Основні причини виробничого травматизму

ВИРОБНИЧА БЕЗПЕКА

Безпечність виробничого устаткування — це властивість виробничого устаткування відповідати вимогам безпеки праці під час монтажу (демонтажу) і експлуатації в умовах, установлених нормативною документацією

Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування визначені ГОСТ 12.2.003-91. Відповідно до цього нормативного документа безпечність виробничого устаткування забезпечується: правильним вибором принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції; використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування; застосуванням у конструкції засобів захисту; дотриманням ергономічних вимог; включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання устаткування; використанням у конструкції устаткування безпечних та нешкідливих матеріалів.

 

Безпечність виробничого процесу — це властивість виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час проведення його в умовах, установлених нормативною документацією.

У відповідності з ГОСТ 12.3.002-75 безпечність виробничих процесів забезпечується: правильним вибором технологічних процесів, робочих операцій та порядку обслуговування виробничого устаткування; вибором виробничих приміщень чи зовнішніх майданчиків; вибором вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів; вибором виробничого устаткування; розташуванням виробничого устаткування та організацією робочих місць; вибором способів зберігання та транспортування вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва; розподілом функцій між людиною та устаткуванням з метою зменшення важкості праці; професійним відбором та навчанням працівників; застосуванням засобів захисту працівників; включенням вимог безпеки в нормативно-технічну та техноло­гічну документацію.

 

БЕЗПЕКА ПРАЦI ПРИ ВИКОНАННI РОБІТ

Вимоги безпеки праці під час роботи з бортовим каменем

5.2.1. Для захвату, переміщення і укладання бортового каменю повинні застосовуватися різноманітні піднімальні механізми, що обладнані спеціальними захватними кліщами. Роботи по укладцi та розбиранню бортових каменів треба проводити під наглядом майстрА. Навантаження і вивантаження бортових каменів вручну забороняється.

5.2.2. Перенесення бортових каменів робітниками дозволяється тільки одночасно вчотирьох з використанням спеціальних клі-

щів, якщо навантаження на кожного з працюючих не буде перевищувати 50кгс. Переміщення бортового каменю волоком вручну за до-

помогою крюків забороняється.

5.2.3. Бортові камені, що встановлюють на бетонній основі, перед укладанням бетонної суміші повинні бути міцно закріплені цементним розчином.

5.2.4. Осадку бортових каменів трамбуванням дозволяєтся робити за допомогою дерев’яної прокладки, яку утримують на камені, який осаджується, спеціальними кліщами.

5.2.5. При укладанні бортових каменів не можна знаходитися під стрілою крана.

5.2.6. При розбираннi бортового каменю пiд час ремонту дорожнього покриття перед його стропуванням i пiдняттям необхiдно шляхом покачування впевнитися в тому, що бортовий камiнь повністю вивiльнився вiд старого покриття.

Вимоги безпеки праці при розмiтцi проїзної частини

5.4.1. Нанесення ліній безпеки і розділювальних смуг на покриттях проїзної частини автомобільних доріг виконують відповідно до ДСТУ 2587-94 “Розмiтка дорожня. Технiчнi вимоги. Методи контролю. Правила застосування” і “Технических указаний по разметке дорожных покрытий и нанесению рефлектирующих пленок на дорожные знаки и ограждения” (ВСН 172-70 минтрансстроя).

5.4.2. Місце роботи обладнують технічними засобами організації дорожнього руху відповідно до вимог “Iнструкції по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожнiх робіт” ІНУВ 3.2-218-051-95.

5.4.3. Маркiрувальні машини подають до місця виконання робіт тільки при перервах руху транспорту.

5.4.4. Всі фарбувальні роботи, а також зберiгання і приготування лакофарбових матеріалів роблять відповідно до таких правил:

концентрація парiв розчинників, фарбувального пилу та інших компонентів в повітрі робочої зони при розпиленнi лакофарбових матеріалів не повинна перевищувати, мг/м3:

ацетон — 200

бензин — 300

ксилол — 50

уайт-спiрит — 300

матеріали, що застосовуються для забарвлення, повинні доставлятися на місце робіт в закритій тарі в кількості, що не перевищує змінної потреби;

банки з фарбою необхiдно відкривати безпосередньо перед вживанням, не тримати тривалий час відкритими, а по закінченні роботи щільно закривати і здавати на пристосоване для їх зберiгання сховище;

пуста тара повинна зберігатися в спеціально відведеному місці поза робiтничих приміщень;

на кожному бідоні, бутелi або іншiй ємкості треба мати етикетку з вказівкою завода-виготовлювача, найменування продукту, номера, дати випуску і ваги. Якщо матеріал отруйний і вогненебезпечний, це також зазначаєтся на етикетці;

розвантаження і тимчасове (на період виконання робіт) зберiгання фарби і розчинника дозволяєтся не ближче 15 м від місця можливого відкритого вогню (форсунки для випалювання старих ліній, зварювання та ін.), із підвітряної сторони;

приміщення для зберiгання нiтрофарби, ацетону та інших матеріалів для фарбування, а також транспортні пристрої, призначені для їх перевезення на великі відстані, мають бути забезпечені вогнегасниками та ящиками з піском;

робоча тара для нiтрофарби і ацетону повинна бути з алюмінію чи пластмаси.

5.4.5. При нанесенні смуг розмітки термопластиком з використанням маркiрувальних машин треба виконувати такі вимоги:

забороняється знаходитися в безпосередньому наближенні від маркiрувальника, за винятком спеціально виділеного робітника, що стежить за роботою машин;

робiтник, що обслуговує маркiрувальник, зобов’язаний стежити за температурою маси в котлі, користуючись термопарою або градусником і не допускати її перегріву;

при відкриваннi кришки котла, щоб уникнути нещасних випадків, робiтник зобов’язаний користуватися брезентовими рукавицями;

робітник, що працює із маркiрувальником, зобов’язаний стежити за правильною роботою газових пальників, показниками манометра на редукторі газового балона;

під час дощу використовувати газові пальники забороняється;

в разі поміченого витоку газу подачу його в систему негайно припинити;

категорично забороняється заправка горючими матеріалами (бензином і т. п.) при включеному двигуні і запалених пальниках;

під час буксування маркiрувальника забороняється вести підігрів термопластичної маси;

завантажувати в гарячий котел холодний пластичний матеріал необхiдно з великою обережністю, працюючий у цей час повинен знаходитися збоку від котла.

5.4.6. Роботи з використанням нiтрофарб під час нанесення ліній на дорожні покриття виконуються робітниками в комбiнезонах, гумових рукавицях, захисних окулярах і респiраторах. Всі працюючі з фарбою мають бути проiнструктованi про властивості матеріалів і безпечні прийоми праці.

5.4.7. В бригаді, що виконує роботи по фарбуванню смуг розмітки, має бути аптечка для надання першої медичної допомоги.

 

Виробнича безпека при експлуатації будівельних машин та механізмів

Загальні положення

Будівельні машини та інше устаткування повинні мати паспорт, інструкцію по експлуатації і відповідати вимогам ТУ на їх виготовлення, ГОСТ 12.2.011-75“Машины строительные и дорожные. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.2.012-75 “Приспособления по обеспечению безопасного производства работ. Общие требования”. Крім цього, машини повинні мати iнвентарнi номери, за якими вони повинні бути записані в журналах реєстрації і обліку оглядів і ремонтів.

При прийманні будівельних і вантажопідiймальних машин і устаткування, що надходять як нові, необхідно переконатися в наявності сертифікату, що свідчить про безпеку їх використання, який зобов’язаний видати завод-виробник.

Ця вимога стосується також імпортної техніки, причому сертифікат повинен свідчити відповідність цiєї технiки Правилам, діючим в Україні.

Будiвельнi машини з постiйнорозiмкнутим зчепленням повиннi бути обладнанi блокiровкою, яка не дозволить запуск основного двигуна при включенiй передачi i зчепленнi.

Будівельна техніка і спеціальні машини повинні мати забарвлення згідно з РСТ УРСР 1967-86 “Машини, механiзми дорожнi i комунальнi. Кольори покриттiв, сигнальнi знаки i спецiальнi свiтловi сигнали. Технiчнi вимоги”.

Експлуатацію будівельних машин треба здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.033-84 “Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации”.

До управління будівельними машинами на автомобільному шасі допускаються особи, що мають, крім посвідчення машиніста, посвідчення водія.

Кожна машина (піднімальний механізм) повинна бути закріплена за водієм, оператором, кранівником чи машиністом, а складні машини і пристрої — за обслуговуючою їх бригадою. Закріплення машини за робітником оформляють наказом (розпорядженням) по організації. Працювати на незакріплених машинах чи машинах, закріплених за іншими машиністами без спеціального наказу (письмового розпорядження), забороняється.

Виїзд із бази (території) підприємства автомобілів та іншої самохідної будівельної та вантажопідiймальної техніки дозволено при пред’явленнi охороні бази водієм (машиністом) дорожнього листа (наряду), підписаного механіком (майстром).

Охорона бази зобов’язана зафіксувати в спеціальному журналі час виїзду машини, а по поверненні її на базу вiдмiтити час прибуття.

Перед початком роботи необхідно перевірити справність машини. Особливу увагу необхiдно звернути на справність рульового управління і фрикційного зчеплення, гальм, звукового сигналу, освітлення, зчіплювального пристрою, на стан канатів і шлангів гiдросистеми. У разі виявлення несправностей, які неможливо усунути своїми силами, машиніст, не починаючи роботи, зобов’язаний доповісти черговому механікові. Забороняється працювати на несправній машині.

Кріплення на машині чи з’єднання канатів з кільцями, гаками та іншими деталями повинно виконуватися способами, передбаченими в “Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів” ДНАОП 0.00-1.03-93.

Правильність встановлення канатів і надійність їх кріплення машиніст (кранiвник) повинен перевіряти щодня перед початком робіт.

Сточувати канати вантажопідiймальних машин всіх типів (екскаваторів, скреперів, бульдозерів і підйомників), забороняється.

В усіх шпонкових, болтових і клинових з’єднаннях відповідальних частин машин повинна бути виключена можливість їх роз’єднання самочинно. Для причіпних машин також повинна бути виключена можливість самочинного відчеплення їх від буксируючих машин.

Необхідно регулярно перевіряти стан шкiвів механізмів, контролювати і дотримуватися встановленої швидкості їх обертання. Шкiви з вибоїнами і тріщинами забороняється використовувати в роботі.

Рухомі частини машин повинні бути відгороджені в місцях можливого доступу до них людей. Забороняється працювати на машинах із зламаним чи знятим огородженням рухомих частин.

Електричні панелі кранів машин і механізмів повинні бути зачиненi на замок.

Будівельні машини, за винятком машин на гусеничному ходу, і піднімальні механізми з електричним приводом повинні бути заземленими відповідно до вимог СНиП 3.05.06.-85 “Электротехнические устройства”.

Результати періодичних оглядів і перевірки опору пристроїв заземлення повинні бути записані в спеціальний журнал.

Гнучкий електрокабель живлення пересувних машин повинен закріплюватися у струмоприймача на iзоляторі і щодня оглядатися.

На трасі електрокабелю повинні бути виставлені попереджувальні плакати чи знаки. Прокладку (перекладку) кабельної лінії дозволяється здійснювати після її вимкнення вiд мережi живлення.

При необхідності пересування механізмів, призначених для роботи в стаціонарному стані, їх необхiдно зупинити, двигун вимкнути і обезструмити проводи, що підводять електроенергію до електроприводу.

При встановленні, монтажі, демонтажі, ремонті і переміщуванні будівельних машин і піднімальних механізмів треба здійснювати заходи, що попереджують їх перевертання або самочинний рух під дією вітру, власної маси та за іншими причинами.

Забороняється стороннім особам знаходитися в зоні роботи машини.

Забороняється робота на машинах в непередбаченому нормами спецодязі, спевзутті, без відповідних індивідуальних захисних і запобіжних засобів, а також в одязі з кінцями, що вільно звiшуються (шарфи, косинки тощо).

При розробленні, транспортуванні, розвантаженні, плануванні та ущільненні грунту двома і більше самохідними або причіпними машинами, що йдуть одна за одною, відстань між ними повинна бути не менше 20 м при швидкості понад 3 км/год і не менше 10 м при меншій швидкості. При роботі котків, по укладанню асфальтобетону, відстань між ними має бути не менше 5 м.

Перед початком проведення земляних робіт на ділянках з можливим патогенним зараженням грунту (смітник, скотомогильники, цвинтарі тощо) необхiдно отримати дозвіл органів Державного санітарного нагляду.

Будівельно-монтажні роботи в охоронній зоні діючої повітряної лінії електропередачі (на відстані менше 30 м від крайнього проводу) допускається вести під безпосереднім керівництвом інженерно-технічного працівника, відповідального за безпеку виконання робіт, та за наявністю письмового дозволу організації-власника лінії і наряду-допуску, що визначає безпечні умови робіт.

Наряд-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт в охоронній зоні діючої повітряної лінії електропередачі має бути підписаний керівником (головним інженером) будівельно-монтажної організації і особою, відповідальною за безпечний стан електрогосподарства в організації і яка несе відповідальність за виконання необхідних заходів електробезпеки.

Перед початком роботи будівельних машин (стрілових вантажопідiймальних кранів, екскаваторів тощо) в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі (понад 42 В) із неї повинна бути знята напруга.

Відстань між горизонтальними проекціями піднімальної чи висувної частин будівельної машини (включаючи габарит вантажу) в будь-якому її положенні і ближчого проводу, що знаходиться під напругою повітряної лінії електропередачі, повинна бути не менше зазначеної в таблиці.

 

Напруга повітряної лілії, кВ	Найменьша відстань, м
До 1	1,5
Від 1 до 20	2,0
Від 35до 110	4,0
Від 150до 220	5,0
	6,0
Від 500 до 750	9,0
800(постійний струм)	9,0

 

Допускається робота будівельних машин безпосередньо під проводами повітряної лінії електропередачі, що знаходяться під напругою 110 кВ і вище, за умови, що відстань від піднімальної чи висувної частин машини, а також від вантажу, що переміщається нею і знаходиться в будь-якому положенні, до найближчого проводу повинно бути не менше зазначеного в таблиці для відповідної напруги.

Робота стрілових самохідних кранів під контактними проводами міського електротранспорту, що знаходяться під напругою, може здійснюватися при забезпеченні дистанції між стрілою і проводами не менш 1000 мм, для чого має бути встановлений упор, що не дозволить скоротити цю дистанцію при піднiманнi стріли.

Крім цього, стрiловi крани повиннi бути обладнанi iндикаторами, якi сигналiзують про наближення до проводiв на небезпечну відстань.

При проїзді під лінією електропередачі, що знаходиться під напругою, робочі частини машин повинні знаходитися в транспортному положенні, а відстань по вертикалі від нижнього проводу до верхньої частини конструкції не повинна перевищувати зазначених нижче.

Таблиця

Напруга лінії електропередачі, кВ	До 1	1-20	35-110	154-200	330-500
Відстань (по вертикалі), м

Пересування машин поза дорогами під проводами лінії електропередачі, що знаходиться під напругою, необхiдно провадити в місцях найменшого провисання проводів (ближче до опори).

Машиніст вантажопідiймальної машини повинен мати кваліфікаційну групу не нижче II для даного типу машин.

Виконання дрібного ремонту, щоденне технічне обслуговування треба проводити на машині, що знаходиться за межами місць виконання робіт.

У разі змушеної зупинки будівельної машини чи припиненні роботи її як ланки технологічного процесу водій повинен вжити заходiв, щоб своєю машиною не створювати завад процесу виробництва, що триває, а сам повинен або залишатися в кабіні машини, або перейти в безпечне від працюючих машин місце, чи вжити додаткові заходи безпеки, включаючи одягання оранжевого жилету, при змушеному ремонті машини на місці зупинки.

 

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Живлення силових і освітлювальних споживачів будівельних майданчиків передбачається від трансформаторів. Напруга силової мережі 380В, освітлювальної 220В. Необхідно передбачати також напругу до 42 і 12 В для живлення деяких типів електроінструментів і переносних світильників.

Основні причини електротравматизму:

- недотримання правил експлуатації електроустановок;

- доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування;

- використання несправного електроінструменту;

- використання нестандартних та несправних світильників;

- робота з електроустаткуванням без засобів захисту та запобіжних пристосувань;

- дотик до незаземлених корпусів електроустановок, які опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;

 

Основним чинником від якого залежать наслідки ураження людини електричним струмом є – сила струму.

 

Види струму: - змінний;

- постійний.

Дію електричного струму на людину поділяють на наступні види:

- біологічна,

- термічна (теплова),

- електрохімічна (електролітична)

- механічна (динамічна).

Крокова напруга

 

Ураження людини кроковою напругою відбувається тоді, коли людина потрапляє у місце розтікання струму по поверхні землі. Це можливо тоді, коли на землю впав обірваний провідник, що перебуває під напругою, або коли електричний струм через заземлюючі пристрої потрапляє у грунт і розтікається по ньому.

 

Струм, який розтікається по землі радіально, має найбільший потенціал у точці дотику провідника до землі. Зміна потенціалу на поверхні землі від точки замикання відбувається за гіперболічним законом і практично зменшується до нуля на відстані 20 м

Людина, яка опиняється в зоні розтікання струму, знаходиться під напругою, якщо її ноги стоять на точках ґрунту з різними потенціалами. Напругою кроку (кроковою напругою) називається напруга між двома точками електричного кола, що знаходяться одна від одної на відстані кроку (0,8 м) і на яких одночасно стоїть людина. На рис. 3.18 наведено розподіл потенціалів навколо одиночного заземлювача. Напруга кроку визначається як різниця потенціалів між точками 1 та 2, на яких стоять ноги людини:

(3.22)

Оскільки точка 1 знаходиться на відстані від заземлювача, то її потенціал при напівсферичному заземлювачі дорівнює

(3.23)

Точка 2 знаходиться на відстані де а — відстань кроку людини. В такому випадку її потенціал становить

(3.24)

Тоді

(3.25)

Із формули (3.25) та рис. 3.18 видно, що напруга кроку знижується в міру віддалення від точки замикання на землю та при меншій довжині кроку людини.

Хоча при напрузі кроку струм проходить через тіло людини по шляху «нога - нога», який є менш небезпечним за інші, однак відомо немало випадків ураження струмом, які спричинені саме кроковою напругою. Важкість ураження зростає із-за судомних скорочень м'язів ніг, що призводять до падіння людини, при цьому струм проходить по шляху «рука—ноги» через життєво важливі органи. Крім того, зріст людини більший за довжину кроку, що обумовлює більшу різницю потенціалів.

Рис. 3.18. Напруга кроку

 

У випадку обриву проводу лінії електропередач (рис. 3.19, а) забороняється наближатись до місця замикання проводу на землю в радіусі 8 м. Виходити із зони розтікання струму необхідно мілкими кроками, що не перевищують довжини ступні (рис. 3.19, б). Якщо необхідно наблизитись до місця замикання проводу на землю (наприклад для надання допомоги), то для запобігання ураження кроковою напругою необхідно вдягнути діелектричні калоші чи боти.

а б

Рис. 3.19. Вихід із зони замикання обірваного проводу на землю:

а — правильний напрямок виходу; б — сліди від взуття

 

ВИРОБНИЧА БЕЗПЕКА

Безпечність виробничого устаткування — це властивість виробничого устаткування відповідати вимогам безпеки праці під час монтажу (демонтажу) і експлуатації в умовах, установлених нормативною документацією

Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування визначені ГОСТ 12.2.003-91. Відповідно до цього нормативного документа безпечність виробничого устаткування забезпечується: правильним вибором принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції; використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування; застосуванням у конструкції засобів захисту; дотриманням ергономічних вимог; включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання устаткування; використанням у конструкції устаткування безпечних та нешкідливих матеріалів.

 

Безпечність виробничого процесу — це властивість виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час проведення його в умовах, установлених нормативною документацією.

У відповідності з ГОСТ 12.3.002-75 безпечність виробничих процесів забезпечується: правильним вибором технологічних процесів, робочих операцій та порядку обслуговування виробничого устаткування; вибором виробничих приміщень чи зовнішніх майданчиків; вибором вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів; вибором виробничого устаткування; розташуванням виробничого устаткування та організацією робочих місць; вибором способів зберігання та транспортування вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва; розподілом функцій між людиною та устаткуванням з метою зменшення важкості праці; професійним відбором та навчанням працівників; застосуванням засобів захисту працівників; включенням вимог безпеки в нормативно-технічну та техноло­гічну документацію.

 

Основні причини виробничого травматизму

Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологіч­них регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструмен­ту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткуван­ня, механізмів та інструменту не за призначенням.

Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, ін­струменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устатку­вання, недосконалість або відсутність захисного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.

Економічні причини: нерегулярна виплата зарплати; низький заробіток; неритмічність роботи; прагнення до виконання понаднормованої роботи; робота за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.

Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника че­рез надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометрич­них даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі; незадоволен­ня роботою; несприятливий психологічний мікроклімат у колективі.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травма­тизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні.

До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки.

Заходи з виробничої санітарії передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи та засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих чинників. Це створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря; теплоізоляція конструкцій будівлі та технологічного устаткування; заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими; герметизація шкідливих процесів; зниження рівнів шуму та вібрації; встановлення раціонального освітлення; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування.

Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих чинни­ків. До них належать: розроблення та впровадження безпечного устаткування; меха­нізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних присто­сувань, автоматичних блокувальних засобів; правильне та зручне розташування орга­нів керування устаткуванням; впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів.

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалу­зевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агіта­ції і пропаганди з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажо­підіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.

 

Знаки безпеки праці

Безпеку праці на виробництві забезпечують за допомогою знаків безпеки - знаків, якими за допомогою графічних символів, кольорів, світлових або звукових сигналів, словесних або сигналів поданих за допомогою рук, встановлюється заборона щодо вчинення небезпечних дій або дій, що можуть спричинити небезпеку, або дається вказівка щодо здійснення заходів безпеки і захисту здоров'я працівників на робочому місці. Форма і колір знаків безпеки повинні відповідати вимогам «Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників» від 25 листопада 2009 р. Оформлення знаків безпеки повинне відповідати ДСТУ ISO 3864-1:2005 "Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення". Оформлення знаків пожежної безпеки повинне відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір"   Як знаки безпеки використовують 4 види сигналів: - світлові; - звукові; - словесні; - сигнали подані за допомогою рук. Які види сигналів використовуються як знаки безпеки?

Кольори що застосовуються на знаках безпеки Колір безпеки — установлений колір, призначений для привернення уваги працівника до окремих елементів виробничого обладнання і будівельної конструкції, які можуть бути джерелами небезпечних і шкідливих виробничих чинників, а також до засобів пожежогасіння і знаків безпеки. Прийняті наступні кольори безпеки: Колір безпеки Вид знака Зміст знака Червоний ________ Знак заборони дії є небезпечними Знак небезпеки або тривоги стій! Зупинка! Аварійне вимикання! Евакуація! Знак місця зберігання засобів пожежогасіння тут розміщені матеріали і устатковання для пожежогасіння Жовтий або оранжевий ________ попереджувальний знак увага! Обережно! Стій! Синій ________ зобов'язувальний знак особливі вимоги щодо способу дій і поведінки. Необхідність використання засобів індивідуального захисту Зелений ________ Знак першої допомоги, рятувальний знак тут розміщені двері, виходи, приміщення, шляхи пересування, пункти і засоби допомоги відсутність небезпеки повернення до стану норми