І. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

І. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ



ПОЛІТОЛОГІЯ

Плани семінарських занять з методичними рекомендаціями і літературою (для студентів усіх форм навчання)

І. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ

Політологія як наука та навчальна дисципліна існує досить давно. Це один з найважливіших здобутків людського розуму, без якого неможливе існування суспільства. У сучасному розумінні – це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організується політичне життя держави і суспільства.

Нині в Україні політологія – одна з провідних дисциплін у системі гуманітарної освіти. Вона зайняла чільне місце в системі підготовки висококваліфікованих спеціалістів для всіх сфер суспільного життя.

Основними принципами викладання та вивчення політології є фундаментальність, системність, єдність логічного та історичного, національного й загальнолюдського, суспільного та особистісного, теорії й практики, навчання і виховання.

Пропонована робоча програма відображає досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання в усьому його багатстві і різноманітності наукових спрямувань, охоплює основну проблематику сучасної політичної науки, зокрема предмет і метод політології, розвиток політики як суспільного явища, історію політичної думки, проблеми функціонування політичного життя, утвердження громадянського суспільства і демократії, функціонування політичної системи та її інститутів, питання політичної свідомості і політичної культури, проблеми світового політичного процесу і міжнародних відносин, напрямки і способи політичного прогнозування.

Програма відповідає завданням вищої школи щодо підвищення якості політологічної освіти фахівців на рівні сучасних вимог.

Після вивчення курсу «Політологія» студенти повинні:

· знати об'єкт, предмет і метод політичної науки взагалі та української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

· орієнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямах, знати і вміти давати характеристику вченням про політику;

· мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб'єкт і об'єкт політики; знати права людини і громадянина, суть і значення політичних систем і режимів у житті держави та суспільства;

· вміти визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску до суспільно-політичного життя;

· розуміти сенс і основні напрями розвитку світового політичного процесу, мати уявлення про геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі;

· володіти навичками політичної культури, вміти застосувати політичні знання в своїй професійній і громадській діяльності.

ІІ. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ

Оволодіння політичною наукою ґрунтується на тісному взаємозв’язку з іншими навчальними предметами, зокрема з такими базовими, як філософія, соціологія, історія України, економічна теорія та ін.

III. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ

У процесі проведення лекційних та семінарських занять застосовуються такі методи активного навчання:

· індивідуально-контрольна співбесіда.

· логічні вправи.

· тести контролю знань.

· ділові ігри.

· ситуаційні завдання.

· друковані роздаткові матеріали.

· методи кількісного характеру: анкетні опитування, статистичні, лабораторні експерименти (особливо у сфері міжнародної політики).

· аналіз історичних явищ через поведінку індивіда і груп при виконанні ними певних політичних ролей.

Вивчення курсу політології здійснюється, крім лекційних та семінарських занять, у таких формах самостійної роботи студентів:

· самостійна робота з політологічною літературою, конспектування першоджерел;

· підготовка рефератів, захист їх;

· розв’язування логічних вправ, тестів;

· складання словника;

· упорядкування інформації про зарубіжних та вітчизняних українських політологів та політологічні школи і напрямки;

· проведення контрольно-політологічного дослідження.

IV. ФОРМИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль здійснюється у формі усного опитування, виконання контрольних робіт, а також екзамену. Проведення наприкінці вивчення курсу політології комплексної контрольної роботи.

V. ЗМІСТ ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ КУРСУ

Тема 1. Політологія як система знань про політику

План семінару

1. Політика як суспільне явище. Місце і роль політики в системі суспільних відносин.

2. Об’єкт і предмет політології.

3. Основні категорії, методи і функції політології.

4. Місце політології в системі наук про суспільство.

Теми рефератів:

· Макс Вебер про політику як покликання і професію.

· Взаємодія політики і економіки.

· Історичні передумови появи українського державознавства.

Питання для дискусії:

1. Найбільш суттєве в політиці – це питання про державну владу. Але чи можна всі політичні відносини зводити до влади?

2. В чому проявляється взаємозв’язок і відмінність між економікою і політикою?

3. В чому суть політизації суспільного життя, які її причини в Україні?

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть схему: Політологія як наука і як навчальна дисципліна.

2. Які з функцій політології є найбільш важливими для сучасного українського суспільства і чому?

3. Виберіть та проаналізуйте різноманітні визначення політики та політології. Яке з них, на ваш погляд, найбільш вдале. Аргументуйте свій вибір.

Методичні рекомендації:

Готуючись до першого питання, студент має усвідомити, що політична наука тісно пов’язана з політикою, витікає з неї, так чи інакше аналізує різні аспекти політичного життя. Термін „політика” походить від давньогрецького polis (місто-держава) та його похідних politike (мистецтво управління державою), politeia (конституція). Ці поняття вказують на державу як на одну з центральних категорій політики, а точніше – політичної науки, і як такі вони беруть свій початок від Платона та Аристотеля, які політику тісно пов’язували з державою. Студент має усвідомити, що політика виступає як визначне культурно-історичне явище.

Розгляд другого питання необхідно розпочати з того, що об’єктом політології виступає політичне життя суспільства, його прояви, тенденції і закономірності.

Аналізуючи категорії політології студенту насамперед слід уяснити сутність таких категорій: політична влада, держава, політичні відносини, політична система, політичні інтереси, політична свідомість, політична культура, політична боротьба, політичне управління.

При вивченні четвертого питання студент має з’ясувати, що політична наука розвивається в тісній взаємодії з іншими соціальними науками – філософією, соціологією, історією, правом. Останні об’єднує загальний об’єкт дослідження – політичне життя суспільства в усій багатоманітності його конкретних проявів.

Література:

1. Вебер М. Политика как призвание и профессия. Избр. произв. – М., 1990.

2. Коваленко А. Українська політологія: проблеми та труднощі періоду становлення // Сучасність. – 1994. – № 1.

3. Лазоренко С.В., Лазоренко О.О. Теорія політології. – К., 1996. – С. 8-24.

4. Основи політології: Навч. посіб. / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 5-13, 14-20.

5. Політологічний енциклопедичний словник. 2-е вид. – К., 2004.

6. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – К., 2004.

7. Політологія у запитаннях та відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 7-14.

8. Політологія. Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. 2-е вид. – К., 2001. – С. 8-36.

9. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Т. – Харків, 2001. – С. 9-26.

10. Політологія. Підручник / За наук. ред. А. Колодій. 2-е вид., перероб. та доп. – К., 2003.

11. Потульницький В.А. Теорія української політології. – К., 1993. – С. 17-20, 56-60, 82-85.

12. Рябов С.Г., Томенко В.М. Основи теорії політики. – К., 1996. – Розд. І, ІІ.

13. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 8-23.

14. Шляхтун П.П. Політологія (Теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002 – С. 8-32.

Тема 2. Політична думка Стародавнього Світу та Середньовіччя

План семінару

1. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Вавилон, Китай, Індія.

2. Політичні доктрини античності. Платон і Аристотель.

3. Розвиток політичної думки в Середньовіччі.

Теми рефератів:

· Міфологічні уявлення про політику.

· Римське право і політика.

· Платон про сутність ідеальної держави (рабовласницького комунізму).

Питання для дискусії:

1. У чому полягає відмінність політико-правових доктрин мислителів Стародавньої Греції від політико-світоглядних уявлень Стародавнього Сходу?

2. Чим відрізняються погляди Платона та Аристотеля на функції держави?

3. Який вплив мають політичні вчення Стародавнього Сходу і Стародавньої Греції на сучасний розвиток політичних теорій?

Завдання для самостійної роботи:

1. Назвіть основні причини появи перших міфологічних тлумачень влади і держави.

2. Складіть схему: вчення Аристотеля про „правильні” і „неправильні” форми держави і дайте характеристику кожної з них.

3. Використовуючи знання з філософії, спробуйте визначити, яка з філософських концепцій могла б служити методологією теорії політики?

Методичні рекомендації:

Готуючись до першого питання семінару студенту слід усвідомити, що процес виникнення світової політичної думки тісно пов’язаний з розвитком стародавніх держав як первісної форми організації влади. При розгляді сутності вчення Конфуція необхідно підкреслити, що він розуміє державу як велику патріархальну сім’ю, де імператор – суворий, але справедливий батько, а його піддані – слухняні діти.

Вивчаючи зміст політичного вчення Платона зверніть увагу на його тезу про те, що основною ідеєю будь-якої держави є ідея справедливості, створення ідеального політичного ладу на чолі з вибраними мудрецями. При аналізі політичної концепції Аристотеля студенту слід усвідомити сутність його положення про природне походження держави, про людину як істоту політичну. Розглядаючи питання про римське право і політику, студент має звернути увагу на зміст політичної доктрини Полібія, який вбачав успіх Риму у поєднанні трьох державних форм правління (царської, аристократичної, демократичної) та Цицерона, який виступав противником повновладдя окремих осіб у республіці, зокрема проти монополізації влади.

Література:

1. Аристотель. Политика. Соч. в 4-х т. Т. 4. Кн. 4-6. – М., 1983.

2. Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966.

3. Доватур А.И. Политика и полития Аристотеля. – М., 1965.

4. Мадісон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 5-18.

5. Нерсесянц В.С. Политические учения древней Греции. – М., 1979.

6. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-40.

7. Політологія у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 15-17.

8. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 27-37.

9. Семененко И.И. Афоризмы Конфуция. – М., 1987.

10. Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима: ІІІ-І вв. до н.э. – М., 1977.

11. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 24-35.

12. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – С. 33-44.

План семінару

1. Відродження: суть та вплив на розвиток політичної думки. Н. Макіавеллі. Макіавеллізм як політична доктрина.

2. Політичні вчення періоду буржуазних революцій в Голландії і Англії (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гобс).

3. Просвітництво. Проблема природних прав людини в політичних поглядах Ф. Бекона і Дж. Локка.

4. Раціоналістичні трактування політики в працях французьких просвітників

Теми рефератів:

· Ідеї розвитку громадянського суспільства в політичних концепціях мислителів Нового часу.

· Значення концепцій природного права та суспільного договору для розвитку політичної теорії і практики.

Питання для дискусії:

1. Н. Макіавеллі висунув тезу про несумісність політичної діяльності з вимогами норм християнської моралі. Спробуйте спростувати чи підтвердити цю тезу.

2. Хто з мислителів Нового часу вніс найвагоміший вклад у розроблення концепції розподілу влади?

3. Ранні соціалісти-утопісти (Т. Мор, Т. Кампанелла) дотримувалися принципу рівного розподілу матеріальних благ. Чим це можна пояснити?

Завдання для самостійної роботи:

1. Розкрийте значення природного права, суспільного договору для політичної практики Нового часу?

2. Спираючись на філософсько-правові погляди І. Канта, складіть структурно-логічну схему формування буржуазного типу держави у зв’язку з категоріями: право, моральність, мораль.

Методичні рекомендації:

Готуючись до першого питання студенту необхідно усвідомити, що ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.

Вивчаючи друге питання студент має звернутим увагу на положення, аргументоване Г. Гроцієм про сутність права як регулятора соціальних норм та ідею Б. Спінози про суспільний договір як категорію, якою користуються для аналізу характеру зв’язків між природним правом і державою.

Розглядаючи третє питання необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і доповнив і об’єднав у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму.

При вивченні четвертого питання рекомендуємо звернути увагу на суть теорії „географічного детермінізму” Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна. Студент має усвідомити сутність поглядів Гольбаха про людину як продукт соціального середовища та К. Гельвеція про ідеальний суспільний лад – приватновласницький.

Література:

1. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980. – Гл. V, XII.

2. Зайченко Г.А. Джон Локк. – М., 1973. – Гл. VIII.

3. История политических и правовых учений. – М., 1988. – Гл. VIII, IX.

4. Мадіссон В.Й. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 19-55.

5. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-41.

6. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 44-64.

7. Субботин А.Л. Ф. Бэкон. – М., 1974. – Гл. XI, XII.

8. Швидак О.М. Політологія. Практикум. Навч. посібник. – К., 2001. – С. 35-44.

9. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. К., 2002. – С. 48-71.

План семінару

1. Політико-ідеологічні доктрини: поняття, типологія, інституціалізація.

2. Лібералізм і неолібералізм.

3. Консерватизм і неоконсерватизм.

4. Ліві та лівоцентристські ідеологічні доктрини.

5. Екстремістські політико-ідеологічні доктрини.

Теми рефератів:

· Російська політична думка на рубежі ХІХ – ХХ ст.

· Біхевіоризм як основний метод політичних досліджень американської політології ХХ ст.

· Марксистська теорія політики.

· Політичні концепції М. Вебера.

· Основні тенденції розвитку політичної науки кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Питання для дискусії:

1. В чому причини, джерела, що призводять до появи різноманітних політичних доктрин?

2. У чому полягає принципова відмінність поглядів соціал-демократів і комуністів на політичний устрій суспільства?

3. Що є спільного і розбіжного в концепціях лібералізму та консерватизму?

4. Які громадські організації та політичні партії ліберального характеру діють в Україні?

5. Як Ви гадаєте, які основні цінності консерватизму можуть стати в пригоді при розбудові Української держави?

Завдання для самостійної роботи:

1. Більшість соціалістів-утопістів пропонували свої моделі суспільного устрою. Котра з них здається Вам найбільш привабливою? Чому?

2. Який вплив біхевіоризму на розвиток політичної науки?

3. Складіть порівняльну таблицю „Головні принципи та основні політичні цілі лібералізму та консерватизму”

Методичні рекомендації:

Аналізуючи природу лібералізму студенту треба розрізняти політичні доктрини аристократичного та демократичного лібералізму.

Вивчаючи друге питання студент має проаналізувати такі неоліберальні концепції, як технологічної та плюралістичної демократії, теорії еліт (В. Парето, Г. Моска).

Вивчаючи третє питання студент має пам’ятати, що в основу політичних концепцій консерватизму покладена ідея збереження традиційних правил, норм поведінки, ієрархії влади, соціальних і політичних структур та інститутів.

Готуючись до четвертого і п’ятого питань, студент має знайти детальну характеристику соціалістичних концепцій політики, а також політичних доктрин анархізму у підручниках з політології та монографічних виданнях.

Література:

1. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990. – Гл. II, III.

2. Волкогонов Д.А. Тріумф і трагедія. Політичний портрет Й.В. Сталіна. – К., 1989. – Кн. І.

3. Из истории социально-политической мысли // Социально-политический журнал. – 1992. – № 6-9.

4. Мадіссон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996.

5. Основи політології. Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 31-41.

6. Політологія у запитаннях і відповідях. Навч. посібник За заг. ред. К.М. Левківського. – К., 2003. – С. 102-115.

7. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 44-90.

8. Швидак О.М. Політологія. Практикум. – К., 2001. – С. 44-57.

9. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – С. 48-92.

Тема 6. Політична влада

План семінару

1. Влада як соціальний феномен. Ресурси влади. Класифікація влади.

2. Сутність політичної влади, її структура і функції.

3. Політичний режим, його сутність та типологія. Політична опозиція. Політичний екстремізм.

Теми рефератів:

· Проблеми демократизації влади в Україні на сучасному етапі.

· Природа тоталітарної влади

· Категорії влади і волі у працях Ф. Ніцше та М. Вебера.

Питання для дискусії:

1. Чи може політична влада бути нелегітимною?

2. Чи можливе існування суспільства без влади?

Завдання для самостійної роботи:

1. Спираючись на програмні документи кількох різних політичних партій в Україні, проаналізуйте їхнє розуміння мети, форм і змісту політичної влади в Україні?

2. Складіть схему за такими параметрами: влада державна і влада політична, спільне і відмінне.

3. Назвіть і коротко охарактеризуйте основні риси політичної, державної влади в умовах тоталітаризму?

Методичні рекомендації:

При підготовці до семінарського заняття студенти повинні опрацювати та законспектувати основний теоретичний матеріал до даної теми, що включає розкриття таких питань: сутність політичної влади, її структура, функції, ресурси, проблеми її легітимності, політичний режим, його сутність та типологія.

У власні політологічні словники потрібно занести визначення запропонованих понять, ключовими серед яких є політична влада, державна влада, принципи влади, інституціоналізація влади.

При підготовці рефератів необхідно використати матеріал поданої нижче літератури, що містить у собі підручники, наукові статті та монографії, науково-пізнавальні твори.

Для самостійної роботи пропонується на основі різних варіантів структури політичної влади скласти таку схему, яка включала б основні елементи, вимагається вміння розрізняти різні види влади та їх характерні риси в різних політичних режимах.

Орієнтуючись на запитання для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо необхідності існування влади, її легітимності-нелегітимності, причин появи криз політичної влади, та аналітичної розробки програми їх подолання за різних умов.

Література:

1. Амелин В.Н. Власть как общественное явление // Социал.-полит. науки. – 1991. – № 2.

2. Бердяев И.А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990. – Гл. 2, 3.

3. Бурлацкий Ф.М. Вожди и советник: О Хрущове, Андропове и не только о них. – М., 1990.

4. Власть. – М., 1989.

5. Пушкарева Г.В. Власть как социальный институт // Социально-политический журнал. – 1996. – № 2.

6. Швидак О.М. Політологія. Практикум. – К., 2001. – С. 119-124.

7. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної думки): Підручник. – К., 2002. – С. 171-197, 377-394.

Тема 7. Політичний процес

План семінару

1. Поняття політичний процес. Структура, характер політичного процесу. Типологія політичних процесів.

2. Людина як суб’єкт і об’єкт політичного процесу.

3. Політична участь людини. Класифікація типів людей щодо участі в політиці.

4. Політична сфера суспільства. Політичне життя, його типи.

Теми рефератів:

· Політична культура – умова розвитку політичного процесу.

· Проблеми прав людини в політичній історії.

· Конфлікти і кризи в суспільно-політичному житті.

Питання для дискусії:

1. Яке місце і роль людини в розгортанні політичного процесу в державі?

2. Чи кожна людина є особистістю?

3. Як співвідносяться між собою категорії „політичний процес” та „політична стабільність?”.

4. Чи тотожні поняття людина, особа, індивід?

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть таблицю „Типологія політичних процесів” за ознаками поділу.

2. Складіть схему: класифікація типів людей щодо участі в політиці за М. Вебером, Дж. Алмондом, А. Боднаром.

Методичні рекомендації:

Готуючись до семінарського заняття студент повинен, насамперед, уяснити і осмислити ключові слова, поняття, терміни, а саме: політичний процес, політична стабільність, політична участь, політичне життя, політична активність. Рекомендуємо виписати ці поняття у свій словничок. Зробити короткі виписки з усіх питань плану, продумати питання для дискусії, самостійного опрацювання.

При підготовці до семінарського заняття рекомендуємо зосередити увагу на основних теоретичних положеннях. Політичний процес як сукупність результатів переплетіння різноманітних типів політичної поведінки соціальних спільностей, соціальних верств та громадян. Соціальною передумовою політичного процесу є процес соціальний. Політичний процес і політичне життя. Політичне життя суспільства можна розглядати як сукупність різновекторних і різнодинамічних у часовому вимірі політичних процесів. Рекомендуємо скласти таблицю – „Типологія політичних процесів”.

Людина і політика. Це теоретичне положення слід розглянути через призму людини. А саме: Людина – суб’єкт політичного процесу, людина як об’єкт політичного процесу. Розкрити механізми, що діють в суспільстві і регулюють помилки та вчинки людей в політичній сфері (державні та громадянські інститути, ідеології та релігії, традиції та звичаї, соціальне середовище та економічні умови).

Література:

1. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К., 2001. – С. 153-158.

2. Гальчинський А. Кінець тоталітарного соціалізму. Що далі? – К., 1996.

3. Горбатенко В. Стратегія модернізації суспільства. Україна і світ на зламі тисячоліть. – К., 1999.

4. Кресіна І.О. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси (етнополітологічний аналіз). – К., 1998.

5. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 137-152, 228-231.

6. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвиток / Редкол. Ф.М. Рудич (голова) та ін. – К, 1998. – Розд. 3.

7. Політичні структури та процеси в сучасній Україні / За ред. Ф.М. Рудича. – К., 1995.

8. Політологія: наука про політику. За заг. ред. Кремень В.І., Горлача М.І. – Київ-Харків, 2001. – С. 189-215, 217-232.

9. Політологія: Посібник для студентів вузів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К., 1998. – С. 105-116.

10. Салмін А.М. Політичний процес і демократія // Полис. – 1993. – № 3.

11. Шаповал Ю.І. У ці трагічні роки: Сталінізм на Україні. – К., 1990.

12. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 119-126, 142-148.

13. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 171-197.

14. Шморгун О. Чим авторитарна влада відрізняється від диктаторської // Політ., читання. – 1994. – № 1.

План семінару

1. Сутність, структура та функції політичної системи.

2. Типологія політичних систем. Політична модернізація.

3. Основні напрями, особливості та проблеми розвитку політичної системи України.

Теми рефератів:

· Систематичний аналіз та його роль у становленні теорії політичних систем суспільства.

· Порівняльний аналіз функціонування політичних систем (на прикладі України та Австрії).

· Теорія політичної системи Д. Істона і Г. Алмонда.

· Роль ЗМІ в політичній системі суспільства.

· Політична система України (за змінами до Конституції).

Питання для дискусії:

1. Що визначає тип політичної системи суспільства?

2. Які фактори, на вашу думку, справляють більший вплив на механізм функціонування політичної системи: внутрішні (економічні, соціальні, духовно-моральні) чи зовнішні (міжнародні, географічні та ін.)? Аргументуйте відповідь.

3. Від чого залежить стабільність політичної системи?

4. Як відомо до політичної системи входять держава і політичні партії. Як співвідносяться їх місце і роль у політичній системі? Кому належить провідна роль: державі чи політичним партіям? Проілюструйте відповідь на прикладі окремих політичних систем.

5. Як впливає бюрократія на функціонування політичної системи суспільства?

6. Чи відповідають процеси формування і розвитку політичної системи України в умовах самостійності „міжнародним стандартам”? Аргументуйте відповідь.

7. Яке місце посідає церква в державі і як вона впливає на функціонування політичної системи?

8. Які функції політичної системи України є найнерозвинутішими і що зумовлює політичну і соціальну напруженість у суспільстві?

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть схему політичної системи, окресліть її структуру та механізми функціонування.

2. З’ясуйте основні стабілізуючі фактори функціонування політичної системи.

3. Визначте особливості реформування політичної системи України в умовах самостійної держави.

4. Здійсніть порівняльний аналіз політичної системи за проектом Конституції П. Орлика та Української Народної Республіки.

5. З’ясуйте взаємозалежність проблем розвитку, модернізації, реформування та трансформації політичних систем?

Методичні рекомендації:

Розпочавши вивчення першого питання, треба мати на увазі, що політична система суспільства – одна з найскладніших категорій політології. Спочатку слід з'ясувати, що собою являє загальна теорія систем. Наступним кроком є дослідження внеску в розробку теорії політичних систем, здійснених Т. Парсоном, Д. Істоном, Г. Алмондом, і порівняння їх поглядів. Необхідно також проаналізувати погляди і підходи до структури політичної системи як зарубіжних, так і вітчизняних учених. Вивчення першого питання слід завершити аналізом підходів різних вчених до функцій політичних систем.

Друге питання передбачає розуміння того, що порівняння типів політичних систем за різними критеріями дозволяє більш глибоко аналізувати їх переваги і недоліки. Розглядаючи це питання, треба з'ясувати, як змінювалися погляди на типологію політичних систем з античних часів, коли розглядали характерні особливості різних форм правління, і до сучасної типології.

Третє питання присвячене проблемам становлення та реформування політичної системи України. Розкриваються шляхи реформування всіх підсистем українського суспільства (економічної, соціальної, політичної, міжнародної та ін.). Аналізуються основні напрями і перспективи формування нової політичної системи України, виходячи з глибокого і всебічного аналізу всіх структурних елементів політичної системи. Досліджуються складові елементи цього процесу.

Для самостійної роботи пропонується схематично визначити структуру політичної системи та механізми її функціонування, визначити основні риси політичної системи, які відрізняють її від інших систем, зокрема економічної, соціальної, духовної. Спираючись на подані запитання для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо визначення домінуючих факторів впливу на політичну систему, ролі в ній держави та політичних партій. На основі теоретичного матеріалу студентам потрібно визначити специфічні особливості реформування політичної системи України в умовах самостійної держави, порівнюючи з даним процесом в інших пострадянських країнах.

Література:

1. Декларація про державний суверенітет України. – К, 1991.

2. Каменская Г.В., Радионов А.Н. Политические системы современности: Учеб. пособие. – М., 1994.

3. Конституція України. – К, 1996.

4. Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). – К, 1996. – Розд. VII, VIII.

5. Кучма Л.Д. Україна – не Росія. – К., 2003.

6. Марченко М.Н. Очерки теории политической системы современного буржуазного общества. – М., 1985.

7. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 126-137.

8. Основы теории политической системы / Г.Н. Манков, М.Н. Марченко, В.В. Мшвернадзе и др.; Отв. ред. Ю.А. Тихомиров, В.Е. Чиркин. – М., 1985.

9. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвиток / Редкол. Ф.М. Рудич (голова) та ін. – К, 1998. – С. 7-49.

10. Політологія / За ред. О.І. Семківа. – 2-ге вид. – Львів, 1994. – С. 253-26.

11. Політологія. Посібник для студентів вузів / За ред. О.В. Бабкіної, В.Л. Горбатенка. – К, 1998. – С. 146-155.

12. Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К., 1998. – С. 51-61.

13. Політологія: Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 155-188.

14. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 98-103.

15. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 220-244.

План семінару

1. Походження держави, її сутність, ознаки і функції.

2. Форми державного правління та державного устрою.

3. Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади.

Теми рефератів:

· Концепція української державності в творах В. Липинського: Праця „Листи до братів-хліборобів”.

· Основні концепції походження держави.

· Розподіл влад як головний стимулюючий принцип проти зловживання влади в теорії Ш. Монтеск’є.

Питання для дискусії:

1. „Держава – „Левіафан” – це історично минула форма чи можливе її існування й сьогодні?

2. Чи можливе, на ваш погляд, існування людського суспільства без держави в близькому (далекому) майбутньому? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. У Конституції України записано, що Україна є суверенна, демократична, соціальна, правова держава. Чи правомірним є поєднання цих термінів?

4. Чи узгоджуються принципи демократії з монархічною формою правління?

5. Чи може індивід впливати на державу? Які режими найбільш сприятливі для здійснення такого впливу?

Завдання для самостійної роботи:

1. З’ясуйте, в чому полягає проблема етатизації та деетатизації суспільного життя?

2. На основі Конституції України складіть схему державного устрою нашої держави.

3. Назвіть і дайте коротку характеристику форм державного устрою різних країн.

4. За яких причин держава може втратити свій суверенітет?

Методичні рекомендації:

При підготовці питання про походження держави, її сутність та функції насамперед потрібно з’ясувати, що розуміється під поняттям „держава”, охарактеризувати прикметні особливості теорій походження та сутності держави, окреслити її найголовніші функції. Проблема визначення даного поняття міститься не лише у складності чіткого окреслення суто державних (несоціальних, юридичних чи політичних) феноменів, а і в сторичній мінливості форм суспільного співжиття, зокрема державних форм. Тож охарактеризувати державну сутність можна лише вичленувавши інваріантні складники за всіх історичних форм державності й на підставі аналізу теорій походження держави.

З’ясувавши ж сутнісно-понятійні аспекти держави, варто перейти до аналізу історично-конкретних її форм (за усталеною формою) – форм державного правління та державного устрою.

Для самостійної роботи пропонується скласти схему політичного устрою України, використовуючи для цього Конституцію України, охарактеризувати „класичні” за державним устроєм країни (пропонуються ФРН, Швейцарія, Великобританія, Ліхтенштейн) та такі країни, як Китай, Японія, Саудівська Аравія, Російська Федерація, Білорусь, Грузія, Австралія. Ґрунтуючись на поданих запитаннях для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо необхідності існування держави, актуальності проблеми побудови громадянської держави та правового суспільства, розробити систему заходів для прискорення даних процесів.

Література:

1. Акт проголошення незалежності України. Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. – К., 1991.

2. Декларація про державний суверенітет. – К, 1990.

3. Конституція України. – К, 1996. – Розд. 1.

4. Білоус В.С. Проблема становлення і розвитку правової держави і громадянського суспільства // Політологічний вісник, – 1993. – Ч. 3. – С. 10-24.

5. Винар Л., Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада і відродження державності України // Розбудова держави. – 1992. – № 3.

6. Воронов І. Громадянське суспільство і влада // Людина і політика. – 2003. – № 1.

7. Голубева Г.А. Понятие правового государства: социально-философский аспект // Филос. науки. – 1989.

8. Ильин М.В., Коваль Б.И. Две стороны одной медали: гражданское общество и государство // Полис. – 1992. –№ 1-2.

9. Касьян Б. Суверенітет: від бажаного до дійсного // Віче. – Лютий. – 1994.

10. Кремень Т. Державний суверенітет у добу глобалізації // Політика і час. – 2003. – № 10.

11. Лола В. Проблеми формування громадянина України // Політика і час. – 2003. – № 4.

12. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К, 1995. – С. 152-162.

13. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. – К, 1998. – С. 77-142.

14. Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К, 1998. – С. 51-61.

15. Політологія: Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Г. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 366-395.

16. Разова Т., Барков В. Ідеальне та реальне в уявленні про громадянське суспільство // Політика і час. – 2003. – № 6.

17. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К., 1996.

18. Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. – К, 1996. – С. 98-108.

19. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 104-112.

20. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної нау



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.107.77 (0.016 с.)