Відображення групових змін процесу АСПН у малюнках

Після кожного дня роботи групи АСПН психолог ставив перед її членами завдання зображувати себе і групу в малюнках, наголошуючи, що таким чином можна простежити як за процесами в груповій динаміці, так і за власними змінами.

У цьому параграфі ми наводимо малюнки, які відображають глибину сприйняття їхнім автором групового процесу, своєрідне розмежування емоційного та раціонального аспектів і свою роль у контексті взаємин з іншими членами групи, а також психологічне тлумачення змісту цих малюнків у групі АСПН.

*

Психоаналіз малюнка 16

Малюнок 16 подано двопланово: ліворуч відображено емоційне сприйняття групи (у вигляді артерії), праворуч — управління груповим процесом (пульт), яке учасник навчання на той час розумів спрощено, механістично. Кнопки на пульті позначені певними емоційно значущими образами: ліворуч — око біля важеля, до якого тягнеться РУ^ка, далі серце, посмішка. Останнє є свідченням прагнення до єднання раціонального з емоційним. Розуміння групового процесу спрощене, що виявляється у сподіванні змін під впливом керівника. Керівник на лівому боці малюнка зображений як один із членів групи, а на правому — як «рука», що натискає на кнопки. Вся група представлена як живий організм із кровоносними артеріями. Сам автор зображений у вигляді паростка у центрі групи. Певною мірою це можна витлумачити як тенденцію до егоцентризму, проте це лише гіпотеза першого дня роботи групи.

Мал. 16. Я і група (перший день роботи групи АСПН)

Група на малюнку розташована по колу. Кожний ЇЇ член намальований у певній оболонці. За словами автора, це захисти, які мали місце у перший день роботи. До паростка, яким зобразив себе автор (у центрі), він також відносив групові здобутки. Водночас він вважав себе присутнім і серед трьох осіб, зображених без захистів, тобто без «одягу». Деяких членів групи він зобразив у вигляді знаків питання, що означали їхню непізнаність для автора. Домінуючими у відображенні першого дня роботи є лише два показники: відкритість і закритість (деякі члени групи знаходяться немов у коконі). Тривогу, обов'язково наявну в перший день роботи групи, передано чорним кольором на стільцях. На малюнку показано початок процесу єднання (артерії, кровотоки). Все це відображає групову динаміку. Проблема керівництва груповим процесом цікавить автора від самого початку, дістаючи розвиток у наступних малюнках.

Психоаналіз малюнка 17

На цьому малюнку можна спостерігати прогресивні зміни у сприйманні його автором групового процесу. Він зрозумів, що група — не запрограмований механізм, керівництво яким можна звести до керування через пульт (мал. 16, праворуч). Як майбутній психолог він цікавився процедурою динаміки АСПН, намагаючись побачити, яким чином відбувається керівництво групою.

Група для нього набуває великої значущості — про це свідчить зірка, в яку її вміщено. Прогресивні зрушення сталися й у сприйнятті

Мал. 17. Я і група (другий день роботи групи АСПН)

автором малюнка групової роботи: пульт керування та екран уже зламані. Порівнявши цей малюнок з попереднім, можна побачити, що тут уже намітився вихід за межі екрана.

Квітку, зображену в центрі (перший паросток якої ми бачили на мал. 16), автор відносить швидше до групового процесу, ніж до власного особистісного зростання, тобто спостерігається зміщення акцентів із власного «Я» на групу і показано взаємозв'язки. Такий великий поштовх для особистісного зростання, як показує малюнок, забезпечив груповий процес за другий день роботи. Цей факт можна вважати продуктивним показником розвитку групи АСПН у напрямі інтеграції, що є передумовою індивідуально-особистісної дезінтеграції учасників навчання. Останнє стосується проблеми позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції суб'єкта на більш високому рівні психічного розвитку. Підтвердженням цього є старанно намальована квітка на тлі керівника групи. Позитивне ставлення до членів групи та керівника є необхідною умовою забезпечення групової інтеграції. Дезінтеграція неадекватних первинних уявлень про алгоритмізованість роботи групи представлена у вигляді окремих залишків пульта.

Інтеграційні аспекти висвітлюються в тому, що артерії, які на попередньому малюнку пов'язані з центром, змінюються; спостерігається натхнення в роботі, в малюнку використано «спокійніші» кольори. Змінився й колір членів групи. Якщо раніше вони позначалися одноманітним «захисним покривом» (синій у цяточку, ніби маскувальний одяг), то тут кольори більш звичні, а отже, захисти у

членів групи знімаються. Автор уявляє їх більш різноманітними і спрямованими на груповий процес, що зображений в центрі у вигляді квітки, аніж окремою рефлексією, коли кожний «сам по собі». Груповий процес для автора — це щось дуже вагоме, тому видно зображення хмаринок на зірці, і ця значущість може засвідчувати силу його мотивації до АСПН, привабливість для нього психокорекційного процесу.

Психоаналіз малюнка 18

Цей малюнок відображує значні зміни, які сталися цього дня, і динаміку роботи у групі. Дезінтегруються хибні уявлення не лише про себе, а й про груповий процес (див. уламки). Пульт керування майже зник (праворуч видно його залишки), керівник не вирізняється серед інших членів групи, зображено «уламки» попередніх уявлень; сприйняття стає реалістичним — немає невиправданої ейфорії, «зірковості» (зірки лишилися тільки на задньому плані, однак вони зображені в єдності з чимось життєвим), хоча присутня перспектива, яка засвідчує прогресивність уявлень про сутність групового процесу АСПН. Ми бачимо, що емоційні аспекти, які мали місце у перші два дні на стадії становлення групових норм («розморожування»), відсуваються на задній план; домінуючими стають активні дієві аспекти групової роботи, що зрештою відображується в груповій динаміці.

Мал. 18. Я і група (третій день роботи групи АСПН) 60

Фігура внизу малюнка (ліворуч) апелює до розуму (рука піднесена до голови), тобто відбувається осмислення групових подій. На ма-

люнку з'явилися певні угруповання, що об'єднують людей на терені продуктивної роботи (яка триває 3-4 дні). Дві фігурки ліворуч присіли. За трактуванням автора, це окремі члени групи приголомшені чимось, що відбувається в групі АСПН. Над ними фігурка, «розіп'ята» під тиском власних емоцій, яка апелює до іншого члена групи, тобто до самого автора малюнка (центральна фігура). Цим він хотів передати власну стійкість, силу.

Автор зображує власний спокій, уміння триматися в груповій ситуації і тверезість розуму, що є для нього умовною цінністю. За його словами, він перебуває й у психокорекційній ситуації, і над нею, тобто він спостерігач і дослідник водночас, що є важливим у цей період роботи.

Малюнок підтверджує теоретичні здобутки в галузі АСПН, оскільки емоційна дезінтеграція, що має місце на початкових стадіях розвитку групи, переходить у раціональну завдяки посиленню можливості переосмислення учасниками навчання групового матеріалу, що веде до перегляду власних установок, цінностей, а це вже ознаки творчої стадії.

Угорі праворуч ми бачимо появу певної мети. Це не означає, що всі члени групи мають одну мету, проте вже є групові цінності, які підтверджують позитивну дезінтеграцію. Червоний колір, яким намальовано всіх членів групи, свідчить про емоційне напруження.

До позитивних зрушень у сприйнятті АСПН можна віднести те, що на малюнку представлено живих людей, а не лише фігуральні зображення, як на двох попередніх малюнках. На мал. 18 люди вже діють, думають, переживають, розмірковують про розбіжність своїх поглядів із груповими, прагнуть разом досягти позитивного результату.

Малюнок ілюструє, як група, маючи спільну мету, поступово переходить до форм індивідуальної роботи та поглиблення самопізнання. Саме цей момент і становить його головну цінність. Змінюються й погляди на керівництво групою: керівник вже не вирізняється як окрема особа, яка всім керує й від якої все залежить. Для порівняння повернімося до мал. 16, який показує залежність уявлень автора від керівництва навчанням: на цьому етапі АСПН сприймалося ще крізь призму традиційних поглядів на процес навчання. Мал. 18 вже показує розуміння його автором, що АСПН — специфічне навчання і не передбачає традиційного підходу, коли одна людина (керівник) маніпулюватиме іншими, «смикатиме за мотузочки» і цей процес відображатиметься на екрані, тобто без природної пульсації емоцій (див. мал. 16).

Малюнок 18 вже засвідчує, що дезінтеграційні процеси, які відбулися (див. уламки), відкидають щось неадекватне в сприйнятті себе та групового процесу і сприяють переходу до індивідуальної психокорекції, індивідуального переосмислення і знайдення певної мети (прогресивних самозмін), яка реалізовуватиметься у подальшій роботі групи.

Психоаналіз малюнка 19

На мал. 19 відображено інтеграцію, яка виникла з появою групової мети і спільних групових зусиль, спрямованих на ЇЇ досягнення. Проте це вже не зусилля людей-ляльок, людей-манекенів, які були на малюнках, виконаних у перші два дні роботи. Манекени залишилися тільки як тло (див. силуетні зображення — відлуння вібруючої фігури). Автор асоціює груповий процес зі смерчем, який втягує в роботу. Групова атмосфера, групові принципи, засвоєні членами групи, починають усіх єднати; з'являється так званий ефект солоного огірка, коли члени групи набувають певних якостей лише завдяки участі в груповій роботі. І це зрозуміло, адже четвертий день — завершальний для початкової стадії роботи. Дуже цінним є зображення інтеграції групи на основі певної спільної роботи. На малюнку також можна побачити, що дезінтеграція по-різному торкнулась на той час учасників АСПН, які включилися в роботу різною мірою. Три фігурки праворуч зображені ближче до загального групового процесу; це означає, що вони намагаються якомога більше його каталізувати. Автор малюнків (центральна фігура) прагне залишитися автономним, а ліворуч зображено члена групи, який емоційно пригнічений (присів), що є ознакою емоційної дезінтеграції.

Мал. 19. Я і група (четвертий день роботи групи АСПН)

Цей малюнок цінний тим, що показує групову інтеграцію на ділових засадах. Його автор зображений у центрі подій як найбільш причетний до групового процесу. За своєю головою він тримає серце, що означає перехід емоційних аспектів роботи групи в раціональні. Це

дуже вагомий показник позитивних характеристик дезінтеграції. Емоції, які обов'язково виникають у груповому процесі, свідчать про ослаблення хибних позицій, що виявляються у членів групи, проте вони не є самоціллю.

Важливий момент у процесі АСПН — єднання емоційного аспекту з раціональним, тобто позитивна дезінтеграція. Серце на малюнку автор намагається тримати в руках, демонструючи, що група дає йому змогу посилити контроль над емоціями. Спокійний синій колір, яким намальовано серце, засвідчує здатність автора до самоконтролю. На малюнку також можна бачити, що члени групи перебувають в емоційному полоні групових ефектів, феноменів. На цій стадії такі групові принципи, як щирість, добровільність, відсутність оцінних суджень, конфронтація, яка має нести позитивні наслідки, стерильність зворотного зв'язку, створюють можливості для глибинного самопізнання. Смерч на тлі фігурок, які затягуються в нього, зображений праворуч, за висловом автора, означає глибинне занурення в самопізнання. Фігурки символізують, що самопізнання відбувається завдяки пізнанню інших і водночас дає змогу глибше їх розуміти.

Як видно з малюнка, в групі є активісти, які становлять її авангард, швидше занурюються в груповий процес і опановують прийнятні форми поведінки. Численність фігурок тла вказує на те, що більшість членів групи перебувають саме на стадії групового пізнання. Центральну фігурку автор відносить не лише до себе, а ще й до багатьох членів групи, які вийшли з металевого панцира. Це свідчить про результативність групового процесу, можливість виходу із захисної шкаралупи, дотикання людини до людини. Недаремно люди на малюнках 18 і 19 зображені оголеними: вони символізують процес безпосереднього пізнання в системі «людина —людина», який не потребує «одягу» у вигляді певних соціальних оцінок і суджень. Як бачимо, цей малюнок відображує продуктивність процесу АСПН на четвертий день роботи групи, відповідність показникам позитивної дезінтеграції.

Психоаналіз малюнка 20

У цьому малюнку увагу зосереджено на керівникові групи. На п'ятий день роботи в групі вже накопичується поведінковий матеріал, розібратись у якому професійно покликаний допомогти керівник. Інакше кажучи, його місія — допомогти членам групи навчитись бачити, чути, переживати через сприйняття системних характеристик поведінки учасників навчання. На цьому етапі роботи керівник своїм умінням бачити (рівнем професіоналізму) каталізує груповий процес і є певною мірою взірцем для членів групи. Цей малюнок показує високу оцінку його автором професіоналізму керівника групи АСПН.

Автор малюнка поставив керівника на п'єдестал, показуючи цим розуміння його професійної ролі. На нашу думку, цікавим є те, що фігура керівника подвоюється в членах групи, і ці обриси людей, що йдуть і вниз, і вгору, — це члени групи, що не позбавлені впливу законів наслідування. На попередніх малюнках керівник відсутній (мал. 17-19) або представлений фрагментарно (мал. 16). На п'ятий день роботи — початок робочої стадії — його роль уже стає поміт-

Мал. 20. Я і група (п'ятий день роботи групи АСПН) 64

ною. Крім того, ми розглядаємо малюнки одного й того самого члена групи, тому треба враховувати індивідуальність його сприйняття. В цей період дуже важливими є прояви довіри не лише до керівника, а й до групи в цілому, адже зірку, яку він тримає в руках, ми вже бачили як зображення групи на мал. 17. Жовтий колір навколо зірки означає позитивну психологічну атмосферу в групі, яка інтегрує усіх її членів. Усе це показники позитивного процесу дезінтеграції та її зміни на інтеграцію. Слід зважити на те, що з першого дня роботи групова дезінтеграція (так само, як і індивідуальна) мала частковий характер і завершувалась інтеграцією. Проте якщо в перші три-чотири дні роботи були виражені процеси емоційної дезінтеграції, то, починаючи з п'ятого-шостого дня, в групі переважають інтеграційні процеси. Для керівника було б нераціональним підтримувати в групі таке сприйняття себе. Його мета — навчити її учасників бачити, чути, аналізувати самих себе.

На нижній частині малюнка відображено наявність у групі емоційних переживань та складність пізнання глибин несвідомого. На п'ятий день роботи для автора це постало як проблема. Малюнок також засвідчив, що для його автора привабливою є постать жінки-матері, й вона якоюсь мірою проектується на особу керівника.

На п'ятий день роботи сприйняття автором групи АСПН є райдужним. Він прагне опанувати закономірності процесів психокорекції й сподівається позбутися острахів (див. нижній фрагмент малюнка) завдяки мудрості керівника, його інтегруючій силі, силі методу, що знайшов утілення в зірці як символі групи АСПН.

Психоаналіз малюнка 21

На цьому малюнку відображено природну амплітудність процесу групової динаміки АСПН. Групова динаміка не є гладким, рівним процесом, а йде хвилеподібно, дезінтеграція й інтеграція змінюють одна одну і відбуваються багаторівнево. Якби член групи затримався на рівні ейфорії сприйняття (мал. 20), це могло б означати, що в його психокорекційній динаміці поставлено крапку.

Ураховуючи, що динаміку групи визначають інтеграційні процеси (а індивідуальні зміни проходять стадію дезінтеграції), то вже на чет-вертий-п'ятий день це сприяє індивідуальній дезінтеграції її учасників, що можна бачити на мал. 21 порівняно з попереднім.

Заняття в групі АСПН передбачають становлення та розвиток у її учасників самостійності, творчості та здатності до самопізнання, вміння проникати в глибини психіки і реконструювати деструктивні прояви, тенденції поведінки, що виникають у процесі спілкування. Без ослаблення цілісності неможливо сподіватись на паростки нового, на реконструювання. Останнє передбачає процесуальну діагностику, пов'язану з частковістю висновків, їх багаторівневістю, багатора-

3«» 65

Мал. 21. Я і група (шостий день роботи групи АСПН)

зовістю, що забезпечує поступальний характер процесів дезінтеграції і вторинної інтеграції психіки суб'єкта.

На малюнку видно, що рука керівника (праворуч) залишається з тією самою зіркою. Проте тепер вона стає тлом, на авансцену виходить власне самопочуття автора малюнка, який зображений могутнім птахом, що вріс у землю й не може злетіти. Це означає залежність психіки від проблем, пережитих у дитинстві, пов'язаних з батьками (архетип землі). Малюнок має два плани -- верхній (свідома сфера) і нижній (несвідома). В надрах несвідомого показано наявність внутрішньої суперечливості (розколоте серце); проблеми стосунків між чоловіком і жінкою (праворуч унизу), певну агресивність (змія), яка пов'язана з «випусканням кігтів» (див. ниточки до кігтів птаха: символ провини). Агресивність зорієнтована на групу (язичок змії — до «зірки-групи»).

Роль керівника на малюнку ніби «затушовується» (залишилася тільки рука із зіркою), проте група для автора не затьмарилась, відчуття «зірки» збереглося. Ми бачимо, як її світло пробивається крізь крила птаха (праворуч) — це означає психологічне тепло й підтримку, які нейтралізують агресію.

Шостий день — це робоча стадія групи; вона, як правило, пов'язана з початком виражених дезінтеграційних процесів у індивідуальному плані. Поряд з рукою керівника видно могутню чоловічу руку: це потреба в допомозі. Умовно можна сказати, що це «рука з несвідомого».

Ліворуч унизу зображено людину, що впала. Зі слів автора — це символ відмирання певних хибних уявлень про себе та інших.

Два плани в сприйнятті групи можна трактувати так: верхній — раціональний, нижній — емоційний. Малюнок завжди передає багатозначний зміст: йому властиві образна економність і водночас місткість інформації. Зокрема, серце означає ще й емоційний аспект сприйняття автором себе і групи. Зображено людей, які відвернулись один від одного, що символізує розбіжність поглядів. Могутній птах у центрі — це не лише автор, а й сприйняття ним групи, переживань її членів. Голова птаха виражає і потребу в допомозі, й бажання вийти з групового процесу, і неможливість це зробити, на що вказують часткове знаходження фігури під землею та ілюстрація переживань автора за допомогою фігурок під землею. Для автора малюнків те, що відбувається в групі, не є нейтральним, він реагує емоційно сильно, хоча й намагається нейтралізувати свої емоції, на що вказує блакитний колір, яким намальовано фігуру птаха. Малюнок засвідчує зосередженість автора на собі й водночас його потребу в допомозі (див. руки обабіч зображення птаха).

Психоаналіз малюнка 22

Малюнок 22, виконаний на сьомий день роботи групи, відображує інтеграцію емоційної і раціональної сфер, збіл шення самоконтролю та цілеспрямованості, набуття бажаних чоловічих якостей (трикутники та стрілка означають цілеспрямованість - архетип), інтегрованість різних сфер за домінування розуму (див. монітор комп'ютера угорі). Мозок, що проглядає з монітора, означає, що цей «ящик» перестав бути «чорним? тобто непізнаним. Емоційна сфера, зображена в нижній частині малюнка, для автора вже не є проблемною. Зникла агресивність, яку потрібно було долати. Є навіть пульт керування, який на мал. 16 був пов'язаний з рукою керівника. Група вже відійшла в тінь.

Малюнок відображає само-зміни автора: його незалежність як від групи, так і від керівника у процесі саморозвитку та

аутопсихокорекції, що, без сум- «К8К/1 //? ' ^гру?^а

„■, ^r, ^J, X. - І. " (сьомий день

ніву, є бажаним ефектом робо- ^Щщ! роботи групи

ти групи АСПН. Г/ АСПН)

Психоаналіз малюнка 23

На восьмий день роботи групи автор малюнка починає розуміти, що практична психологія дає змогу керувати іншими людьми, «наче кий кулями». Людина, що прагне успіху (як усі юнаки), дуже цінує практичний бік психології, можливості психічного впливу на іншу людину. Тому на авансцену виводяться саме ці можливості, здатність прогнозувати, діагностувати. На малюнку відображено, що члени групи всі різні (кулі неоднакові за кольором), але в чомусь дуже схожі (круглі, безконфліктні).

Дехто з членів групи об'єднується (вгорі ліворуч), що подекуди буває в груповому процесі (однак, якби всі об'єднувалися подібним чином, це було б доказом непродуктивності роботи групи в цілому). Мажорність кольорів більярдних куль і спокійне тло свідчать про позитивну психологічну атмосферу в групі, коли дезінтеграційні процеси в останній стадії змінюють інтеграційні, пізнавально-раціональні та поведінкові. І знову (як і в попередньому малюнку) немає фігури керівника. Рука, що тримає кий, за словами автора, може належати не лише керівникові, а й будь-якому членові групи, що навчається впливати на іншу людину та прагне професійно опанувати вміннями та навичками психолога-практика.

Мал. 23. Я і група (восьмий день роботи групи АСПН) 68

На малюнку також відображено соціальну ієрархію людей за посадовими та статусними ознаками (верхній, середній і нижній плани), що символізує повернення до соціальних, етичних, моральних

та духовних оцінок, які на час навчання в групі АСПН були виключені. На восьмий день уже чітко видно ознаки заключної стадії роботи групи, коли відбувається вивчення процесу спілкування та прилаштування себе — з новими соціально-перцептивними знаннями — до людей. Саме цей процес автор намагався передати на мал. 23. Тому так умовно зображено руку, бо це і автор, і група, й керівник.

Таким чином, малюнки на тему «Я і група» мають цінність для діагностики емоційної атмосфери в групі й індивідуальних переживань її членів, для розуміння групової динаміки та її змістових характеристик.

Завдяки психомалюнкам одного з учасників групи АСПН ми об'єктивували приховані у вербальній продукції особливості прояву динаміки індивідуальних та групових змін. Отже, такі теми малюнків дають керівникові змогу тримати під контролем групові та індивіду-ально-особистісні зміни.

Як бачимо, за допомогою психомалюнка можна вивчати динаміку особистісних змін суб'єкта у процесі навчання в групі АСПН. Виходячи зі змісту і методичних вимог до особливостей функціонування групи АСПН, ми стверджуємо, що таке навчання потенційно дає змогу забезпечити позитивну дезінтеграцію особистісної структури суб'єкта та її вторинну інтеграцію на більш високому рівні розвитку.

Характеристики позитивної дезінтеграції, які виокремив К. Дом-бровський щодо індивідуальної психотерапії, підтверджуються при дезінтеграції індивіда у процесі участі в групі АСПН, зокрема: дезінтеграція має багаторівневий характер; здійснюється за рахунок розширення самоусвідомлення і набуття здатності власної психодіагностики, самоаналізу тощо.

Як показали наші дослідження, позитивний характер дезінтеграції особистісної структури суб'єкта в групі АСПН дає можливість на певних етапах навчання отримувати зворотний зв'язок у співвіднесеності процесів дезінтеграції в особистісному і груповому планах. Це є не лише передумовою ефективного навчання, а і його показником. Інакше кажучи, позитивної дезінтеграції в АСПН можна досягти лише за умови інтеграції групи і створення в ній атмосфери довіри, емоційної близькості, теплоти, відкритості, щирості, психічної безпеки, підтримки і захищеності. Без цього є небезпека ускладнення прийняття індивідом зворотного зв'язку: він може відкинути весь досвід, отриманий у процесі АСПН, який у разі його прийняття є для нього дуже важливим.

Небажаний і такий варіант розвитку групи, коли самоціллю стає турбота про створення затишної психологічної атмосфери. В такій групі суб'єктові важко виявити й дослідити свої внутрішні суперечності, адже в ній побоюються тенденції взаємної конфронтації, а у разі виникнення емоційного напруження «накладають пов'язку», блокую-

чи можливість глибиннопсихологічної саморефлексії. Відсутність емоційних переживань заважає подальшому їх аналізу і пізнанню. Таку групу можна назвати групою «загладжування». Це малоефективний спосіб роботи, так само, як і той, що ґрунтується на проекції агресії, яка викликає емоційну дезінтеграцію, однак лише поверхову, однорівневу і детерміновану ззовні. Прихильники таких груп називають їх групами інтенсивного навчання.

У групі АСПН особливо цінується спонтанність та невимушеність психокорекційного процесу, що сприяє пізнанню глибин-нопсихологічних передумов особистісної проблематики учасників. Тому позиція керівника, який штучно посилює емоційні навантаження, є хибною.

Активізація творчого потенціалу суб'єкта у процесі особистісних змін сприяє розвитку його сенситивності, яка дає змогу не лише критично поставитись до наявних стереотипів і звичок, а й проаналізувати власну багатоплощинну, багаторівневу психічну реальність і зіставити з особливостями її розуміння і відображення членами групи та навколишніми людьми.

Груповий процес АСПН, не порушуючи своєї цілісності, дає змогу як забезпечення індивідуально-неповторного розвитку особистості, так і формування загальних, важливих для оптимізації процесу спілкування та розвитку особистісних якостей, зокрема: вміння вчитися на власному досвіді міжособистісної взаємодії, децентрувати увагу, перебувати в ситуації і водночас поза нею, вільно рефлексувати почуття, приймати себе та іншого, розвивати здатність до активного слухання та контролю над собою тощо. Значно розширюється соці-ально-перцептивна компетентність суб'єкта в розумінні себе і навколишніх людей, а також ситуації спілкування.

Завершуючи навчання в групі АСПН, його учасники звертають увагу на важливість отриманого досвіду для особистісного зростання й оптимізації взаємин з іншими людьми. Ось що пише одна з них: «Із досвіду участі в групі я перенесу в шкільну практику деякі принципи, наприклад: доброзичливість та відвертість, відповідальність за близьких, колективізм, уміння розуміти інших людей, комунікабельність, сенситивність та ін.».

Практичний ефект від АСПН у педагогічній діяльності констатував учасник навчання в такій групі М. Семиліт у статті «Секрети майстерності» (Учит. газ. — 1982. — 10 лип.). Він зазначив: «Тренінг навчив «бути в ситуації і над нею», бачити її з різних позицій, очима учнів. Заняття розкрили не лише мої слабкі, а й сильні сторони, спираючись на які я міг вдосконалювати себе як людину і як педагога. Я навчився уважно й активно слухати, бачити весь клас і кожного учня окремо, і це підвищило силу педагогічного впливу. Деякі принципи роботи групи я переношу тепер у життя класу, завдяки чому майже зникли конфліктні ситуації. Такий психологічний

мікроклімат у класі вивільняє багато енергії для позакласної роботи, для плідного навчання, а емоційна теплота в дитячому колективі сприяє розвитку повноцінної особистості».

Методичні рекомендації

З огляду на складність групового процесу АСПН та наявність багатьох чинників обмежимося загальними рекомендаціями, які давали б змогу правильно організувати й спрямувати розвиток групи АСПН, що забезпечується дією механізмів позитивної дезінтеграції і вторинної інтеграції особистішої структури учасників навчання на більш високому рівні розвитку.

Для ефективної роботи групи керівник має заздалегідь продумати відповіді на такі запитання:

Яку мету ставить перед собою група?

Яку роль відіграє керівник і який індивідуальний ефект суб'єкт може отримати в групі АСПН? Чим зумовлена потреба в такій групі?

На які вихідні теоретичні засади спирається керівник групи?

Які заходи проводитимуться у процесі її комплектування?

Яка планується структура групи?

Які методичні прийоми застосовуватимуться, за яких умов вони будуть доцільними?

Як готуватимуться члени групи до сприйняття групового досвіду?

Чи враховуватиме керівник у своїй методиці психокорекції кризові моменти, можливі в членів групи під час участі в АСПН? Як він їх долатиме і як готуватиме до цього учасників навчання?

Які методи і прийоми використовуватимуться для оцінки ефективності навчання (під час і після його завершення)?

Керівник має чітко знати динаміку розвитку групи, характеристики кожної його стадії, труднощі, можливі у процесі переходу від однієї до іншої, уявляти взаємозалежність між розвитком групи в цілому і кожного її члена зокрема, вміти помічати показники особистіс-ного і групового розвитку.

Надзвичайно важливим є питання комплектування групи, чисельність якої не має перевищувати 15 осіб. Ми виходимо з того, що цей процес має бути двостороннім, тому пропонуємо студентам інформацію про характер роботи групи АСПН і про те, що вони можуть отримати в результаті такого навчання. Важливими є індивідуальні співбесіди, зустріч усіх кандидатів у члени групи до початку занять, під час якої керівник може схематично пояснити мотиви організації групи і питання, які мають бути досліджені.

Комплектуючи групу АСПН, слід остерігатися включення до неї людей із сильно стереотипізованою захисною системою, адже таке навчання може посилити тривожність суб'єкта, активізувати дію його ав-

томатизованих захистів, а він може непродуктивно вплинути на груповий процес загалом. Небажаною є також участь людей, не налаштованих на продуктивну працю щодо особистісних змін, таких, що приходять до групи лише з метою пізнання методу як нової психолого-педагогічної форми роботи або задля приємного відпочинку.

Ураховуючи, що механізмами особистісних змін при АСПН є процеси позитивної дезінтеграції і вторинної інтеграції, можна сказати, що оптимальний віковий період для такого навчання — від 16 до 40 років. У більш ранньому віці АСПН є ефективним лише у випадках дезадаптації суб'єкта та асоціальної поведінки. Періодизація вікового розвитку дитини сама створює умови для дезінтеграції (особливо в кризові періоди), і треба тільки вміло використати це для становлення в неї інтегративних структур більш високого рівня розвитку. Після 40 років структура особистості може бути надто стабілізованою, сте-реотипізованою і її зміни потребуватимуть значних зусиль та сенситивності суб'єкта, на що він не завжди згодний і здатний.

Відправним пунктом у забезпеченні успішної роботи групи АСПН є принцип добровільності. її члени мають бути природно зацікавлені у власних змінах і мати підвищену сприйнятливість (сенситивність) до того, що відбувається. Звичайно, людину можна змусити відвідувати групу АСПН, проте це не сприятиме навчанню. Тому початкові принципи організації і функціонування групи АСПН виключають примус або тиск на особу.

Може скластися враження безперспективності втілення цього методу в широку практику. Однак досвід дає підставу стверджувати, що це не так. Бажання взяти участь у такій роботі у вільний від навчання час зазвичай виявляє приблизно половина аудиторії на будь-якому факультеті Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Оскільки учасникам навчання завжди потрібен певний час для емоційної акліматизації до заняття, роботу краще будувати великими блоками (2,5-4 год), якщо заняття проходять один раз на тиждень, і по 10-12 год на день при інтенсивному курсі від 7-8 до 10-13 днів.

Під час заняття члени групи АСПН мають сидіти в м'яких кріслах чи на килимі один навпроти одного. Важливо, щоб вони були впевнені, що їх не підслуховують. Найголовнішим завданням керівника на початковій стадії роботи є вироблення групових норм і засвоєння членами групи основних принципів АСПН. Незалежно від виду групи і характеру керівництва з боку окремих її членів можлива певна протидія, зумовлена підвищеною тривожністю. Тому учасників навчання доцільно заохочувати до відкритого дослідження своїх страхів. Для цього їх можна поділити на підгрупи з 2-4 осіб, у яких вони мали б змогу обговорювати нагальні проблеми групи, найчастіше пов'язані з недовірою до окремих осіб або до можливості вільно оби-

рати форми та способи подання інтимного матеріалу, що нерідко стримує учасників навчання. Для упередження цих та інших проблем, які виникають із самого початку функціонування групи АСПН, дуже важливо, щоб між її членами встановилася атмосфера довіри.

Такої довіри можна швидко досягти за умови, якщо учасники навчання матимуть змогу виявляти свої почуття, не остерігаючись бути покараними.

Якщо в групі пануватиме атмосфера ворожнечі, підозрілості, небажання говорити про себе тощо, її учасники будуть закриті. За таких умов будь-яке саморозкриття буде поверховим і наперед підготовленим, запрограмованим, а отже, стереотипізованим.

Найпоширенішим прийомом протидії глибиннопсихологічному са-модослідженню є зосередження уваги на інших і відвернення її від себе. Керівник може йти на конфронтацію з учасниками навчання, однак у такій формі, щоб не посилити їхньої закритості. Головне, щоб індивід зрозумів, що його тенденція до переведення уваги на інших має захисний характер і що треба знайти в собі мужність подолати власну протидію продуктивній участі у процесі АСПН.

Керівник зобов'язаний пам'ятати, що створення в групі атмосфери близькості й довіри — процес дуже повільний і каталізувати його штучно не завжди виправдано, а іноді й неможливо.

Така атмосфера встановлюється лише з розвитком усвідомлення членами групи позитивних (і нових для них) аспектів своєї особистості, й керівник має приділяти цьому належну увагу. Відкриття у собі нових позитивних якостей надає учасникам навчання сили для подальших самостійних конструктивних змін. Керівник має також стежити, щоб група ні на кого не чинила тиску, щоб була забезпечена взаємопідтримка та не порушувалась конфіденційність, щоб кожному учасникові АСПН у разі виникнення в нього кризового стану була вчасно надана належна допомога.

Деякі труднощі, з якими стикаються учасники навчання, важливо обговорювати на засіданнях групи і знаходити шляхи їх уникнення та подолання. Членів групи слід підготувати також до того, що навколишні можуть без ентузіазму поставитись до змін, які відбулися з ними в результаті навчання у групі АСПН і можуть позначитись на їхніх стосунках.

Здійснюючи керівництво групою, важливо пам'ятати, що для навчання її учасників цінність мають не тільки (і навіть не стільки) інтенсивність і сила почуттів, які переживають її члени, а, головне, їх розуміння і внутрішнє переосмислення, усвідомлення причин їх виникнення, тобто виявлення нерозв'язаних проблем, які не піддаються контролю і вольовій регуляції з боку самого суб'єкта.

Якщо група АСПН короткочасна, в її учасників можуть виникати приховані і дуже сильні почуття, які в кращому разі дадуть тимчасовий ефект, тобто зі зниженням емоційного напруження суб'єкт може

повернутися до початкової інтегративної структури (як правило, примітивної) як до закономірного результату — однорівневої дезінтеграції. При цьому можуть превалювати стани пригніченості, розгубленості, тривоги, що не сприяє сприйняттю зворотної інформації. Усе це, природно, створює бар'єри в роботі на