Принципи та форми позакласної роботи в загальноосвітній школі

 

Принципи позакласної роботи з зарубіжної літератури - вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів і форм організації. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з зарубіжної літератури в школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя - організатора позакласної роботи.

«Основними організаційними принципами позакласної роботи із зарубіжної літератури є принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками»[45, c.75].

Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень, який сам визначив свою участь в тому чи іншому виді позакласної діяльності, бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення зарубіжної літератури, що вимагає від нього додаткових зусиль. Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах якнайбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння іноземною мовою. Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів передбачає врахування в контексті діяльності учнів їх власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери та статусу особистості в колективі. Принцип зв'язку позакласної роботи з уроками перш за все полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом діючих навчально-методичних комплексів з зарубіжної літератури.

«Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках зарубіжної літератури, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу. Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів з зарубіжної літератури» [46, c. 29]. Доповнюють вищесказані принципи принципами комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності. Принцип комплектності має забезпечити єдність і взаємозв'язок патріотичного, морального, естетичного, трудового і фізичного виховання. Позакласна робота з зарубіжної літератури повинна виховувати щирого громадянина, який з повагою ставиться до своєї країни і країни, мову якої він вивчає. Цей громадянин має бути чесним, порядним, розуміти людей, з якими спілкується, поважати і допомагати їм. На позакласних заходах необхідно прищеплювати любов до прекрасного, розвивати здібності виконувати пісні, слухати і розуміти музику, вчити учнів гарно оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав.

Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих прийомів, які сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а також зі змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним, захоплюючим.

Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання й розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель має надати учням можливість самостійно використати свої знання і вміння, залучити робити їх все, що стосується підготовки та проведення позакласного заходу, вміло і непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність - це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє необхідності працювати краще, знати заубіжну літературу досконаліше. Ініціатива має стати життєвою позицією кожного учня. Учителю слід спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику та форми позакласного спілкування. Всі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в цілому забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості.

Форми позакласної виховної роботи з зарубіжної літератури.

В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття “масовості”, В.І. Шепелєва пропонує розрізняти форми позакласної роботи з зарубіжної літератури за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові - до не структурних[43, c. 59].

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення і доповіді про країну, література якої вивчається, про знаменні дати та події, видатних людей, розучують вірші, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки, для учнів старших класів - літературно-перекладацькі та країнознавчі. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень і підготовка інсценівок, позакласне читання і переклад діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.

Масові: форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи проводяться епізодично.

У педагогічній літературі є поняття «об'єднуючі форми позакласної діяльності» [43, c. 45]. До об'єднуючих форм відносять дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кінотеатри та клуби веселих і кмітливих. Клуби є ефективною формою позакласної роботи з зарубіжної літератури, тому що вони об'єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед школярів починають користуватися клуби веселих і кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів із зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, діафільмів. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню та форму. Як «домашнє завдання» учасники клубу готують інсценівку за творами відомих зарубіжних письменників та драматургів.

Як окрему форму практичних занять з зарубіжної літератури можна виділити листування школярів. Воно має не тільки велике виховне, але й практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів. Листування дає можливість учням практично користуватися зарубіжною літературою як засобом спілкування та утримання додаткової інформації до тем програми. Щоб листування сприяло розвитку не лише писемного, але й усного мовлення учнів, на засіданнях гуртка або секції клубу заслуховується інформація іноземною мовою, про яку йдеться в листі, влаштовуються виставки листів, під час яких коментуються їх зміст.

Отже, узагальнивши все вище сказане, схематично можна зобразити:

Позакласна робота

Схема 1. Форми позакласної роботи.

Види позакласної роботи, що забезпечують оптимальні результати, повинні мати такі характеристики:

Інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практичних та загальноосвітніх цілей позакласної роботи;

Комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні забезпечувати користуватися іноземною мовою як засобом одержання і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;

Ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинна включати «набір» ситуації, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;

Орієнтація завдань на підвищення мовленевої активності учнів;

Емоційність форм і способів реалізації, що сприяє підвищенню інтересу учнів до іншомовної діяльності.

Позакласна робота виховує колективістські якості учнів, формує адекватні особисті відношення. Вона пов'язана з створенням колективу, що передбачає товариську взаємодопомогу, співпереживання і визначення свого місця у колективі.

Схема 2. Форми позакласної роботи за змістом.

Позакласна робота сприяє розширенню сфери застосування вмінь і навичок, які були здобуті на уроках зарубіжної літератури, та розширення мовної сфери. Якщо позакласна робота супроводжує увесь курс вивчення зарубіжної літератури у школі, то вона успішно підтримує так названу близьку мотивацію, так як у кожному елементі навчального процесу створюються умови для застосування набутих знань, умінь і навичок, що в свою чергу, забезпечує стійке позитивне відношення до навчання.

В основі позакласної роботи лежить самоуправління учнів. Саме вони є суб'єктами позакласної роботи: вона проводиться їми заради них. Їх бажання і інтереси є визначальними при виборі форм і змісту позакласної роботи.

Кожен гурток, кожна секція не тільки планує позакласну роботу школи взагалі, керуючись загальним планом школи, але й передбачає форми звіту. Звітність не потрібно розуміти у «бухгалтерському» розумінні цього слова. Це мають бути цікаві, змістовні вихідні заходи.

Завданням вчителя також є формування смаку учнів, наявність визначених естетичних критеріїв. При обговоренні пропозицій, запропонованих учнями, вчитель повинен спонукати учнів до ідеї єднання форми і змісту.

Позакласна робота виховує колективістські якості учнів, формує адекватні особисті відношення. Вона пов'язана з створенням колективу в цілому і всередині його – мікроколективів, що передбачає товариську взаємодопомогу «відчуття плеча» співпереживання і визначення свого місця в колективі, вміння співвідносити свої бажання з бажанням більшості. Успішна робота може забезпечуватися лише при умові доброзичливих відношень її учасників один до одного, при цьому важливо помічати досягнення, шукати і знаходити ще не реалізовані можливості своїх товаришів.

Особливості групової роботи на старшому етапі загальноосвітньої школи.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами.

Мета учасників, як і інших видів позакласної роботи, – вдосконалення практичних вмінь і навичок учнів з зарубіжної літератури, підвищення інтересу до вивчення зарубіжної літератури. В залежності від основного їх значення розрізняють таки види гуртків: гуртки самодіяльності, гуртки краєзнавчі, та інші.

Незалежно від основного призначення гуртка загальні вимоги до організації їх роботи:

Актуальність тематики;

Зв'язок з навчальною тематикою;

Доступність мовного матеріалу, покладеного в основу занять;

Відповідність тематики віку учнів, їх інтересам і вподобанням.

Назва гуртка повинна відображати основний напрям роботи гуртка.

При організації гуртків необхідно, щоб учні чітко визначили ціль занять гуртка, зрозуміли свою роль у їх роботі, щоб кожен член гуртка знав, як буде виконана їх робота.

В гуртках учні вдосконалюють свої знання, уміння, навички. Гурток готує учнів до участі в шкільних заходах з зарубіжної літератури, сприяє їх самопізнанню, самоствердження і самовираженні.

«Заняття гуртка не регламентовані навчальною програмою. У зв'язку з цим відкриваються безмежні можливості для дослідницької діяльності вчителя, вдосконалення його методичної майстерності»[46, c. 49]. У процесі підготовки і проведення занять вчитель може перевірити правильність своїх передбачень і гіпотез, ефективність форм, методів, прийомів, практичну і виховну значимість підготовлених ним матеріалів, їх вплив на формування особистості учня.

Гуртові заняття за своїм вмістом та структурою ближчі до уроків з зарубіжної літератури, ніж всі інші види позакласної роботи з предмету.

Одним з варіантів проведення занять і об'єднання учнів з приблизно однаковою мовною підготовкою для досягнення єдиної мети - вдосконалення вмінь та навичок усного мовлення або читання.

Найбільш популярним в шкільний практиці є гурток комбінованого типу, на заняттях якого учні займаються різними видами діяльності: грають, вивчають вірші і пісні, обговорюють прочитані тексти, випускають стінгазети, драматизують діалоги, здійснюють постановку спектаклів.

Незалежно від типу гуртка в підготовці і проведенні його занять необхідно враховувати наступні загальні вимоги: виховуючий і розвиваючий характер матеріалів і завдань, їх практична направленість; зверненість тематики роботи гуртка, його форм і методів до різних сторін пізнавальної діяльності учнів: інтелектуальної, емоційної, вольової; творчий підхід до планування і реалізації задач, відсутність одноманітності і шаблону в роботі; наявність логічного зв'язку між окремими заняттями гуртка; опора на заняття, вміння і навички, отриманні учнями на уроці.

Участь у роботі гуртка добровільна. Проте, потрібно вимагати утворення сталого складу гуртка, дотримання окремих правил, які регулюють його діяльність. Заняття проводяться 1 раз в тиждень за сталим розкладом. Кількість членів гуртка залежить від напрямку його діяльності.

На першому занятті вчитель знайомиться з складом гуртка, пояснює учням, чим вони будуть займатися, виявляє рівень їх мовної підготовки і інтереси, наявність дружніх зв'язків, мотиви, які спонукали записатися саме до цього гуртка. Структура занять і зміст роботи гуртка визначаються виходячи з його цільових установок, особливостей контингенту учнів з врахуванням можливостей школи, особистості і рівня педагогічної майстерності вчителя.

«В 10-11 класах учні віддають перевагу різним видам діяльності, у ході яких вони знайомляться з країною, література якої вивчається, беруть участь у мовному спілкуванні, наближеному до реальних умов їх життя»

[45, c. 37]. Процес оволодіння зарубіжною літературою на заняттях гуртка повинен формувати пізнавальні інтереси учнів, сприяти духовному становленню особистості.

В організації роботи гуртка необхідно враховувати ведучі стимули, які спонукають учнів відвідувати заняття. Для 10-11 класів – можливість дізнатися нові цікаві факти про країну, література якої вивчається, її історія, звичаї і традиції.

На усіх етапах роботи гуртка особливий інтерес для учнів являє спілкування зі своїми однолітками, особистість вчителя - керівника гуртка, наявність прямого та зворотного зв'язку з навчальним процесом, що підвищує практичну значимість оволодіння діяльністю позаурочний час.

Правильно організована групова позакласна робота сприяє значному розширенню потенційного словника учнів, охоплює велике коло проблем і питань, які виходять за межі шкільної програми, поглиблює соціокультурні знання учнів. Крім того, групова позакласна робота дозволяє залучити учнів до неформального вивчення зарубіжної літератури, коли максимально враховуються їхні особисті потреби, оскільки вони самі обирають той чи інший гурток, або беруть участь у тому чи іншому позакласному заході.

Старший етап має забезпечити певний рівень володіння мовою - обмеженої усної та писемної комунікації в межах тем, визначених програмою, розуміння нескладного мовлення носіїв мови, текстів різних жанрів і стилів. Учнів даної вікової групи цікавлять різні аспекти суспільного життя, школи та підлітків.

«Плануючи позакласну роботу, необхідно пам'ятати, що інтереси юнаків дуже широкі, не стійкі і поверхневі іноді в ущерб учбовим заняттям. В цьому проявляється прагнення юнаків пізнати себе, перевірити свої сили, визначити свій інтерес, звідси небажання приймати участь у видах діяльності, які не відповідають його інтересам»[46, c. 57]. Саме у цьому віці до кінця 10-го класу з'являються перші спроби самовизначення, роздуми про своє майбутнє.

В організації групових видів діяльності у позакласній роботі необхідно враховувати, що іноді душевна рівновага і творча активність школяра залежить не від визнання усім колективом, а від симпатій його близьких друзів. У спілкуванні з ними, у їх підтримці і участі він більш всього зацікавлений. У зв'язку з цим одним із шляхів формування груп у позакласній роботі є надання учням свободи вибору партнерів для діяльності. Іншій спосіб залучення учнів у групову роботу пов'язаний з організацією різних видів діяльності за інтересами. Наприклад, у процесі драматизації, учні розподіляються в групи оформлювачів, режисерів, артистів и т.д.

Бажано, щоб форма проведення занять гуртка була нетрадиційною, відрізнялась від уроку зарубіжної літератури.

Таким чином, вірний вибір місця для проведення занять гуртка або інтер'єру кабінету зарубіжної літератури сприяє створенню природного фону для спілкування учнів, стимулює їх мовленеву активність. Організація на заняттях гуртка підготовчої роботи до масових заходів з зарубіжної літератури з запрошенням усіх бажаючих дозволяє більш тісно пов'язати їх з усією системою позакласної роботи з предмету, надати їм відповідну практичну значимість.

Дуже важлива змістовна основа груп позакласної роботи на сучасному етапі. При її визначенні потрібно відштовхувати від «зон актуального рахунку» тобто від реальних ЗУН учнів зарубіжної літератури і їх загальноосвітнього рівня і йти до «зони найбільшого рахунку», тобто запропонувати зміст з деяких випередженням того, чим потрібно володіти.

При створенні гуртків враховуються інтереси учнів, і звичайно, можливості і смаки вчителя, оскільки без цього практично неможливо керувати гуртком.