціальні знання.

Закон не обмежує кола слідчих дій, для участі в проваджен­ні яких може бути залучений спеціаліст. Слідчий запрошує спеціаліста у тих випадках, коли він визнає за необхідне ви­користати спеціальні знання та навички під час провадження слідчої дії.

Обов'язковою є участь спеціаліста під час проведення:

а) зовнішнього огляду трупа та судово-медичного освідуван-ня особи. Ці дії проводяться за участю судово-медичного експер­та або лікаря (ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 193 КПК України);

б) ексгумації трупу. Ця дія проводиться за присутності судо­во-медичного експерта (ч. 2 ст. 192 КПК України);

в) допиту неповнолітнього свідка віком до 14 років, а за розсу­дом слідчого - до 16 років. Ця дія проводиться за присутності пе­дагога, а в разі необхідності (ч. 1 ст. 168 КПК України) — лікаря.

Спеціаліст у кримінальному процесі має право: робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням та вилученням доказів, що підлягають занесенню до протоколу; звертатися з дозволу слідчого або суду з запитаннями до осіб, які беруть участь у про­вадженні слідчої дії; знайомитися зі змістом протоколу слідчої дії, в провадженні якої брав участь спеціаліст. Спеціаліст має також право на винагороду за виконання своїх обов'язків та на відшкодування витрат, пов'язаних із викликом до правоохорон­них органів (ст. 92 КПК України), а також право на забезпечен­ня безпеки.

Відповідно до ст. 128-1 КПК України, спеціаліст зобов'язаний: своєчасно з'явитися за викликом; брати участь у провадженні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знан­ня та навички для сприяння слідчому у виявленні, закріплен­ні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояс­нення з приводу спеціальних питань, що виникають під час про­вадження слідчої дії.

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ______________ ВЗАЄМОДІЇ СУБ'ЄКТІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

Настановою про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України (наказ МВС України від ЗО серпня 1999 р. № 682) на експертів-криміналістів, які беруть участь у прове­денні слідчих дій як спеціалісти, покладається також обов'язок мати при собі і кваліфіковано використовувати відповідні на­уково-технічні засоби; проводити необхідні експрес-аналізи виявлених слідів та давати слідчому розгорнуті відомості про можливі прикмети злочинців. Спеціаліст діє за вказівкою слід­чого та несе особисту відповідальність за повноту і правильність використання всіх науково-технічних засобів, що є в його роз­порядженні і призначені для виявлення, фіксації та вилучення речових доказів.

Спеціаліст несе кримінальну відповідальність згідно зі ст. 387 Кримінального кодексу України за розголошення без доз­волу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання, якщо він був попереджений в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані.

Взаємодія слідчого й спеціаліста під час огляду місця події Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, що полягає у безпосередньому сприйнятті, дослідженні й фіксації слідчим обстановки місця події, слідів й об'єктів, що мають відношення до справи, їхніх індивідуальних особливостей і взаємозв'язків з метою з'ясування сутності події, що відбулася, механізму зло­чину й окремих обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Огляд місця події є однією з основних процесуальних дій, у ході якої відбувається виявлення слідів злочину, а також вилу­чення речовинних доказів.

Оглядові завжди передує ретельна підготовка. Підготовка до огляду у свою чергу поділяється на два періоди. У перший вклю­чаються дії слідчого до виїзду на місце події, у другий - підго­товчі дії після прибуття на місце огляду.

У першому періоді основним завданням слідчого є інформа­ційно-тактичне і матеріально-технічне забезпечення виїзду. Не-

7-8-1148

ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

обхідно одержати якомога більш повну інформацію про те, що відбулося, й умови, у яких треба буде працювати.

Далі слідчий уточнює, які спеціалісти й інші особи будуть необхідні для якісного проведення огляду, і забезпечує їхній виклик. Слідчому варто пам'ятати, що, вирішуючи питання про доцільність залучення спеціалістів до участі в огляді місця події, краще перестрахуватися, ніж не приділити даному питан­ню належної уваги. Практика показує, що результативність ог­ляду за умови участі спеціаліста підвищується.

Спільно зі спеціалістом слідчий знайомиться із загальною обстановкою на місці події. Одночасно, консультуючись зі спе­ціалістом, вивчає обстановку, здійснює пошук, виявлення, за­кріплення, вилучення й оцінку речовинних доказів, а також складає протокол огляду місця події.

Спеціаліст зобов'язаний брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні пізнання і навички для сприян­ня слідчому у виявленні, закріпленні і вилученні доказів. При цьому закон зобов'язує слідчого на місці події не обмежуватися пасивною роллю особи, що лише фіксує в протоколі виявлені спеціалістом сліди, а брати безпосередню участь у їхньому ви­явленні і направляти діяльність спеціаліста в потрібному на­прямі. Однак на практиці, незважаючи на чітку регламентацію КПК України дій кожного учасника огляду місця події, нерідко всю роботу з виявлення і фіксації слідів слідчі перекладають на плечі спеціалістів. Така позиція неправильна не тільки з погля­ду невідповідності її КПК, але й тому, що завдання доказуван­ня по кримінальній справі лежить усе-таки на слідчому, а не на спеціалісті. У слідчого може бути інша точка зору, що відмінна від позиції спеціаліста.

Починаючи огляд місця події, слідчий, спільно зі спеціаліс­том, повинен визначити його межі. При цьому бажано, щоб спо­чатку був здійснений загальний огляд, особливо на малій пло­щі, щоб уникнути незворотної втрати слідів. Слідчий повинен запропонувати спеціалісту першим дослідити місце вчинення злочину; після цього він з'ясовує, які зміни в обстановці відбу-

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ СУБ'ЄКТІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

лися до моменту його закінчення і які заходи були прийняті для охорони даної обстановки. Для цього проводиться опитуван­ня потерпілих, свідків, інших осіб про: обставини, що сприяли здійсненню злочину; осіб, що брали в ньому участь; знаряддя злочину й інші.

На першому етапі слідчий не повинен робити остаточних вис­новків про характер вчиненого злочину, ґрунтуючись на своїх власних припущеннях або на основі того, що йому довелося по­бачити і почути. В подальшому такі упередження можуть нега­тивно вплинути на процес розкриття і розслідування.

Слідчий повинен діяти методично і за планом, ретельно спос­терігаючи за тим, що відбувається, і точно фіксуючи всі обста­вини в протоколі огляду місця події. Типовою помилкою цього етапу є поверховий опис тих ділянок, на яких, на його думку, не може бути слідів злочину: під час первісного огляду найчастіше не можна точно визначити, що має відношення до злочину, а що є нейтральним.

Слідчий і спеціаліст під час загального огляду визначають ті об'єкти, які необхідно візуально зафіксувати, визначають так­тичні і технічні особливості фотографування. Варто зазначити, що зйомку можна і потрібно робити під час загального огляду, оскільки, по-перше, це не вимагає зайвих витрат часу і виклю­чає необхідність оглядати місце події повторно, по-друге, за час проведення загального огляду в обстановці можуть відбутися незворотні зміни.

Стадія детального дослідження полягає в послідовному вив­ченні обстановки місця події відповідно до обраного напрямку руху за окремими вузлами (вузловий метод), кожний із яких виділяється визначеною сукупністю просторово чи інформацій­но взаємозалежних об'єктів і слідів. Рухаючись послідовно, пе­реходячи під час огляду від одного вузла до іншого, слідчий не повинний оминати увагою ділянки місцевості чи приміщення, розташовані між ними, - там можуть знаходитися значимі для розслідування об'єкти і сліди (недопалки, відірваний ґудзик, сліди ніг і т.ін.).

ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У стадії детального дослідження об'єкти і сліди спочатку вив­чаються шляхом статичного, а потім динамічного дослідження. Статичний метод полягає в дослідженні і фіксації обстановки місця події й окремих її елементів у тому вигляді, в якому вони знаходилися до початку огляду. Цей метод застосовується також і під час орієнтуючого дослідження. Вивчення ведеться візуаль­но, об'єкти не пересуваються, їхнє положення не змінюється. У статичному стані об'єкти фотографуються фахівцем методом вузлової і детальної фотозйомки, а потім за допомогою вимірів фіксується положення кожного з них щодо нерухомих орієнти­рів обстановки й інших об'єктів. Виміри й описи повинні бути такої повноти і точності, щоб згодом на їхній основі можна було легко відновити місце розташування будь-якого об'єкта і сліду. Під час використання динамічного методу допускаються будь-які переміщення об'єктів і зміна їхнього положення. Од­нак піднімати і брати в руки об'єкти слід обережно, радячись зі спеціалістом, щоб не ушкодити сліди, не залишити відбитків своїх пальців і не занести частки свого одягу. Статичний і ди­намічний методи чергуються під час дослідження об'єктів, які знаходяться в межах визначеного вузла, що створює оптималь­ний режим використання матеріальної обстановки.

При виявленні слідів, що підлягають вилученню, слідчий і спеціаліст спільно вирішують питання про можливість їх безпо­середнього вилучення чи необхідності одержання копії. При ць­ому враховуються як розміри об'єкта, так і обставини вчиненого злочину. Наприклад, під час огляду місця події були виявлені сліди бурої речовини, схожої на кров, на лінолеумі. Слідчий, за пропозицією спеціаліста, прийняв рішення вирізати шматки покриття зі слідами, а не знімати відбитки, тому що це могло зруйнувати речові докази.

Не менш важливим є й кваліфіковане зберігання доказів. Якщо спеціаліст, потурбувавшись про належне пакування тих чи інших специфічних об'єктів, не попередить слідчого про умови їх зберігання, що виключають псування чи знищення, то його колегам просто не буде чого досліджувати.

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ______________ ВЗАЄМОДІЇ СУБ'ЄКТІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

Як свідчить вивчення практики, досить часто речові докази упаковуються слідчими з порушеннями не тільки КПК, але й інструкцій експертних установ по пакуванню. Зокрема, мікро­частинки упаковуються разом з іншими слідами; мають місце факти, коли разом упаковуються речі, що належать убивці і жертві. Так, наприклад, під час огляду місця вбивства слід­чий вилучив чоловічу сорочку і піджак, помістивши все в одну коробку, а спеціаліст не проконтролював процес пакування речових доказів. При цьому сорочка належала жертві, а під­жак — вбивці, що в подальшому унеможливило проведення ек­спертизи. Часто речовини біологічного характеру пакують у целофан, і в результаті дії незворотних хімічних процесів це та­кож призводить до неможливості проведення експертизи. Іноді речові докази просто губляться слідчими в процесі розслідуван­ня кримінальної справи.

Якщо в результаті застосування того чи іншого способу вилу­чення сліди чи об'єкти, на яких сліди знаходяться, можуть бути ушкоджені, спеціаліст зобов'язаний попередити про це слідчо­го. Перед будь-яким вилученням слідів провадиться їхня де­тальна фотозйомка з застосуванням масштабу, а також вузлова фотозйомка для того, щоб зафіксувати загальний вигляд сліду і його розташування на об'єкті-носії. Під час огляду за наявності добре помітних слідів необхідно вжити заходи до виявлення ма­лопомітних, тому що саме такі сліди нерідко мають більшу іден­тифікаційну й доказову значимість порівняно з тими, що легко виявляються.

Нерідко під час розслідування злочинів потрібно не тіль­ки знайти і вилучити матеріальні об'єкти, але й дослідити їх, звернувши увагу на такі зміни в матеріальній обстановці місця події, що можуть зникнути і відновити які (наприклад, під час слідчого експерименту) вкрай важко. Так, під час розслідуван­ня злочину з використанням комп'ютерних мереж слідчий, на­магаючись самостійно ввійти в комп'ютерну базу даних, може назавжди знищити відповідну інформацію. Спеціаліст, безсум­нівно, з цим завданням впорається краще.

ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

В ряді випадків під час огляду місця події можуть бути вияв­лені такі матеріальні об'єкти, дослідження яких неможливо без стаціонарних технічних засобів, лабораторних умов. Такі до­слідження не є експертними, це - попередні дослідження, хоча під час їхнього проведення й використовується лабораторне ус­таткування.

Під час складання слідчим протоколу огляду місця події спе­ціаліст надає необхідну допомогу в описі слідів, повідомляючи наступні відомості: місце перебування слідів, криміналістичні засоби, що застосовувалися для їхнього виявлення, кількість слідів, їхній вигляд, форма, розміри, індивідуальні особливості, способи додаткової фіксації слідів. Якщо цьому не приділити належної уваги, то наслідки можуть виявитися несприятливи­ми для слідчого. Так, наприклад, знайшовши на місці злочину сліди рук на дверному косяку, слідчий не вніс до протоколу дані про те, з зовнішньої чи внутрішньої сторони дверей вони вияв­лені. У подальшому це надало злочинцеві можливість сказати, що він був поруч, але знаходився по інший бік дверей і не вхо­див у кімнату. Ця обставина ускладнила процес доказування.

Всі виявлені згодом у ході інших слідчих дій матеріальні сліди злочину (зокрема, під час обшуків, виїмок тощо) порів­нюються з інформацією, отриманою під час огляду місця події. Знаходження об'єктивних зв'язків між предметами, виявлени­ми в ході різних слідчих дій, дозволяють вирішувати питання про належність цих предметів до конкретної особи і про причет­ність підозрюваної особи до злочинної діяльності.

Взаємодія слідчого й експерта при призначенні й проведенні експертизи.

Останнім часом під час розслідування злочинів і викритті винних все більшого значення набуває криміналістична екс­пертиза: не тільки розширюється коло її об'єктів, але й значно зросла кількість проведених досліджень.

Висновок експерта - це його письмове повідомлення про хід і результати проведеного дослідження, а також його відповіді на поставлені запитання.

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ______________ ВЗАЄМОДІЇ СУБ'ЄКТІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

Експертиза призначається у випадках, коли для встановлен­ня обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціаль­ні пізнання. Експертиза виступає як ефективний засіб вста­новлення обставин справи. Вона дозволяє використовувати в процесі розслідування і судового розгляду кримінальних справ весь арсенал сучасних науково-технічних засобів і є основним каналом впровадження в судово-слідчу практику досягнень на­уково-технічної революції.

Початкова взаємодія слідчого і експерта, спрямована на одержання нових доказів по кримінальній справі - експертного висновку, здійснюється ще в процесі проведення слідчих дій (ог­ляд місця події, добір зразків для порівняльного дослідження і т.ін.). На даній стадії, коли вже відомі об'єкти дослідження, не­обхідно чітко визначити його предмет, тобто запитання, на які необхідно відповісти, і факти, що будуть підтверджуватися або спростовуватися в процесі дослідження.

Наприклад, експерт, виступаючи як спеціаліст-медик, ще на місці події зобов'язаний з'ясувати у слідчого, які він збирається ставити запитання на вирішення експертизи. Якщо у слідчого виникають труднощі, експерт з власної ініціативи чи за прохан­ням слідчого повинен сформулювати або відкоригувати їх. Пра­цівники експертно-криміналістичних підрозділів можуть зазда­легідь розробити перелік найбільш типових запитань для того, щоб кожний слідчий міг у будь-який момент ним скористатися.

Допомагаючи слідчому в призначенні експертизи експерт, насамперед, повинен з'ясувати, що слідчий хоче встановити (звичайно, не в тому сенсі, який висновок слідчий бажає одер­жати). Він може надати консультацію щодо можливостей ек­спертиз і наявності тих чи інших технічних засобів в експерт­но-криміналістичному підрозділі, а також у спеціалізованих ек­спертно-криміналістичних установах.

При призначенні експертизи кращим є той варіант, коли слідчий доручає начальникові експертно-криміналістичного підрозділу на його розсуд призначити особу, що буде проводити дослідження.

Бувають випадки, коли слідчі недостатньо ефективно вико­ристовують матеріали, зібрані під час огляду місця події. Не всі знайдені сліди відправляються на експертизу, у постановах про призначення експертиз слідчі не ставлять перед експертами запитання, відповіді на які могли б істотно прояснити картину злочину чи дати додаткову інформацію про злочинця. Так, на­приклад, при призначенні трасологічної експертизи за слідами взуття, слідчий лише поставив запитання про придатність дано­го сліду для подальшої ідентифікації. Однак даний вид експер­тизи, крім відповіді на поставлене запитання, може дати цін­ну інформацію про розмір взуття і зріст людини, що залишила слід. Отже, важлива інформація залишається невитребуваною. І хоча експерти мають право ініціювати відповіді на питання, що не були поставлені слідчим в протоколі про призначення ек­спертизи, про що у висновку робиться відповідний запис, трап­ляються випадки, коли вони цього не роблять за об'єктивними (значна завантаженість, нестача часу) чи суб'єктивними (не хо­чуть виконувати зайву роботу) чинниками.

Приступаючи до проведення експертизи, експерту слід пе­реконатися в тому, що на дослідження представлені саме ті об'єкти, які зазначені в постанові слідчого, а також перевірити їхнє упакування.

Всі запитання, що викликають сумніви, повинні обговорю­ватися зі слідчим, чи, якщо це неможливо, знайти своє відобра­ження у вступній частині висновку. Те ж стосується і запитань, поставлених на вирішення експертизи: якщо експерт не може зв'язатися зі слідчим для їх коректування, з'ясування сутності, то він залишає запитання в редакції слідчого, але бере їх у лап­ки і вказує на це.

Як вже зазначалося, експерт у порядку ініціативи вправі ві­добразити у своєму висновку обставини справи, стосовно яких запитання йому не були поставлені, і проінформувати слідчого про можливості відповіді на них. Прикладом цього може бути справа про обвинувачення К. у зґвалтуванні П. Біологічна екс­пертиза на нижній сорочці П. встановила сперму, що за групо-

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ______________ ВЗАЄМОДІЇ СУБ'ЄКТІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

вими властивостями могла належати К. У процесі дослідження експерт-біолог звернув уваїу на ушкодження, що розташову­валося зверху до низу на передньому боці сорочки. У постанові про призначення експертизи говорилося, що це ушкоджен­ня - результат розриву, що був зроблений К. у момент здійснен­ня насильства над П. Однак експерт-біолог знайшов на краях ушкодження в нижній частині сорочки рівні ділянки, що мог­ли утворитися не при розриві, а розрізі тканини. Дана обстави­на виходила за рамки біологічної експертизи, і відображення у висновку експерта-біолога не знайшла. Про неї експерт усно проінформував слідчого і рекомендував призначити трасологіч-ну експертизу. Такі рекомендації можуть даватися експертом й у процесі участі в слідчій дії (огляді місця події) і після закін­чення попереднього дослідження вилучених слідів.

Досить часто експерти зустрічаються з проблемою нестачі ін­формації. Ті декілька рядків у постанові про призначення екс­пертизи, що стосуються обставин справи, не можуть дати повно­го уявлення про обстановку на місці події, розташування слідів і т.ін. Тоді експерт має право звернутися до слідчого з клопотан­ням про дозвіл йому бути присутнім під час проведення певних слідчих дій (повторний огляд місця події, відтворення обста­новки і обставин події й ін.). Це важливо, особливо, якщо деякі об'єкти не можуть бути доставлені експертові через їхню громіз­дкість або недоцільність порушення обстановки, через загрозу втратити цілісне уявлення про неї.

Якщо необхідно зафіксувати які-небудь нові дані, потрібні для проведення експертизи, їх слід викласти в протоколі слід­чої дії. Досвід показує, що експерт у ряді випадків може дати попередній висновок уже на основі повторного огляду на місці

події.

Іноді експертиза проводиться від початку до кінця на місці події, де був вчинений злочин. Якщо в процесі цієї слідчої дії експерт виявляє нові сліди (наприклад, мікрооб'єкти), то він припиняє проведення експертизи, повідомляє про це слідчого, що призначив експертизу, і забезпечує зберігання виявлених

Е д дльн

слідів. Слїд^Цф7_{ксувавши} проц^с^іІнТїх^ наявність і розташування може призначити _Щодо них нову експе_рти₃у

Закон передбачає і таку форму взаємодії, як присутність слідчого під час проведення експертного дослідженніГце може бути корисним як слідчому, _так і експертові. Слідчий ТГ

клідно

^ВИрІШУ^вати ™ питання невід-

РОЗДІЛ 5. ОСНОВНІ ІНДИВІДУАЛЬНО ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ПОКАЗАНЬ СВІДКІВ...