Змістовий модуль10. Методика проведення позакласної та позашкільної музично-виховної роботи.

Тема 19. Позакласні форми музично-естетичного виховання школярів.

Позакласна діяльність учителя музики – необхідна частина навчально-виховного процесу. Позакласна музично-виховна робота як форма організації музичного дозвілля дітей і засіб формування музичної культури особистості. Проблема організації музичного дозвілля дітей у методичній літературі.

Завдання форми та зміст позакласної роботи з музично-естетичного виховання школярів. Форми позакласної музичної роботи (масові та групові). Особливості позакласної музично-виховної роботи (проводяться без перевірки музичних здібностей дітей, епізодично, не передбачають планомірного музичного навчання, участь у заходах добровільна).

Музичні гуртки – одна із форм активізації творчої діяльності та організації вільного часу дітей та молоді. Принципи комплектування гуртків.

Шкільні хорові колективи. Оркестрові гуртки (оркестри духових та народних інструментів), гуртки гри на музичних інструментах.

Вокальні, інструментальні ансамблі. Фольклорні вокально-інструментальні ансамблі. Народні інструменти (бандура, сопілка, кобза тощо) їх використання на уроках. Жанри народної вокальної та інструментальної музики.

Дитяча оперна студія в школі. Синтетична природа театральних жанрів. Інсценування пісень-ігор, пісень-байок, музичних казок.

Музичний лекторій у школі. Види лекцій: епізодичні та циклові. Тематична специфіка лекцій-концертів, присвячених композиторській школі, музичному жанру, музичному фольклору, музичному інструменту тощо.

Танцювальний гурток. Танцювальні ігри та методика їх розучування з школярами. Розучування бальних танців, народних та ін.

Розвиток творчих здібностей музично-естетичного смаку школярів у художньо-виконавській діяльності.

Масові форми музичного виховання дітей: лекції-концерти, колективні відвідування оперних спектаклів, концертів, організація і проведенні) масових музичних свят, конкурсів, оглядів, музичних вечорів, олімпіад, хорових свят тощо.

Гурткові форми позакласної музичної роботи (гуртки хорові, інструментальні, сольного співу, різноманітні ансамблі). Принцип добровільної участі у роботі гуртків.

Методика роботи вокально-хорового гуртка. Типи шкільних хорів, особливості роботи з ними. Репертуар хорів. Ближня і далека перспектива діяльності колективу, концертні виступи як стимул активізації діяльності хористів.

Методика роботи з шкільним оркестром: організація самоуправління, обрання художньої ради оркестру, концертмейстерів, їх помічників, бібліотекаря, старости, встановлення чергування. Розподіл відведеного на заняття час на групові заняття, вивчення партій, загальні репетиції.

Музичні свята в школі. Методика їх проведення: обрання активу, обговорення теми, продумування оригінальної назви, підбір музичного матеріалу, домашніх завдань, підготовка сценарію, художнє оформлення залу, ведучі. Домашні завдання: конкурс на кращу емблему, підготовка малюнків, віршів, пісень і танців, костюмів і атрибутики.

Музичні олімпіади, їх спрямованість на виявлення рівня музичного розвитку та музично-естетичної культури школярів, активізацію інтересу до музики. Послідовність турів (класна, позашкільна), письмова і усна форми (вікторини, музичні загадки, ігри, жарти), послідовність запитань (від легких до складних).

Тема 20. Організація позашкільної музичної діяльності дітей та молоді.

Система позашкільної музично-виховної роботи. Організація масової та гурткової роботи. Планування позакласної музичної діяльності школярів.

Теоретичні основи організованого музичного дозвілля дітей та підлітків шкільного віку. Масове музикування як один із шляхів реалізації духовного збагачення учнів.

Сучасні форми проведення музичного дозвілля школярів. Формування дбайливого ставлення до фольклору національної культури засобами таких форм: музичний лекторій, клуб філофоністів, дискотека, музичний театр, рок-групи, джаз та ін.

Музичний дискусійний клуб. Змістовність матеріалу лекцій. Підбір ілюстративного матеріалу. Використання концертного (“наживо”) ілюстрування. Дискусія.

Філофонія – активна форма організації музичного дозвілля старшокласників. Клуб філофоністів. Організація і планування роботи.

Методика роботи в дискотеці. Розробка дископрограми. Сценарій та сценарійний план – основа побудова дископрограми. Монтаж як метод композиційної побудови музичного матеріалу. Специфіка ігрового спілкування у дискотеці.

Хореографія у дискотеці. Проблеми масової танцювальної культури в організації дозвілля школярів. Синтетичність дискотанцю.

Дитячий музичний театр. Педагогічні основи режисури. Розвиток творчої фантазії дітей у процесі гри в спектаклях.

Розвиток естрадного вокально-інструментального музикування. Виникнення джазової музики: спірічуелс, регтайм, блюз, диксиленд, свінг. Основні тенденції розвитку джазу. Організація та методика проведення занять з ВІА та рок-групами.

Клуб авторської пісні. Видатні творці бардівської пісні.

Змістовий модуль 11. Планування та облік роботи з музичного виховання

Тема 21. Планування роботи як творчість вчителя музики.

Види планування (семестрові, поурочні), структура та завдання планів на семестр та на кожний урок. Значення планування для досягнення послідовності оволодіння знаннями, вміннями та навичками у різних видах музичної діяльності.

Процес підготовки вчителя до уроку є вирішальним для вироблення оптимального здійснення навчально-виховного процесу. У підготовці вчителя до уроку виокремлюють два етапи – попередній і безпосередній. На першому вчитель вивчає літературу, навчальну програму (альтернативні програми), підручники й методичні посібники, узагальнений досвід колег, також розробляє календарний тематичний план на рік. На другому він конкретизує планування і складає конспект кожного уроку, в якому уточнює його місце в загальній системі уроків з предмету, визначає тему, мету, завдання навчання, виховання і розвитку учнів, намічає структуру уроку із зазначенням послідовності етапів, зміст дидактичного матеріалу і методичне забезпечення – методи, прийоми, технології, обирає форми роботи учнів (індивідуальні, групові, фронтальні) і навчальне обладнання, зокрема наочні та технічні засоби.

У сучасній педагогіці знайшли науково-теоретичне обгрунтування і практичне застосування такі складові планування педагогічної діяльності, як проектування і моделювання.

Проективне моделювання уроків. Моделювання уроку є складовою проектування художньо-педагогічних технологій, що відображає важливу частину підготовчої діяльності вчителя до уроку мистецтва, а його модель служить орієнтиром для вчителя.

У середовищі вчителів найпоширенішим способом підготовки до навчально-виховного процесу стала практика складання робочого плану уроку і конспекту – короткого письмового викладу його майбутнього змісту. План чи план-проспект уроку (словесний конспект) дає змогу відтворити переважно односпрямовану послідовність викладу матеріалу на уроці. За умов його підкріплення візуальною схемою (графічний конспект) виникають додаткові можливості побачити цілісність уроку і зв’язки між його окремими складовими та між уроками циклу. У шкільній практиці подібна попередня проективна робота з навчальним матеріалом отримала назву побудови «опорних сигналів» (започатковано у досвіді вчителя-новатора В.Шаталова), у вищій школі – складання «опорних конспектів» (К.Васильківська).

Технологія проектного моделювання уроків з мистецтва, зорієнтована на чітку заданість результатів, передбачає:

- визначення мети і завдань уроку в рамках програмної теми;

- добір дидактичних матеріалів – основних і додаткових;

- виявлення інтегративних зв’язків у навчальному змісті і передбачення ситуацій їх можливого виникнення під час уроку;

- планування провідної художньо-педагогічної технології в рамках якої визначається комплекс методів і прийомів, засобів;

- організація діяльності учнів (художньо-пізнавальної, індивідуальної і колективної, самостійної і творчої тощо);

- узгодження запланованої діяльності вчителя і прогнозованої діяльності учнів;

- моніторинг і корекція освітніх результатів (особистісних, соціальних, предметних, міжпредметних, загальнонавчальних, загальнокультурних компетентностей).

Творчість учителя музики у плануванні уроків і позакласних занять. Розробки планів-конспектів уроків, методика їх написання. Написання сценаріїв музично-виховних заходів. Методика написання сценаріїв.

Зразки написання конспекту (фрагменту) уроку, музично-виховного заходу.

Тема 22. Облік та оцінка музичного виховання.

Форми обліку знань і вмінь учнів: індивідуальна, колективна, поточна, підсумкова. Роль поточного, підсумкового обліку у підвищенні якості навчально-виховного процесу. Педагогічна оцінка як важливий засіб музичного навчання і виховання школярів. Головне призначення оцінки – викликати у дітей прагнення пізнати музику, стимулювати зацікавлене ставлення до музичних занять, тактовно вказати на недоліки у музичній діяльності.

Принципова відмінність між оцінкою колективних форм занять музикою та оцінкою індивідуальних особливостей кожного учня окремо. Оцінювання дітей за кінцевим результатом засвоєння теми семестру: наскільки вони відчули й зрозуміли основну тему. Зв'язок оцінки успіхів учнів з оцінкою результатів педагогічної праці вчителя музики.

Критерії оцінки розвитку музичної культури дітей, їх музичних здібностей, виконавської діяльності, музичного сприймання; інтерес до музики і безпосередній емоційний відгук на неї; висловлювання дітей про сприйнятий або виконаний твір; уміння користуватися набутими знаннями і виконавськими навичками; виявлений художній смак; виразність і грамотність співу тощо.

Складність оцінювання, висування на перший план оцінки активності, самостійності, самобутності, старанності й емоційності відгуку дітей на музику. Оцінка за колективну діяльність, за індивідуальні досягнення, за окремі види навчально-музичної діяльності.

Домашні завдання з музики як засіб розвитку інтересу до музичних занять. Мета домашніх завдань – закріпити музичні знання дітей, спрямувати їх увагу на музику, яка звучить навколо. Специфіка домашніх завдань – поширення своєї дії на музику, яка звучить за різних життєвих обставин. Тематизм програми як орієнтир в організації домашньої роботи учня.

Студенти повинні знати: методику музичного виховання молодших школярів; методику музичного виховання школярів V-VIII класів; позакласні форми музично-естетичного виховання школярів. Студенти повинні вміти: планувати навчально-виховну роботу; проводити уроки; організовувати позашкільну музичну діяльність дітей та молоді; здійснювати позакласні форми музично-естетичного виховання школярів; вести облік музично-виховної роботи.