Вимоги до оформлення дипломної

(КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ) РОБОТИ

Важливим етапом у роботі над дипломною (кваліфікаційною) роботою є її оформлення. Від того, наскільки відповідально віднесеться автор до оформлення своєї роботи, багато в чому буде залежати її якість і підсумкова оцінка.

Дипломна робота повинна бути виконана з дотриманням усіх вимог, що ставляться до наукових праць, які підлягають опублікуванню.

Дипломна (кваліфікаційна) робота може бути написана на українській, російській, англійській чи іншій необхідній мові і роздрукована в потрібній кількості екземплярів. Усі студенти, що навчаються за англійською програмою, пишуть і захищають роботу англійською мовою з рівнобіжною підготовкою другого екземпляру на українській (російській) мові. Студенти, що не навчаються за англійською програмою, мають середній бал за діловою англійською мовою не нижче 4,0 та виявили бажання писати і захищати роботу англійською мовою, подають заяву на ім’я декана з проханням про дозвіл на це. При позитивному вирішенні цього питання вони пишуть і захищають роботу англійською мовою з паралельною підготовкою другого екземпляру на українській (російській) мові.

Студенти французького та німецького відділень, що виявили бажання писати і захищати роботу на французькій чи німецькій мові, подають заяву на ім’я декана з проханням про дозвіл на це. При позитивному рішенні даного питання вони пишуть і захищають роботу даною мовою з паралельною підготовкою другого екземпляру на українській (російській) мові.

Всі інші студенти ЗОБОВ’ЯЗАНІ писати роботу в одному екземплярі і захищати її ВИНЯТКОВО українською мовою. Студенти, що не вивчали українську мову, а також громадяни Російської Федерації, мають право писати і захищати роботу російською мовою після позитивної резолюції декана на поданій ними заяві з проханням про дозвіл цього.

3.1 Загальні вимоги

3.1.1 Роботу оформляють на аркушах формату А4 (210х297 мм). Допускається використання формату АЗ (297х420 мм), коли це необхідно.

3.1.2 Роботу виконують за допомогою комп’ютерної техніки на одній стороні аркуша білого паперу.

3.1.3 Сторінку заповнюють через 1,5 інтервалу шрифтом Times New Roman (Cyr) розміром 14 пунктів з розрахунку не більш 30 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення.

3.1.4 Текст роботи варто друкувати, дотримуючи наступних розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє - не менш 20 мм, праве - не менш 10 мм.

3.1.5 У роботі повинні бути чіткі, не розпливчасті лінії, букви, цифри й інші знаки. Усі букви, цифри і знаки повинно бути виконано чорним чорнилом по всій роботі.

3.1.6 Помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти чи підчищенням зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці чи між рядків виправленого зображення машинописним способом чи від руки.

3.1.7 Текстові документи підрозділяють на документи, що містять, в основному, суцільний текст (технічні умови, паспорти, розрахунки, пояснювальні записки, інструкції і т.д.), і документи, що містять текст, розбитий на графи (специфікації, відомості, таблиці і т.д.).

3.1.8 Абзаци в тексті починають відступом, рівним 15 мм.

3.1.9 Кожен пункт, підпункт і перерахування записуються з абзацного відступу.

3.1.10 Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають.

3.1.11 Заголовки повинні чітко і коротко відбивати зміст розділів, підрозділів.

3.1.12 Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів варто розташовувати в середині рядка і друкувати прописними буквами без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів роботи варто починати з абзацного відступу і друкувати крім першої прописний малими літерами, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Якщо заголовок складається з двох пропозицій, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом повинне складати не менш двох рядків. Відстань між підставами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають таким же, як у тексті.

3.1.13 Кожен розділ текстового документа варто починати з нової сторінки. 3.1.14 Переноси слів у заголовку не допускаються.

3.1.15 Текст роботи повинний бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень. При викладенні обов’язкових вимог повинні застосовуватися слова: «повинний», «випливає», «необхідно», «потрібно, щоб», «дозволяється тільки», «не допускається», «забороняється», «не випливає». При викладі інших положень варто застосовувати слова: «як правило», «при необхідності», «може бути», «можуть бути» і т.д.

3.1.16 Структурні елементи «РЕФЕРАТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів.

3.1.17 Розділи, підрозділи варто нумерувати арабськими цифрами.

3.1.18 Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті, наприклад 1, 2, 3, і т. д.

3.1.19 Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

3.1.20 Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою.

3.1.21 Після номера розділу, підрозділу, пункту, підпункту крапку не ставлять, наприклад 1 Назва, 1.1 Назва, 1.1.2 Назва. Припустимими є так звані "заголовки в тексті", які не нумеруються та не показуються у змісті.

3.2 Нумерація сторінок роботи

3.2.1 Сторінки роботи варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.

3.2.2 «Титульний лист», «Завдання» включають у загальну нумерацію сторінок роботи. Номера сторінок на титульному листі не проставляють.

3.2.3 Окремі сторінки, на яких розташовані ілюстрації і таблиці включають у загальну нумерацію сторінок роботи.

3.3 Ілюстрації

3.3.1 Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається.

3.3.2 Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) варто розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, чи на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в роботі. При посиланнях на ілюстрації варто писати “... відповідно до рис. 3” при наскрізній нумерації і “...відповідно до рис. 1.2” при нумерації в межах розділу.

3.3.3 Якщо ілюстрації, що розміщено в роботі, створені не автором, необхідно, подаючи їх у роботі, вказати використовуване джерело.

3.3.4 Допускається поміщати в роботу ілюстрації, виконувані методом ксерокопії.

3.3.5 Ксерокопії і фотознімки розміром менше формату А4 повинні бути наклеєні на аркуші білого папера формату А4.

3.3.6 Ілюстрації можуть мати назву, що поміщують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією поміщують пояснюючі дані (підрисуночний текст) шрифтом не менш 10 пунктів.

Ілюстрація позначається «Рисунок –», що разом з назвою ілюстрації поміщають після пояснюючих даних, наприклад: «Рисунок 3.1 – Схема розподілу прибутку».

3.3.7 Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що наводяться у додатках.

3.3.8 Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад 3.2 – другий рисунок третього розділу.

3.4 Побудування таблиць

3.4.1 Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Назва таблиці, при його наявності, повинна відбивати її зміст, бути точною, короткою. Назву варто розміщувати над таблицею.

3.4.2 При перенесенні частини таблиці на ту ж чи інші сторінки назву поміщають тільки над першою частиною таблиці.

3.4.3 Цифровий матеріал оформляють, як правило, у вигляді таблиць відповідно до рис. 3.1.

3.4.4 Таблиці, за винятком таблиць додатків, можна нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією й у межах розділів. В останньому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відділених крапкою. При цьому перша цифра номер розділу, а друга – порядковий номер таблиці у розділі.

3.4.5 Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Якщо в документі одна таблиця, вона повинна бути позначена «Таблиця 1» чи «Таблиця В.1», якщо її наведено у додатку В.

 

Рисунок 3.1 – Приклад оформлення таблиці та її структура

 

3.4.6 На всі таблиці повинно бути наведено посилання в тексті роботи. При посиланні варто писати слово «таблиця» «(табл.)» із указівкою її номера. Наприклад, таблиця 2.1, що означає, що це перша таблиця другого розділу.

3.4.7 Заголовки граф і рядків таблиці варто писати з прописної букви, а підзаголовки граф – з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, чи з прописної літери, якщо вони мають самостійне значення. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

3.4.8 Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

3.4.9 Розділяти заголовки і підзаголовки діагональними лініями не допускається.

3.4.10 Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не наводити, якщо їх відсутність не утрудняє користування таблицею.

3.4.11 Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.

3.4.12 Голівка таблиці повинна бути відділена від іншої частини таблиці.

3.4.13 Висота рядків таблиці повинна бути не менш 8 мм.

3.4.14 Таблицю, у залежності від її розміру, розміщують під текстом, у якому вперше дане посилання на неї, чи на наступній сторінці, а, при необхідності в додатку до документа.

3.4.15 Допускається поміщати таблицю уздовж довгої сторони листа записки.

3.4.16 Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою чи поруч або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її голівку і боковик. При розподілі таблиці на частини допускається її голівку і боковик заміняти відповідно номером граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (чи) рядки першої частини таблиці.

3.4.17 Слово «Таблиця» вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці. Над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці» із указівкою номера (позначення) таблиці відповідно до рис. 3.2.

 

Таблиця 5.1 Розрахунок ціни акцій корпорації

Курс, дол.	Надійшло пропозицій про продаж за встановленою ціною і вище	Надійшло пропозицій про покупку за встановленою ціною і вище

 

Продовження табл. 5.1

 

Курс, дол.	Надійшло пропозицій про продаж за встановленою ціною і вище	Надійшло пропозицій про покупку за встановленою ціною і вище
Не продано чи не куплено

Рисунок 3.2 – Приклад розриву таблиці

 

3.4.18 Якщо наприкінці сторінки таблиця переривається та її продовження буде на наступній сторінці, у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю не проводять.

3.4.19 Таблиці з невеликою кількістю граф допускається поділяти на частини і поміщати одну частину поруч з іншої на одній сторінці. При цьому повторюють голівку таблиці відповідно до рис. 3.3. Рекомендується розділяти частини таблиці подвійною лінією.

 

Таблиця 5.2 Набори товарів Z і X, що мають для споживачів однакову

сумарну корисність

Набір	Кількість товару Z	Кількість товару X	Набір	Кількість товару Z	Кількість товару X
A B C			D E F

 

Рисунок 3.3 – Приклад поділу таблиці на частині

 

3.4.20 Графу «порядковий номер» у таблицю включати не допускається.

3.4.21 Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається в тих випадках, коли в тексті документа маються посилання на них, при розподілі таблиці на частини, а також при перенесенні частини таблиці на наступну сторінку (рис. 3.4).

 

Таблиця 5.3 Оцінка впливу факторів зовнішнього середовища організації

прямої дії

Назва фактора	Оцінка впливу фактора X, бали	Вага (значимість) фактора для організації, Qпд	Вплив фактора, Rпд
Постачальники
Споживачі
Державні органи влади
Законодавчі акти
Система економічних відносин
Конкуренти
Громадські організації

 

Рисунок 3.4 – Приклад нумерації граф таблиці

 

3.4.22 За необхідністю нумерацію показників, параметрів чи інших даних порядкові номери варто вказувати у першій графі (боковику) таблиці безпосередньо перед їх найменуванням відповідно до рис. 3.5. Перед числовими значеннями величин порядкові номери в таблицях не проставляються.

 

Таблиця 5.4 Оцінка впливу факторів зовнішнього середовища організації

непрямої дії

Назва фактора	Оцінка впливу фактора Y, бали	Вага (значимість) фактора для організації, Qнд	Вплив фактора, Rнд
1. Стан економіки
2. Особливості економічних відносин
3. Стан техніки і технології
4. Соціально-культурні фактори
5. Політичні фактори
6. Міжнародне середовище
7. Науково-технічний прогрес
8. Міжнародні події

 

Рисунок 3.5 – Приклад нумерації показників

 

3.4.23 Правила оформлення таблиць сугубо специфічного характеру варто робити відповідно до ДСТУ 2.105-95.

3.5 Формули і рівняння

3.5.1 Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менш одного вільного рядка.

3.5.2 Формули і рівняння в роботі варто нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

3.5.3 Номер формули чи рівняння складається з номера формули чи рівняння, розділених крапкою, наприклад, формула (5.3) – третя формула п’ятого розділу.

3.5.4 Номер формули чи рівняння вказують на рівні формули чи рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

3.5.5 Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу чи рівняння, варто приводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій їх подано у формулі чи рівнянні.

Пояснення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Першу строку пояснень варто починати з абзацу словом «де» без двокрапки. Вище і нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менш одного вільного рядка.

Приклад:

Інвестиційна вартість конвертованої облігації визначають за формулою:

 

(3.1)

де – розмір річних дивідендів, що сплачуються на конвертовану облігацію;

– номінал конвертованої облігації;

– купонна ставка аналогічної конвертованої звичайної облігації;

– термін «життя» конвертованої облігації.

3.5.6 Формули може бути виконано машинописним, машинним чи креслярським шрифтом висотою не менш 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається. Рекомендується застосування редактора формул Microsoft Equation.

3.5.7 Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконаних операцій, причому знак операції на початку наступної рядка повторюють. При переносі формули чи рівняння на знаку операції "множення" застосовують знак «х».

3.5.8 Формули, що подаються одна за іншою, і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад:

Загальний індекс фізичного обсягу виробництва продукції визначають за фор­мулами середньоарифметичного та середньогармонійного індексів:

,

,

де - загальний індекс фізичного обсягу виробництва продукції;

- ціна продукції базисного періоду;

- індивідуальний індекс фізичного обсягу виробництва продукції;

- кількість виробленої (реалізованої) продукції в поточному і базисних періодах.

3.6 Перерахування

3.6.1 Перерахування, за необхідності, може бути наведене усередині пунктів чи підпунктів. Перед перерахуванням ставлять двокрапку.

3.6.2 Перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою або дефіс, другий рівень багаторівневого списку можна тільки нумерувати з дужкою.

Приклад:

– або а) споживчий ринок;

– або б) ринок організацій:

1) ринок продукції виробничо-технічного призначення;

2) ринок перепродажів;

3) ринок державних установ.

3.6.3 Перерахування першого рівня деталізації пишуть (друкують) малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – c відступом щодо місця розташування перерахувань першого рівня.

3.6.4 Якщо у вступному реченні прямо говориться про кількість категорій перерахування (наприклад: "Можна виділити два типи ринків:", то припустимо робити перерахування на кшталт:

1. споживчий ринок;

2. ринок організацій:

1) ринок продукції виробничо-технічного призначення;

2) ринок перепродажів;

3) ринок державних установ.

3.7 Посилання, виноски і примітки

3.7.1 Посилання в тексті роботи варто вказувати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1 - 7]», чи «... у роботах А. А. Іванова, Б. Б. Петрова, О. В. Малишка та ін. [1 - 7]». Круглі () чи косі / / дужки неприпустимі.

3.7.2 При посиланнях на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки вказують їх номера. Приклади посилань: «.. у розділі 4...», «... дивись 2.1...», «...3.3.4...», «на рис. 1.3...», «... у табл. 3.2...», «... (див. табл. 3.2...)», «за формулою (3.2)...», «у рівняннях (1.23) - (1.25)...», «... у додатку Б..».

3.7.3 У переліку посилань обов’язково вказувати номер(а) сторінки(ок), відкіля узята цитата чи цифрові дані, якщо їх немає у тексті роботи (наприклад [7, с. 123], [7, 123], [7,123; 8,120-122]). Якщо робиться посилання на посилання, то в тексті роботи посилання оформлюється на кшталт [цит. по 7, 123].

Для Інтернет-посилань обов’язковою є вказівка дати звертання до даного інформаційного ресурсу, а дата створення ресурсу – за її наявності. Серед Інтернет-посилань найбільш доречні посилання на офіційні сайти організацій та установ. Усі джерела в переліку посилань указуються мовою оригіналу. Зразок оформлення переліку посилань подано у Додатку Л.

Інтернет-посилання оформляється у такий спосіб:

"Автор і його ініціали. Назва інформаційного ресурсу. <повна Інтернет-адреса (URL)>. Дата звертання (відвідування сайту)". Деякі інформаційні ресурси не містять імені автора, у такому випадку цей елемент опускається.

3.7.4 Пояснення до окремих даних, наведених у тексті чи таблицях, допускається оформляти виносками. Виноски позначаються надрядковими знаками (верхній індекс) у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою праворуч. Усі виноски є посторінковими, тобто нумерація виносок окрема для кожної сторінки. Знаки виносок ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дається пояснення, і перед текстом пояснення. Текст самої виноски розміщують під таблицею чи внизу сторінки і відокремлюють від таблиці чи тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною у лівій частині сторінки. Це стандартна функція редактора MS-WORD. Текст виноски друкується з мінімальним міжрядковим інтервалом шрифтом розміром не більш 11 пунктів.[1] ⁾

3.7.5 Примітки розміщують у роботі за необхідності пояснення змісту тексту чи таблиці ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, до яких воно відноситься.

Одна примітка не нумерується. Слово «Примітка» друкують із прописної букви з абзацного відступу, не підкреслюючи, після слова «Примітка» ставлять крапку й у тім же рядку з прописної букви дають текст примітки.

Приклад:

Примітка. __________________________________________________________­_

Кілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітка» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з прописної букви дають текст примітки.

Приклад:

Примітки.

1. __________________________________________________________________

2. __________________________________________________________________

 

3.8 Додатки

3.8.1 Матеріал, що доповнює текст роботи, допускається розміщувати у додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, описи алгоритмів.

3.8.2 Додатки оформляють як продовження даного документа на наступних йо­го аркушах. Додатки повинні мати загальну з іншою частиною наскрізну нумера­цію сторінок. Додатки можуть оформлятися у вигляді самостійного документа.

3.8.3 У тексті роботи на всі додатки повинно бути дане посилання.

3.8.4 Додатки розташовують у порядку посилань на них у тексті роботи.

3.8.5 Кожний додаток варто починати з нової сторінки з указівкою нагорі посе­ре­дині сторінки слова «Додаток» і його позначення.

3.8.6 Додаток повинний мати заголовок, що записують симетрично щодо тексту з прописної букви окремим рядком.

3.8.7 Додатки позначають жирними заголовними буквами української мови, починаючи з А, за винятком Г, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «ДОДАТОК» ставиться буква, що позначає його послідовність. Допускається позначення додатків буквами латинського алфавіту за винятком букв J і О. Якщо у документі один додаток, він позначається «ДОДАТОК А». У випадку повного використання букв українського і латинського алфавітів допускається позначати додатки буквами та арабськими цифрами, наприклад Б2, R11.

3.8.8 Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4.

3.8.9 Допускається оформляти додатки на аркушах формату АЗ, А4х3, А4х4, А2 і А1 за ДСТ 2.301-68.

3.8.10 Усі додатки повинні бути перераховані в змісті роботи з указівкою їхніх номерів і заголовків.