Форми і методи роботи класного керівника з батьками і учнями

Курсова робота

Із загальної педагогіки

 

Форми і методи роботи класного керівника з батьками і учнями

 

студентки 302 СП групи

спеціальності 5.01010601

«Соціальна педагогіка»

Жураківської Катерини

 

Керівник: Стаднік Надія Вікторівна,

викладач загальної педагогіки,

кандидат педагогічних наук

 

 

Біла Церква

2012 р.
Зміст

Вступ................................................................................................................. 3

Розділ І. Теоретичні засади діяльності класного керівника з учнями і батьками

1.1. Права і обов’язки класного керівника.................................................. 7

1.2. Функції, напрями, принципи діяльності класного керівника............ 11

1.3. Форми і методи роботи класного керівника з учнями........................ 20

1.3.1. Методика Колективних Творчих Справ............................................... 21

1.3.2. Класна година: форми і методика проведення.................................... 23

1.4. Форми роботи класного керівника з батьками.................................... 25

1.4.1. Відвідування сім’ї школяра................................................................... 28

1.4.2. Класні батьківські збори....................................................................... 29

1.4.3. Листування з батьками учнів................................................................ 31

1.5. Планування роботи класного керівника............................................... 32

Розділ ІІ. Експериментальне дослідження педагогічних умов взаємодії класного керівника з учнями і батьками

2.1. Дослідження співпраці класного керівника з учнями та батьками........

2.2. Формувальний етапексперименту...........................................................

2.3. Аналіз результатівдослідження................................................................

Висновки.......................................................................................................

Використана література....................................................................................

Додатки...............................................................................................................

Вступ

У роботі майже кожного вчителя є важка, дуже важлива місія – бути класним керівником. одні вчителі вважають цю роботу додатковим навантаженням до своєї викладацької діяльності, інші називають її найголовнішою.

Виховує все: люди, речі, явища, але насамперед і найдовше – люди. З них на першому місці – батьки й педагоги.

Індивідуальність дитини споконвічно формується в сім’ї. Виховна робота школи не може будуватися без урахування цього фактора розвитку школяра. Тільки створення єдиного виховного середовища може гарантувати, можливо, високе досягнення запланованих результатів.

Якою б не була робота класного керівника, без сумніву вона потрібна дітям, оскільки основною структурною ланкою в школі є клас. Саме тут організовується пізнавальна діяльність, формуються соціальні відносини між учнями. У класах здійснюється турбота про соціальне благополуччя учнів, вирішуються проблеми дозвілля учнів, первинного згуртування колективів, формується відповідна емоційна атмосфера.

Організатором діяльності учнів у класі, координатором виховних впливів залишається класний керівник. Саме він безпосередньо взаємодіє як з учнями, так і з батьками, щиро прагне допомогти дітям у вирішенні їхніх проблем у шкільному колективі, цікаво і з користю організувати шкільне життя.

В Положенні про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти визначено, що класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та та розвитку учнів їх соціального статусу.(Положення про класного керівника)

Доступними і коректними методами і формами класний керівник узгоджує навчально-виховну роботу вчителів, які викладають в класі; формує колектив учнів і направляє його роботу; координує спільну діяльність вчителів і колективу цчнів; власними силами, залучаючи всіх вчителів і фахівців зі сторони, проводить позакласну роботу; організовує і регулює багатосторонні зв’язки класу із зовнішнім світом.

Важливою роллю класного керівника є виховання у школярів відповідального ставлення до навчання і здатності вчитися самостійно. Він також володіє можливостями для розвитку естетичних інтересів і художнього смаку в учнів. Його педагогічний борг – дбати також про збереження та зміцнення здоров’я вихованців. Особлива роль класного керівника полягає в тому, щоб, підвищуючи педагогічну культуру батьків учнів, домагатися єдності у виховній діяльності школи та сім’ї..(208052)

(137021)Ефективність виховання дитини сильно залежить від того, настільки тісно взаємодіють школа і сім’я. Провідну роль в організації співпраці школи і сім’ї грає саме класний керівник. Саме від його роботи залежить те, наскільки сім’ї розуміють політику, що проводиться школою по відношенню до виховання, навчання дітей і беруть участь в її реалізації. При цьому сім’я повинна розглядатися як головний замовник і союзник у вихованні дітей, а об’єднання зусиль батьків і педагога створить сприятливі умови для розвитку дитини.

На основі співробітницької взаємодії сім’ї та класного керівника повинні лежати принципи взаємної довіри і поваги, підтримки і допомоги, терпіння і терпимості по відношенню один до одного.

Значне місце в системі роботи класного керівника з батьками учнів приділяється психолого-педагогічній освіті. Накопичення психолого-педагогічних знань батьків має бути тісно пов’язане з розвитком їх педагогічного мислення, практичних умінь в галузі виховання. Необхідно, щоб інформація носила попереджувальний характер, була б заснована на практичній доцільності, демонструвала досвід, конкретні факти. Це обумовлює відбір змісту, а також форм організації педагогічної освіти.

Практична значущість дослідження полягає в можливості сформулювати шляхи поліпшення форм і методів роботи по взаємодії з батьками та учнями, пропагувати використання нетрадиційних форм, побудованих на діалогічних підставах для вибуловування партнерських відносин. (137021)

Таким чином, можна сказати, що класний керівник виступає як організатор виховної діяльності, і як наставник учнів.

Класний керівник – педагог-професіонал, духовний посередник між суспільством і дитиною в освоєнні культури, накопиченої людством, організуючий систему відносин через різноманітні форми і методи виховує класний колектив; створює умови для індивідуального самовираження кожної дитини і розвитку кожної особистості, збереження неповторності та розкриття її потенційних здібностей, захисту інтересів дитинства.(208052)

 

Об’єктом дослідження є процес діяльності класного керівника з батьками і учнями.

Предмет дослідження – педагогічні умови взаємодії класного керівника з батьками і учнями у процесі реалізації виховної роботи.

Мета дослідження – теоретично обгрунтувати та дослідити педагогічні умови взаємодії класного керівника з учнями та батьками.

Завдання:

1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем дослідження взаємодії класного керівника з батьками і учнями.

2. Визначити та охарактеризувати форми і методи роботи класного керівника з батьками і учнями.

3. Теоретично обгрунтувати та дослідити педагогічні умови взаємодії класного керівника з батьками і учнями.

4. Розробити програму заходів, яка передбачає співпрацю класного керівника з батьками і учнями.

5. Підготувати поради батькам та класному керівникові щодо виховання дітей.

Розділ I. Теоретичні засади діяльності класного керівника з учнями і батьками.

Функції(Зайченко ІВ), напрями (ЗАЙченко ІВ), принципи діяльності класного керівника

Завдання, функції, основні напрями і зміст роботи класного керівника в сучасних умовах визначаються Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 29.06.2006 року №489

У ньому, зокрема, відзначено, що "Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту".

Сучасна теорія педагогіки відзначає такі функції класного керівника: діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу та деякі інші.

Діагностична функція класного керівника передбачає психолого-педагогічне вивчення окремих учнів класу (групи) і всього класу (групи) в цілому. За допомогою діагностичних методик класний керівник отримує дані про стан педагогічного процесу, якості навчання й виховання, рівень знань і вихованості школярів, обробляє ці дані, аналізує й оцінює їх, коректує і прогнозує розвиток педагогічного процесу та учнів.

Класний керівник повинен вивчати саму дитину, її сім'ю, оточення, клас. Зміст діагностики учня можна звести до наступного: демографічні дані про учня і його сім'ю, дані про здоров'я і фізичний розвиток дитини, пізнавальні здібності (особливості уваги, пам'яті, уявлення, мислення), емоційно-вольова і потребнісно-мотиваційна сфери, спрямованість особистості (інтереси, відношення, цінності, Я-концепція), нарешті, поведінка, вчинки школяра. Крім того, класний керівник вивчає і клас в цілому як групу, колектив: міжособистісні стосунки в класі, згуртованість, громадську думку, єдність цінностей.

Організаторська функція передбачає уміння залучати колектив класу і кожного учня до різних видів виховної діяльності: пізнавальної, що сприяє збагаченню уявлень учнів про навколишню дійсність; суспільно корисної, спрямованої на загальну користь і благо; ціннісно-орієнтаційної, яка сприяє розкриттю учням духовних та матеріальних соціально значущих цінностей і орієнтації їх на адекватну поведінку; художньо-творчої, по можливості сприяє реалізації індивідуальних творчих задатків та здібностей; вільного спілкування, організації дозвілля учнів тощо.

Виховна функція полягає в реалізації завдань розумового, морального, естетичного, трудового, фізичного, правового, екологічного, економічного виховання і с найскладнішою в діяльності класного керівника

Координаційна функція передбачає спрямування класним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і громадськості на вирішення завдань формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, патріота України.

Стимулююча функція полягає у своєчасному виявленні досягнень і недоліків у формуванні й розвитку особистості учня і вжиття заходів, спрямованих на закріплення, зміцнення і розвиток позитивних зрушень та блокування й усунення негативних рис.

Практика роботи середньої загальноосвітньої школи показує, що найважливішими напрямками роботи класного керівника є:

1. Вивчення особистості учня;

2. Створення і виховання учнівського колективу;

3. Розвиток талантів, розумових і фізичних здібностей учнів, формування у них високої пізнавальної культури, організація змістовного дозвілля школярів;

4. Створення необхідних умов для фізичного розвитку вихованців, збереження та зміцнення їхнього здоров'я;

5. Підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності;

6. Робота з учителями;

7. Взаємозв'язок з сім'єю, робота з батьками учнів;

8. Співробітництво з позашкільними навчально-виховними закладами, громадськістю, різноманітними громадськими організаціями.

9. Планування класним керівником виховної роботи з дітьми, ведення потрібної документації.

Вивчення особистості учня здійснюється класним керівником з використанням усієї палітри "шкільних методик", достатньо добре описаних в сучасній психолого-педагогічній літературі, і на цій основі організації в процесі виховання індивідуального шляху розвитку кожної дитини. Сутність цього, як відзначав ще А.С.Макаренко, полягає не в тому, щоб "возитися з капризною дитиною", а в турботі педагога про те, щоб на основі індивідуальних особливостей дитини залучити її до активної життєдіяльності класного колективу. При цьому необхідний як диференційований підхід до дитини, так і до різноманітних груп дітей: "новеньких", хлопчиків - дівчаток, активу - пасиву, талановитих і відстаючих у розвитку тощо.

Найважливішими методами вивчення вихованців є: систематичне щоденне спостереження за діяльністю і поведінкою учнів у процесі навчання і позаурочний час; індивідуальні й групові діагностичні бесіди; вивчення результатів діяльності учнів; відвідування їх вдома; природний експеримент; рейтинг і метод компетентних оцінок тощо.

Створення і виховання учнівського колективу як основного середовища життєдіяльності школярів передбачає визначення мети і завдань виховання як колективу в цілому, так і кожної особистості учня зокрема, залучення кожного учня до різноманітних видів суспільно корисної діяльності, створення і розвиток системи виховних міжособистісних стосунків (розподіл доручень і обов'язків, розвиток активу: вибори, навчання його, створення відносин "взаємної відповідальності"), розвиток традицій, налагодження зв'язків з іншими колективами в школі і за її межами. Створення в класі атмосфери мажору й оптимізму, сприятливого психологічного мікроклімату.

Починаючи роботу з класом, класному керівникові варто ознайомитися з особовими справами учнів, поговорити з їхніми батьками, вчителями-предметниками, проаналізувати класний журнал за минулий навчальний рік і скласти собі певне уявлення про успішність, поведінку, позитивні аспекти і недоліки, що мають місце у класі, з тим, щоб визначити найоптимальніший підхід до організації виховної роботи.

Важливе значення у створенні колективу має уміле пред'явлення з перших же днів навчання педагогічних вимог до учнів. З цією метою класний керівник, як правило, на початку навчального року проводить спеціальні збори, на яких ґрунтовно знайомить учнів з найважливішими шкільними правилами і пояснює їм, як вони повинні поводити себе на уроках, перервах, в позаурочний час, виконувати домашні завдання і брати участь у громадському житті класу. Пред'явлення вимог на початку навчального року спонукає учнів до аналізу своєї поведінки і переживанню внутрішніх суперечностей між наявним і необхідним рівнем поведінки, що зрештою стимулює їхнє самовиховання.

Уміння класного керівника організувати змістовну позакласну роботу з учнями є чи не найважливішим у вихованні учнівського колективу. Класному керівникові варто подбати про те, щоб уже з перших днів роботи з дітьми залучити їх до активної практичної позакласної діяльності, збудити і розвинути інтерес до неї. Тим паче, що діти з цікавістю беруть участь у колективних прогулянках, походах по рідному краю, в різноманітних екскурсіях, громадсько корисній праці тощо. Цікаві практичні справи с основою для накопичення позитивних традицій у класі, що в свою чергу сприяє збагаченню життя колективу і його розвитку. Такими традиціями можуть бути свята праці, спортивні змагання, походи і екскурсії, зустрічі з видатними людьми тощо.

Процес виховання передбачає розвиток таланту, розумових і фізичних здібностей учнів, формування у них високої пізнавальної культури, організації змістовного дозвілля школярів. Тому спільно з вчителями-предметниками класний керівник має виховувати відповідальне ставлення до навчання, сприяти у виборі та залученні учнів до роботи в різноманітних науково-технічних товариствах, малих академіях, гуртках, секціях, клубах, студіях, об'єднаннях відповідно до їх інтересів, нахилів і можливостей, заохочувати до вивчення іноземних мов на курсах у клубах, гуртках. Важливо також розширювати пізнавальний та культурний світогляд школярів шляхом проведення екскурсій, різноманітних вечорів, конкурсів, зустрічей, відвідання музеїв, кіно, театрів; допомагати дітям у працевлаштуванні, заробітку грошей на загальні потреби; організовувати колективну творчу діяльність, спільний відпочинок дітей.

Класний керівник використовує класний колектив для підвищення вимог до учнів у справі навчання і дисципліни. З цією метою він проводить спеціальні збори, на яких здійснюється аналіз навчальної роботи в класі, заслуховуються звіти окремих учнів про їхню успішність і поведінку. Помітне місце в підвищенні успішності мають роз'яснювальні бесіди про обов'язок школярів добре навчатися, про культуру розумової праці, а також контроль за їх домашньою діяльністю. Завдання класного керівника — своєчасно помітити відставання учня в навчанні, визначити причини і надати йому дійову ефективну допомогу.

Важливою ділянкою роботи класного керівника є духовно-моральне виховання, головною особливістю якого в умовах національної школи є орієнтування на загальнолюдські цінності. За допомогою різноманітних методів і засобів він знайомить учнів з минулим і сучасним життям країни і світу, організує диспути на морально-етичні й естетичні теми, літературно-художні вечори та ін. Велике значення має приклад вихователя, учителя, батьків, старших.

Організуючи позакласну виховну роботу з учнями, важливо завжди пам'ятати про необхідність виховання у кожного з них почуття любові до України, відданості їй, національної самосвідомості, особистої відповідальності за збереження і примноження природних багатств рідного краю, високої екологічної культури, нетерпимості до губителів природи. Необхідно домагатися, щоб у кожного школяра була вихована потреба в оволодінні рідної мови, знаннями історії, мистецтва, культури, звичаїв, обрядів, символіки свого народу, рідного краю, національних меншин, що проживають в Україні, прагнення примножувати і розвивати заповіти батьків, їх традиції. Важливо також при формуванні культури поведінки, кращих рис характеру виховувати в дітях доброту, уважність, чуйність, милосердя, чесність, гідність, терпимість до інших, любов і повагу до своїх батьків і рідних.

Обов'язковою умовою формування особистості в сучасних умовах є підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності. Тому важливим напрямом роботи класного керівника в умовах національної школи мають бути питання підготовки до трудової діяльності в нових умовах господарювання, виховання бережливого ставлення до природи, її багатств, їх економного використання, економічне виховання, розвиток підприємництва, участь у відновленні історичних пам'яток, розвитку народних промислів і т.д. Організуючи роботу в цьому напрямку, важливо, щоб діяльність школярів була соціально цінна і значуща, включала елементи гри і романтики, спиралася на їх ініціативу, творчість і самодіяльність.

Все більше й більше школярів змушені вже сьогодні думати про те, як заробити собі на кусок хліба, щоб вижити. Тому від класного керівника вимагається не гра у працю, а надання школярам конкретної і дійової допомоги у їх працевлаштуванні у період канікул, профорієнтації тощо.

Надзвичайно несприятливе екологічне середовище в Україні, слабкий фізичний розвиток та стан здоров'я переважної більшості школярів на перший план перед класними керівниками висуває завдання створення необхідних умов для фізичного розвитку дітей, збереження та зміцнення їх здоров'я. Тому для класного керівника дуже важливо значну увагу приділяти вивченню вікових, психофізичних особливостей дітей, пропаганді здорового способу життя, повсякчасного піклування про охорону їх здоров'я, безпеку дотримання санітарно-гігієнічних норм, режиму дня та харчування школярів, виховувати свідоме ставлення до зміцнення здоров'я, запобігати вживання алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

Робота з учителями, які викладають у даному класі передбачає вироблення єдиного стилю й тону стосунків з учнями, визначення єдиного змісту виховання і збагачення його за рахунок професіоналізму вчителів-предметників (спільні уроки і позакласні заходи, реалізація індивідуального і диференційного підходів на основі споріднених інтересів і нахилів, особливостей особистостей учнів і педагогів). Коригування, вироблення спільних підходів до організації навчальної діяльності на уроках і в позакласній роботі учителів з предмету; проведення педагогічних консиліумів.

Взаємозв'язок з сім'єю, робота з батьками учнів дозволяє зробити процес виховання цілісним, єдиним, а отже, більш ефективним. Найважливішими елементами роботи класного керівника з батьками є: ознайомлення батьків з метою, завданнями, змістом і методикою навчально-виховного процесу у класі; організація психолого-педагогічного всеобучу батьків, вироблення єдиного педагогічного підходу до розв'язання завдань виховання; залучення батьків до спільної з дітьми діяльності, що дозволяє, як показує практика, збагатити зміст позаурочної діяльності дітей і підвищити професіоналізм здійснюваних справ, а також налагодити взаємовідносини дітей І батьків завдяки плідному спілкуванні в процесі вирішення класних справ. Крім того, важливі ще два елементи взаємодії з батьками: це робота з батьківським активом і коригування виховання в окремих сім'ях - допомога у вирішенні ряду серйозних проблем виховання, вирішення конфліктних ситуацій, надання правової і моральної допомоги дітям з неблагополучних сімей, вирішення проблеми всеобучу та ін.

Співробітництво з позашкільними навчально-виховними закладами, громадськістю, різноманітними громадськими організаціями дозволяє значно збагатити навчально-виховний процес. Тут можна виділити кілька аспектів: використання у виховній роботі з класом творчого потенціалу учнів — музикантів, художників, акторів, спортсменів та ін. При підготовці і проведенні різноманітних форм роботи: участь учнів класу у різноманітних святах, акціях, відкритих заняттях, що проводяться в закладах допоміжної освіти, запрошення до школи різноманітних спеціалістів-педагогів для участі в проведенні різноманітних зустрічей, бесід, дискусій. Така практика дозволяє не лише формувати позитивне ставлення учнів до корисної і захоплюючої позакласної діяльності, але й підносить престиж учнів, які займаються нею, дозволяє їм самореалізуватися.

В посібнику для класного керівника, що був опублікований у періодичному видання Шкільний світ, було визначено такі основні напрямки діяльності класного керівника.

(Шкільний світ, спецвипуск, №27, жовтень 2011)

 

I. Програма «Здоров’я»

Передбачає самоосвіту класного керівника в цій царині, вивчення вікових, психологічних особливостей дітей, спільну роботу зі шкільним лікарем, психологом. Класний керівник разом із батьками виробляє оптимальний режим для певного учня, планує роботу інших вчителів щодо проблеми перенавантаження, створення комфортних умов. Оволодіває методами релаксації. Стежить за режимом харчування й вирішує питання про організацію додаткового харчування для хворих та ослаблених дітей.

II. Програма «Навчання»

Передбачає організацію диференційованого та індивідуального підходу до сильних, середніх і слабких учнів. Класний керівник контролює відвудування, у разі погіршення успішності своєчасно організовує консультацію тих учителів-предметників, на уроках яких виникли труднощі. Підтримує постійний зв’язок з учителями, батьками. Стежить за дозуванням домашніх завдань.

III. Програма «Спілкування»

Охоплює ту сферу, в якій дитина найчастіше потребує захисту. Класний керівник зобов’язаний не допускати випадків, коли дітей у класі не помічають, дражнять, обзивають, не приймають до спільних ігор. Тому класний керівник має ввійти у коло спілкування дітей, зрозуміти становище кожного учня в ньому, навчитися коригувати стосунки між дітьми, показати всьому колективу, позитивні риси кожної дитини, дати їй можливість проявити себе.

VI. Програма «Дозвілля»

У її межах класний керівник виявляє індивідуальні інтереси дітей, допомагає їм у виборі позакласних об’єднань (гуртків, секцій тощо), розширює світогляд учнів. Ця програма пов’язана із загальношкільною виховною роботою, що є продовженням виховного процесу і має яскраву естетичну спрямованясть. Визначення програм діяльності з вивчення традицій національної пісенної культури, побуту – важливе завдання класного керівника нашої школи. Перспективне, чітке й оперативне планування забезпечує високу ефективність виховної роботи й допомагає виокремити найсуттєвіші напрямки, сконцентруватися на головному.

Невід’ємною частиною структури діяльності класного керівника є принципи:

1) добровільний характер участі;

2) суспільна спрямованість діяльності учнів (зміст роботи гуртків, клубів відповідно загальносуспільним потребам);

3) розвиток ініціативи і самодіяльності учнів;

4) розвиток винахідливості, дитячої технічної, юнацької творчості;

5) зв’зок з навчальною роботою;

6) використання ігрових форм, цікавість, емоційність

 

Класні батьківські збори.

Батьківські збори проводять 4-5 разів протягом навчального року. На класних батьківських зборах обговорюють завдання навчально-виховного процесу в класі, планують і обговорюють структуру виховного процесу, визначають стратегічні лінії співробітництва батьків і школи, підбивають підсумки роботи за навчальний рік. Обговорення навчання не повинно стати головним аргументом в організації та проведенні зборів.

Батьківські збори мають бути:

· організаційними;

· поточними або тематичними;

· підсумковими;

· загальношкільними і класними.

Батьківські збори не менш складні в підготовці й проведенні, ніж уроки та інші види позакласної роботи. Тут стикаються інтереси сторін, які беруть участь у освітньому процесі, - педагогів і батьків – для того, щоб вислухати один одного й обговорити проблеми дітей. Власне, тому й в розділі функціональних обов’язків класних керівників проведення батьківських зборів окреслено як одне з головних. Ці обставини накладають велику відповідальність на класного керівника на всіх етапах підготовки, проведення та осмислення підсумків зборів.

Етапи підготовки та проведення батьківських зборів

У підготовці батьківських зборів можна визначити три етапи.

Етап 1. Організація батьківських зборів.

Під час пілготовки до зборів треба обміркувати організацію явки батьків. Дуже важливо створити атмосферу очікування батьківських зборів: завчасно запросити батьків, підготувати візуальні матеріали, що висвітлюють позакласну роботу, підготувати листи-подяки тим батькам, чиї діти активно брали участь у конкурсах, олімпіадах.

Етап 2. Підготовка сценарію та проведення зборів.

Сценарій і проведення зборів – результат творчості педагога. Він має складатись з декількох компонентів:

1) аналіз навчальних досягнень учнів класу;

2) ознайомлення батьків із станом соціально-емоційного клімату в класі;

3) психолого-педагогічна просвіта;

4) обговорення організаційних питань;

5) індивідуальні бесіди з батьками.

Етап 3. Осмислення підсумків зборів.

Підбиття підсумків зборів починають ще під час їх проведення: необхідно зробити висновки, сформулювати необхідні рішення, дати інформацію про наступні збори. Важливо з’ясувати і ставлення батьків до проведення зборів, завчасно підготувати необхідні анкети для оцінок і побажань батьків; усе це має стати предметом роздумів.

Інформація про підсумки батьківських зборів має бути доведена до адміністрації школи і вчителів-предметників.

Планування роботи класного керівника

Успішна діяльність класного керівника можлива лише за умови чіткого планування виховної роботи в класі, яке допомагає визначити цілісну виховну систему, проектувати розвиток усього колективу класу і окремих його членів. План роботи класного керівника — це науково обґрунтоване проектування становлення і розвитку колективу учнів класу і кожного вихованця зокрема. Він складається з таких структурних елементів: характеристики класу, завдань виховання, системи виховної діяльності.

Планування виховної діяльності потребує від класного керівника передусім аналізу стану справ в учнівському колективі, ознайомлення з передовим досвідом і рекомендаціями психолого-педагогічної науки. На основі аналізу складають характеристику класу, в якій відображають стан рівня вихованості колективу і окремих учнів, ступінь згуртованості колективу, дієвість громадської думки в ньому, стиль взаємин між членами учнівського самоврядування і рядовими членами колективу, рівень знань учнів, відхилення від норм поведінки окремих учнів та їх причини й інші особливості. Така характеристика дає можливість намітити конкретні завдання виховної роботи з класом.

Формулюючи завдання виховної роботи, спираються на «Орієнтовний зміст виховання в національній школі», яким визначено загальні завдання з кожного напряму виховання відповідно до вікових особливостей учнів. Ці завдання мають ураховувати конкретні умови виховання (вік, вихованість, соціальне оточення).

Відповідно до намічених завдань визначають зміст виховної діяльності в класі, підбирають ефективні методи і форми його реалізації. Продумуючи систему виховної діяльності — зміст і шляхи її реалізації — дотримуються таких вимог:

а) урахування актуальних питань у галузі народної освіти та виховання, плану роботи школи;

б) цілеспрямованості, конкретності, розумної насиченості, опори на інтереси учнів;

в) поєднання словесних, наочних і практичних форм і методів виховання; г) відповідності форм і методів виховання віковим особливостям школярів і рівню їх вихованості;

ґ) урахування ювілейних і суспільно-політичних дат, подій у житті України;

д) єдності педагогічного керівництва і самостійності учнів.

 

У плануванні виховної роботи в класі може прислужитися посібник «Орієнтовний зміст виховання в національній школі. Методичні рекомендації», в якому розкрито питання змісту виховання з урахуванням вікових особливостей учнів молодших, середніх і старших класів, запропоновано для кожного віку цікаві форми та методи реалізації цього змісту, види діяльності, до яких можна залучати учнів. Згідно з рекомендаціями згаданого посібника зміст виховної роботи класного керівника передбачає: формування національної свідомості і самосвідомості; виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору світоглядних позицій; виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки; виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності та культури розумової праці; формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою; утвердження принципів загальнолюдської моралі; формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря; забезпечення високої художньо-естетичної культури особистості; забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я; формування екологічної культури людини, її гармонійних відносин з природою; розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов для її самореалізації.

Плануючи певні виховні заходи, необхідно враховувати конкретні умови: вік учнів, рівень їх вихованості, стан успішності та дисципліни, стадії розвитку учнівського колективу, наявність матеріальної бази тощо. Важливо передбачити якнайбільше практичних справ і залучення до їх виконання самих учнів.

Окремим розділом плану виділяється робота з батьками і громадськістю: тематика батьківських зборів і терміни їх проведення, робота з класним батьківським комітетом, відвідування сімей учнів, бесіди з батьками, форми й методи роботи з громадськістю для залучення її до виховної роботи з учнями класу.

Курсова робота

Із загальної педагогіки

 

Форми і методи роботи класного керівника з батьками і учнями

 

студентки 302 СП групи

спеціальності 5.01010601

«Соціальна педагогіка»

Жураківської Катерини

 

Керівник: Стаднік Надія Вікторівна,

викладач загальної педагогіки,

кандидат педагогічних наук

 

 

Біла Церква

2012 р.
Зміст

Вступ................................................................................................................. 3