Методика організації і проведення окремих форм позакласної роботи 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика організації і проведення окремих форм позакласної роботи



Особливості організації позакласної роботи.

Методика організації і проведення масових форм позакласної роботи.

Програми гуртків різних типів та їх періодичний аналіз. Організація роботи хімічного гуртка.

Методика організації дослідницьких експериментальних завдань індивідуального характеру.

Принцип індивідуалізації і диференціації навчання при організації і проведенні позакласної роботи.

Хімічний гурток − основна форма систематичної позакласної роботи

Тематика хімічних гуртків (теоретичної хімії, моделювання та експерименту, лаборантів, цікавої хімії, розв'язування складних задач, хімія та навколишнє середовище).

Принципи організації та програми гуртків різних типів.

Підготовка вчителя до організації шкільних хімічних гуртків.

Методика організації та проведення хімічних вечорів

Хімічні вечори − найбільш поширена форма масової позакласної роботи.

Методика проведення та тематика хімічних вечорів (історія хімії, життєдіяльність вчених хіміків, хімічні елементи та сполуки, цікава хімія).

Хімічний вечір − головний компонент тижня хімії. Роль вчителя при проведенні вечорів хімії.

Основна література

1. Химия. Полный школьный курс. 8-11 классы. Авт. Е.В.Савинкина, Г.П.Логинова. − М. : «АСТ-ПРЕСС», 2000. − 496 с.

2. 2. Задачи по химии для старшеклассников и абитуриентов. Авт. А.А.Кушнарев. − М. : Школа-Пресс, 1999. − 160 с.

3. Аликберова Л. Ю. Занимательная химия. − М. : «АСТ-Пресс», 1999. − 560 с.

4. Ковальчукова О. В. Учись решать задачи по химии. − М. : Поматур, 1999. − 175 с.

5. Буринська Н. М. Виробничі екскурсії з хімії. − К. : Радянська школа, 1985. − 120 с.

6. Буринська Н. М. Методика викладання хімії (теоретичні основи). − К. : Вища школа, 1987. − 255 с.

7. Гроссе Э. Химия для любознательных. Основы химии и занимательные опыты. / Гроссе Э. Вайсмантель X. − Л. : Химия, 1987. − 392 с.

8. Байкова В. М. Химия после уроков. −Петрозаводск : Карелия, 1984 − 196 с.

Методика і організація факультативних занять з хімії

Вступ

Історія створення факультативних занять в загальноосвітній школі – як організаційні форми навчання з хімії. Зв’язок факультативних занять з уроком та іншими формами навчання.

Факультативні заняття як основа ефективної форми навчання, створеної на засадах принципу індивідуалізації.

Факультативні заняття з хімії

Мета, завдання, принципи і напрямки факультативних занять з хімії. Значення факультативних занять з хімії. Особливості факультативних занять, диференційований підхід до навчання на цих заняттях.

Методика вивчення факультативних занять

Характеристика факультативних занять з хімії. Зміст факультативних занять та їх побудова.

Методи навчання, інтерактивні методи навчання хімії, відмінні риси методів навчання факультативних занять від методів навчання уроків і інших організаційних форм.

Принципи організації факультативних занять. Підготовка вчителя до проведення факультативних занять. Особливості організації і проведення факультативних занять з хімії.

Хімічний експеримент специфічний метод навчання на факультативних заняттях з хімії

Хімічний експеримент як специфічний метод навчання хімії. Функції хімічного експерименту в процесі навчання.

Правила техніки безпеки при організації факультативних занять, відбір дослідів для їх проведення.

Розвиток і активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою хімічного експерименту.

Вимоги до створення методики хімічного експерименту

Застосування аудіовізуальних засобів у процесі засвоєння знань при формуванні практичних вмінь і навичок на факультативних заняттях з хімії

Психологічні особливості сприйняття аудіовізуальної інформації.

Місце і значення аудіовізуальних засобів навчання на факультативних заняттях з хімії. Класифікація аудіовізуальних засобів навчання.

Медіоосвіта на факультативних заняттях з хімії. Методичні основи застосування телебачення в навчанні хімії на факультативних заняттях.

Основна література

1. Агапова О. И. Химия и компьютер : Кн: для учащихся. / Агапова О.И., Ушакова А.С. – М. : Просвещение, 1993. – 96 с.

2. Васипега М. Д. Цікава хімія. – К. : Рад. шк., 1989. – 188 с.

3. Верховский В. Н. Техника химического эксперимента : в 2-х т. / Верховский В.Н., Смирнов А.Д. – Т.П. – М. : Просвещение, 1975. – 384 с.

4. Вивюрский В. Я. Учись приобретать и применять знания по химии. – М. : Просвещение, 1987. – 96 с.

5. Грабецкий А. А. Использование средств обучения на уроках химии. / Грабецкий А.А., Зазнобина Л.С., Назарова Т.С. – М. : Просвещение, 1998. – 160 с.

6. Дрижун И. Л. Технические средства обучения в химии. – М. : Высшая школа, 1989. – 175 с.

7. Дробоцький А. С. Прилади для демонстрування дослідів з хімії. / Дробоцький А.С., Шмуклер Ю.Г. – К. : Рад. шк., 1988. – 70 с.

8. Найдан В. М. Використання засобів навчання на уроках хімії. / Найдан В.М., Грабовий А.К. – К. : Рад. шк., 1988. – 218 с.

9. Чередов И. М. Формы работы в средней школе. – М. : Просвещение, 1988. – 160с.

Аналітична хімія

Аналіз і його значення в процесі пізнання матерії

Значення аналізу у виробничій діяльності людини. Предмет аналітичної хімії, як науки. Якісний і кількісний аналіз речовини. Завдання аналітичної хімії і її значення для розвитку природознавства. Сучасний стан аналітичної хімії, особливості розвитку у зв’язку з вимогами до аналітичного контролю – велика чутливість, точність, експресність. Оптимізація і автоматизація аналізу, їх значення для контролю технічних процесів і якості продукції.

Методи аналітичної хімії

Основний принцип аналітичного дослідження речовини. Склад і властивість. Якісний аналіз як перший етап аналітичного дослідження, зв’язок якісного і кількісного аналізу.

Аналітичні ознаки і класифікація методів аналітичної хімії. Хімічні, фізико-хімічні і фізичні методи, їх коротка характеристика, роль і місце на сучасному етапі розвитку науки і техніки. Експресний і автоматичний аналізи і вимоги до них. Класифікація методів.

Фазовий аналіз

Особливості аналізу чистих і надчистих речовин на основі компоненти та домішки. Аналітичні реакції і реактиви. Аналітичні ознаки і аналітичні реакції. Вимоги до аналітичних реакцій і реактивів. Характеристика аналітичних реакцій. Реакції загальні і часткові; виявлення, роздріблення і відокремлення йонів. Чутливість, специфічність та селективність реакцій. Величини, які характеризують чутливість і зв’язок між ними. Абсолютна чутливість, межа чутливості реакцій, реактивів і методів.

Рівновага в гетерогенній системі

Рівновага між двома рідкими фазами. Закон розділу, коефіцієнт розділу і їх значення. Екстракція та її застосування в аналізі.

Рівновага між твердою фазою і розчином. Правило добутку розчинності і його фізичний зміст. Обчислення константи добутку розчинності і обчислення розчинності за константою добутку розчинності для електролітів різних типів. Застосування правила добутку розчинності в аналізі. Обчислення рН початку і кінця осадження важкорозчинних гідроксидів.

Гідроліз солей

Визначення реакції гідролізу. Гідроліз солей різних типів. Обчислення константи і ступеня гідролізу. Ступеневий гідроліз. Гідроліз солей багато основних кислот і основ. Вплив розведення і температури на гідроліз. Обчислення [H+] і рН в розчинах різного типу солей, які гідролізують.

Комплексні сполуки в хімічному аналізі

Загальна характеристика комплексних сполук. Ступенева дисоціація комплексних сполук і константа нестійкості. Характеристика найголовніших груп комплексних сполук стосовно до аналізу. Значення внутрішньо-комплексних сполук. Використання їх розчинності в органічних розчинниках для аналітичних цілей.

Окисно-відновні реакції

Основні окисники і відновники, які використовуються в аналізі. Значення реакцій окислення-відновлення для виявлення і визначення елементів, розчинення важкорозчинних сполук. Приклади окисно-відновних реакцій для різних груп катіонів та аніонів.

Сучасний стан кількісного аналізу

Методи кількісного аналізу: хімічні, фізико-хімічні та фізичні. Макро-, мікро-, напівмікро методи кількісного аналізу. Аналітичні терези. Техніка виконання аналізу. Аналітичні операції: сплавлення, розчинення, випарювання, осадження, фільтрування та промивання осадів. Правильність і точність (відтворюваність) аналізу.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 61; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.230.9.187 (0.006 с.)