Караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

1. Об’єктом злочину є нормальна діяльність перелічених у диспозиції ч. 1 ст. 344 службових осіб, а також авторитет органів державної влади, в яких вони працюють.

2. Потерпілими від цього злочину є лише службові особи, перелічені в диспозиції ч. 1 ст. 344: 1) Президент України; 2) Голова Верховної Ради України; 3) народний депутат України; 5) Прем’єр-міністр України; 6) член Кабінету Міністрів України; 7) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини або його представник; 8) Голова Рахункової Палати або член Рахункової палати; 9) Голова або член Центральної виборчої комісії; 10) Голова Національного банку України; 11) член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 12) Голова Антимонопольного комітету України; 13) Голова Фонду державного майна України; 14) Голова державного комітету телебачення і радіомовлення України. При цьому потерпілими можуть виступати особи, обрані чи призначені на зазначені посади у порядку, встановленому законом. Особи, які обіймають ці посади з порушенням встановленого порядку, потерпілими від цього злочину виступати не можуть.

Правильна кваліфікація дій винного за ст. 344 потребує встановлення часових меж, в яких та чи інша особа виконує повноваження державного діяча (про це див. коментар до ст. 112).

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у незаконному впливі у будь-якій формі на державного діяча.

Про поняття незаконного впливу див. коментар до ст. 343. Якщо незаконний вплив здійснюється шляхом погрози вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі, або застосуванням насильства щодо осіб, які названі як потерпілі у диспозиції ч. 1 ст. 346 і водночас виступають потерпілими від цього злочину, то вчинене слід кваліфікувати за ст. ст. 344 і 346. Якщо погроза чи насильство застосовувалися щодо осіб, які виступають потерпілими від злочину, передбаченого ст. 344, а серед потерпілих у ст. 346 не названі, то вчинене за наявності конкретних обставин кваліфікується за ст. ст. 344 і 350.

Злочин вважається закінченим з моменту здійснення незаконного впливу на державного діяча.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою перешкодити виконанню потерпілим службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень. Під виконанням державним діячем службових обов’язків слід розуміти реалізацію ним наданих йому Конституцією чи законами України повноважень. Прийняття незаконних рішень — це прийняття рішень, які не входять до компетенції державного діяча, або рішень, які суперечать чинному законодавству.

6. Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 344) є використання винним свого службового становища при здійсненні незаконного впливу на державного діяча.

Конституція України (ст. ст. 79, 88, 104, 106, 114, 122, 128,148). Закон України “Про статус народного депутата України в редакції від 22 березня 2001р.

Закон України “Про Антимонопольний комітет” від 26 листопада 1993р.

Закон України “Про Рахункову палату України” від 12 липня 1996р.

Закон України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” від 23 вересня 1997 р.

Закон України “Про Центральну виборчу комісію” від 11 грудня 1997р.

Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 р. (ст. ст. 6, 9).

Закон України “ПроНаціональний банк України” від 20 травня 1999р.

Указ Президента України № 1574/99 від 15 грудня 1999р. “Про склад Кабінету Міністрів України”.

Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків —

Карається виправними роботами на строк До двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків —

Карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків —

Карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою,—

Караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів, їх авторитет, а додатковим обов’язковим об’єктом — психічна недоторканність працівників правоохоронних органів або їх близьких родичів, їх здоров’я.

2. Потерпілими від цього злочину можуть бути: 1) працівник правоохоронного органу; 2) його близькі родичі. Про поняття працівника правоохоронного органу див. коментар до ст. 342, а про поняття близьких родичів — коментар до ст. 115.

3. Об’єктивна сторона злочину може бути виражена у: 1) погрозі (ч. 1 ст. 345); 2) заподіянні побоїв, а також тілесних ушкоджень — легких, середньої тяжкості (ч. 2 ст. 345) або тяжких (ч. З ст. 345). Відповідальність за ч. 1 ст. 345 настає, коли мала місце погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна. Така погроза має бути дійсною і реальною.” Погроза може виражатися у висловлюванні (усно, письмово, із застосуванням технічних засобів), у жестах, а також у інших діях, за допомогою яких винний залякує потерпілого вчиненням вбивства, застосуванням до нього насильства чи знищенням його майна. Для кваліфікації дій винного за ч. 1 ст. 345 наявність реальних підстав побоювання потерпілим виконання погрози не є обов’язковою.

Під погрозою насильством слід розуміти погрозу заподіяння потерпілому побоїв, тілесних ушкоджень, інших насильницьких дій. Про поняття погрози вбивством див. коментар до ст. 129, а про поняття погрози знищенням майна — коментар до ст. 195.

Обов’язковою ознакою погрози у складі цього злочину є те, що вона вчиняється у зв’язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків. Про поняття виконання службових обов’язків працівником правоохоронного органу див. коментар до ст. 342.

Про поняття побоїв, легких, середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень див., відповідно, ст. ст. 126, 125, 122, 121 1 коментар до них.

Злочин вважається закінченим з моменту висловлення погрози (ч. 1 ст. 345), заподіяння побоїв чи тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 345).

4. Суб’єктом цього злочину у вигляді погрози, заподіяння побоїв або легких тілесних ушкоджень може бути осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а у вигляді заподіяння середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень —14-річного віку.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його організованою групою. Про поняття організовоноГ групи див. ст. 28 і коментар до неї

Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча

1. Погроза вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі щодо Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України чи вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Голови Рахункової палати. Голови Національного банку України, керівника політичної партії України, а також щодо їх близьких родичів, вчинена у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю,—

Карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

2. Умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, середньої тяжкості тілесних ушкоджень чи легких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю —