Основні положення щодо оформлення пояснювальної записки та графічної частини

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

щодо оформлення курсових проектів і робіт

для студентів всіх спеціальностей

 

 

Вінниця ВНТУ 2010

 

 

Зміст

1 Структура ДП (МДР)......................................................................................3

2 Основні положення для оформлення пояснювальної записки

та графічної частини.....................................................................................4

3 Оформлення і зміст ПЗ...................................................................................7

3.1 Загальні вимоги............................................................................................7

3.1.1 Заголовки...................................................................................................9

3.1.2 Нумерація..................................................................................................9

3.1.3 Правила написання тексту.....................................................................11

3.2 Титульний аркуш.......................................................................................12

3.3 Індивідуальне завдання.............................................................................12

3.4 Зміст............................................................................................................13

3.5 Анотація......................................................................................................13

3.6 Вступ...........................................................................................................14

3.7 Основна (технічна) частина......................................................................14

3.7.1 Правила нумерації рисунків, таблиць і формул.................................14

3.7.2 Оформлення посилань...........................................................................14

3.7.3 Оформлення формул..............................................................................15

3.7.4 Оформлення рисунків............................................................................16

3.7.5 Оформлення таблиць..............................................................................17

3.8 Висновки.....................................................................................................19

3.9 Список використаної літератури. Форми запису....................................20

3.10 Додатки.....................................................................................................21

3.10.1 Технічне завдання.................................................................................21

4 Оформлення графічної частини...................................................................22

4.1 Загальні положення....................................................................................22

4.2 Типи схем....................................................................................................23

4.3 Правила виконання електричних схем.....................................................23

4.3.1 Схема електрична структурна................................................................23

4.3.2 Схема електрична функціональна.........................................................24

4.3.3 Схема електрична принципова..............................................................25

4.3.4 Схема електрична з´єднання..................................................................27

4.3.5 Схема підключення, загальна схема та схема розташування.............28

4.3.6 Креслення друкованих плат...................................................................29

4.3.7 Схема розташування...............................................................................30

4.4 Правила виконання схем автоматизації...................................................30

4.4.1 Схема автоматизації структурна............................................................30

4.4.2 Схема автоматизації функціональна......................................................31

4.4.3 Схема автоматизації принципова...........................................................32

4.5 Правила виконання креслень....................................................................32

4.5.1 Складальне креслення пристрою............................................................32

4.5.2 Робочі креслення деталей.......................................................................33

4.6 Правила виконання схем програм............................................................33

Додаток А (обов’язковий) Зразок заповнення аркуша технічного

завдання.........................................................................................35

Додаток Б (обов’язковий) Титульний аркуш до дипломного проекту.......36

Додаток В (обов’язковий) Титульний аркуш до курсової роботи..............37

Додаток Г (обов’язковий) Зразок індивідуального завдання до

курсового проекту........................................................................38

Додаток Д (обов’язковий) Зразок індивідуального завдання до

курсової роботи............................................................................39

Додаток Е (довідниковий) Приклад заповнення першої сторінки

змісту..............................................................................................40

Додаток Ж (обов’язковий) Перелік елементів..............................................41

 

 

Структура КП (КР)

 

За змістом КП або КР повинні відпові­дати індивідуальному завданню на курсове проектування.

КП (КР) містять у собі ряд обов’язкових складо­вих частин, перелік яких та вимоги до яких конкретизуються керівником відповідно до профілю дисципліни.

Кожну складову частину необхідно починати з нового аркуша.

Порядок подання обов’язкових складових частин КП (КР) і їх рекомендований обсяг:

а) пояснювальна записка (ПЗ):

1) титульний аркуш ПЗ;

2) індивідуальне завдання на КП (КР);

3) зміст;

4) анотація 1;

5) вступ 1-3;

6) основна (технічна) частина (її розділи): 30-50;

– аналіз існуючих методів вирішення поставленої задачі;

– вибір принципу дії системи (приладу) чи обґрунтування методик;

– розробка структурної і (або) функціональної схеми;

– розробка електричної принципової схеми;

– конструктивно-технологічний розділ;

– експериментальні дослідження;

– метрологічні характеристики;

– алгоритмічне та програмне забезпечення;

7) висновки;

8) література;

б) додатки;

в) графічна частина.

Примітки

1 Наведені заголовки основної (технічної) частини є рекомендо-ваними для КП. Основна частина КР повинна мати аналітично-розрахунковий характер.

2 Дозволяється вводити нові частини за вказанням керівника.

3 Кожний розділ ПЗ може складатися з підрозділів, пунктів, підпунктів і т.д.

Обсяг ПЗ повинен складати 30-50 стор. машинописного тексту на аркушах фор­мату А4, причому об’єм технічної частини повинен складати не мен­ше 70 % всієї записки.

Оформлення і зміст ПЗ

Загальні вимоги

 

ПЗ до КП оформляють відповідно до вимог міждержавного стандар-ту ГОСТ 2.105-95, а ПЗ до КР – відповідно до стандарту ДСТУ 3008-95.

Текст оформляють засобами комп’ютерної техніки (машинописним способом) через 1,5 міжрядкових інтервала з висотою букв не менше 2,5 мм (наприклад, текстовий редактор Word, шрифт - №14) без виділення по тексту або підкреслення.

ВИКОРИСТОВУВАТИ КСЕРОКОПІЇ (СКАНУВАННЯ) – СУВОРО ЗАБОРОНЕНО! Тільки в оглядовій частині проекту (роботи) допускаються чіткі відредаговані копії українською мовою.

Друкарські помилки, описки та графічні неточності можна виправ-ляти зафарбуванням білим коректором в кількості не більше двох помилок на одній сторінці і нанесенням на тому ж місці тексту машинописним способом або чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.

В таблиці 3.1 наведена відмінність правил оформлення документів, викладених в стандартах ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95, які слід враховувати при виконанні ПЗ.

 

Таблиця 3.1 – Відмінність стандартів ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95

КП - відповідно до ГОСТ 2.105-95	КР – відповідно до ДСТУ 3008-95
1 ПЗ оформляють на форматах А4, з однієї сторони. Можна також вико-ристовувати більші формати для наведення таблиць або ілюстрацій.	1 Те ж
2 В графі (2) основного напису форм 1, 2, 2а слід вказувати умовне позначення документа	2 Вказується тільки на титульних аркушах
3 Наявність рамок робочого поля та основних написів в ПЗ і кресленнях	3 Відсутні
4 Відступи тексту від рамки: зверху і знизу не менше 10 мм; зліва і справа не менше 3 мм. Абзац – 5 знаків.	4 Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків.
5 Нумерація сторінок ПЗ в графі (7) основного напису, починаючи зі змісту	5 Нумерація сторінок в правому верхньому куті, починаючи зі змісту
6 Всі заголовки ПЗ виконують з абзацу малими літерами, починаючи з великої, за винятком змісту і додатків, які виконують посередині рядка	6 Заголовки структурних частин, розділів виконують великими літе-рами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами почина-ючи з великої. Тільки слово “Додаток” малими літерами з першої великої посередині рядка
7 Примітка – Текст........................... продовження. Примітки 1 Текст........................................... продовження. 2 Текст.......................................... продовження.	7 Примітка. Текст.......................... продовження. Примітки: 1. Текст........................................ продовження. 2. Текст........................................ продовження.

 

Нижче викладені вимоги щодо оформлення КП.

Відмінність оформлення КР від оформлення КП указана словами (для КР див.таблицю 3.1).

Заголовки

 

Назви складових частин ПЗ чи розділів записують у вигляді заго­ловків. Заголовки повинні бути короткими і відповідати тематиці викла-деного матеріалу. Перенесення слів у заголовках не допуска­ються. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, то тоді їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом 3 інтервали, між заголовками – 1,5 інтервала (рисунок 3.1).

Не дозволяється залишати заголовок без тексту на попередній сторінці.

Всі заголовки ПЗ виконують з абзацу малими буквами починаючи з великої, за винятком змісту і додатків, які виконують посередині рядка (для КР див.таблицю 3.1).

Нумерація

 

Титульний аркуш є першою сторінкою ПЗ, яка не нумерується.

На інших сторінках порядковий номер вказують в графі 7 основного напису за формами 2 і 2а (для КР див.таблицю 3.1), а загальну кількість аркушів вказують в графі 8 основного напису за формою 2.

Заголовки розділів основної частини, підрозділів, пунктів, підпунктів і т.д. нумерують послідовно арабськими цифрами. Номер підрозділу включає номер розділу та порядковий номер підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера крапку не ставлять, а пропускають один знак. Пункти, підпункти нумерують аналогічно (рисунок 3.1).

Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац.

Рисунки, таблиці і формули нумерують послідовно арабськими цифрами в межах розділу або додатків (детальніше див. пункт 3.7.1).

В тексті документа може наводитись перелік, який рекоменду­ється нумерувати малими буквами українського алфавіту з дужкою або виділяти дефісом перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використо-вують арабські цифри з дужкою.

Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку.

Приклад:

а) текст переліку........................................................................................

Перелік деталізації починається з абзацу стосовно основного

та його продовження;

б) текст переліку:

1) текст переліку подальшої деталізації..........................................

та його продовження;

2)...;

в) останній перелік.

 

 

 

Рисунок 3.1 – Оформлення заголовків і тексту в ПЗ

 

 

При необхідності пояснення інформації в тексті, таблиці, ілюстрації дозволяєть­ся розміщувати примітки зразу ж за ними, починаючи з абзацу словом “ Примітка - ” чи “ Примітки ”.

Одна примітка не нумерується і після слова “ Примітка ” ста­виться тире. Текст примітки починають в цьому ж рядку з великої літери і про-довжують без абзацу. Якщо приміток кілька, то після слова “ Примітки ” нічого не ставлять, а записують кожну примітку з абзацу, нумеруючи за порядком арабськими числами. Після номера крапку не ставлять. Текст при­мітки починають з великої літери і продовжують без абзацу. Після кожної примітки ставлять крапку.

Примітка - Текст приміток дозволяється друкувати через один інтервал.

Примітки

1 Текст першої примітки.......................................................................... та його продовження.

2 Текст другої примітки............................................................................

та його продовження.

Правила написання тексту

 

При написанні тексту слід дотримуватися таких правил:

а) текст необхідно викладати обгрунтовано в лаконічному техніч-ному стилі;

б) умовні буквені позначення фізичних величин і умовні гра­фічні позначення компонентів повинні відповідати установленим в стандартах. Перед буквеним позначенням фізичної величини повинно бути її пояснення (резистор R, конденсатор С);

в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмі­рності словами (відстань – 2 мм, відміряти три рази);

г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значен­ням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід робити пропуск (100 Вт, 2 А);

д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фі­зичної величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після остан-нього числового значення (1,5; 1,75; 2 мм);

е) позначення величин з граничними відхиленнями слід запису­вати так: 100 ± 5 мм;

ж) буквені позначення одиниць, які входять в добуток, роз­діляють крапкою на середній лінії (·); знак ділення замінюють похилою рискою (/);

и) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінко­вими закінченнями (9-й день, 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI століття);

к) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загально­прийнятих в українській мові і установлених в стандарті ГОСТ 2.316-68, а також скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великим шрифтом: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або знаків, то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів (“ Запуск ”);

л) не дозволяється:

- допускати професійних або місцевих слів і виразів (техні­цизмів);

- після назви місяця писати слово “ місяць ” (не “ в травні місяці ”, а “ в травні ”);

- використовувати вирази: “ цього року ”, “ минулого року ”, слід писати конкретну дату “ в червні 2008 року ”;

- використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр, необхідно писати повністю: “ кілька кілограмів ” (за винятком оформлення таблиць і формул);

- з'єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за допомогою математичних знаків (не “ швидкість = 5 км/год ”, а ” швидкість дорівнює 5 км/год ”, не “ температура дорівнює - 5° С ”, а “ температура дорівнює мінус 5°С ”);

- використовувати математичні знаки <,>, o, №, %, sin, cos, tg, log та ін. без цифрових або буквених позначень. В тексті слід писати словами “ нуль ”, “ номер ”, “ логарифм ” і т.д.;

- використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СТП) без реєстра-ційного номера.

 

Титульний аркуш

 

Титульний аркуш є першою сторінкою пояснювальної записки КП (КР), яка не нумерується. Згідно з діючим стандартом на текстову конструкторську документацію (ГОСТ 2.105-95, ДСТУ 3008-95) та з врахуванням вимог навчального закладу відповідно до профілю спеціаль-ності в додатках Б і В наведені зразки титульних аркушів.

Індивідуальне завдання

 

Індивідуальне завдання на КП чи КР видається на спеціальному бланку кафедри (додатки Г і Д). Заповнюється і підписується керівником КП (КР). Розташовується за титульним аркушем ПЗ. В загальну кількість аркушів не входить.

В завданні формулюють тему проекту (роботи), вказують вихід­ні дані, перелік питань, що належить розроби­ти, перелік графічного чи розрахункового матеріалу, який необхідно подати в результаті розробки. Вказується дата попереднього захисту проекту (роботи).

На основі індивідуального завдання студентом у взаємодії з керів-ником проекту може розроблятися технічне завдання (ТЗ), яке розташовується у першому додатку ПЗ.

 

 

Зміст

 

Зміст розташовують після індивідуального завдання, починаючи з нової сторінки із заголовком “ Зміст ” по середині рядка. До змісту включають всі заголовки (без змін) структурних частин, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (якщо вони мають заголовки) і додатків з зазначенням сторінок, на яких вони розміщені.

Зміст за нумерацією ПЗ є другою сторінкою, на якій виконують основний напис за формою 2, на наступних - за формою 2а (для КР див.таблицю 3.1). Додатки можуть мати іншу форму. Основний напис слід подавати українською мовою.

Нумерацію на даній і на наступних сторінках проставляють в основному написі (для КР див.таблицю 3.1). Нумерація сторінок повинна бути наскрізною.

Приклад оформлення змісту наведений нижче і в додатку Е.

Зміст

 

Анотація......................................................................................................4

Вступ...........................................................................................................5

1 Заголовок першого розділу...................................................................7

1.1 Заголовок першого підрозділу першого розділу................................7

1.2 Заголовок другого підрозділу першого розділу................................15

2 Заголовок другого розділу....................................................................20

2.1 Заголовок першого підрозділу другого розділу...............................20

2.1.1 Заголовок першого пункту першого

підрозділу другого розділу.......................................................................20

2.2 Заголовок другого підрозділу другого розділу

і т.д............................................................................................................29

Висновки...................................................................................................45

Література.............................................................................................46

Додаток А (вид додатка) Найменування першого

додатка...............................................................................47

Додаток Б (вид додатка) Найменування другого

додатка і т.д.......................................................................48

Анотація

 

Анотацію державною мовою виконують після змісту з нової прону-мерованої сторінки із заголовком “ Анотація ” з абзацу (для КР див.таблицю 3.1).

Текст анотації (не більше 0,5 с.) має бути стислим, інформативним і містити відомості, які характеризують виконаний КП (КР).

Вступ

 

Вступ виконують з нової пронумерованої сторінки із заголовком " Вступ " з абзацу (для КР див.таблицю 3.1).

Текст вступу (1 – 3 стор.) повинен містити постановку проблеми у загальному вигляді, короткий аналіз сучасного стану вирішення проблеми, обгрунтування необхідності виконання роботи, призначення КП (КР), оцінку новизни теми, висвітлювати питання актуальності і значення розробки.

У вступі і далі по тексту не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.

 

3.7 Основна (технічна) частина

 

Основна (технічна) частина проекту містить усі необхідні ро­зробки та обгрунтування прийнятих рішень, які супроводжуються ві­дповідними розрахунками (в тому числі з допомогою ЕОМ), рисунками, таблицями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних експеримен-тальних та теоретичних досліджень.

Структурними елементами основної частини є розділи, підроз­діли, пункти, підпункти, переліки та примітки.

Оформлення посилань

 

Посилання необхідно виконувати за такими формами:

- на літературу. Посилання на літературні джерела наводять в квадратних дужках [1], вказуючи порядковий номер за списком. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці і далі за порядком;

- на формули. “ ... в формулі (5.2) ”; “ ... в формулах (5.3,..., 5.7) ”;

- на додатки. “ ... наведено в додатку А ”, „ ... наведено в таблиці В.5 ” або (додаток Б), (рисунок Б.3), (додатки К, Л);

- на рисунки. “ На рисунку 3.1 зображено... ” або в дужках за текстом “ В результаті дослідження одержимо залежність швидкості від часу (рисунок 3.2). ”, на частину рисунка “ ... показано на рисунку 3.4,б ”;

- на таблиці. “... наведено в таблиці 3.1”; “... в таблицях 3.2 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6);

Посилання на раніше наведені рисунки і таблиці дають зі скороченим словом “ дивись ” в дужках за ходом чи в кінці речення (див. рисунок 1.4), (див. таблицю 3.2).

 

Оформлення формул

 

Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок.

Умовні буквені позначення (символи) в формулі повинні відповідати установленим у міждержавному стандарті ГОСТ 1494-77 і повинні бути однаковими в тексті і в формулі. Їх пояснення наводять після першого використання в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу із слова “ де ” і без будь-якого знака після нього (рисунок 3.2).

Одиницю вимірювання, при необхідності, беруть в квадратні дужки. Наприклад,

I = [A]. (3.1)

Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю вимірювання беруть в круглі дужки. Наприклад,

 

I = = 2,2 (А).

 

Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою.

Якщо формула займає кілька рядків, то вона повинна бути розірвана тільки на математичних знаках: додавання „+”, віднімання „ – ”, множення „×”, ділення „:” та ін., які повторюють на початку наступного рядка.

Формула є частиною речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які ідуть одна за одною і не розділені текстом, розділяють комою.

Приклад

 

Рисунок 3.2 – Розташування і нумерація формули

 

Оформлення рисунків

 

Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які в технічній докумен-тації називають рисунками.

В тексті рисунок розміщують симетрично до тексту без повороту пі-сля першого посилання на нього або на наступній сторінці, якщо на даній він не уміщується. На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання.

Між рисунком і текстом пропускають один рядок.

Рисунок повинен складатися із графічного зображення, поясню-вальних даних (необов’язково), номера рисунка і його найменування (рисунок 3.3).

Номер рисунка і його найменування наводять симетрично до тексту. Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від найменування.

Пояснювальні дані розміщують під рисунком над його позначенням.

 

Y

ПЕ

Фм

М

ω

ОВ

 

	Пояснення до рисунка необхідно розшифровувати тут або при першому посиланні на рисунок в тексті

 

ОВ – об’єкт вимiрювання,

М – модулятор,

ДВЕ – джерело внутрiшньої енергії,

ПЕ – приймач енергії

Рисунок 3.3 – Приклад оформлення рисунка

3 інтервали

У випадку, коли рисунок складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В такому випадку після найменування рисунка ставлять дво-крапку і дають найменування кожної частини за формою:

а – найменування першої частини; б – найменування другої частини

або за ходом найменування рисунка, беручи букви в дужки:

Рисунок 3.2 - Структурна схема (а) і часові діаграми (б) роботи

Фазометра

 

Якщо частини рисунка не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком рисунка вказують повне його позначення, а під його продовженнями позначають “ Рисунок 3.2 (продовження)”. Пояснювальні дані розміщують під кожною частиною рисунка.

Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу, то на відповідному рисунку вказують їх порядкові номери в межах рисунка. Посилання на нумерований елемент рисунка в тексті дається без дужок, наприклад: „вентиль 3 на рисунку 5.2”.

Якщо рисунок є фрагментом повної розробленої схеми, то для всіх компонентів вказують ті позиційні позначення, які вказані на схемі.

 

Оформлення таблиць

 

Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилан-ня на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту, або з поворотом на кут 90° за годинниковою стрілкою.

Таблиця повинна складатися із номера таблиці, найменування таблиці і самої таблиці.

Номер таблиці і її найменування вказують над таблицею починаючи від лівого її кута за формою: “ Таблиця 4.2 – Назва таблиці ”. Крапку в кінці не ставлять. Якщо назва таблиці довга, то продовжують у наступному рядку починаючи від слова “ Таблиця ”.

Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують головку таблиці, в якій вказують назву граф. Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто використовують для назви рядків. До­пускається не розділяти рядки гори-зонтальними лініями. Мінімальний розмір між основами рядків - 8 мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.

Графу “№ п/п” в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номери вказують в боковику таблиці перед назвою рядка.

Назва граф може складатися із заголовків і підзаголов­ків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, почи-наючи з великої. Якщо підзаголовок складає одне речення із заголовком, то в цьому випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф таблиці виконува­ти через один інтервал.

Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту ж одиницю фізичної величини, то над таблицею розмі­щують її скорочене позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин, то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми (Довжина, мм).

Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними позначеннями, якщо тільки вони поясненні в попередньому тексті чи на ілюстраціях (D - діаметр, Н - висота і т.д.). Одна­кові буквені позначення групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (L₁, L₂,...).

Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми.

Для опису певного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків таблиці можна використовувати слова: “ більше ”, “ менше ”, “ не більше ”, “ не менше ”, “ в межах ”. Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини:

(Напруга, В, не більше),

а також використовують слова “ від ”, “ більше ”, “ до ”:

(Від 10 до 15; більше 15; до 20)

Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і чис­ловими.

Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки табли­ці не розділені лініями, то текст, який повторюється і складаєть­ся з одного слова дозволяється замінювати лапками (,,). Якщо текст складається з одного і більше слів, то при першому повто­ренні його замінюють словами “ те ж ”, а далі лапками. При розді­ленні таблиці горизонтальними лініями - ніякої заміни не викону­ють.

Числа записують посередині графи так, щоб їх однакові роз­ряди по всій графі були точно один під одним, за винятком ви­падку, коли вказують інтервал. Інтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними:

12 – 35

122 – 450.

Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів, з одна­ковою кількістю знаків після коми в одній графі. Розміри в дюймах можна записувати у вигляді: І/2", 1/4", 1/8".

Ставити лапки замість цифр чи математичних символів, які повто-рюються, не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться, то ста­виться прочерк.

Таблиця може бути великою як в горизонтальному, так і в вертикаль-ному напрямках, або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків. В таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші сторінки або розміщують одну частину під одною чи поряд.

Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють головку таблиці, а при розміщенні однієї частини під одною - повторюють боковик.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нуме­рацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф.

У всіх випадках назву (при її наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами від лівого кута таблиці пишуть “ Продовження таблиці 4.2” без крапки в кінці.

Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.

Висновки

 

Висновки оформляють з нової пронуме­рованої сторінки із заголов-ком “ Висновки ” (для КР див.таблицю 3.1).

Висновки є заключною частиною, підсумком прийнятого інженер-ного рішення виконаного проекту (роботи) із зазначенням досягнутих результатів, визначенням перспектив їх покращення, пропозиціями реалізації проекту (роботи).

В тексті ПЗ рекомендується давати висновки в кожному розділі, що є постановкою задачі до наступного розділу.

 

Додатки

 

Рисунки, таблиці, тексти допоміжного характеру, схеми можна оформляти у додатках.

Додатки оформляють як продовження документа на його наступ­них сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ (див.пункт 3.7.2).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи звер-ху посередині рядка слово “ Додаток ” і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськи-ми цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O.

Під позначенням вказують вид додатка:

- для обов’язкового додатка в дужках пишуть слово (обов’язковий);

- для інформативного – (довідниковий).

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголо­вок, який записують під видом додатка, посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису - заголовок записують у відповідній графі.

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.

Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, вид додатка, заголовок і сторінки з яких вони починаються.

Першим додатком в КП може бути технічне завдання.

Технічне завдання

 

Технічне завдання (ТЗ) є основним вихідним документом для розробки продукції і технічної документації на неї. Титульний аркуш ТЗ наведений в додатку А.

ТЗ оформляють відповідно до вимог стандарту ГОСТ2.105-95, на аркушах формату А4 з однієї сторони, як правило, без рамки, основного напису і додаткових граф до нього. Номери сторінок проставляють у верхній частині аркуша справа.

ТЗ, як правило, складається із таких розділів:

а) найменування та область застосування розробки;

б) підстава для проведення робіт;

в) мета і призначення;

г) технічні вимоги:

1) склад продукції та вимоги до змісту;

2) вимоги надійності;

3) умови експлуатації;

4) естетичні та ергономічні вимоги;

5) вимоги безпеки, охорони здоров’я і природи;

6) вимоги технологічності та метрологічного забезпечення;

7) вимоги до маркування та упаковки;

8) вимоги до транспортування та зберігання;

д) економічні показники;

е) стадії та етапи розробки;

ж) порядок контролю та приймання.

ТЗ затверджується на кафедрі та узгоджується в провідній організації (при наявності).

Загальні положення

 

Графічну частину виконують відповідно до вимог стандартів ЄСКД на установлених форматах (див.п.2.1) з використанням комп’ютерних графічних редакторів.

Перелік графічного матеріалу повинен відповідати індивідуальному завданню (додаток Г).

При виконанні структурних, функціональних, принципових та кіне-матичних схем кожний елемент (пристрій), який входить до виробу, повинен мати відповідне графічне зображення на схемі та буквено-цифрове позиційне позначення (ГОСТ 2.702-75).

Для кожної принципової схеми проекту складається перелік елементів (ГОСТ 2.704-75), який включає всі елементи, які входять до складу виробу та мають умовне графічне зображення на схемі.

Для кожного складального креслення проекту складаються специфікації, які оформляються згідно з діючими вимогами ГОСТ 2.106-68 на аркушах формату А4.

Основні написи заповнюють згідно зі встановленими вимогами (див. п. 2.5).

Посилання на графічну частину в тексті ПЗ виконують за формою:

„...наведено на схемі 08-03.ДП.015.00.000 Е3”.

Якщо графічна інформація КП (КР) подається у вигляді плакатів, то їх слід оформлювати з однієї сторони аркуша належним чином, а на зворотній частині аркуша у відповідному місці розташовувати основний напис за формою 1 з обов’язковими підписами.

Якщо на одному цілому аркуші формату А1 подається інформація на менших форматах (А2 чи А3), то формат А1 слід правильно ділити на менші стандартні формати.

 

 

Типи схем

 

4.2.1 Структурна схема визначає основні функціональні частини виробу, їх призначення та взаємозв´язки.

4.2.2 Функціональна схема пояснює окремі процеси, що протікають в окремих функціональних колах або у виробі в цілому. Ці схеми використо-вуються при вивченні принципів роботи виробів, при налагоджуванні, контролі та ремонті.

4.2.3 Схема електрична принципова визначає повний склад елементів та зв´язків між ними і, як правило, дає детальне уявлення про принципи роботи виробу. Принципова схема служить вихідним документом для розробки інших конструкторських документів, в тому числі креслень.

4.2.4 При розробці конструкторських документів, які визначають прокладання і способи кріплення проводів, джгутів та кабелів або трубопроводів у виробі, а також для здійснення приєднань при контролі, експлуатації та рем