Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Виробничий травматизм, його причини.

Поиск

Сукупність виробничих травм називають виробничим травматизмом.

Виділяють організаційні, технічні і психофізіологічні причини травматизму.

До організаційних причин травматизму відносяться:

- незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;

- недоліки під час навчання безпечним прийомам праці;

- неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці чи їх відсутність;

- відсутність у посадових інструкціях функціональних обо­в’язків з питань охорони праці;

- порушення режиму праці та відпочинку;

- невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;

- виконання робіт з несправними засобами колективного захисту;

До технічних причин травматизму належать:

- конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня надійність засобів виробництва;

- неякісне виконання будівельних робіт;

- недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;

- незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;

- незадовільний стан виробничого середовища.

До психофізіологічних причин травматизму відносяться:

- алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;

- низька нервово-психічна стійкість;

- незадовільні фізичні дані або стан здоров’я;

- незадовільний «психологічний» клімат у колективі;

- інші причини.

Розслідування нещасних випадків.

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив що сталися в процесі виконання ним трудових обов’язків і внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є:

- з’ясування умов, обставин та причин, які призвели до виник­нення небезпечної чи аварійної ситуації на виробництві;

- визначення причин, що призвели до нещасного випадку;

- встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного;

- розробка заходів щодо попередження аналогічних випадків.

Нещасні випадки класифікують за такими ознаками:

1. За кількістю потерпілих:

- одиночні, коли потерпає одна людина;

- групові, коли одночасно, наприклад травмуються дві чи більше особи незалежно від ступеню ушкодження їхнього здоров'я.

2. Виробничого чи невиробничого характеру.

До виробничих нещасних випадків відносяться ті, що зв'язані з виробництвом – такі нещасні випадки, що відбулися в робочий час при виконанні трудових обов'язків або доручень роботодавця, у тому числі у відрядженнях, а також при діях в інтересах підприємства.

Показники виробничого травматизму та професійної захворюваності.

В звітності повинні бути відображені Н - число випадків, Кr – коеф.частоти, Кm – коеф. тяжкості.

 

Для оцінки та аналізу виробничого травматизму і професійних захворювань з метою з'ясування та ліквідації їх причин застосовуються кілька методів, основні з яких такі: статистичний, топографічних, монографічних, груповий, економічний і ін
Статистичний метод базується на вивченні травм за актами Н-1 за певний період часу. Цей метод, який набув найбільшого поширення, дозволяє здійснити порівняльну динаміку травматизму по окремих підприємствах, цехах, дільницях. Для оцінки рівня травматизму цим методом користуються відносними статистичними показниками: коефіцієнтом частоти і тяжкості травматизму, а також коефіцієнтом виробничих втрат
Кч = 1000 Н / Р;
Кт = С / Н;
Кп.в = 1000 Д / Р
де Кч - коефіцієнт частоти, який визначає число нещасних випадків, які припадають на 1000 робітників; Н - число нещасних випадків (травм); Р-середньооблікова кількість працюючих; Кт - коефіцієнт тяжкості, який характеризує середню тривалість непрацездатності, яка припадає на один нещасний випадок; С - сумарне число діб непрацездатності по всіх нещасних випадків; Кп.в - коефіцієнт виробничих втрат, який являє собою добуток коефіцієнтів частоти та тяжкості.
Статистичний метод дослідження дає можливість з'ясувати динаміку травматизму, виявити певні зв'язки і залежності.

Класиф. шкіл. реч.

За фізіолог впливом на організм людини всі шкідливі речовини поділ на такі групи: подразнюючі, що вражають шляхи дихання, очі, шкіру,слизові оболонки (аміак, кислоти, сір­часті сполуки тощо); задушливі, які викликають токсичний набряк легень (сірководень, вуглекислий газ, метан, інертні гази, азот і т. д.); наркотичні, що спричиняють наркотичний вплив і впливають на центральну нервову систему (ацетон, бензин, леткі вуглеводні тощо); сомотичні (миш’як, ртуть, свинець й ін.); канцерогенні речовини, що впливають, як правило, на злоякісні новоутворення — пухлини (циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо). За ступенем впливу на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки: І надзвичайно шкідливі;ІІ високошкідливі; ІІІ помірно шкідливі;ІV малошкідливі. Найбільш поширеними і небезпечними речовинами, що використ у пром.-ті і побуті, є аміак і хлор. Захист працівників від несприятливого впливу хім речовин здійснза доп таких заходів: 1. удоск-ня і розробки нових технол процесів, які виключають використання шкідл хім речовин; 2. застос безперервних технол процесів, автоматичного контролю за технол процесом; 3. заміни шкідл речовин менш; 4. дистанційного управління технол процесами; 5. раціонального планування цехів і обладнання (ізоляції шкід­ливих речовин); 6. контролю за станом повітряного середовища на робочих місцях.

 

 

.

Фактори, які визначають дію ШР на організм людини (стать, вік, індивідуальна чутливість, метеоумови)

Параметри мікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність. Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовити переохолодження організму Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту. При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища. Встановлено, що при температурі повітря понад ЗО °С працездатність людини починає падати. За такої високої температури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплинами з поверхні шкіри.

Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологості зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами.

Вода та солі, котрі виносяться з організму з потом, повинні заміщуватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності сердцево- судинної системи.

Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумової діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15..20 % призводить до смертельного наслідку.

Втрата солі позбавляє кров здатності утримувати воду та викликає порушення діяльності серцево-судинної системи. За високої температури повітря і дефіциті води в організмі посилено витрачаються вуглеводи, жири, руйнуються білки.

У жарких кліматичних умовах рекомендується пити охолоджену питну воду або чай.

Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести до накопичення теплоти в організмі.При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі, спостерігається головний біль, запаморочення, загальна слабкість, спотворення кольорового сприйняття, сухість у роті, нудота, блювання, потовиділення.Спостерігається блідність, посиніння шкіри, зіниці розширені, часом виникаютьь судоми, втрата свідомості.

За зниженої температури, значної рухомості та вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія).

Параметри мікроклімату спричиняють суттєвий вплив на продуктивність праці та на травма



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; просмотров: 465; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.216.182.53 (0.008 с.)