Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків

1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, —

Караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, —

Караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.

1. Об’єкт злочину — встановлений законодавством порядок відкриття і використання за межами України валютних рахунків фізичних та юридичних осіб.

2. Предметом злочину є: 1) валютні рахунки фізичних осіб; 2) валютні рахунки юридичних осіб, що діють на території України. Вказані рахунки мають бути відкриті за межами України — у фінансово-кредитних установах, у т.ч. в банках іноземних держав.

Предметом злочину є валютні рахунки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та організаційно-пра-вової форми — як суб’єктів підприємництва, так і юридичних осіб, котрі діють на території України і не займаються підприємницькою діяльністю (бюджетні установи, благодійні фонди, інші неприбут кові організації).

Рахунки фізичних осіб — резидентів України в іноземних банках, інших кредитних установах, а також філіях українських банків за межами України, відкриття і використання яких охоплюється процедурою ліцензування, можуть бути депозитними і поточними. Депозитними визнаються рахунки, які відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка і банком на відповідний у договорі строк зберігання коштів. Поточні рахунки використовуються особами для розміщення коштів до запитання і здійснення розрахунків за ними.

З, Об’єктивна сторона злочину проявляється у двох альтернативних формах: 1) незаконне відкриття зазначеними у диспозиції ст. 208 особами валютних рахунків за межами України; 2) використання таких рахунків з порушенням порядку, встановленого законом.

Незаконне відкриття валютних рахунків фізичних або юридичних осіб за межами України означає передусім їх відкриття без відповідного дозволу НБ.

Індивідуальної ліцензії потребують операції по розміщенню валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком відкриття: 1) рахунків у іноземній валюті фізичними особами—резидентами на час перебування останніх за кордоном; 2) кореспондентських рахунків уповноваженими банками; 3) рахунків у іноземній валюті дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Термін дії індивідуальної ліцензії на право відкриття та використання рахунків в іноземних банках, яка надається НБ юридичним особам—резидентам України, визначається умовами індивідуальної ліцензії. Надані НБ індивідуальні ліцензії можуть бути продовжені шляхом пролонгації.

Порушення встановленого порядку відкриття валютних рахунків вбачається у разі їх відкриття на підставі підроблених ліцензій, а також тоді, коли справжня індивідуальна ліцензія НБ одержується винним шляхом обману — внаслідок подання недостовірних відомостей про неможливість здійснення розрахунків через установи комерційних банків, про наявність виняткових обставин, що потребують наявності такого рахунка, або інших відомостей, істотних з погляду вирішення питання про надання ліцензії НБ, Ліцензія, отримана обманним шляхом, анулюється з безумовним поверненням в Україну всіх валютних коштів з рахунка, відкритого за кордоном на її підставі. Дії особи, яка подала сфальсифіковані документи для одержання індивідуальної ліцензії НБ і за їх допомогою незаконно відкрила за кордоном валютний рахунок, необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 208, 358 (366).

Під незаконним використанням валютних рахунків слід розуміти здійснення будь-яких операцій на них — зняття коштів чи процентів з рахунків, зарахування додаткових коштів тощо, — якщо такі операції вчинювались взагалі без індивідуальної ліцензії НБУ,

.Після закінчення терміну її дії без пролонгації, на рахунку, який мав бути закритий, або якщо ці операції не були передбачені умовами ліцензії чи вимогами чинного законодавства.

Наприклад, валютні операції на закордонних рахунках фізичних.Осіб — резидентів України повинні здійснюватись з дотриманням таких вимоГ: 1) перерахування з України на закордонний рахунок

валютних цінностей має відбуватись з дотриманням правил здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб; 2) зарахування на закордонний рахунок кредиту від нерезидента здійснюється лише у разі отримання реєстраційного свідоцтва територіального управління НБУ; 3) інвестування із закордонного рахунка здійснюється відповідно до вимог валютного законодавства України. Умисне порушення фізичною особою — резидентом України зазначених правил використання закордонних валютних рахунків утворює розглядуваний склад злочину.

У випадку, якщо особа, використовуючи кореспондентський рахунок фірми—нерезидента (“лоро”-рахунок), незаконно переказує валютні кошти на особистий рахунок в банку іншої країни з пред’явленням фіктивних договорів на виконання робіт з іноземними партнерами, фіктивних актів прийому—виконання таких робіт тощо, її дії слід кваліфікувати як незаконне використання за межами України валютних рахунків і підроблення документів або службове підроблення за ст. ст. 208, 358 (366).

Злочин є закінченим з моменту незаконного відкриття або використання за межами України валютного рахунка.

4. Суб’єктом злочину виступають: 1) громадяни України, що постійно проживають на її території (у т.ч. ті, хто тимчасово перебуває за кордоном); 2) особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; 3) службові особи підприємств, установ, організацій, що діють на території України; 4) інші особи, які діють за дорученням зазначених службових осіб (тобто від імені довірителя виконують юридичні дії по незаконному відкриттю чи використанню за кордоном валютних рахунків юридичних осіб).

До інших осіб слід відносити, зокрема, громадян України, які постійно проживають за кордоном, а також іноземних громадян та осіб без громадянства незалежно від того, мешкають вони в Україні постійно чи ні. Законодавство України особами, які постійно проживають в Україні, визнає осіб незалежно від громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 183 днів протягом календарного року.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч, 2 ст. 208) є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб.

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 і коментар до неї.

Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р. (ст. ст. 7, 44,45]І

Декрет КМ Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993р.

Положення про порядок надання індивідуальних ліцензій на відкриття юридичними особами — резидентами України рахунків в іноземних банках. Затверджене постановою Правління НБУ№ 221 від 5 травня 1999 р.

Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України. Затверджена постановою Правління НБ № 283 від 12 липня 2000р.

Положення про порядок надання фізичним особам — резидентам України індивідуальних ліцензій на відкриття рахунків за межами України та розміщення на них валютних цінностей. Затверджене постановою Правління НБ № 431 від 2 листопада 2000 р.

Правила здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти. Затверджені постановою Правління НБ № 18 від 17 січня 2001 р.