Тема 16. Вибори та виборчі системи

План семінару

1. Вибори, їх класифікація та особливості при різних політичних режимах.

2. Принципи виборчого права та організація демократичних виборів.

3. Основні функції виборів.

4. Типи (моделі) виборчих систем.

5. Основні стадії виборчої кампанії.

Теми рефератів:

· Вибори та виборчі системи.

· Порівняльна характеристика основних виборчих систем.

· Прямі та непрямі політичні вибори: порівняльна характеристика.

· Поняття і принципи виборчого права.

· Особливості виборчого права в посткомуністичних країнах.

· Політичні вибори і проблема суспільної стабільності.

Питання для дискусії:

1. Вибори завжди пов'язані з голосуванням. Однак при всій близькості цих понять вони мають істотні відмінності. У чому вони полягають?

2. За яких умов вибори можуть розглядатися як знаряддя політичного маніпулювання?

3. Відомо, що загальність як демократичний принцип виборчого права передбачає участь усіх громадян у виборах. Але в дійсності різні політичні режими обмежують це право відповідними цензами. Покажіть на реальних прикладах, що це за цензи і в чому специфіка їх прояву в різних країнах.

4. Принципу свободи виборів і добровільної участі в них громадян дотримується більшість демократичних країн. Чи не має іншого світового досвіду (на прикладі сучасних демократичних країн)?

5. У чому полягає суть, механізм, переваги та недоліки пропорційної виборчої системи?

Завдання для самостійної роботи:

1. Розкрийте зміст понять „вибори”, „політичні вибори”, „виборча кампанія”.

2. Здійсніть класифікацію політичних виборів залежно від предмета обрання та з огляду на причини їх проведення.

3. З'ясуйте зміст понять „виборче право”, „активне виборче право”, „пасивне виборче право”.

4. Схарактеризуйте принципи виборчого права та виборчі цензи.

5. Перерахуйте та розкрийте зміст юридичних процедур проведення політичних виборів.

6. Назвіть та зробіть порівняльну характеристику виборчих систем. З'ясуйте основні недоліки кожної з них.

Методичні рекомендації:

Вивчаючи перше питання, студенти мають засвоїти визначення та суть виборів як основного засобу делегування влади; показати особливості виборів при різних політичних режимах. При цьому важливим є здійснення класифікації політичних виборів залежно від предмета обрання та причин проведення. Проаналізувати, за яких умов вибори можуть розглядатися знаряддям політичного маніпулювання і за яких – інструментом переходу до демократії.

Вивчення другого питання слід розпочати із з'ясування поняття виборчого права та його основних демократичних принципів: загальність, рівність, безпосередність, непряме голосування, таємне голосування. Важливе значення має і розуміння загальних принципів демократичної організації виборів, а також аналіз принципів, діючих у сучасній українській державі.

Розглядаючи третє питання слід головну увагу зосередити на аналізі основних функцій виборів, адже вплив виборів на життя сучасного суспільства досить різноманітний.

Четверте питання присвячене виборчим системам. Його слід розпочати з розкриття нормативних основ виборів. Студенти повинні усвідомити сутність основних виборчих систем, вміти пояснити переваги і недоліки кожної з них, умови ефективності виборів, доцільність виборчої системи в Україні.

Це питання потребує від студентів з'ясування юридичних процедур проведення виборів, тобто знання норм міжнародного права в галузі виборчого права, законодавства України про вибори президента, народних депутатів України та місцевих органів влади.

Література:

1. Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі. – К., 1993.

2. Жмыриков А. Н. Как победить на выборах. – Обнинск, 1995.

3. Конституція України. – К., 1997.

4. Уоллерстайм М. Избирательные системы. Партии и политическая стабильность // Полис. – 1992. – № 5-6.

5. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. – К., 1997.

6. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 343-358.

Тема 17. Політичний маркетинг і політичний менеджмент

План семінару

1. Поняття маркетингу. Функції і види політичного маркетингу.

2. Дослідження політичного ринку.

3. Політичне рекламування. Імідж.

4. Поняття, функції і види менеджменту. Політичний менеджмент.

5. Технологія виборчої кампанії

Теми рефератів:

· Методика і техніка дослідження ефективності політичного маркетингу.

· Інформаційні технології у виборчій боротьбі.

· Лобізм як політична технологія.

· Менеджмент виборчої компанії та правлячої команди.

Питання для дискусії:

1. Яке місце посідає процес прийняття рішень у сучасній політиці?

2. Надайте характеристику основних каналів та особливостей політичного впливу ЗМІ у сучасній Україні.

3. Чим викликана значна кількість „брудних технологій” у виборчих кампаніях в Україні?

4. Що таке маніпулювання суспільною свідомістю і як воно виявляється у політичній сфері?

Завдання для самостійної роботи:

1. Надайте порівняльну характеристику виборчих технологій, що були використані на початку 90-х рр. XX ст. і під час виборів 2002 року. Чим, на ваш погляд, зумовлені особливості та загальні риси цих технологій?

2. Розкрийте технології проведення електоральних компаній.

3. Проаналізуйте схему прийняття політичного рішення.

4. Визначте межі допустимих дій у створенні негативного іміджу суперника під час виборчої компанії.

5. Визначте, якими рисами Ви охарактеризували б сучасного політика.

Методичні рекомендації:

Готуючись до семінарського заняття з першого питання, студенту потрібно, насамперед, осмислити і уяснити суть політичного маркетингу як засобу організації діяльності в політичній практиці. Зосередити увагу на таких положеннях. Складові та функції політичного маркетингу. Політична інженерія та її методи. Моделі ухвалення політичних рішень. Політична позиція. Політична оцінка. Політична девіація (криміналізація). Політичне насильство. Політичний тероризм. Політична програма.

У другому питанні семінару слід уяснити, що дослідження політичного ринку передбачає вивчення та аналізування політичної культури суспільства, рівня розвитку партійно-політичних структур, банку політичних лідерів (тобто політичної та правлячої еліти).

Третє питання, про політичне рекламування, рекомендуємо розглянути через осмислення таких положень, як структура та основні завдання політичного рекламування; принципи політичного рекламування; рекламодавець, рекламоносій і рекламоодержувач. Реклама глобальна, місцева, корпоративна, роз’яснювальна. Перевага і недоліки засобів поширення політичної реклами (газети, журнали, телебачення, радіо, рекламні щити, плакати, листівки, буклет, афіші, транспаранти, плакат, мітинг. Політична символіка та ін.). Політична реклама як елемент маркетингу має і більш глибокі характеристики. Ідеться про політичний авторитет державних і партійних інститутів, про довір'я населення до їхньої діяльності, про повагу до закону, правових норм держави, політичних діячів усіх рівнів. Політичний імідж. Іміджологія.

У четвертому питанні студенту слід дати відповідь на питання: що таке менеджмент і що таке політичний менеджмент, їх функції і види. Політичний менеджмент передбачає безпосередній розгляд, ухвалення та втілення в практичне життя політичних рішень. Потрібно з’ясувати місце політичного рішення в політичній діяльності, вимоги до політичного рішення і методи прийняття політичного рішення.

В п’ятому питанні студенти повинні, насамперед, з'ясувати поняття „виборча кампанія”, „виборча технологія”, вміти розрізняти типи та основні етапи виборчих кампаній, з'ясувати роль головних дійових осіб у виборчій кампанії та їх інтереси.

Особливу увагу слід звернути на практику застосування різних методів організації та адміністрування виборів, фінансування виборчих кампаній, виборчій інфраструктурі України. При цьому слід звернути увагу на важливість ролі суспільно-політичних умов виборчого середовища, адже воно часто може бути і маніпулятивне.

Але основну увагу слід зосередити на аналізі основних етапів діяльності в ході виборчої кампанії, особливо на інформаційно-аналітичному супроводженні виборчої кампанії, процедурі голосування і підведенні підсумків.

Література:

1. Бебик В.М. Політичний менеджмент і політичний маркетинг. – К., 1998.

2. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.: МАУП, 2000. – С. 281-368.

3. Выдрин Е. Очерки практической политологии. – К., 1991.

4. Виборчі технології. Збірник матеріалів / Упор. В. Ціон. – К., 1998.

5. Головатий М.Ф. Професія – політик. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 47-80.

6. Ковлер А.И. Избирательные технологии: российский и зарубежный опыт. – М., 1995.

7. Ковлер А.И. Избирательные технологии: российский и зарубежный опыт. – М., 1995.

8. Ковлер А.И. Основы политического маркетинга. – М., 1993.

9. Костенко Н. Мас-медіа у виборах: ціннісні орієнтації політичної сфери // Політична думка. – 1999. – № 17.

10. Ляпіна Т.В. Політична реклама. – К., 2000.

11. Морозова Е.Г. Политический рынок и политический маркетинг: концепции, модели, технологии. – М., 1999.

12. Оніщенко І.Г. Маркетинг сучасної виборчої компанії // Збірник наукових праць. – ЗДІА, 2000.

13. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації: Курс лекцій (С.О. Телешун, А.С. Бородін). – К., 2001.

14. Почепцов Г. Имиджмейкер. – К., 1995.

15. Рябов С. Політичні вибори: Навч. посібник. – К., 1998.

16. Технологии политической власти: Зарубежный опыт. – К.: Вища школа, 1994. – С. 27-44.

17. Томенко М. Політичні технології у виборчій компанії Президента України // Політична думка. – 1999. – № 16.

18. Хмелин В.Н., Устименко С.В. Технология избирательной компании. – М., 1993