ТОП 10:

РОЗДІЛ 1. ГІПЕРТЕКСТ ЯК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА КАТЕГОРІЯ



Форма № Н-9.02

 

 

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

 

Факультет філології та журналістики

 

Кафедра світової літератури

 

Дипломна робота

за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст

на тему «Роман Італо Кальвіно «Якщо однієї зимової ночі

подорожній…» як гіпертекст»

 

 

Виконав: студент 5 курсу,

групи Ін-57

спеціальності 7.02030302

Мова і література

(англійська, німецька)

(шифр і назва спеціальності)

Нестеров Олег Володимирович

(прізвище та ініціали)

Керівник: доц. Орлова О. В.

(прізвище та ініціали)

Рецензент: доц. Стороха Б. В.

(прізвище та ініціали)

 

Полтава 2013 року

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….………3

РОЗДІЛ 1. Гіпертекст як літературознавча категорія …………………………8

РОЗДІЛ 2. Гіпертекстуальність та інтертекстуальність у творчості Італо

Кальвіно на прикладі романів «Замок схрещених доль» та «Незримі

міста»……………………………………………………………………………..20

РОЗДІЛ 3. «Якщо однієї зимової ночі подорожній» як роман-гіпертекст ....32

РОЗДІЛ 4. Методика вивчення роману «Якщо однієї зимової ночі

подорожній…» у школі…………………………………………...……………43

4.1 Факультатив як форма організації позакласної роботи із

зарубіжної літератури…………………………………………...........................43

4.2 Конспект факультативного заходу: «Гіпертекстуальність

у романі Італо Кальвіно «Якщо однієї зимової ночі подорожній…»……………………………………………...................................52

4.3. Конспект факультативного заходу «Гіпертекстуальність в романі Італо Кальвіно « Якщо одної зимової ночі подорожній…» ……………...…..61

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..........72

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...…......78

 

 

ВСТУП

Фігура Італо Кальвіно займає провідне місце в італійській прозі ХХ століття завдяки майстерності і різноманіттю форм художнього оповідання. Значна роль належить йому і в розвитку італійської культури як блискучому інтелектуалові і проникливому критикові. Його творчість з часом зазнає значні зміни: перші твори Кальвіно пов'язані з неореалізмом, а останні відмічені впливом постструктуралізму і упереджають певні риси постмодернізму. Проте певні елементи його творчої манери залишаються визначальними для усієї його літературної кар’єри: міцний зв’язок з реальністю, на яку спирається раціональний аналіз сьогодення і роздум над різними іпостасями минулого. Реалістичне в цілому бачення світу поєднується у Кальвіно зі значним фантастичним елементом, грою розуму і уяви, які, проте, не стають самоціллю. В усіх жанрах і областях літератури, будь то казка, фольклорна традиція, роботи по лінгвістиці і семіології або екскурси в точні науки, Кальвіно завжди знаходить можливість розміркувати над людською долею, над таємницями буття, не впадаючи при цьому ні в абстракцію, ні в озлоблення проти навколишнього світу.

Проблемою гіпертексту та особливостей постмодернізму в літературі, зокрема у творчості Італо Кальвіно, займалися І. Хассан, Д. Манін, Ю. Лотман та інші дослідники постмодернізму в літературі.

І. Хассан у своїх роботах «Тріумф постмодерністичного дискурсу» і «Розділення Орфея» визначав риси постмодернізму і виділяв його специфічні ознаки.

Д. Манін у праці «Як писати РОМАН. Нотатки до теорії літературного гіпертексту» досліджував і характеризував гіпертекст та його характерні риси.

Ю. Лотман в статті «Всередині мислячих світів» виділяв риси культури суспільства кінця ХХ століття загалом, зміни у поглядах та ментальності суспільства, проводив паралелі з творчістю провідних світових письменників та вираженими в ній рисами сучасної культури.

М. Візель досліджував поняття гіпертексту на прикладі романів і новел Італо Кальвіно.

У пізній період своєї творчості Італо Кальвіно вдавався до літературного прийому гіпертексту, написав твори «Незримі міста», «Замок схрещених доль» та «Якщо одної зимової ночі подорожній…», створивши інтертекстуальний зв’язок між цими творами.

Збірка новел «Невидимі міста», пов'язаних, подібно до «Декамерона» Дж.Боккаччо, загальною оповідної структурою, – це ще одне міркування про сучасну дійсність, яка проектується на віддалений просторово-часової фон: це 13 століття, час перебування Марко Поло в імперії Великого Хана. «Обрамленням» збірки, сполучною оболонкою всіх 55 новел стає докладний звіт великого мандрівника, колишнього посла при Великому Хані, який він дає про різні китайські міста, розсіяні по всій території величезної імперії, знайомі або незнайомі імператору, реальні або фактично вигадані. Мандрівник створює дивні, казкові картини міст із срібними банями, з вулицями, вимощеними оловом, де живуть люди, незвичайні на вигляд і за манерами поведінки, хоч їм і притаманні слабкості і недоліки звичайних людей. При побудові композиції книги Кальвіно використовує правила карт таро, коли карти можуть розкладатися в різних напрямках по горизонталі і вертикалі, створюючи при цьому різні смислові комбінації. Подібно до цього, читач може знайомитися з описом міст в довільній послідовності, читаючи новели через одну, через дві і т.п., і виникає при цьому уявний відеоряд буде щоразу іншим. В цілому книга являє собою ще одну оцінку цього, негативну концепцію сучасного світу з постійними алюзіями на безладне, хаотичне існування великих метрополій, в яких дуже складно жити людині, переважній індустріальної цивілізацією.

У книзі «Замок схрещених доль» Кальвіно знову повертається до складної фантастичної фабули: кілька мандрівників зустрічаються вперше в замку-притулку. Внаслідок чар вони стали німими, але будь-що-будь хочуть розповісти свої історії і використовують для цього також картами таро, розкладаючи їх на столі в різних геометричних комбінаціях. В результаті епізоди з життя героїв шикуються на основі інших епізодів, при цьому вся конструкція відразу ж розпадається, а потім вибудовується вже в іншому порядку, кожен раз непередбачуваному і випадковому. Через гру перетинів – «схрещень» – автор намагається пояснити механізми комунікації, що спираються на комбінації знаків, підкреслюючи випадковість цих комбінацій і одночасно невід'ємну людську необхідність спілкування, використовуючи для цього будь-який інструмент, - в даному випадку це карти.

Ще більш витонченою і складною постає інтелектуальна гра в романі «Якщо однієї зимової ночі подорожній…». Уявний Читач, який купив книгу Кальвіно, знаходить у ній початок десяти романів, різних за жанром (детектив, сентиментальний, пригодницький і т.д.), але не може дочитати їх до кінця, тому що книга погано переплетена. Він повертається в книжковий магазин і зустрічає там Читачку, що виявилася в такій же ситуації. Вони починають розмовляти про свої літературні уподобання, потім між ними зав'язуються близькі стосунки, які в кінцевому підсумку приведуть їх до шлюбу.

Елемент гри у романі будується за чіткою геометричною схемою, заснованої на переплетенні різних елементів: є «стосунки» між книгою і читачем, оскільки відсутність тексту стає причиною входження Читача в сюжет в якості персонажа; до цього додається лінія відносин автора з цим читачем, якого письменник безпосередньо залучає в дію, пояснюючи йому вже на самому початку основну ідею (написати книгу, що складається тільки з початків романів) і викладаючи своє розуміння літератури та її ролі, яку він трактує як інструмент для опису конкретної дійсності, що дозволяє при цьому досліджувати і її загадкові, малопомітні сторони.

«Витонченість», «легкість», «почуття міри», «ясність», «раціональність», – саме ці визначення найчастіше застосовуються до прози Кальвіно. Ці риси підкреслюють істотні сторони таланту і особистості письменника, але не вичерпують їх. Поряд з прагненням до впорядкованості та ясності, із запереченням двозначної та ірраціональної інтерпретації навколишнього світу, в книгах Кальвіно присутній фантастичний світ, якийсь казковий, магічний вимір, в якому існує багато його героїв (найбільш яскравим тому прикладом є трилогія «Наші предки»). Однак це свого роду раціональна спроба пізнання світу, в якому ще багато незвіданого, у Кальвіно непорушним залишається переконання, що людина, в кінцевому підсумку, зможе все ж позбавитись сумнівів і протирічь і знайти істину.

Творчість письменника не передбачена шкільною протрамою, та вона може бути представлена як матеріал для розгляду на позакласних заняттях з літератури.

Розглядаючи твори Італо Кальвіно на факультативних заняттях, учні матимуть змогу глибше познайомитися з принципами і тенденціями постмодерністичної літератури у ХХ столітті.

Актуальність роботиполягає в тому, що вона є спробою визначити риси гіпертексту та постмодерністичні тенденції у творчості Італо Кальвіно та подати методичні розробки викладання даного матеріалу на факультативних заняттях у школі.

Об’єкт роботи– роман Італо Кальвіно «Якщо одієї зимової ночі подорожній…»

Предмет роботи­­–прийоми гіпертексту у романі Італо Кальвіно «Якщо одної зимової ночі подорожній…»

Методи–цілісний, текстуальний, аналітичний, історико-літературний.

Мета роботи–дослідити роль гіпертексту у романі Італо Кальвіно «Якщо одієї зимової ночі подорожній…» та методичні аспекти його вивчення на заняттях факультативу.

Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:

–Дослідити гіпертекст як літературознавчу категорію;

–Визначити особливості написання попередніх романів письменника:

«Замок схрещених доль» та «Незримі міста»;

Розглянути «Якщо одної зимової ночі подорожній…» як роман- гіпертекст та роль алюзій і ремінісценцій у ньому;

–Проаналізувати факультатив як форму організації позакласної роботи з зарубіжної літератури в старших класах;

–Подати конспект факультативного заходу на тему: «Інтертекстуальність у романі Італо Кальвіно «Якщо однієї зимової ночі подорожній…»

Наукова новизна роботиполягає у систематизації матеріалу, а особливо алюзій та ремінісценцій у романі Італо Кальвіно «Якщо однієї зимової ночі подорожній», а також у розробці нових методів викладання творів автора, дослідження зв’язку з творами інших постмодерністів та рисами постмодернізму в творчості письменника.

Практичне значення роботиполягає у тому, що її матеріали зможуть застосовуватися на уроках зарубіжної літератури та на позакласних заняттях у загальноосвітніх навчальних закладах.

Робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел; обсяг роботи складає 81 сторінку, список використаних джерел налічує 56 позицій.

 

 

Хід заняття

Викладач: Тема уроку вам відома. Але перш ніж говорити про роман послухаємо про самого письменника.

Виступи учнів.

Учень. Італо Кальвіно народився в Сантьяго-де-Лас-Вегас (Santiago de Las Vegas) на Кубі, де працював його батько. Незабаром родина повернулася до Італії. Дитинство провів у Сан-Ремо, там здобув середню освіту. На початку Другої світової війни перервав навчання на аграрному факультеті і в 1943 приєднався до партизанського руху. У 1945 році переїжджає до Турина, де співпрацює в різних газетах. Стає членом Комуністичної партії.
Після війни знову вчиться, але на філологічному факультеті. У 1947 році закінчив університет, захистивши дипломну роботу з творчості Джозефа Конрада, і почав працювати в комуністичній газеті «L'Unità».
За посередництва друзів-письменників Чезаре Павезе і Еліо Віторіно Італо Кальвіно видав першу книгу «Стежка павукових гнізд» (Il sentiero dei nidi di ragno) - неореалістичну повість, засновану на власному партизанському досвіді, а в 1949 році - збірку повістей «Останнім приходить ворон» (Ultimo viene il corvo). Обидві книги з'явилися в оточенні неореалізму.
В цей період виходить і книга «Юнаки з берегів За» (I giovani del Po), неореалістична і пролетарська згідно з тематикою, близька до прози Ч. Павезе. У 1952 році Італо Кальвіно відходить від соціально-критичної літератури і присвячує себе фантастиці. Виходять твори «Роздвоєний віконт» (Il visconte dimezzato), «Барон на дереві» (Il barone rampante) і «Неіснуючий лицар» (Il cavaliere inesistente), які складають трилогію під назвою «Наші предки» (I nostri antenati).Трилогія живописує алегоричний образ сучасної людини.
У 1956 Італо Кальвіно видає збірку «Італійські казки» (Fiabe Italiane). У 1963 вийшла збірка повістей для дітей «Марковальдо, або Пори року в місті» (Marcovaldo, ovvero le stagioni in cittá).
У 1964 письменник приїжджає в Париж, знайомиться з Роланом Бартом і Клодом Леві-Строссом, в сферу його інтересів входять соціологія, космологія і семіотика.Нові інтереси вплинули і на його творчість: незабаром виходить збірка повістей «Космокомічні історії» (1965), а в 1969 році - роман «Замок схрещених доль» (Il castello dei destini incrociati). Ці, а також наступні твори створювалися під значним впливом фантастики і сюрреалізму: «Невидимі міста» (Le cittá invisibili, 1972), «Якщо одного разу зимової ночі подорожній» (Se una notte d'inverno un viaggiatore, 1979).
У 1975 році письменник став почесним членом Американської Академії, в наступному році отримав Австрійську Державну премію по європейській літературі.У 1983 році вийшла збірка «Паломар». Помер Італо Кальвіно в Сієні в 1985 році.

2. Обговорення дискусійних питань, запропонованих викладачем.

1). Наскільки обставини особистого життя впливають на характер творчості митця? (Є вплив безпосередній, як, наприклад, у випадку з Купріним, в основі багатьох творів якого лежать особисті враження, пережиті письменником, зокрема і під час його перебування в Україні. Натомість якщо говорити про Кальвіно, то йдеться про вплив опосередкований.)

2). Чи є якийсь смисл писати твори про відсутність у житті будь-якого сенсу? (Імовірно, що у написанні літературних творів, як і в діяльності в інших видах мистецтва, з точки зору так званого здорового глузду, зовсім немає сенсу! Проте мистецтво існує, і все нові і нові прометеї спалюють на його багатті свої душі. Отже, якщо є сенс писати літературні твори, то це вже

право письменника обирати теми і втілювати обрані ним ідеї. Зрештою, як і читач має право сприймати чи не сприймати те, що створено письменником.)

Розглядаючи роман «Якщо однієї зимової ночі подорожній…», доречно буде зосередити увагу на образі головного героя Читача. Але спершу…

Читання вірша Г. Лорки “Повернення з прогулянки”.

Убитий небом,

Серед форм, які прямують до землі,

І форм, які відшукують кристал,

Я запущу своє волосся.

З обтятим деревом, що не співає,

Із хлоп'ям, чиє обличчя біле, як яйце.

Із звірятками, яким розбито голови,

Із водою влахах сухих стебел.

З усім, що повила глухоніма утома,

І з метеликом, утопленим в чорнильниці.

Стикаючись із власним обличчям, обмінним щодня.

Убитий небом!

Викладач:Дивний вірш, чи не так? Та ще й важкий для розумін­ня... Але щось, певно, ви збагнули? Що саме? Як це стосується на­шого уроку, тема якого вам добре відома?

Так, якщо не безпосередньо, то, принаймні, опосередковано настрій вірша Лорки виражає певною мірою те, що ми відчуваємо, читаючи роман «Якщо однієї зимової ночі подорожній…»

А що саме ми відчуваємо?

Відчуття невизначеності, загадковості, невпевненості у своїх діях. Чи дісно наступна книжка буде завершальною у пошуках Читачем оригінального роману?

Що ж сталося? І найголовніше — чому так сталося і який у
цьому сенс, якщо, звичайно, такий мав місце?

Ці питання і стануть предметом розгляду під час нашого спілку­вання.

Безумовно, якщо врахувати, що йдеться про літературного героя, то ми зму­шені констатувати — для мистецтва і зокрема літератури, мотив гіпертексту є звичним і поширеним.

Учням пропонується назвати сфери людської діяльності, де може ще зустрічатися гіпертекст.

Літературний ток-маскарад.

Викладач: Так, так, розумію: бракує власного досвіду. А тому, аби зрозуміти, що таке явище гіпертексту, спробуємо влаштувати ток-маскарад.

Його правила дуже прості: я пропоную вам певну ситуацію, а бажаючий чи той, кого ми забажаємо у цій ситуації побачити, повя’же її з ситуацією на зовсім іншу тему.

Перша ситуація, яку я пропоную вам відтворити,— «читач».

Питання до образу «читача»

Яким ви хочете бути читачем? Як ви себе почуваєте? А що б ви хотіли почитати? Уявіть собі, що ви читаєте, хочете зрозуміти зміст твору, а тут розповідь обривається напівслові… Що б ви тоді робили?

А тепер зовсім інший образ — «книга».

Питання до образу «книги»

Уявіть себе на місці книги. Яку б історію ви хотіли читачеві розповісти?

Викладач: Та час пригадати, що у нас є кілька запитань до образу Читача, тому я пропоную вам спробувати себе ще й у ролі цього героя.

 

Літературний ток-шок.

А що саме ми відчуваємо?

Неабияке здивування і майже шок, тому що герой роману стикається з великою кількістю різних історій і намагається їх поєднати.

Що ж сталося? І найголовніше — чому так сталося і який у
цьому сенс, якщо, звичайно, такий мав місце?

Ці питання і стануть предметом розгляду під час нашого спілку­вання.

(Наступний етап уроку передбачає організацію такої оригі­нальної інтерактивної форми, як ток-шок).

Викладач: Отже, запросимо до участі в ток-шоці когось, хто знає всю історію Читача не з чужих слів.

(Ведучі ставлять стілець - „крісло” і запрошують зайняти місце у ньому уявного героя твору).

Уявний герой розповідає всю свою історію.

Питання до образу Читача

Як ви гадаєте, як сталася така історія? Якими побачили світ і людей, зібрані вами книги? Що нового ви для себе з них зрозуміли?

Викладач:

Спробуємо підсумувати почуте і побачене й зробити відповідний висновок.

Найперше, Кальвіно, звичайно, не відкрив Америки, удаючись до давнього прийому, який залюбки використовувався у народній творчості і літературі представниками різних народів і культури.

Але до Кальвіно в літературі нікому не спадало на думку надати прийомові абсурдності, не звернувшись до гіпертексту.

Саме цей нюанс дав змогу сказати те, що на думку письменника, становить найголовнішу проблему людства у ХХ ст.: сучасна людина має у себе купу літератури, але кожен тлумачить її по-різномуі загальну правду дізнатися дуже важко.

Але тільки про Читача, а й про кожного з нас можна було б сказати щось подібне за певних умов, чи не так?

І хіба Кальвіно не має рації, якщо зважити на те, що може спіткати людину в житті чи – ще ширше – що пережило і переживає людство в ХХ ст. і продовжує переживати в ХХІ ст.? Щоправда, ви можете сказати: «Але ж переживає!..» яке з ними сталося, бо цього разу те відбулося тільки з ним…

То що ж, почекаємо наступного разу? ... Своєї черги? Гадаєте, що це досить фантастична перспектива? …

Чи можна цьому зарадити?

Не знаю. Але спробувати хоч щось зробити можна, певно …

Висновки до розділу:Факультатив– це одна зформ диференційованого навчання, яка розрахована на розвиток пізнавальних інтересів, здібностей та формування професійної орієнтації учнів, оволодіння методами наукових досліджень. Дуже важлива змістовна основа груп позакласної роботи на сучасному етапі. При її визначенні потрібно відштовхувати від «зон актуального рахунку» тобто від реальних ЗУН учнів зарубіжної літератури і їх загальноосвітнього рівня і йти до «зони найбільшого рахунку», тобто запропонувати зміст з деяких випередженням того, чим потрібно володіти.

Таким чином, вірний вибір місця для проведення занять гуртка або інтер'єру кабінету зарубіжної літератури сприяє створенню природного фону для спілкування учнів, стимулює їх мовленеву активність. При створенні гуртків враховуються інтереси учнів, і звичайно, можливості і смаки вчителя, оскільки без цього практично неможливо керувати гуртком.

У розділі подано конспект факультативного заняття з вивчення творчості Італо Кальвіно на прикладі роману «Якщо однієї зимової ночі подорожній…» та розглянуто риси постмодернізму в літературі на прикладі цього твору.

 

 


ВИСНОВКИ

Гіпертекст – це подання інформації, як пов’язаної мережі гнізд, в яких читачі вільні прокладати шлях нелінійним чином. Він допускає можливість множинності авторів, розмивання функцій автора та читача, розширення роботи з нечіткими межами і множинність шляхів читання.

Основні особливості гіпертексту - це:

1. Дисперснісь структури. Інформація представляється у вигляді невеликих фрагментів-гнізд, і «увійти» в цю структуру можна з будь-якої ланки.

– Нелінійність гіпертексту. Читач відтепер вільний (змушений) вибирати шлях читання, створюючи при цьому свій текст. Така ситуація робить неможливою класичну літературну критику: гіпертекст «розчиняє» ту жорстоку фіксованість тексту, що є фундаментом теорії і практики нашої критики. Критик в принципі не може прочитати гіпертекст цілком. Це-«нечитаний текст».

– Різнорідність і мультимедійність, тобто застосування всіх засобів впливу на споживача-читача, які тільки можливі технічно в даній системі-від чисто літературних і аж до найскладніших комп’ютерних.

Так як гіпертекст тісно пов’язаний з поняттям постмодернізму, окреслимо основні ознаки останнього :

–Невизначеність, культ неясностей помилок, пропусків;

–Фрагментарність і принцип монтажу;

–«Деканонізація», боротьба з традиційними ціннісними центрами;

–Мовчання, відмова від мімесиса, образотворчого начала;

– Позитивна іронія, яка стверджує плюралістичний всесвіт;

–Змішання жанрів, високого і низького, стильовий синкретизм;

–Театральність сучасної культури, робота на публіку, врахування аудиторії;

–Зрощення свідомості з засобами комунікації, здатність пристосуватися до їх оновлення та рефлектувати над ними.

Порівнюючи основні ознаки постмодернізму та властивості гіпертексту, можна виділити такі спільні риси, як нелінійність та розмивання смислів; стрибок у просторі і часі та між вимірами; різнорідність і мультимедійність.

За визначенням самого автора, у способі бачення світу сьогоднішньою культурою існує тенденція, що виявляється одночасно з усіх сторін: світ у різних проявах завжди бачиться більш дискретним, ніж безперервним. Ця тенденція чітко простежується крізь кожен його роман.

Складна структура, яка вимагала докладного опису посилань, компенсується стислістю самих оповідань: від половини до півтора сторінок невеликого формату, на яких описується одна-єдина яскрава особливість міста або його жителів. Таким чином, кожне оповідання представляє собою майже бартовський лексем, при цьому дотримується принцип «збереження балансу»: чим більшою кількістю алюзій навантажена розповідь, тим вона коротша.

Дискретність і статичність книг, вся їх структура «працюють» на те, що запам'ятати послідовність подій практично неможливо ні з першого разу, ні перечитуючи багато разів. Читач запрошується знаходити й активізувати в книзі внутрішні зв'язки самостійно.

Книга стає, таким чином, не тільки нелінійною, але й відверто інтерактивною: читач в явному вигляді запрошується продовжувати подорожі Марко – як по вже названим їм місцям, так і вигадуючи свої – вигадуючи, або заповнюючи лакуни, залишені лукавим венеціанцем і / або не менш лукавим автором.

Складність роману відрізняється структурою, кількістю алюзій, полівалентних інтертекстуальних зв'язків, травестійних епізодів, ігор, підсмислів. У ньому найвиразніше проступають постмодерністські у власне літературному сенсі риси: бріколаж, травестування, ієрархія текстів у тексті, зміна позиції автора. Надзвичайно складне і філософське наповнення роману.
Цьому літературоцентричному роману цілком характерна схема побудови гіпертекстового наративу:

–дискурс, як він вибудований;

–набір дискурсів;

–історія, як вона збудована;

–набір історій.

При читанні художнього гіпертексту читач не тільки перестворює наративи, але створює і винаходить нові, не передбачені первинним автором. У художньому гіпертексті ключові принципи структурування наративу та основні операції авторства переміщені від автора до читача, від «первинного» до «вторинного» автора. Однією з визначальних характеристик гіпертексту, з точки зору читача, є залучення його до вибору і відбору різних методів і технік конструкції і композиції наративу. Маючи справу з гіпертекстом, читач запрошується взяти участь у тому, що ми можемо назвати машинерією наративу.

Факультативні заняття у школі проводяться з метою поглиблення знань учнів з окремих курсів, розділів чи тем навчального предмета з урахуванням інтересів і бажань учнів.

Це одна з ефективних форм диференційованого навчання, яка розрахована на розвиток пізнавальних інтересів, здібностей та формування професійної орієнтації учнів, оволодіння методами наукових досліджень.

Зміст факультативів у 7-8-х класах передбачає поглиблене вивчення окремих навчальних предметів. Факультативи ж у 9-11-х класах є сходинкою від засвоєння навчального предмета до вивчення основ науки, до якої відноситься даний предмет, від формування загальнонавчальних умінь і навичок – до використання наукових методів дослідження.

За змістом навчальні факультативи бувають: із поглибленого вивчення предметів; вивчення додаткових дисциплін із набуттям спеціальності, міжпредметні факультативи. Залежно від дидактичної мети факультативи поділяються на теоретичні, практичні та комбіновані. Теоретичні факультативи проводяться з метою поглибленого вивчення складних теоретичних проблем, узагальнення та систематизації з кардинальних розділів чи тем предмета. Головним при цьому є постановка, висунення гіпотез, створення проблемних ситуацій, розробка проблемних завдань, самостійність розкриття проблем з використанням аналізу та синтезу, усвідомлення головного, істотного. Методи та прийоми при цьому можуть бути як традиційними (пояснення, розповідь, бесіда), так і частково-пошуковими, дослідними (уявний експеримент, формуючий експеримент, порівняння, співставлення).

Ефективність факультативного заняття значною мірою залежить від ступеня творчого управління вчителем цим процесом; використання проблемного підходу, раціонального поєднання форм і методів навчання; індивідуального підходу, здійснення професійної орієнтації учнів; зв'язку навчання з досягненнями науки та практики.

Практичні факультативні заняття проводяться з метою формування навичок і вмінь дослідницького характеру на основі поглиблення теоретичних знань. Учні при цьому виконують лабораторні роботи, навчальні завдання практичного спрямування. При цьому вчитель розкриває практичну значущість проблеми, що ставить учнів в умови пошуку шляхів її вирішення, здійснює керівництво, контроль і корекцію навчально-пізнавальної діяльності учнів; спільно з учнями обговорює результати заняття та підбиває підсумки. Особливого значення набувають завдання з альтернативними та прихованими даними; завдання на моделювання, які сприяють формуванню конструкторсько-технічних умінь учнів. Важливе значення мають завдання виробничого характеру, розв'язання яких підвищує інтерес учнів до професії.

Комбіновані факультативні заняття проводяться у формі науково-практичної конференції, лекційно-практичного та семінарського занять. Їх структура залежить від дидактичних завдань і припускає різні поєднання компонентів. Провідною ідеєю при проведенні комбінованих факультативів є самостійна робота учнів з літературою та іншими джерелами інформації. Різноманітність факультативів забезпечує розвиток здібностей учнів, формування вмінь винахідництва та творчості конструювання, прогнозування, розв'язання прикладних завдань, проведення експерименту та теоретичного пошуку. Усе це забезпечує високу навчальну активність учнів у процесі факультативного заняття.

При спостереженні та аналізі факультативних занять слід ураховувати такі параметри:

2. тип факультативного заняття та врахування вчителем його специфіки;

3. вибір і формулювання теми, постановка цілей і завдань заняття, мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

4. зміст факультативного заняття (вибір навчального матеріалу, реалізація дидактичних принципів, забезпечення зворотного зв'язку, корекція знань, розвиток самостійності та творчого мислення учнів, формування в них дослідницьких умінь і навичок);

5. раціональний вибір форм організації факультативного заняття (лекція, семінар, практикум, екскурсія, лабораторна робота);

6. педагогічна доцільність навчально-матеріального забезпечення факультативного заняття (наочні посібники, ТЗН, обладнання, роздавальний дидактичний матеріал, аудіовізуальні засоби);

профорієнтаційна робота з учнями у процесі заняття з урахуванням специфіки факультативу;

7. результативність факультативного заняття з поглиблення знань учнів з основного курсу навчального предмета, розширення світогляду та інформованості учнів з питань сучасних наукових досягнень;

– засвоєння наукових ідей, принципів та алгоритмів, законів, закономірностей; формування навичок самостійної праці;

8. набуття знань про оточуючий світ; формування стійкого інтересу до науки, що вивчається на факультативі, активної життєвої позиції; реалізація комплексу аспектів виховання особистості - розумового, морального, естетичного, фізичного, трудового.

Справжнім феноменом ХХ століття стала література, яка, розвиваючись розмаїтними напрямами, течіями стилями, ввібрала в себе філософські та моральні проблеми епохи. І творчість багатьох письменників підтверджує тезу про те, що література не просто відображає життєву дійсність, а властивими їй засобами творить нову, художню дійсність.

Відтепер уже ХХ століття стає історією, а життя починає підкорятися новим законам і ритмам, безупинно просуваючись усе далі й далі.

Духовний ландшафт минулого сторіччя неможливо уявити без Італо Кальвіно. Значення цього письменника виходить далеко за межі закріпленої за ним суто літературної репутації «батька» італійської постмодерністської прози.

«Якщо однієї зимової ночі подорожнй…» – знаковий твір І. Кальвіно, який увиразнив основні мотиви всієї творчості автора. Головний герой Читач увиразнює сприймання літератури людиною другої половини ХХ сторіччя, яка відчуває неоднозначність мотивів та смислів творів постмодерністської літератури.

Тому методрозробка заняття з дисципліни «Світова література» «Гіпертекстуальність у романі І. Кальвіно «Якщо однієї зимової ночі подорожній…»» допоможе значною мірою збагнути специфіку світової літератури у ХХ столітті і дасть широкий простір для творчих роздумів.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Андреев А. CETERAтура как ее NET: мысли о сетевой литературе./

http://www.art.spb.ru/konkurs/esse/setnet.htm

2. Барт, Ролан. С/Z. М., Аd Marginem, 1994. -183 с.

3. Барт, Ролан. Мифологии / Ролан Барт. - М., 1996. -263 с.

4. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Р. Барт. — М. : Прогресс ; Универс,1994. — 616 с.

5. Белозерова Н. Н. Теория гипертекста: кажущееся противоречие / Н. Н. Белозерова // Вестник ТюмГУ. — 2000. — № 4. —64—69.

6. Бахтин, М.М. Проблемы поэтики Достоевского / Бахтін М. М. - М., 1963. – 145 с.

7. Беньямин, Вальтер. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. / Вальтер Беньямин. - М., 1996. -354 с.

8. Бодрийар Ж. Войны в заливе не было / Бодрийар Ж. -// Художественный журнал. 1994. - №3. С. 25-63.

9. Борхес, Х.Л. Анализ творчества Герберта Куэйна / Борхес Х.Л. - Op.cit.,

С. 307-312.

10.Борхес, Х. Л. Сочинения./Борхес Х. Л.-Т.1. Рига, Полярис, 1994. –149 с.

11. Вайнштейн, О. Б. Homo deconstructivis: философские игры постмодернизма. / Вайнштейн О. Б. -// "Апокриф" №2, - М., "Лабиринт", без года. -201 с.

12. Вардзелашвили Ж.А. Наносмыслы лексических структур // Русское слово в мировой культуре. Санкт-Петербург, 2003.

13. Вардзелашвили Ж. А. Наносемы как латеральный компонент значения слова // Acta Linguistica. Vol. 1 (2007), 1

14. Визель М. Я. Сад расходящихся хокку. / Визель М. Я. -// "Литературная газета" 12.XI.1997 - № 46. С. 29-34.

15. Генис А. Вавилонская башня. Искусство настоящего времени. /Генис А. – М., "Независимая газета". 1997. – 645с.

16. Генис А. «Полдень» МайклаДжойса / Генис А. // Иностранная литература. 1994. №

17. Гудков Д. Б. Теория и практика межкультурной коммуникации. / Гудков Д. Б. – Эксмо М., 2003. С. 29.

18. Дедова О. В. Лингвистическая концепция гипертекста: основные понятия и терминологическая парадигма / Дедова О. В. // Вестник Московского ун-та. Сер. 9 : Филология. — 2001. — № 4. — С. 22— 36.

19. Деррида Ж. О грамматологии / Ж.Деррида. — М. : AA Marginem, 2000. — 512 с.

20. Джанаева В. В. Функционирование инокультурных прецедентных текстов в российской прессе / Джанаева В. В. // Язык. Текст. Дискурс: Межвузовский научный альманах / Под ред. проф. Манаенко Г. Н. Ставрополь, 2006. Вып. 4. С. 90–92.

21. Женнет, Ж. Фігури. В 2-х томах. Москва, 1998.

22.Зарубіжна література та літературознавство. / Київ: Центр учбової літератури, 2007. - 400 с.

23. Ильин, И. П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. Ильин И. -П.- М, "Интрада", 1996. -245 с.

24. Ильин, И.П. Постмодернизм от истоков до конца нашего столетия. / Ильин И. П. - М, "Интрада", 1998. -359 с.

25. Кальвіно, Італо. Замок схрещених доль. Київ, Іноземна література,1993. - 395 с.

26. Кальвіно, Італо. Незримі міста. Київ, Іноземна література,1993. -326 с.

27.Кальвіно, І. Якщо одієї зимової ночі подорожній: Роман / Кальвіно І. –Іноземна література 1994 - №4. – С. 40-157.

28. Караулов, Ю. Н. Роль прецедентных текстов в структуре и функционировании языковой личности. / Караулов, Ю. Н. – Эксмо М., 1986. С. 217.

29. Кено Р. Сто тысяч миллиардов стихотворений / Кено Р. Пер. с фр. М.: Грантъ, 2002. С. 32.

30 . Коломієць, Н. В. Подання інформації на веб-сайтах служби новин CNN: структурні особливості резюме // Мовні і концептуальні картини світу : [зб. наук. праць]. — К. : Логос, 2002. — № 7. — С. 254—262.

31. Кибрик, А. Е. Константы и переменные язика. Санкт-Петербург, 2003.

32. Кубрякова, Е. С. О тексте и критериях его определения // Текст. Структура и семантика Т. 1. Москва, 2001

33. Ландау, Дж. Гипертекст.Текст.Теория. / Ландау, Дж. // М. : Эксмо, 1992. – 382 с.

34. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. / Лотман Ю. М. – М., 1996. –453 с.

35. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. Москва. 1978.

36. Манин, Дм. Как писать РОМАН. Заметки к теории литературного гипертекста./ http://www.russ.ru/journal/netcult/98-06-10/epstyn.htm

37.Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / Кол. авторів під керівн. C. Ю. Ніколаєвої. — К: Ленвіт, 1999. — 320 с.

38.Методика викладання зарубіжної літератури. / Підручник. — К.: Вища школа, 2007. — 415 с.: іл.

39.Методика викладання зарубіжної літератури. / Видавнича група «Основа», 2008. - 223 с.

40. Набоков, В.В. Бледное пламя. / Набоков В. В. - Свердловск, "91".

1991. -259 с.

41. Ортега-и-Гассет, Х. Дегуманизация искусства. / Ортега-и Гассет Х. - // "Самосознание европейской культуры ХХ века". - М, 1991. 354 с.

42. Ортега-и-Гассет, Х. Восстание масс. В кн.: Избранные труды. / Ортега-и-Гассет Х. - М., "Весь мир". 1997. -128 с.

43. Пушкин, А.С. Собрание сочинений. / Пушкин А. С. -Т.3. М., 1962. -753с

44. Павич, Милорад. Хазарский словарь. / Милорад Павич. - СПб., "Азбука", 1997. -523 с.

45. Руднев, В.П. Морфология реальности. / Руднев В. П. - М, "Гнозис", 1996. 214 с.

46. Руднев В.П. Словарь культуры ХХ века. / Руднев В. П. -М., Аграф. 1997. -367 с.

47. Субботин М. М.Теория и практика нелинейного письма (взгляд сквозь призму «грамматологии» Ж. Дерриф) / Субботин М. М. // Вопросы философии. 1993. № 3. С. 36–46.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.236.190.216 (0.047 с.)