Тема 18. Світова політика і міжнародні відносини

План семінару

1. Міжнародна і зовнішня політика. Цілі і функції міжнародної політики.

2. Сутність та особливості міжнародних відносин.

3. Україна в системі міжнародних політичних відносин.

Теми рефератів:

· Політичний тероризм і його різновиди.

· Національні інтереси України та системи їх пріоритетів.

· Безпека України: чинники нестабільності.

· Кризи цивілізації і проблеми глобалістики.

· Екологічні проблеми людства та політико-правове забезпечення екологічного стійкого розвитку.

Питання для дискусії:

1. Як співвідносяться поняття „мораль” і „міжнародна політика”? Наведіть приклади аморальності в міжнародній політиці однієї-двох держав світу.

2. Чи ідентичні поняття „зовнішня політика” і „міжнародна політика”.

3. Чи є синонімами поняття „міжнародна політика” і „міжнародні відносини”?

4. Тривалий час аж до початку 90-х років існував двополюсний світ, який очолювали й уособлювали відповідно дві „наддержави” – США і СРСР. Куди перемістився полюсний центр після розпаду СРСР? В Росію? Чи інші країни? Аргументуйте свою відповідь

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть схему: традиційне мислення і нове політичне мислення.

2. Що таке дипломатія, її завдання.

3. Назвіть головні принципи сучасної міжнародної політики.

4. Які основні компоненти включають національні інтереси України?

Методичні рекомендації:

У підготовці до семінарського заняття студент повинен, насамперед уяснити і осмислити ключові слова, поняття і терміни, що випливають з даної теми семінару, а саме: зовнішня політика, міжнародна політика, міжнародні відносини, національний інтерес, дипломатія, політична стабільність, міжнародне співробітництво, пацифізм, політика з позиції сили, внутрішня політика. При вивченні питань, винесених на семінарське заняття, рекомендуємо зосередити увагу на осмисленні основних теоретичних положень і концепцій. Складові міжнародних відносин. Діалектика внутрішньої та зовнішньої політики. Критерії класифікації форм та видів міжнародних відносин.

Основні тенденції розвитку сучасної світової політики. Співробітництво та взаємозалежність як чинник міжнародного життя. Взаємовідношення національних та загальнолюдських інтересів. Процеси інтеграції та дезінтеграції у системі міжнародних відносин. "Баланс сил" та "баланс інтересів" у світовій політиці.

Проблеми формування колективної безпеки. Роль ООН, інших міжнародних організацій у забезпеченні миру, безпеки, консенсусу.

Характеристика глобальних проблем сучасності. Прискорення ритму історії та загострення глобальних проблем: насильство в його різновидах та забезпечення ненасильництва миру; сировинна та енергетична кризи; „населення – продовольство”; відсталість та забезпечення економічного росту; культури та культурної політики; подолання небезпечних хвороб; мирного освоєння Космосу і надр Світового океану, культурно-цивілізаційних суперечностей тощо. Україна в системі міжнародних політичних відносин

Література:

1. Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990.

2. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією // Урядовий кур’єр. – 1997. – 3 червня.

3. Кириченко В. Національні інтереси: баланс компромісів, синтез доцільності // Віче. – 1992. – № 6.

4. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини XX століття. – К., 1999.

5. Лещенко Л. Національні інтереси України та її зовнішньополітична стратегія // Політика і час. – 1993. – № 7.

6. Литвин В.М. Політична арена України. Дійові особи та виконавці. – К., 1994.

7. Маркусь В. Атрибут самостійної держави. Зовнішня політика сучасної України // Політика і час. – 1993. – № 2.

8. Основи політології / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 271-296.

9. Політологія: наука про політику / Заг. ред. проф. Кремень В.Г. проф. Горлача М.І. – Київ-Харків, 2001.

10. Про основні напрямки зовнішньої політики України // Політика і час. – 1993. – № 7.

11. Решетняк Б.К., Глобальні проблеми сучасності і шляхи їх вирішення. – К., 1988.

12. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 163-169.

13. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник – К: Либідь, 2002. – С. 502-539.

14. Удовенко Г.К. Дипломатія України: прагматизм і збалансованість // Урядовий кур’єр. – 1996. – 10 серпня.

15. Україна на міжнародній арені: Зб. документів і матеріалів 1986 – 1990 рр. – К., 1993.

Тема 19. Сучасні глобалізаційні процеси

План семінару

1. Глобалістика та передумови її виникнення.

2. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності

Теми рефератів:

· Глобалізаційні процеси в сучасному світі та їх геополітичні виміри.

· Концепція глобальних проблем Римського клубу.

· Політична глобалістика: передумови виникнення та коло проблем.

· Сучасні форми політичного насилля.

· Новий світовий порядок: визначення та сценарії розвитку.

· Теоретичні передумови виникнення глобалістики.

· Цивілізаційна модель світового порядку С. Хантінгтона.

· Антиглобалізм: вимоги та перспективи

Питання для дискусії:

1. Прийнято вважати, що ідея нового світового порядку породжена війною в Перській затоці. Які аргументи на користь цієї думки Ви можете привести?

2. Ознайомтеся з матеріалами Круглого столу «Уроки 11 вересня: проблеми глобальної, регіональної та національної безпеки» (Київ, 23 квітня, 2002р.). Які корективи внесли події 11 вересня 2001 р. у проблему нового світового порядку? Який сценарій вирішення цієї проблеми, на Ваш погляд, найбільше відповідає цим корективам? Відповідь обґрунтуйте.

3. Розкрийте зміст феномену зіткнення цивілізацій, як його визначив С. Хантінгтон. Наскільки правомірно, на Вашу думку, пояснювати сучасні локальні конфлікти за допомогою цього феномену? Відповідь обґрунтуйте.

4. Яким, на Вашу думку, має бути механізм подолання цивілізаційних конфліктів та запобігання їм? Які реалії сучасного світу заважають виробленню такого механізму? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання для самостійної роботи:

1. Розкрийте зміст сучасних глобалізаційних процесів. Мутація яких геополітичних чинників ними спричинена? У який спосіб, на Вашу думку, держава має вирішувати, з огляду на таку мутацію, проблему безпеки своєї території? Відповідь обґрунтуйте.

2. Схарактеризуйте прояви глобалізації в різних сферах суспільного життя та спробуйте сформулювати основні парадокси глобалізації. Які, на Ваш погляд, причини цих парадоксів та можливі наслідки їх невирішеності?

3. Проаналізуйте відомі Вам сценарії нового світового порядку. Яке місце відводиться Україні в кожному з них?

Методичні рекомендації:

Вивчаючи перше питання теми, студенти мають усвідомити передумови виникнення глобалістики, напрями, в яких вона розвивається, ознайомитися з її концепціями, основними поняттями: глобалізація, глобальні проблеми, глобальна криза. Студенти повинні осмислити проблеми глобалізації такі, як логіка, потоки, мережі, актори та дискусії.

Друге питання передбачає засвоєння студентами поняття „глобальні проблеми”, усвідомлення загрози земній цивілізації через споживацьке ставлення людського суспільства до природи та її ресурсів. Увага має бути зосереджена на висвітленні ознак, аспектів з глобальних проблем, основних підходів до їх розуміння. Студенти повинні з'ясувати специфіку глобальних проблем у постбіполярному світі, зокрема розкрити зміст проблем формування нового світового порядку та схарактеризувати існуючі нині підходи до їх вирішення.

Література:

1. Бистрицький Є. Конфлікт культур і філософія толерантності // Демони миру і боги війни. – К., 1997.

2. Кинг А., Шнайдер Б. Первая глобальная революция: Доклад Римского клуба. – М., 1991.

3. Романе Й. Геополитика хаоса. – М., 2001.

4. Уроки 11 вересня: проблеми глобальної, регіональної та національної безпеки: Матеріали Круг. столу (Київ, 23 квіт. 2002 р.). – К.: НІПБМ, 2002.

VІ. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Політика як суспільне явище. Суб’єкти, структура і функції політики.

2. Місце політології в системі наук про суспільство.

3. Об’єкт, предмет і структура політології.

4. Основні категорії, методи і функції політології.

5. Політичні ідеї в країнах Стародавнього Сходу. Конфуціанство.

6. Політичні вчення в Стародавній Греції. Платон. Аристотель.

7. Політична думка у Стародавньому Римі.

8. Західноєвропейська політична думка Середньовіччя (Августин Блаженний, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський).

9. Політичні вчення епохи Відродження. Нікколо Макіавеллі. Макіавелізм.

10. Політичні ідеї утопічного соціалізму (Т. Мор, Т. Кампанелла). Критично-утопічний соціалізм.

11. Просвітництво. Вчення Шарля Монтеск’є про державу і право.

12. Ранньобуржуазні ліберальні концепції політики. Проблеми держави і права в поглядах Т. Гоббса і Дж. Локка.

13. Філософсько-правові концепції політики в німецькій класичній філософії. І. Кант, Г. Гегель.

14. Лібералізм і неолібералізм.

15. Консерватизм і неоконсерватизм.

16. Соціалізм і соціал-демократизм: теорія і практика.

17. Марксистська концепція політики. Ленінізм.

18. Ідейні засади політичного екстремізму (анархізм, фашизм, троцькізм).

19. Політичні знання у Київській Русі. Писемні пам’ятки і джерела.

20. Українська політична думка литовсько-польської і козацько-гетьманської доби (ХVІ – ХVІІІ століття).

21. Політична думка України в ХІХ ст.).

22. Сутність, види і функції влади. Політична влада. Концепції влади.

23. Ресурси й легітимність політичної влади.

24. Політичний режим, його сутність та типологія.

25. Політичний процес, його структура і характер. Класифікація політичних процесів.

26. Особа як суб’єкт політики. Політична поведінка і участь в політиці. Основні форми політичної участі.

27. Політична соціалізація: сутність, етапи.

28. Сутність, структура і функції політичної системи. Типи політичних систем.

29. Сучасні теорії політичної системи. Концепція політичної системи Д. Істона.

30. Особливості політичної системи сучасної України.

31. Сутність, ознаки та функції держави. Теорії походження держави.

32. Форми державного правління та державного устрою. Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади.

33. Громадянське суспільство, його сутність, основні риси.

34. Правова держава: визначення, сутність, основні ознаки.

35. Становлення і розвиток правової держави і громадянського суспільства в Україні.

36. Сутність, генеза і функції політичних партій, їх типологія.

37. Партійні системи. Типологія партійних систем.

38. Політичні партії в Україні. Становлення багатопартійності.

39. Поняття “суспільно-політичний рух”. Основні тенденції і типи сучасних суспільно-політичних рухів.

40. Поняття демократії, її зміст та ознаки.

41. Типи і форми демократії. Демократичні принципи і демократичні процедури.

42. Особливості становлення і розвитку демократії в сучасній Україні.

43. Етнонаціональні спільноти як об’єкт і суб’єкт політики.

44. Нація як історична спільність людей. Теорії походження нації. Особливості формування української нації.

45. Національний суверенітет і політичне самовизначення націй.

46. Етнополітика та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.

47. Сутність, типології і функції політичної еліти.

48. Теорії еліти Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельса. Шляхи формування політичних еліт.

49. Сутність, витоки і функції політичного лідерства.

50. Типологія та механізми формування політичного лідерства.

51. Політична свідомість: поняття, структура, функції.

52. Політична ідеологія: поняття, структура і функції.

53. Політична культура: поняття, зміст і функції.

54. Типологія політичної культури.

55. Політична свідомість та політична культура сучасного українського суспільства.

56. Вибори та виборчі системи. Основні типи виборчих систем.

57. Принципи виборчого права та організація демократичних виборів.

58. Поняття маркетингу. Функції і види політичного маркетингу.

59. Політичне рекламування та імідж.

60. Поняття, функції і види менеджменту. Політичний менеджмент.

61. Міжнародна і зовнішня політика. Цілі і функції зовнішньої політики.

62. Сутність та особливості розвитку сучасних міжнародних відносин.

63. Україна в системі міжнародних політичних відносин (Україна – СНД, Україна – Європа, Україна – США).

64. Глобальні проблеми сучасності: політичні аспекти.