Розділ I. Теоретичні основи дидактичної гри як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку.

КУРСОВА РОБОТА

З курсу «Загальна психологія»

на тему: «Дидактичні ігри як засіб активізації учнів молодшого шкільного віку»

 

 

Студентки 2 курсу ПО групи

напряму підготовки 6.010102

спеціальності «Початкова освіта»

Білозір Алли Олексівни

Керівник к. п. н., доцент Зобенько Н.А.

Національна шкала______________

Кількість балів:__________

Оцінка: ECTS_______

 

Члени комісії____________ к. п. н., доцент Кучай Т.П.

___________ к. п.н., доцентЄнгаличева І.В.

___________ к. п.н., доцентЗорочкіна Т.С.

 

м. Черкаси – 2013 рік

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………3

Розділ I. Теоретичні основи дидактичної гри як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку……………………………………………………......7

1.1. Дидактична гра як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів……………………………………………………………………………...7

1.2. Принципи та ефективність застосування дидактичних ігор при проведенні уроків………………………………………………………………………………..19

Висновки до першого розділу……………………………………………………28

Розділ II. Використання дидактичних ігор у навчальному процесі………..29

2.1. Умови проведення дидактичних ігор……………………………………….29

2.2. Експериментальне дослідження ігрової діяльності як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку………………………………………………….35

Висновки до другого розділу……………………………………………………...41

Загальні висновки………………………………………………………………...42

Список використаних джерел…………………………………………………...44

Додаток……………………………………………………………………………46

 

 

Вступ

Тема ігрової діяльності як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку була обрана у зв’язку з тим, що початкова школа знаходиться в епіцентрі уваги, адже саме перші роки суспільного виховання й навчання дітей мають надзвичайно важливий вплив на подальший розвиток інтелекту, творчості, формування характеру, саморозвиток особистості тощо. Початок навчання у школі для багатьох дітей молодшого шкільного віку пов’язаний із значним навантаженням, до того ж характер і темпи оволодіння навчально-пізнавальною діяльністю не завжди відповідають загальній розумовій здатності дітей такого віку до засвоєння знань, умінь та навичок, визначених змістом програми. Успішність учнів забезпечується шляхом цілеспрямованого формування й розвитку їхньої пізнавальної активності й самостійності. Разом з тим для молодших школярів, поряд із провідною навчальною діяльністю, залишається актуальною й ігрова діяльність. Застосування різноманітних дидактичних ігор сприяє формуванню в дітей вказаного віку пізнавальних процесів, активізує їхню діяльність. Дидактичні ігри допомагають учням долати пізнавальні труднощі, усувають страх, почуття дискомфорту, що відбивається на успішності дітей та їхній пізнавальній активності. Гра є і засобом початкового навчання, засвоєння дітьми «науки до науки». У грі діти відображають навколишнє життя і пізнають ті чи інші доступні їх сприйняття і розуміння факти, явища. Використовуючи гру як засіб ознайомлення з навколишнім світом, педагог має можливість направити увагу дітей на ті явища, які цінні для розширення кола уявлень. І разом з тим він живить інтерес дітей, розвиває допитливість, потреба і свідомість необхідності засвоєння знань для збагачення змісту гри, а через гру, в процесі гри формує вміння розпоряджатися знаннями в різних умовах. Ефективність застосування дидактичних ігор у навчанні молодших школярів переконливо доведено в роботах Ш. Амонашвілі, Н. Бібік, М. Вашуленка, Б. Друзя, Ю. Калинецької, С. Короткова, Н. Кудикіної, М. Микитинської, Р. Осадчук, Н. Підгорної, О. Савченко [16], Г. Цукерман, Н. Чканікова, Т.Шмакової та інших учених. У зарубіжній педагогіці цій проблемі присвячено праці К. Гроса, М. Лацаруса, М. Монтессорі, Ф. Фребеля, С. Холла. Загальнотеоретичні аспекти проблеми дидактичної гри були предметом досліджень Є. Анікєєвої, А. Деркача, С. Запаренка, А. Капської, Л. Кондрашової, Н. Кудикіної, І. Куліш, Н. Литвина, А. Лохвацької, П. Підкасистого, І. Ретюнських, О. Савченко, В. Семенова, Л. Терлецької, Ж. Хайдарова, П.Щербаня, Г. Яворської та інших учених. Зростаючий інтерес до питань ігрової діяльності на початку ХХ ст. реалізувався у всесвітньовідомій педагогічній системі М. Монтессорі, теоретичними засадами якої є вільне виховання і сенсуалізм (теорія, згідно якої основою психічного життя є чуттєві уявлення). На розвиток теорії ігрової діяльності значною мірою вплинула вітчизняна наукова педагогічна думка. К. Ушинський зазначав, що в процесі гри «самодіяльно працює дитяча душа». Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. теорія ігрової діяльності значно збагатилася ідеями С. Русової щодо організації ігор різних видів. Відомі педагоги (П. Блонський, В. Сухомлинський, В. Сорока, С. Шацький та ін.) експериментально досліджували провідні педагогічні проблеми, створили парадигми практичної виховної роботи з учнями в контексті різних видів ігрової діяльності. Проблемою гри займались такі психологи як Л. Виготський [8], Д. Ельконін, А. Леонтьєв, О. Дусавицький. Л. Виготський, розглядав роль гри у психічному розвитку дитини. Педагогічної обробкою дидактичних ігор, відбором і пропагандою ігрових форм як засобів виховання займалися В.І. Даль, П.Ф. Лесгафт, П.М. Бокин, Є.М. Дементьєв та ін. Мета роботи: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність науково обґрунтованих педагогічних умов використання дидактичної гри як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку. Об'єкт дослідження: учні молодшого шкільного віку. Предмет дослідження: активізація пізнавальної діяльності молодших школярів за допомогою ігрової діяльності. Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження: 1. Вивчити та узагальнити основні властивості дидактичної гри та виявити її роль у вихованні особистості. 2. Розглянути та проаналізувати основні типи дидактичних ігор, їх особливості та основні характеристики. 3. Дослідити основні виховні умови ефективності гри як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку. 4. Розкрити основні принципи побудови дидактичної гри і особливості їх застосування. Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять: ідеї гуманістичної філософії про людину як найвищу цінність суспільства; закони та категорії наукового пізнання; діалектична теорія про взаємозв’язок і цілісність явищ у природі; основні положення та принципи системного підходу до комплексного аналізу педагогічних процесів і явищ, особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів, відповідно до яких педагогічні феномени розглядаються в контексті розвитку особистості і діяльності; наукові положення щодо активності особистості, яка має великі можливості для саморозвитку в процесі взаємодії з навколишнім світом; концепції активізації молодших школярів та ідеї провідної ролі в цьому процесі ігрової діяльності сутність діалектичного методу аналізу педагогічних явищ (Б. Ананьєв, Л. Виготський та інші), основні психологічні положення про гру (Л. Виготський, С. Рубінштейн, Д. Ельконін), наукові доробки сучасних педагогів з проблеми застосування дидактичної гри в процесі активізації пізнавальної діяльності молодших школярів (М. Гончаров, Т. Ладивір, М. Лісіна, В. Семенов, В. Сушко, Н. Філатова та інші). Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз, синтез та узагальнення наукової, навчально-методичної літератури – для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення понятійно-категоріального апарату, емпіричні – спостереження, анкетування, опитування, бесіда, метод експертних оцінок, вивчення результатів навчальної діяльності молодших школярів для виявлення рівня самореалізації за визначеними критеріями і показниками; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези, методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних. Подальшого розвитку набула класифікація дидактичних ігор на підставі психічних процесів, спрямованих на розвиток пізнавальної активності молодших школярів. Практичне значення: умови застосування дидактичних ігор як засобу стимулювання школярів 6 – 7-річного віку пройшли експериментальну апробацію, знайшли відбиття в навчально-методичних рекомендаціях для вчителів із питань ефективного використання дидактичної гри для стимулювання пізнавальної активності учнів 6 – 7-річного віку і можуть бути враховані в навчальному процесі сучасної початкової школи. Структура курсової роботи. Курсова робота складається із двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатка. Загальна кількість сторінок – 47.

 

 

Висновки до першого розділу

Гра – це вид діяльності в умовних ситуаціях, які відтворюють ту чи іншу сторону дійсності. Гра є провідною діяльністю школяра, формою вільного самовиявлення дитини, важливим методом виховання. Граючись діти краще пізнають світ, набувають нових знань, умінь, навичок. Важливість гри ще і в тому, що, граючись, дитина може відірватись від реальних життєвих обставин і жити в світі своїх героїв та діяти за їхніми законами, легко й швидко опановуючи їх. Учні початкових класів виконують реальні дії, пов’язані з розв’язанням конкретних, часто творчих завдань. У процесі гри вирішується проблема активізація ігрової діяльності, відбувається активна взаємодія учителя та учнів, панує хороша атмосфера, створюється стан емоційного піднесення. Гра виховує почуття справедливості, доброзичливого ставлення дітей один до одного. У грі дитина відкрито показує своє душевне «я». При використанні ігрової діяльності здійснюється ряд принципів, які допомагають дітям краще зрозуміти і запам’ятати навчальний матеріал, формувати вольові зусилля, переборювати негативні емоції, взаємодіяти з іншими учасниками гри. Ігри роблять уроки цікавими, сприяють розвитку довільної уваги, сприяють глибокому осмисленні навчального матеріалу. Вивчаючи новий матеріал за допомогою гри в початковій школі діти переживають момент творчості. Ігрова діяльність застосовується з метою розширення знань дітей, розвитку здібностей використання знань у відповідних життєвих ситуаціях.

 

 

Висновки до другого розділу

Гра допомагає учителеві привернути увагу учнів і тривалий час підтримувати її, посилювати інтерес до завдань, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, учитель повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямувати її на досягнення поставленої мети. Аналіз результатів експериментальної діяльності підтвердив, що дидактична гра є ефективним засобом організації навчального середовища і сприяє розвитку пізнавальної активності учнів; створює умови для дружніх міжособистісних стосунків і співпраці у дитячому середовищі; сприяє набуттю досвіду працювати в колективі, знаходити оптимальні шляхи розв’язання навчальних завдань у процесі дидактичної гри; удосконалює особливості взаємодії учителя і учнів; розвиває емоційно-вольову сферу дітей (самостійність, активність, ініціативність, відповідальність, емоційність); забезпечує механізми формування та розвитку мотиваційної сфери учнів молодшого шкільного віку. Педагогічна технологія застосування ігрової діяльності має велике значення у навчанні дітей, оптимізації навчального процесу, забезпечення ефективніших умов для формування певних компетентностей.

Загальні висновки

Гра є провідною діяльністю школяра, засобом всебічного розвитку, важливим методом виховання. Ігрова діяльність - це супутник дитинства. Граючись діти краще пізнають навколишній світ, набувають різних навичок та вмінь, у процесі ігрового мистецтва вирішуються завдання активізації пізнавальної діяльності та розвиток мислення. Зробивши узагальнення теоретичної основи досліджень ми виявили ефективність дидактичної гри у навчанні молодших школярів, в основу якої покладено організацію низки визначених етапів її реалізації: підготовчий, діяльнісний, завершальний. Дидактичні ігри розвивають спостережливість, увагу, пам'ять, мислення, мову, сенсорну орієнтацію, кмітливість, а тому їх можна використовувати під час викладання будь-якого предмета. Дидактична гра сприяє всебічному гармонійному розвитку особистості учня, визначає якість знань та рівень навченості учнів, знімає втому, організовує відпочинок, усуває негативні психологічні бар'єри. умотивовує навчальну діяльність молодших школярів, сприяє соціальному розвитку учня та його адаптації до шкільного середовища, забезпечує функціональний розвиток органів і фізіологічної системи дитини, знижує напругу від інтенсивного навчання. Ігрова діяльність є важливим засобом активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, виховує в учнів почуття відповідальності, розвиває доброзичливе ставлення один до одного. Гра має навчальне та виховне значення, адже в ній містяться елементи, які надають їй форму навчання й гри, дидактичні та ігрові завдання, правила ігрової діяльності, результат. Для перевірки ефективності ігрової діяльності, як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку, ми провели дослідницько-педагогічний експеримент. Експеремент показав, що при використанні на уроці ігрової діяльності, зацікавленість молодших школярів помітно змінилася в кращу сторону. Всі учні були задоволені поєднанням ігрової діяльності з навчальним процесом, діти мали чітко виражені позитивні враження від навчання мови.

Список використаних джерел

1. Байбара М. К. Методика викладання природознавства у початкових класах / М. К. Байбара. –К.: Освіта, 1998.-426 с.

2. Берн Э. Игры, в которыеиграют люди / Э. Берн. –М.: Прогреес, 1992. -576 с.

3. Близьнюк О. І. Ігри у навчанні іноземних мов: Посібник для вчителів / О. І. Близьнюк, Л. С. Панова. – К.: Освіта, 1997. -64 с.

4. Бондаренко А. К. Дидактичні ігри / А. К. Бондаренко. –М.: Просвещение, 1991. -12-16 с.

5. Букатов В. М. Педагогічні таїнства дидактичних ігор: Посібник / В. М. Букатов. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. -126 с.

6. Бутрім В. Сюжетно-рольові ігри на уроках навчання грамоти / В. Бутрім // Початкова освіта. 2001. -№37. –С. 10-11.

7. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси / О. Вишневський. –Львів, 1996. -208 с.

8. Выготський Л. С. Игра и ее роль в психологии развития ребенка / Л. С. Выготський // Вопросы психологии. -1996. -№6. –С. 64-76.

9. Коннова В. А. Завдання творчого характеру на уроках математики / В. А. Коннова // Початкова школа. 1995. -№12. –С. 55.

10. Крупська Є. В. Дошкільне виховання / Є. В. Крупська. –М., 1973. – 153-156 с.

11. Кутьіна Є. В. Вплив рішення задач різними способами на розвиток логічного мислення учнів початкової школи / Є. В. Кутьіна. –К.: Освіта, 1998. -125-126 с.

12. Лендрет Г. Л. Ігрова терапія / Г. Л. Лендрет // Мистецтво відносин. 1994. -№4. –С. 47.

13. Люблінська Г. О. Дитяча психологія / Г. О. Люблінська.- К.: Вища школа, 1974. -356 с.

14. Люшер М. А. Сигналы личности. Ролевые игры и их мотивы / М. А. Люшер. -Воронеж: Реал, 1995. -180с.

15. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. –М.: Педагогика, 1976. -564 с.

16. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи / О. Я. Савченко. –К.: Абрис, 1999. -287 с.

17. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів / О. Я. Савченко. –К.: Радянська школа, 1982. -175 с.

18. Федусенко Ю. І. Педагогічна технологія дидактичної гри: структура, функції та принципи застосування / Ю. І. Федусенко. -К.: Інститут педагогіки АПН України, 2003. -156 с.

19. Школьная И. А. Педагогические условия активизации игровой деятельности детей / И. А. Школьная. –К., 2002. -246 с.

20. Яцента Л. Ігрові форми навчання читання / Л. Яцента. –Тернопіль: Астон, 2001. -64 с.

21. Календарно-тематичне планування уроків [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.teacherjournal.com.ua/attachments/10891_

22. Ігрова діяльність у початкових класах [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=84114&pg=6

 

Додаток А

1. Чи цікаво тобі вивчати українську мову?

2. В тебе тут багато друзів?

3. Що тобі найбільше подобається у структурі уроку?

4. З того що тебе навчили на уроці української мови, що тобі запам’яталося найкраще?5. Щоб ви хотіли змінити чи що покращити?

6. Завдання з української мови ви виконуєте з інтересом (із задоволенням)?

7. На уроках вам цікаво?

8. Творчі завдання з яких предметів ви виконували в цьому навчальному році?

9. Назвіть три предмети, які вам подобаються?

10. Ви отримуєте ґрунтовні знання на уроці української мови?

11. Факультатив з української мови вам хотілося б відвідувати?

12. Уроки з української мови вам хотілося б прогуляти?

13. Вам цікаво на уроках української мови?

14. Які ваші враження від уроку української мови? (оберіть 3 твердження): 1-Весело, 2-Цікаво, 3-Несподівано, 4-Оригінально, 5-Нудно, 6-Одноманітно, 7-Сумно)

15. Я вчуся тому, що: • цього вимагають мої батьки; • мені цікаво; • тому що вчитися необхідно; • знадобиться вжитті; • інше.

16. Мені подобається навчатися: завжди; інколи; ніколи.

17. Я ходжу на уроки (вибери 2 — 3 твердження): • спілкуватися з друзями; • вчитися; • там цікаво; • тому що там весело; • подобаються вчителі.

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З курсу «Загальна психологія»

на тему: «Дидактичні ігри як засіб активізації учнів молодшого шкільного віку»

 

 

Студентки 2 курсу ПО групи

напряму підготовки 6.010102

спеціальності «Початкова освіта»

Білозір Алли Олексівни

Керівник к. п. н., доцент Зобенько Н.А.

Національна шкала______________

Кількість балів:__________

Оцінка: ECTS_______

 

Члени комісії____________ к. п. н., доцент Кучай Т.П.

___________ к. п.н., доцентЄнгаличева І.В.

___________ к. п.н., доцентЗорочкіна Т.С.

 

м. Черкаси – 2013 рік

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………3

Розділ I. Теоретичні основи дидактичної гри як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку……………………………………………………......7

1.1. Дидактична гра як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів……………………………………………………………………………...7

1.2. Принципи та ефективність застосування дидактичних ігор при проведенні уроків………………………………………………………………………………..19

Висновки до першого розділу……………………………………………………28

Розділ II. Використання дидактичних ігор у навчальному процесі………..29

2.1. Умови проведення дидактичних ігор……………………………………….29

2.2. Експериментальне дослідження ігрової діяльності як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку………………………………………………….35

Висновки до другого розділу……………………………………………………...41

Загальні висновки………………………………………………………………...42

Список використаних джерел…………………………………………………...44

Додаток……………………………………………………………………………46

 

 

Вступ

Тема ігрової діяльності як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку була обрана у зв’язку з тим, що початкова школа знаходиться в епіцентрі уваги, адже саме перші роки суспільного виховання й навчання дітей мають надзвичайно важливий вплив на подальший розвиток інтелекту, творчості, формування характеру, саморозвиток особистості тощо. Початок навчання у школі для багатьох дітей молодшого шкільного віку пов’язаний із значним навантаженням, до того ж характер і темпи оволодіння навчально-пізнавальною діяльністю не завжди відповідають загальній розумовій здатності дітей такого віку до засвоєння знань, умінь та навичок, визначених змістом програми. Успішність учнів забезпечується шляхом цілеспрямованого формування й розвитку їхньої пізнавальної активності й самостійності. Разом з тим для молодших школярів, поряд із провідною навчальною діяльністю, залишається актуальною й ігрова діяльність. Застосування різноманітних дидактичних ігор сприяє формуванню в дітей вказаного віку пізнавальних процесів, активізує їхню діяльність. Дидактичні ігри допомагають учням долати пізнавальні труднощі, усувають страх, почуття дискомфорту, що відбивається на успішності дітей та їхній пізнавальній активності. Гра є і засобом початкового навчання, засвоєння дітьми «науки до науки». У грі діти відображають навколишнє життя і пізнають ті чи інші доступні їх сприйняття і розуміння факти, явища. Використовуючи гру як засіб ознайомлення з навколишнім світом, педагог має можливість направити увагу дітей на ті явища, які цінні для розширення кола уявлень. І разом з тим він живить інтерес дітей, розвиває допитливість, потреба і свідомість необхідності засвоєння знань для збагачення змісту гри, а через гру, в процесі гри формує вміння розпоряджатися знаннями в різних умовах. Ефективність застосування дидактичних ігор у навчанні молодших школярів переконливо доведено в роботах Ш. Амонашвілі, Н. Бібік, М. Вашуленка, Б. Друзя, Ю. Калинецької, С. Короткова, Н. Кудикіної, М. Микитинської, Р. Осадчук, Н. Підгорної, О. Савченко [16], Г. Цукерман, Н. Чканікова, Т.Шмакової та інших учених. У зарубіжній педагогіці цій проблемі присвячено праці К. Гроса, М. Лацаруса, М. Монтессорі, Ф. Фребеля, С. Холла. Загальнотеоретичні аспекти проблеми дидактичної гри були предметом досліджень Є. Анікєєвої, А. Деркача, С. Запаренка, А. Капської, Л. Кондрашової, Н. Кудикіної, І. Куліш, Н. Литвина, А. Лохвацької, П. Підкасистого, І. Ретюнських, О. Савченко, В. Семенова, Л. Терлецької, Ж. Хайдарова, П.Щербаня, Г. Яворської та інших учених. Зростаючий інтерес до питань ігрової діяльності на початку ХХ ст. реалізувався у всесвітньовідомій педагогічній системі М. Монтессорі, теоретичними засадами якої є вільне виховання і сенсуалізм (теорія, згідно якої основою психічного життя є чуттєві уявлення). На розвиток теорії ігрової діяльності значною мірою вплинула вітчизняна наукова педагогічна думка. К. Ушинський зазначав, що в процесі гри «самодіяльно працює дитяча душа». Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. теорія ігрової діяльності значно збагатилася ідеями С. Русової щодо організації ігор різних видів. Відомі педагоги (П. Блонський, В. Сухомлинський, В. Сорока, С. Шацький та ін.) експериментально досліджували провідні педагогічні проблеми, створили парадигми практичної виховної роботи з учнями в контексті різних видів ігрової діяльності. Проблемою гри займались такі психологи як Л. Виготський [8], Д. Ельконін, А. Леонтьєв, О. Дусавицький. Л. Виготський, розглядав роль гри у психічному розвитку дитини. Педагогічної обробкою дидактичних ігор, відбором і пропагандою ігрових форм як засобів виховання займалися В.І. Даль, П.Ф. Лесгафт, П.М. Бокин, Є.М. Дементьєв та ін. Мета роботи: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність науково обґрунтованих педагогічних умов використання дидактичної гри як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку. Об'єкт дослідження: учні молодшого шкільного віку. Предмет дослідження: активізація пізнавальної діяльності молодших школярів за допомогою ігрової діяльності. Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження: 1. Вивчити та узагальнити основні властивості дидактичної гри та виявити її роль у вихованні особистості. 2. Розглянути та проаналізувати основні типи дидактичних ігор, їх особливості та основні характеристики. 3. Дослідити основні виховні умови ефективності гри як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку. 4. Розкрити основні принципи побудови дидактичної гри і особливості їх застосування. Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять: ідеї гуманістичної філософії про людину як найвищу цінність суспільства; закони та категорії наукового пізнання; діалектична теорія про взаємозв’язок і цілісність явищ у природі; основні положення та принципи системного підходу до комплексного аналізу педагогічних процесів і явищ, особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів, відповідно до яких педагогічні феномени розглядаються в контексті розвитку особистості і діяльності; наукові положення щодо активності особистості, яка має великі можливості для саморозвитку в процесі взаємодії з навколишнім світом; концепції активізації молодших школярів та ідеї провідної ролі в цьому процесі ігрової діяльності сутність діалектичного методу аналізу педагогічних явищ (Б. Ананьєв, Л. Виготський та інші), основні психологічні положення про гру (Л. Виготський, С. Рубінштейн, Д. Ельконін), наукові доробки сучасних педагогів з проблеми застосування дидактичної гри в процесі активізації пізнавальної діяльності молодших школярів (М. Гончаров, Т. Ладивір, М. Лісіна, В. Семенов, В. Сушко, Н. Філатова та інші). Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз, синтез та узагальнення наукової, навчально-методичної літератури – для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення понятійно-категоріального апарату, емпіричні – спостереження, анкетування, опитування, бесіда, метод експертних оцінок, вивчення результатів навчальної діяльності молодших школярів для виявлення рівня самореалізації за визначеними критеріями і показниками; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези, методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних. Подальшого розвитку набула класифікація дидактичних ігор на підставі психічних процесів, спрямованих на розвиток пізнавальної активності молодших школярів. Практичне значення: умови застосування дидактичних ігор як засобу стимулювання школярів 6 – 7-річного віку пройшли експериментальну апробацію, знайшли відбиття в навчально-методичних рекомендаціях для вчителів із питань ефективного використання дидактичної гри для стимулювання пізнавальної активності учнів 6 – 7-річного віку і можуть бути враховані в навчальному процесі сучасної початкової школи. Структура курсової роботи. Курсова робота складається із двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатка. Загальна кількість сторінок – 47.

 

 

Розділ I. Теоретичні основи дидактичної гри як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку.