Стаття 253. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля

1. Розробка і здача проектів, іншої аналогічної документації замовнику службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов’язкових інженерних систем захисту довкілля або введення (прийом) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення або інших тяжких наслідків,—

карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони спричинили наслідки, передбачені частиною першою цієї статті,—караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк до п’яти років,

1. Суспільна небезпека злочину полягає у посяганні на екологічну безпеку, у створенні передумов для аварій і катастроф, загибелі і масового захворювання населення, інших тяжких наслідків для людини і довкілля.

2. Об’єкт злочину — екологічна безпека в частині встановленого порядку запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

3. Предметом злочину є: 1) проекти, інша аналогічна документація, в якій відсутні дані про обов’язкові інженерні системи захисту довкілля для споруд, що вводяться в експлуатацію; 2) такі споруди без зазначених систем.

4. Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) розробці і здачі замовнику проектів, іншої аналогічної документації без обов’язкових інженерних систем захисту довкілля; 2) введенні (прийомі) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо це створило небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення, інших тяжких наслідків.

При проектуванні й експлуатації об’єктів, діяльність яких може шкідливо впливати на довкілля, повинні розроблятись і здійснюватись заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам та ліквідації їх шкідливих наслідків. Наприклад, радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і місцевого населення; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів.

Під введенням в експлуатацію слід розуміти процедуру здавання побудованого (реконструйованого) об’єкта виконавцем і прийняття його спеціально уповноваженими особами, яка включає

перевірку як документації, так і фактичного стану об’єкта, а також пробний запуск, початок функціонування (застосування).

Злочин вважається закінченим з моменту, коли внаслідок неналежного проектування або введення в експлуатацію споруд без систем захисту довкілля створено небезпеку виникнення тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення, Інших тяжких наслідків, Проектування та введення в експлуатацію об”єктів, яке не супроводжувалось створенням вказаної небезпеки, тягне адміністративну відповідальність (ст. ст. 71, 79-1 КАП),

5. Суб’єкт злочину спеціальний. Це службова або спеціально уповноважена особа, на яку покладено обов’язок розробити і здати замовникові відповідну документацію або прийняти (ввести) в експлуатацію споруду з інженерними системами захисту довкілля (наприклад, голова і члени відповідної державної приймальної комісії)

6. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. При цьому ставлення до наслідків відповідно до ч. 2 ст. 253 може бути тільки необережним.

7. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст, 253) є спричинення: 1) тяжкої технологічної аварії; 2) екологічної катастрофи; 3) загибелі або масового захворювання населення; 4) інших тяжких наслідків,

Тяжка технологічна аварія — це велика за масштабами і тяжка за наслідками подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об’єкті чи окремій території загрозу життю та здоров’ю людей І призволить.до руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає істотної шкоди довкіллю. Це можуть бути, наприклад, аварія з викидом сильнодіючих отруйних речовин, радіаційна аварія.

Під екологічною катастрофою у ст, 253 розуміється надзвичайна подія природного характеру, яка зумовлює виникнення надзвичайної екологічної ситуації (див, коментар до ст, 238), Прикладами екологічної катастрофи можуть бути надзвичайно великі за площами поширення лісові, торф’яні пожежі, катастрофічне затоплення місцевості тощо.

Про поняття загибелі або масового захворювання населення див, коментар до ст. ст 236 і 242,

Стаття 254. Безгосподарське використання земель

Безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту,—

Караються штрафом до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

1. За своїм змістом об’єкт і предмет цього злочину аналогічні об’єкту і предмету злочину, передбаченого ст. 239.

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння — безгосподарське використання зе?-їєль; 2) наслідки — тривале зниження або втрата їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту; 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Суть безгосподарського використання земель полягає у тому, що винна особа не виконує або неналежним чином виконує покладений на неї правовий обов’язок захищати землі від шкідливого антропогенного та природного впливу. Зміст охорони земель включає в себе те, що власники землі і землекористувачі, у т.ч. орендарі, зобов’язані здійснювати, зокрема, такі заходи: захист земель від водної та вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочування тощо; рекультивацію порушених земель, заходи щодо підвищення їх родючості та поліпшення інших корисних властивостей землі; знімання, використання і збереження родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов’язаних з порушенням земель; тимчасову консервацію де-градованих сільськогосподарських угідь, якщо іншими способами неможливо відновити родючість ґрунтів. Конкретно це може бути проведення зрошувальних, осушувальних, протипаводкових та інших заходів, гіпсування, вапнування, фосфоритування, піскування і глинування грунтів, їх дренаж, глибоке розпушування, створення полезахисних і стокорегулюючих лісосмуг, терасування крутих схилів тощо.

Крім невиконання або неналежного виконання природоохоронних заходів щодо земель, їх безгосподарське використання може полягати у неправильній експлуатації, знищенні або пошкодженні протиерозійних гідротехнічних споруд (дамб, каналів тощо), у використанні земель не за цільовим призначенням (наприклад, на землях сільськогосподарського призначення будується промислове підприємство), у порушенні економічних та санітарио-технічних вимог щодо розміщення нових і реконструйованих об’єктів, будівель і споруд.

Гумус — це складна органічна природна речовина, яка зумовлює родючість ґрунтів. До проявів, які негативним чином впливають на родючість ґрунтів, відносять, зокрема, водну і вітрову ерозію, втрату гумусу, погіршення структури ґрунту. Під ерозією розуміють порушення цілісності ґрунтів, яке супроводжується перенесенням землі з одного місця в інше. Виведення земель із сільськогосподарського обороту можу бути викликане процесами, пов’язаними не лише з втратою родючості ґрунтів, але й утворенням ярів, зсувів тощо.

Безгосподарське використання земель, яке не потягло наслідків, зазначених у ст. 254, тягне адміністративну відповідальність (ст. 53 КАП).

3. Суб’єкт злочину спеціальний. Це особа, на яку нормативними актами покладено обов’язок дотримуватись правил щодо дбайливого і раціонального використання земель,

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.