Скласти та обгрунтувати схему вивчення учня і використовувані для цього методи.

Скласти та обгрунтувати схему вивчення учня і використовувані для цього методи.

З метою отримання достовірної інформації про особистість школяра використовують такі методи:

1. Педагогічне спостереження.

2. Бесіди з учнем, вчителями, батьками, класним керівником, друзями.

3. Вивчення шкільної документації.

4. Вивчення продуктів діяльності (контрольні роботи, твори).

5. Елементи природ. експерименту.

6. Анкетування, тестування.

7. Експертні оцінки.

Провідним функціональним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, що працюють з вихованцями.

Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням певних правил.

1. Вивчення має бути скероване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного учня

2. Дослідження процесів розвитку школярів. впродовж усіх років навчання.

3. Вияв. рівня розвитку та корекція.

4. Процес розвитку розглядаться як зміна якісних своєрідних етапів розвитку цієї діяльності.

5. Вивчення особистостей школярів та їх колективів має бути спрямоване на розв'язання конкретних педагогічних задач.

6. Вихователь має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо розвитку вихованців

7. Охоплення усіх сторін фізичного, психічного і соціального розв.

8. Застосування методів та методик вивчення учнів має відповідати віковим можливостям дітей.

9. Дослідження - у природних умовах навчально-виховного процесу.

10. Діагностикою мають бути охоплені усі учні; і має проводитися систематично.

11. Вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них.

12. Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах характеру та поведінки.

Спостереження - це метод тривалого, планомірного опису особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку, які виявляються в діяльності та поведінці учнів під час навчально-виховного процесу і дають змогу систематизувати показники і зробити певні висновки.

Бесіда - метод встановлення у ході безпосереднього спілкування особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку вихованців. Бесіду можна проводити безпосередньо з учнями, їх однокласниками, батьками дітей, учителями-вихователями

Аналіз продуктів діяльності - це метод, який передбачає ознайомлення педагога з результатами і наслідками діяльності вихованців для з'ясування рівня сформованості певних якостей, умінь, здібностей. вихователь вивчає робочі зошити, щоденники, творчі роботи. До діагностичних методів включають тестування і шкалювання.

Тест -короткі стандартизовані завдання, за допомогою яких проводяться психолого-педагогічні дослідження.

Педагогічний експеримент є своєрідним комплексом методів дослідження, спрямований на перевірку правильності обґрунтованої на початку дослідження гіпотези.

Схема вивчення учня:

1. Загальні дані про учня: вік, освіта, місце проживання.

2. Фізичний розвиток і стан здоров'я.

3. Умови сімейного виховання - склад сім'ї, освіта батьків; посада, яку вони займають, матеріальні, житлово-побутові умови, характер взаємостосунків між батьками, дітьми.

4. Успішність, причини неуспішності, ставлення до учбової діяльності, до окремих навчальних предм.

5. Ставлення до праці, в школі й вдома, улюблений вид праці.

6. Суспільна активність, доручення та ставлення до виконання.

7. Участь у гуртках, спорт. секціях.

8. Статус у класному колективі, характер взаємостосунків з учителями товаришами, особливості спілкування з оточуючими.

9. Чи має друзів, які вони, на якій основі будується дружба.

10. Яка дисципліна в школі та вдома, які порушення дисципліни допускає, які застосовувались засоби впливу.

11. Особливості пам'яті, уваги, мислення, мовлення.

12. Найбільш типові психічні стани 13. Характер інтересів, ідеалів, потреб, нахилів.

14. Які моралі якості, риси характеру намагається виховати в собі.

15. Плани на майбутнє, яку професію думає обрати після закінчення школи.

16. Особливості розвитку моральних, вольових якостей.

17. Як використовує вільний час, чим займається, з ким спілкується.

18. Оточення поза школою.

19. Най яскравіші риси характеру.

20. Позитивні, негативні якості учня.

21. Методи вивчення учня: індивідуальна бесіда

Скласти і обґрунтувати схему вивчення учнівського колективу і використовувані для цього методи.

З метою отримання достовірної інформації про колектив Педагог у своїй роботі має справу не лише з окремими учнями, а, головним чином, з класним колективом. Одне з головних завдань учителя — формування згуртованого колективу. У зв'язку з цим педагогу необхідно знати психолого-педагогічні закономірності формування дитячого колективуПочинати вивчення класного колективу треба із встановлення його складу: кількості дівчаток і хлопців; знайомства з активом класу.Безпосередньо спостерігаючи клас, а також шляхом проведення консультацій, бесід з учителями, класним керівник з'ясовує характерні риси цього дитячого колективу. Спостереження повинні проводитися під час уроків у класі, на перерві, в позакласній роботі, під час екскурсій та походів. Слід глибоко вивчати результати діяльності дітей: їх письмові роботи, зокрема, твори, малюнки, роботи…

Результати поточних спостережень найкраще заносити в щоденник у вільній формі. При дослідженні класного колективу слід використати різноманітні методи педагогічної та соціальної психології:

а) систематичне спостереження за класом на уроці, на перерві, під час позакласної та

позашкільної роботи;

б) вивчення особових справ учнів класу;

в) аналіз результатів діяльності учнів, а саме: творів про життя класу, наслідків та характ.

суспільно корисної праці учнів.

г) бесіди з класними керівниками, вчителями, самими учнями, їх батьками;

д) анкетування; соціометричне вивчення становища кожного учня в класі

Схема вивчення класного колективу.

Загальні відомості про клас. Склад учнів за віком, з них скільки хлопчиків і дівчаток.,Історія класу і його традиції.

- Загальна характеристика успішності і дисципліни.

- Відмітки неповні, неблагонадійні сім’ї.

Спрямованість класу як колективу.

- Мета, зміст і мотиви основних видів колективної діяльності. Атмосфера в класі.

- Рівень загального розвитку учнів, широта інтересів. Характеристика професійних інтересів, улюблені уроки класу. Позитивні і негативні прояви взаємодії і взаємодопомоги в навчальній роботі- Інтерес класу до мистецтва, літератури, спорту тощо.

Організаційна структура класу як колективу. Коротка характеристика активу класу. Вимогливість до себе та до інших, авторитетність.

- Взаємовідношення учнів з активом класу.

- Чи є у класі угрупування, які з них більш авторитетні і чому?

- Чи є у класі пасивні учні, їх характеристика? Причини пасивності.

Інтелектуальна єдність класу. Чи знаходять учні спільну мову при розв’язанні загально класних проблем?

- Як сприймаються критичні зауваження з боку учнів класу та інших учнів?

- Загальна інтелектуальна активність класу.

Емоційна єдність класу.

- Емоційний тон класу: доброзичливість, симпатії, уважність, чуйність один до одного, сумісні переживання успіхів і невдач всього класу.

- Загальна емоційна атмосфера класу.

Вольова єдність класу.

- Чи здатні учні класу до подолання труднощів і перешкод?

- Колектив класу швидко і усвідомлено виконує загально прийняте рішення.

- Чи спостерігається в класі постійна готовність до подолань труднощів.

Керівництво класом як колективом.

- Вплив особистості класного керівника, вчителів на відношення в класі.

- Авторитет дорослих (класний керівник, вчителі) серед учнів класу.

- Здійснення індивідуального підходу до учнів.

Загальні висновки Дати характеристику рівня розвитку класного колективу.

Виділити позитивне і негативне в організації колективу класу. Рекомендації щодо подальшої роботи класного керівника з класом.

Анкета

- Які хороші традиції є у вашій сім'ї?

- Чи поділяється праця у вашій сім'ї на чоловічу й жіночу?

- Як ставляться до речей і грошей у ва­шій сім'ї?

- Чи завжди і в усьому ви радитесь з ба­тьками?

- Чого вам не вистачає у взаємовідносинах з батьками?

- Що є причиною конфлікту між вами і батьками, якщо він має місце?

- Який ваш ідеал?

- Що ви любите робити?

2. Бесіда з приводу проведеного анке­тування.

Шляхи згуртування учнівського ко­лективу:

- Наявність системи перспективних ліній.

- Дотримання Макаренківського принципу паралельної дії.

- Зміцнення позитивних традицій.

- Формування громадської думки.

- Використанняи учнівського самоврядування у згуртуванні.

- Організація змагання Спільні справи.

- Взаємна інформація про стан справ у різних контактних колективах.

 

6. На конкретному прикладі виховного заходу показати шляхи реалізацій основних принципів виховання.

Принципи виховання – це керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного процесу.

Процес виховання ґрунтується на принципах:

1. Цілеспрямованість виховання.

2. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів.

3. Повага до особистості дитини, поєднана з розумною вимогливістю до неї.

4. Опора на позитивне в людині.

5. Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

6. Систематичність і послідовність виховання

7. Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї та громадськості

8. Єдність свідомості й поведінки.

9. Народність.

10. Природовідповідність.

11. Культуровідповідність..

12. Гуманізація.

13. Демократизація.

14. Етнізація.

Тема:

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників:

Кількість учасників:

Аргументація:

Мета:

Форма проведення: виховний захід.

Обладнання:

Оформлення:

І. Підготовчий

- аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу.

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу.

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу.

- підготовка оформлення. Обладнання.

- консультація у ході підготовки із класним керівником, організатором позакласної роботи навчального закладу.

ІІ. Реалізація.

7. Скласти і обґрунтувати план перевиховання педагогічно занедбаного учня.

Перевиховання — виховний процес, спрямований на подолання негативних рис особистості, що сформувалися під впливом несприятливих умов виховання.

Виправлення — складний психічний процес перебудови особистості, що відбувається під впливом перевихов ання і самостійної роботи особистості над усуненням відхилень у своїй свідомості та поведінці. Ці процеси можуть збігатися або не збігатися в часі.

Етапи перевиховання:

На першому (підготовчому) етапі детально вивчають і аналізують позитивні й негативні якості педагогічне занедбаного учня, умови, що призвели до їх виникнення, визначають шляхи нейтралізації негативних і посилення позитивних якостей особистості, конкретні завдання та зміст процесу перевиховання. На основі цих відомостей складають програму перевиховання. На цьому етапі учень переживає сам факт свого незвичного становища в колективі. Ці переживання можуть посилюватися новими умовами життя: переведенням до іншого класу, розмовою з вихователем, що змушує його замислитися над своєю поведінкою, відчути провину.

На другому (початковому) етапі перевиховання починається реалізація наміченої програми роботи з учнем: підліток долає помилкові погляди і переконання, негативні звички поведінки. В нього зміцнюються позитивні й формуються нові риси характеру.

На третьому (переломному) етапі триває реалізація програми роботи з підлітком, але вже в умовах, коли він прийняв її, добровільно виконує свої обов'язки, виявляє самостійність і активність.

На завершальному етапі створюють умови для залучення учня до активної участі в усіх видах системної діяльності, нагромаджується позитивний досвід поведінки, розширюється сфера самовиховання.

Принципи перевиховання

Поєднання переконання з примусом. Передбачає використання методів виховного впливу на вихованця залежно від рівня розвитку його свідомості — що вищий рівень свідомості, то більша частка методів переконання, і навпаки.

Гуманне ставлення до важковиховуваних учнів. Вони не зможуть пізнати моралі гуманізму, якщо не відчують гуманного ставлення до себе і однолітків.

Об'єктивне ставлення до важковиховуваного учня у процесі його перевиховання. Передбачає виявлення в такого учня не лише негативних, а й позитивних якостей, на які спираються у перевих.

Ставлення до важковиховуваного учня як до всіх школярів. Йому не слід дорікати перед колективом, що він не такий, як усі, гірший за інших, бо це оздоблює і викликає бажання стати ще гіршими

Педагогічний вплив на важковиховуваного учня в неефектному стані. Виключає вплив на нього відразу після скоєння негідного вчинку, «по гарячих слідах», адже в такому стані ні педагог не може виявити об'єктивність, ні учень зрозуміти справедливість педагогічного впливу. У таких випадках А. Макаренко пропонував «відстрочену бесіду», яка дає вихованцеві можливість «охолонути», обдумати свій вчинок, а педагогові — підготуватися до розмови.

Випереджувальне формування позитивних якостей, а не боротьба з недоліками. Полягає у не «вип'ячуванні» негативних рис особистості, зосередженні уваги на формуванні позитивних якостей.

Провідна роль наставника у перевихованні. Вплив на цю категорію неповнолітніх морально вихованих наставників, оскільки вони мали значний досвід спілкування з аморальними людьми.

(залученням до неї учнівського колективу, батьків, громадськості, з використанням усіх загальнопедагогічних методів виховання, враховуючи при цьому специфічні особливості його особистості, ставлення до виховних впливів і до власного виправлення.

Здійснюючи виховний вплив на педагогічно занедбаних учнів, педагог повинен пам'ятати, що:

а) переорієнтація поглядів і переконань вихованця передусім залежить від рівня його розвитку;

б) швидкість та ефективність зміни помилкових поглядів та переконань залежить від їх стійкості;

в) знання педагогом помилкових поглядів виховання дає змогу добре аргументувати свої докази, переконувати учня та його однодумців;

г) переконуючи вихованця, треба домагатися, щоб він не лише погодився з педагогом, а й прийняв і зрозумів справедливість його аргументів;

ґ) пропонуючи вихованцеві нову програму життя та діяльності, слід вказати йому шляхи її досягнення, викликати і зміцнювати інтерес до неї;

д) у процесі переконування важливо впливати не тільки на його розум, а й на емоційну сферу, викликати переживання за своє становище

е) переконуючи вихованця, треба враховувати його настрій, настрій колективу, коли учень відвертий, схильний сприймати настанови педагога;

є) успіх переконування багато в чому залежить від упевненості самого педагога в можливості перевиховати учня, коли він вірить у корисність своєї праці, виявляє витримку, терплячість, такт, уміння слухати аргументи, аналізувати їх, знаходити правильні рішення.

План перевиховання педагогічне занедбаного учня.

1. Кількість членів сім’ї, її склад, хто з членів сім'ї працює.

2. Освіта старших членів сім'ї (матері, батька, бабусі, дідуся).

3. Спеціальність матері.

4. Спеціальність батька.

5. Місце роботи.

6. Рід діяльності.

7. Кваліфікація праці: кваліфікована, некваліфікована, службовці, ІТР.

8. Матеріальна забезпеченість сім'ї -.)

9. Підліток виховується (фактично):.

10. Чи є труднощі у вихованні дітей:

А)матеріального порядку; Б)педагогічного плану;

11. Чи хворіє часто один з членів родини:.

12. Чи має син, дочка:

велосипед,мопед; магнітофон; музичні інструменти;.

13. Чи допомагають батьки у навчанні? Якщо допомагають то до якого класу?

 

І. Підготовчий

- аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу.

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу.

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу.

- підготовка оформлення. Обладнання.

- консультація у ході підготовки із класним керівником, організатором позакласної роботи навчального закладу.

ІІ. Реалізація.

 

9. Скласти та обґрунтувати схему одного з виховних заходів (бесіда, диспут, конференція, тематичний вечір) на довільну тему (моральну, правову, статеву, естетичну).

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників:

Кількість учасників:

Аргументація:

Мета:

Форма проведення: виховний захід.

Обладнання:

Оформлення:

Науково-популярна література

І. Підготовчий

- аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу.

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу.

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу.

- підготовка оформлення. Обладнання.

- консультація у ході підготовки із класним керівником, організатором позакласної роботи навчального закладу.

ІІ. Реалізація.

Бесіда на моральну тему: “Святе слово - “мати”.

1. Вступне слово вчителя.

2. Питання які розглядаються:

- Чому ми звернулися до матері як ви вважаєте?

- Що ви відчуваєте, коли вимовляєте слово “мама”?

- Чи любите ви своїх мам?

- 3а що ви їх любите?

3. Конкурси: (поділити клас на 2 команди.)

- Привітання.

- Конкурс художників.

- Конкурс читців.

- Конкурс капітанів.

- Вітання.

- Вікторина.

4. Заключне слово вчителя.

 

План бесіди.

1. Знайомство з батьками.

2. Повідомлення батьків про мету зустрічі.

3. З’ясувати обізнаність батьків щодо поведінки дитини.

4. Обговорення впливу негативної поведінки на майбутнє дитини.

5. Спільний пошук причин негативної поведінки.

- Вивчення домашньої обстановки.

- З’ясування стилю виховання учня батьками.

- Вивчення вуличного оточення дитини.

- Ставлення батьків до негативних вчинків дитини.

- Дії батьків, щодо перевиховання дитини.

6. Корекція змісту і методики домашнього виховання.

7. Узгодження спільної діяльності школи та сім’ї, щодо перевиховання дитини

Мета виховання – це сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство. Для досягнення цієї мети необхідною є реалізація принципу єдності педагогічних вимог школи, сім’ї і громадськості. Отже

метою нашої бесіди є налагодження взаємозв’язку між переліченими умовами виховання дитини. В даному випадку метою реалізації такого взаємозв’язку є пошук причин негативної поведінки дитини, та складання спільного плану перевиховання дитини яка скоює негативні вчинки

 

14. Скласти та обґрунтувати план обговорення з учнями негативного вчинку, допущеного їх однокласником.

План обговорення

1. Повідомлення учням мети зібрання.

2. Ознайомлення класу з негативним вчинком.

3. З’ясування причини негативного вчинку.

4. Аналіз негативного вчинку.

5. Аналіз можливих наслідків негативного вчинку.

6. Вислухати думку однокласників щодо скоєного вчинку.

7. Підведення підсумків обговорення та надання порад учням щодо уникнення аналогічних проступків в майбутньому Складаючи даний план я намагаюся використати потужний виховний вплив колективу. З цією метою необхідним є проведення таких етапів як: ознайомлення класу з негативним вчинком, пошук причин та спільний аналіз скоєного вчинку.

Результатом загального обговорення вчинку буде глибоке усвідомлення його наслідків не лише учнем, а й колективом, а також формування відповідних психічних установок, щодо уникнення схожих ситуацій в майбутньому.

16. Скласти та обґрунтувати план підготовки і проведення етичної бесіди з підлітками про культуру поведінки.

Бесіда є джерелом і способом пізнання педагогічного явища шляхом безпосереднього спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Бесіда: - обґрунтування вчителем теми, як життєво важливої, а не видуманої; - формулювання запитань, які б спонукали до розмови; - спрямування розмови в вірному напрямку; - залучення учнів до оцінки подій, вчинків, явищ суспільного життя і на цій основі формування у них ставлення до навколишньої дійсності; - підсумки бесіди, формування на їх основі раціонального вирішення проблеми, яка обговорюється, прийняття конкретної програми дій для закріплення прийнятої в результаті бесіди норми.

Мета бесіди – залучення учнів до оцінки подій, явищ суспільного життя; формування в них усвідомлення правил, норм поведінки, правильного підходу до оцінки своїх вчинків і вчинків товаришів.

План підготовки бесіди:

1. Збір інформації на тему “Культура поведінки”.

2. Формулювання вчителем основних запитань бесіди.

3. Передбачення конфліктних ситуацій та можливих шляхів їх розв’язання.

4. Повідомлення учнів про час і місце проведення бесіди.

План проведення питально-відповідальної бесіди проводиться за раніше підготовленими виступами учнів.

1. Вступне слово вчителя (повідомлення фактів, подій, які будуть обговорюватися).

2. Стимулювання активності учнів.

3. Виступи учнів з даної теми:

- Культура поведінки в сім’ї.

- Правила поведінки в закладах освіти.

- Як поводити себе в громадському транспорті.

- Культура поведінки в громадських місцях.

4. Обговорення конфліктних ситуацій (на даному етапі вчитель спрямовує і виправляє учнів).

5. Заключне слово вчителя (повідомлення підсумків всіх висловлювань; формулювання на їх основі найбільш раціонального вирішення обговорюваної проблеми).

6. Повідомлення учням плану подальшої роботи над даною темою (планування диспутів, вечорів, конференцій, усних журналів; рекомендація відповідної літератури для самостійного читання).

17. Скласти і обґрунтувати розділ плану роботи класного керівника одного з напрямків виховної роботи з учнями.

План роботи класного керівника – це науковообгрунтоване становлення і розвитку класногоо колективу і кожного вихованця зокрема. Складання плану вимагає:

1. Врахування актуальних питань у галузі народної освіти і виховання, плану роботи школи;

2. Цілеспрямованості, розумової насиченості, опори на інтереси учнів;

3.поєднання словесних, наочних і практичних форм і методів виховання;

4. Відповідності форм і методів виховання віковим особливостям школярів і рівню їх вихованості;

5. Врахування ювілейних і суспільно-політичних дат, подій в житті Укр.;

6. Єдність педагогічного керівництва і самостійність учнів.

Розділ плану класного керівника, що передбачає трудове виховання учнів:

Трудове виховання є одним із напрямків всебічного розвитку людини, тобто складовою головної мети виховання.

Виховні заходи складеного плану виховної роботи своїми завданнями мають:

№	Тема виховної роботи	Дата пров.	Відмітки
	Здоров’я-це важливо		Вик.
	Вчись та працюй
	Майстер на всі руки
	Яка професій краща?
	Життєвий вибір

1. психологічну підготовку особистості до праці – формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, усвідомлення соціальної значущості праці як необхідного обов’язку й духовної потреби людини, бережливе ставлення до результатів праці та до людей праці, творчий підхід до праці.

2. практичну підготовку до праці – озброєння учнів системою загальноосвітніх і політехнічних знань про загальні основи виробничої діяльності людини, вироблення умінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури.

3. підготовку школярів до свідомого вибору професії – виховна робота школи, спрямована на те, щоб допомогти молодій людині обирати життєвий шлях.

Даний план відповідає принципам цілеспрямованості, зв’язку виховання з життям, вихованню в праці, системності, послідовності й наступності у вихованні, а в системі з іншими напрямками забезпечує реалізацію решти принципів виховання.

Складений план, маючи на меті трудове виховання учнів, дає можливість враховувати рівень розвитку учнівського колективу, індивідуальні інтереси і нахили учнів, специфіку навчального закладу, можливості району чи міста, а також вносити відповідні корективи для його най повнішої реалізації.

 

 

18. Скласти і обґрунтувати програму підготовки і проведення шкільного свята (визначити тему, етапи організації, характер підготовки з врахуванням активної участі самих учнів).

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників:

Кількість учасників:

Аргументація:

Мета:

Форма проведення: виховний захід.

Обладнання:

Оформлення:

І. Підготовчий

- аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу.

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу.

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу.

- підготовка оформлення. Обладнання.

- консультація у ході підготовки із класним керівником, організатором позакласної роботи навчального закладу.

ІІ. Реалізація.

Вечір цікавої інформатики "ПК - асорті"

Мета: перевірити на практиці як учні засвоїли навчальний матеріал;

Виховувати культуру почуттів.

Розвивати смислову і образну пам'ять, вміння узагальнювати.

1. Програма підготовки шкільного свята: опрацюваннялітератури; визначення мети свята; ознайомлення з планом вечору учнів, розподіл учнів по командах, які братимуть участь в конкурсі "Ерудит"; обрання журі вечору, за діяння учнів до написання оголошення про те, що буде проводитися вечір в такій-то годині, в такий-то день.

2. Етапи проведення вечору:

- Вступне слово вчителя,

- Конкурс "ерудит" (на основі брейн - рингу).

- Конкурс "найкмітливіший та найдотепніший."

- Конкурс "Найгумористичніший".

- Конкурс "хто швидше".

- Конкурс "показуха".

- Заключне слово вчителя.

 

19. Підготувати план виступу перед батьками п'ятикласників на одну з тем сімейної педагогіки. Обґрунтувати актуальність обраної теми і питань запропонованого її плану.

Важливість співпраці з батьками. Психологічна допомога дітям. Допомога при адаптації дітей до старшої школи.

Тема: "Сім'я міцний і дружній колектив".

План:

1. Вступне слово вчителя.

2. Питання які розглядаються:

- Сім'я - природне середовище первинної соціалізації

дитини, джерелом матеріальної і емоційної підтримки,

необхідної для розвитку її членів, засобом збереження і

передачі культурних цінностей від покоління до покоління;

- Інтереси членів сім'ї.

- Вимоги батька і матері до сина (дочки).

- Трудові традиції в сім'ї;

- Організація життя дитини в сім'ї;

- Організація дозвілля учнів.

3. Заключне слово вчителя.

Зміст сімейного виховання: моральне, розумове, трудове, естетичне, фізичне виховання.

Реалізуючи ці напрями змісту, особливу увагу слід приділити вихованню у дітей любові до батьків, рідних, рідної мови, культури свого народу; поваги до людей; піклування про молодших і старших, співчуття і милосердя до тих, хто переживає горе і шанобливого ставлення до традицій, звичаїв, обрядів, до знання свого родоводу, історії народу.

 

20. Скласти та обґрунтувати план проведення, і підготовки години класного керівника у чому справжня краса людини.

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників:

Кількість учасників:

Аргументація:

Мета: навчити дітей розрізняти духовну красу від зовнішньої краси. Показати дітям всебічну гармонію людської душі

Розвиваюча: мислення та вміння аналізувати почуте та побачене

Виховна:виховувати любов та повагу до людей та до себе

Форма проведення: виховний захід.

Обладнання:

Оформлення:

Науково-популярна література

Етап підготовки та реалізації

І. Підготовчий

- аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу.

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу.

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу.

- підготовка оформлення. Обладнання.

- консультація у ході підготовки із класним керівником, організатором позакласної роботи навчального закладу.

ІІ. Реалізація.

 

 

Скласти та обгрунтувати схему вивчення учня і використовувані для цього методи.

З метою отримання достовірної інформації про особистість школяра використовують такі методи:

1. Педагогічне спостереження.

2. Бесіди з учнем, вчителями, батьками, класним керівником, друзями.

3. Вивчення шкільної документації.

4. Вивчення продуктів діяльності (контрольні роботи, твори).

5. Елементи природ. експерименту.

6. Анкетування, тестування.

7. Експертні оцінки.

Провідним функціональним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, що працюють з вихованцями.

Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням певних правил.

1. Вивчення має бути скероване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного учня

2. Дослідження процесів розвитку школярів. впродовж усіх років навчання.

3. Вияв. рівня розвитку та корекція.

4. Процес розвитку розглядаться як зміна якісних своєрідних етапів розвитку цієї діяльності.

5. Вивчення особистостей школярів та їх колективів має бути спрямоване на розв'язання конкретних педагогічних задач.

6. Вихователь має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо розвитку вихованців

7. Охоплення усіх сторін фізичного, психічного і соціального розв.

8. Застосування методів та методик вивчення учнів має відповідати віковим можливостям дітей.

9. Дослідження - у природних умовах навчально-виховного процесу.

10. Діагностикою мають бути охоплені усі учні; і має проводитися систематично.

11. Вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них.

12. Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах характеру та поведінки.

Спостереження - це метод тривалого, планомірного опису особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку, які виявляються в діяльності та поведінці учнів під час навчально-виховного процесу і дають змогу систематизувати показники і зробити певні висновки.

Бесіда - метод встановлення у ході безпосереднього спілкування особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку вихованців. Бесіду можна проводити безпосередньо з учнями, їх однокласниками, батьками дітей, учителями-вихователями

Аналіз продуктів діяльності - це метод, який передбачає ознайомлення педагога з результатами і наслідками діяльності вихованців для з'ясування рівня сформованості певних якостей, умінь, здібностей. вихователь вивчає робочі зошити, щоденники, творчі роботи. До діагностичних методів включають тестування і шкалювання.

Тест -короткі стандартизовані завдання, за допомогою яких проводяться психолого-педагогічні дослідження.

Педагогічний експеримент є своєрідним комплексом методів дослідження, спрямований на перевірку правильності обґрунтованої на початку дослідження гіпотези.

Схема вивчення учня:

1. Загальні дані про учня: вік, освіта, місце проживання.

2. Фізичний розвиток і стан здоров'я.

3. Умови сімейного виховання - склад сім'ї, освіта батьків; посада, яку вони займають, матеріальні, житлово-побутові умови, характер взаємостосунків між батьками, дітьми.

4. Успішність, причини неуспішності, ставлення до учбової діяльності, до окремих навчальних предм.

5. Ставлення до праці, в школі й вдома, улюблений вид праці.

6. Суспільна активність, доручення та ставлення до виконання.

7. Участь у гуртках, спорт. секціях.

8. Статус у класному колективі, характер взаємостосунків з учителями товаришами, особливості спілкування з оточуючими.

9. Чи має друзів, які вони, на якій основі будується дружба.

10. Яка дисципліна в школі та вдома, які порушення дисципліни допускає, які застосовувались засоби впливу.

11. Особливості пам'яті, уваги, мислення, мовлення.

12. Найбільш типові психічні стани 13. Характер інтересів, ідеалів, потреб, нахилів.

14. Які моралі якості, риси характеру намагається виховати в собі.

15. Плани на майбутнє, яку професію думає обрати після закінчення школи.

16. Особливості розвитку моральних, вольових якостей.

17. Як використовує вільний час, чим займається, з ким спілкується.

18. Оточення поза школою.

19. Най яскравіші риси характеру.

20. Позитивні, негативні якості учня.

21. Методи вивчення учня: індивідуальна бесіда