Анкета вивчення професійних нахилів учнів

Дайте відповіді на запитання (потрібне підкреслити).

1. Якій професії, спеціальності ви хотіли б себе присвятити?

2. Які вимоги, на вашу думку, ця професія ставить перед людиною:

3. Які вимоги висуває обрана вами професія до здоров’я людини? Ваша пидатність.

4. Де виявляються ваші позитивні якості:

а) в школі на уроках; б) у гуртках;

в) у позашкільних закладах;

г) вдома; д) не знаю.

5. Чи знаєте ви, де можна отримати підготовку до обраної професії?

6. З ким ви мали бесіду про обрану вами професію:

а) з учителем; б) з батьками;

в) з товаришами-ровесниками;

г) із старшими товаришами, які мають цю професію;

д) ні з ким не мав бесіди.

7. Ваше рішення з вибору професії остаточне, чи ви можете ще

передумати?

8. Хто справив на вас найбільший вплив у виборі професії:

а) батьки; б) вчителі;

в) працівники виробництва;

г) товариші; д) хтось інший?

9. На яких уроках учителі розповідають про професії та як часто?

10. Які екскурсії на виробництво вам найбільше сподобались?

11. Ким би ви хотіли бути в професійній групі:

а) виконавцем; б) організатором;.

12. Якою галуззю знань та вмінь ви захоплюєтесь:

а) про природу; б) про науку;

в) про мистецтво; г) про техніку;

д) про людину.

Висновки…

4. Спланувати та обґрунтувати систему виховних заходів з організації самовиховання учнів класу.

Сучасним завданням виховного процесу в школі є створення умов для самовиховання.

Самовиховання – свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних. Воно складається з трьох етапів: підготовчий – переконання учнів у необхідності зайнятися самовихованням і в можливостях досягти бажаних результатів; допомога в складанні програми самовиховання і її реалізації; організація контролю за ходом самовиховання, який згодом переходить у самоконтроль.

Система виховних заходів з організації самовиховання учнів класу:

1. Бесіда на тему: "Чи потрібен людині ідеал?"

2. Анкетування.

Анкета:

- Чи маєте ви ідеал?

- Чи аналізуєте свої дії і вчинки, допущені протягом дня?

- Чи плануєте ви роботу над собою на тиждень, місць, чверть, півріччя чи на рік?

3. Виховна година на тему: "Значення розпорядку дня вжитті людини?"

4. Гра "Впізнай себе".

5. Продумати і обґрунтувати систему виховних заходів із згуртування тільки, що організованого колективу.

Колектив – це організована форма об’єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності. У своєму розвитку колектив проходить три основні етапи. На першому етапі вимоги до колективу ставить педагог. На другому етапі вимоги педагога підтримуються частиною вихованців, актив ставить вимоги до товаришів і самого себе. На третьому етапі розвитку вимоги ставить колектив. Це досягається при згуртуванні вихованців у єдиній діяльності. Засобом згуртування учнівського колективу є й формування в ньому традицій, бо ніщо так не цементує його, як традиція. Особливо важливі так звані «традиції щоденного вжитку» — дотримання певних правил поведінки у повсякденному житті (наприклад «у нашому класі допомагають один одному» та ін.). Шкільні традиції виховують в учнів почуття обов'язку, честі, гордості за колектив, його успіхи в навчанні та праці.

Сприяє згуртуванню учнівського колективу обґрунтований і використовуваний А. Макаренком принцип паралельної дії вимога до вихованця ставиться не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного члена покладається на колектив і його самоврядування. Цю методику можна використовувати вже на другій стадії розвитку колективу. Різноманітна спільна діяльність робить життя дитячого колективу цікавим, сприяє налагодженню стосунків між первинними колективами, загальношкільним і первинними колективами, що згуртовує і первинні колективи, і загальношкільний. Об'єднують колектив цікаві конкретні справи, що потребують узгоджених дій його членів. Особлива роль у згуртуванні учнівського колективу належить громадській думці, що формується переважно на третій стадії його розвитку. Формою її вияву є загальні збори колективу, на яких вирішуються всі важливі справи, проблеми, порушення норм поведінки (зловживати таким обговоренням не слід).

Позитивно впливає на колектив і учнівське самоврядування. Педагоги повинні зміцнювати його авторитет серед школярів, частіше звертатися по допомогу до членів учнівського самоврядування, радитися з ними. За таких умов учні починають прислухатися до них. Проте не слід

обмежуватися тільки роботою членів самоврядування. Важливо, щоб кожен учень виконував конкретну, хоча б невелику роботу для загального блага, виявляючи себе при цьому як член колективу.

Продумана організація дозвілля учнів — колективні відвідування кіно, театру, організація екскурсій, турпоходів, підготовка та проведення шкільних свят і вечорів відпочинку. На згуртованості учнівського колективу позитивно позначається і згуртованість у діяльності педагогів, єдність вимог з їхнього боку до нього. А. Макаренко вважав, що у згуртованому педагогічному колективі кожен педагог насамперед дбає про згуртованість загальношкільного колективу, відтак — про справи свого класу й лише потім про власний успіх.

Система виховних заходів із згурту­вання учнів 10-го класу.

Анкета

- Які хороші традиції є у вашій сім'ї?

- Чи поділяється праця у вашій сім'ї на чоловічу й жіночу?

- Як ставляться до речей і грошей у ва­шій сім'ї?

- Чи завжди і в усьому ви радитесь з ба­тьками?

- Чого вам не вистачає у взаємовідносинах з батьками?

- Що є причиною конфлікту між вами і батьками, якщо він має місце?

- Який ваш ідеал?

- Що ви любите робити?

2. Бесіда з приводу проведеного анке­тування.

Шляхи згуртування учнівського ко­лективу:

- Наявність системи перспективних ліній.

- Дотримання Макаренківського принципу паралельної дії.

- Зміцнення позитивних традицій.

- Формування громадської думки.

- Використанняи учнівського самоврядування у згуртуванні.

- Організація змагання Спільні справи.

- Взаємна інформація про стан справ у різних контактних колективах.

 

6. На конкретному прикладі виховного заходу показати шляхи реалізацій основних принципів виховання.

Принципи виховання – це керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного процесу.

Процес виховання ґрунтується на принципах:

1. Цілеспрямованість виховання.

2. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів.

3. Повага до особистості дитини, поєднана з розумною вимогливістю до неї.

4. Опора на позитивне в людині.

5. Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

6. Систематичність і послідовність виховання

7. Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї та громадськості

8. Єдність свідомості й поведінки.

9. Народність.

10. Природовідповідність.

11. Культуровідповідність..

12. Гуманізація.

13. Демократизація.

14. Етнізація.

Тема:

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників:

Кількість учасників:

Аргументація:

Мета:

Форма проведення: виховний захід.

Обладнання:

Оформлення:

Науково-популярна література

Етап підготовки та реалізації

І. Підготовчий

- аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу.

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу.

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу.

- підготовка оформлення. Обладнання.

- консультація у ході підготовки із класним керівником, організатором позакласної роботи навчального закладу.

ІІ. Реалізація.

7. Скласти і обґрунтувати план перевиховання педагогічно занедбаного учня.

Перевиховання — виховний процес, спрямований на подолання негативних рис особистості, що сформувалися під впливом несприятливих умов виховання.

Виправлення — складний психічний процес перебудови особистості, що відбувається під впливом перевихов ання і самостійної роботи особистості над усуненням відхилень у своїй свідомості та поведінці. Ці процеси можуть збігатися або не збігатися в часі.

Етапи перевиховання:

На першому (підготовчому) етапі детально вивчають і аналізують позитивні й негативні якості педагогічне занедбаного учня, умови, що призвели до їх виникнення, визначають шляхи нейтралізації негативних і посилення позитивних якостей особистості, конкретні завдання та зміст процесу перевиховання. На основі цих відомостей складають програму перевиховання. На цьому етапі учень переживає сам факт свого незвичного становища в колективі. Ці переживання можуть посилюватися новими умовами життя: переведенням до іншого класу, розмовою з вихователем, що змушує його замислитися над своєю поведінкою, відчути провину.

На другому (початковому) етапі перевиховання починається реалізація наміченої програми роботи з учнем: підліток долає помилкові погляди і переконання, негативні звички поведінки. В нього зміцнюються позитивні й формуються нові риси характеру.

На третьому (переломному) етапі триває реалізація програми роботи з підлітком, але вже в умовах, коли він прийняв її, добровільно виконує свої обов'язки, виявляє самостійність і активність.

На завершальному етапі створюють умови для залучення учня до активної участі в усіх видах системної діяльності, нагромаджується позитивний досвід поведінки, розширюється сфера самовиховання.

Принципи перевиховання

Поєднання переконання з примусом. Передбачає використання методів виховного впливу на вихованця залежно від рівня розвитку його свідомості — що вищий рівень свідомості, то більша частка методів переконання, і навпаки.

Гуманне ставлення до важковиховуваних учнів. Вони не зможуть пізнати моралі гуманізму, якщо не відчують гуманного ставлення до себе і однолітків.

Об'єктивне ставлення до важковиховуваного учня у процесі його перевиховання. Передбачає виявлення в такого учня не лише негативних, а й позитивних якостей, на які спираються у перевих.

Ставлення до важковиховуваного учня як до всіх школярів. Йому не слід дорікати перед колективом, що він не такий, як усі, гірший за інших, бо це оздоблює і викликає бажання стати ще гіршими

Педагогічний вплив на важковиховуваного учня в неефектному стані. Виключає вплив на нього відразу після скоєння негідного вчинку, «по гарячих слідах», адже в такому стані ні педагог не може виявити об'єктивність, ні учень зрозуміти справедливість педагогічного впливу. У таких випадках А. Макаренко пропонував «відстрочену бесіду», яка дає вихованцеві можливість «охолонути», обдумати свій вчинок, а педагогові — підготуватися до розмови.

Випереджувальне формування позитивних якостей, а не боротьба з недоліками. Полягає у не «вип'ячуванні» негативних рис особистості, зосередженні уваги на формуванні позитивних якостей.

Провідна роль наставника у перевихованні. Вплив на цю категорію неповнолітніх морально вихованих наставників, оскільки вони мали значний досвід спілкування з аморальними людьми.

(залученням до неї учнівського колективу, батьків, громадськості, з використанням усіх загальнопедагогічних методів виховання, враховуючи при цьому специфічні особливості його особистості, ставлення до виховних впливів і до власного виправлення.

Здійснюючи виховний вплив на педагогічно занедбаних учнів, педагог повинен пам'ятати, що:

а) переорієнтація поглядів і переконань вихованця передусім залежить від рівня його розвитку;

б) швидкість та ефективність зміни помилкових поглядів та переконань залежить від їх стійкості;

в) знання педагогом помилкових поглядів виховання дає змогу добре аргументувати свої докази, переконувати учня та його однодумців;

г) переконуючи вихованця, треба домагатися, щоб він не лише погодився з педагогом, а й прийняв і зрозумів справедливість його аргументів;

ґ) пропонуючи вихованцеві нову програму життя та діяльності, слід вказати йому шляхи її досягнення, викликати і зміцнювати інтерес до неї;

д) у процесі переконування важливо впливати не тільки на його розум, а й на емоційну сферу, викликати переживання за своє становище

е) переконуючи вихованця, треба враховувати його настрій, настрій колективу, коли учень відвертий, схильний сприймати настанови педагога;

є) успіх переконування багато в чому залежить від упевненості самого педагога в можливості перевиховати учня, коли він вірить у корисність своєї праці, виявляє витримку, терплячість, такт, уміння слухати аргументи, аналізувати їх, знаходити правильні рішення.

План перевиховання педагогічне занедбаного учня.

1. Кількість членів сім’ї, її склад, хто з членів сім'ї працює.

2. Освіта старших членів сім'ї (матері, батька, бабусі, дідуся).

3. Спеціальність матері.

4. Спеціальність батька.

5. Місце роботи.

6. Рід діяльності.

7. Кваліфікація праці: кваліфікована, некваліфікована, службовці, ІТР.

8. Матеріальна забезпеченість сім'ї -.)

9. Підліток виховується (фактично):.

10. Чи є труднощі у вихованні дітей:

А)матеріального порядку; Б)педагогічного плану;

11. Чи хворіє часто один з членів родини:.

12. Чи має син, дочка:

велосипед,мопед; магнітофон; музичні інструменти;.

13. Чи допомагають батьки у навчанні? Якщо допомагають то до якого класу?