Вантажопідiймальнi механізми та допоміжні пристрої

Безпечна експлуатація вантажопідіймальних машин здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01, НПАОП 0.00-1.02, НПАОП 0.00-1.36, НПАОП 0.00-5.03, НПАОП 0.00-5.04, НПАОП 0.00-5.05, НПАОП 0.00-5.06, НПАОП 0.00-5.07, НПАОП 0.00-5.18, НПАОП 0.00-5.19, НПАОП 0.00-5.20, НПАОП 45.25-7.01, ДСТУ 3150.

Загальні вимоги

Улаштування і безпечна експлуатація вантажопідiймальних механізмів і допоміжних пристроїв, включаючи крани-екскаватори, що оснащені гаком або електромагнiтом, вантажозахватні органи, вантажозахватні пристрої, тара для перенесення, і люльки для піднiмання людей, повинні відповідати вимогам “Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів”. ДНАОП 0.00-1.03-93.

Відповідно до пп. 7.41, 7.44 і 7.47, ДНАОП 0.00-1.03-93, наказом по підприємству повинні бути призначені інженерно-технічні працівники, відповідальні за безпечну експлуатацію вантажопідiймальних машин, за утримання вантажопідiймальних машин у справному стані і відповідальні за безпечне проведення робіт по переміщенню вантажів кранами. IТП, відповідальні за безпечне проведення робіт по переміщуванню вантажів, повинні бути призначені в кожному цеху, на кожному будівельному майданчику, ділянці і в кожній робочій зміні.

Відповідно до вимог Правил Держгірпромнагляду власник підприємства зобов’язаний:

- розробити і видати на місця проведення робіт вантажопідiймальними машинами проекти проведення будівельних і монтажних робіт, технологічні карти складування вантажів та інші технологічні регламенти;

- ознайомити під розписку з ПВР і технологічними регламентами кранівників, IТП, стропальників і відповідальних за безпечне виконання робіт кранами;

- забезпечити стропальників випробуваними і промаркованими вантажозахватними пристроями і тарою відповідної вантажопідйомності;

- в кабіні крану, крім інструкції по безпеці праці кранівника, повинен бути вивішений список вантажів, що переміщаються кранами iз зазначенням їх маси і схеми стропування. Кранівникам і стропальникам, обслуговуючим стрілові крани, такий список повинен бути виданий на руки;

- забезпечити можливість випробування обмежувача вантажопідйомності вантажопідiймальних машин точно зваженим вантажем в терміни, встановлені заводом-виготовлювачем чи власником машини;

- опломбувати або закрити на замок двері охоронної панелі баштового крана, а також опломбувати релейний блок обмежувача вантажопідйомності стрілових самохідних кранів;

- забезпечити утримання кранового рейкового шляху у справному стані.

Перед початком роботи машиніст крана зобов’язаний переконатися в справності всіх механізмів і вузлів крана.

При виявленні під час огляду і випробувань крана несправностей, що перешкоджають безпечній роботі, машиніст зобов’язаний, не приступаючи до роботи, усунути несправності, а в разі неможливості зробити це своїми силами, доповісти про несправності особі, відповідальній за утримання вантажопідiймальних машин в справному стані.

Робота вантажопідiймальних машин по піднiманню і переміщенню вантажів повинна вестися відповідно до ПВР і технологічних карт під безпосереднім керівництвом сигнальника за встановленими сигналами.

Піднiмання вантажу, на який відсутня схема стропування, треба проводити в присутності і під керівництвом особи, відповідальної за безпечне ведення робiт по перемiщенню вантажiв кранами.

Пiднiмання вантажу, на який вiдсутня супровідна документацiя iз визначенням його маси, можна вести тiльки пiд керiвництвом осiб, вiдповiдальних за безпечне виконання робiт після встановлення ними маси вантажу.

Визначення маси вантажу шляхом пробного піднiмання його краном заборонено.

При виконаннi робіт по піднiманню і переміщенню вантажів вантажопідiймальними машинами, необхiдно дотримуватися вимог, що викладенi в п. 7.91 і 7.92 “Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів”.

Піднiмання і переміщення вантажів кількома кранами дозволяється в окремих випадках. При цьому робота повинна виконуватися тiльки відповідно до проекту чи технологічної карти, які виключають перевантаження будь-якого з кранів і встановлюють номенклатуру необхідних вантажозахватних пристроїв, схеми стропування, послідовність операцій, положення вантажних канатів тощо під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне переміщення вантажів кранами.

Перед опусканням гака нижче звичайного (при піднiманнi-опусканнi вантажу з траншеї чи котловану) машиніст крана повинен заздалегідь переконатися шляхом опускання незавантаженого гака, що при нижньому положенні гака на барабані залишиться не менше 1,5 витка канату.

При піднiманнi вантажу, близького по масі до гранично допустимого для даного вильоту стріли, необхiдно спочатку підняти вантаж на висоту 100 мм і, лише переконавшись в стійкості крана і справності гальма, продовжувати піднiмання на потрібну висоту.

Машиністові крана забороняється:

- допускати до обв’язки або зачеплення вантажу випадкових осіб, що не мають посвідчення стропальника (зачіплювача), а також застосовувати немарковані вантажозахватні пристрої;

- опускати стрілу з вантажем, якщо це не передбачено технічною характеристикою крана;

- підіймати вантаж, маса якого перевищує вантажопідйомність крана для даного вильоту стріли.

Забороняється горизонтальне підтягування або перекочування вантажу за допомогою механізму піднiмання, якщо при цьому не зберігається прямовисне положення вантажного полiспасту. Заборонено використовувати для цих цілей механізми повороту і пересування крана.

 

Пневмоколісні та гусеничні крани

Стрілові самохідні крани повинні працювати на добре спланованому твердому грунті. Фактичний тиск на грунт не повинен перевищувати допустимого для даного типу грунту. При недостатньо надійних грунтах чи при надмірному їх зволоженні крани повинні працювати на настилі iз залізобетонних плит чи шпал (на сланях).

Не дозволяється встановлення кранів на свіжонасипаному, неутрамбованому грунті, а також на майданчику з уклоном, що перевищує зазначений в паспорті.

При роботі пересувного крана поблизу укосу насипу або виїмки (котловану) необхідно слідкувати за мінімально допустимими відстанями від виносної опори до бровки виїмки, які не можуть перевищувати зазначених в табл.

Таблиця

	Грунт (ненасипний)
Глибина виїмки	піщаний і гравійний	супіщаний	суглинистий	глинистий	лесовий сухий
	Відстань по горизонталі від підошви укосу до найближчої опори, м
	1,50	1,25	1,00	1,00	1,00
	3,00	2,40	2,00	1,50	2,00
	4,00	3,60	3,25	1,75	2,50
	5,00	4,40	4,00	3,00	3,00
	6,00	5,30	4,75	3,50	3,50

 

При встановленні крана на робочому майданчику його необхідно загальмувати ручним гальмом і вжити заходів проти можливого неконтрольованого переміщення під дією вітру чи завдяки уклону місцевості.

При переміщенні піднятого вантажу шляхом пересування стрілового крана маса вантажу не повинна перевищувати зазначену в паспорті для такого випадку. При цьому напрям стріли повинен збігатися з напрямом руху, а вантаж треба підняти на висоту не менше 500 мм над перешкодами, що зустрічаються.

При необхідності використання для стрілового самохідного крана виносних опор його треба встановити на всі виносні опори, і під них мають бути підкладені міцні і стійкi підкладки.

В процесі роботи необхідно перiодично контролювати стан опор і у разі їх ослаблення відновлювати їх упирання в грунт.

Встановлення стрілового самохідного крана треба виконувати таким чином, щоб при роботі відстань між поворотною платформою крана при будь-якому його положенні і будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами була не менше 1000 мм.

Кожного разу, починаючи роботу після введеня в дію крана на новому місці, необхідно переконатися в стійкостi крана, піднявши на висоту 100-200 мм найбільший для даної партії вантаж при відповідному вильотi стріли.

 

Крани щоглові

Для огляду і змащування верхнього вузла кріплення стріли до щогли крана, до неї повинні бути надійно прикріпленi сходи. Необхідно слідкувати, щоб перекладини сходів не були слизькими.

Всі роботи по змащуванню і ремонту блокового вузла на щоглі моторист повинен виконувати в монтажному поясі, пристебнутому страховим фалом за щоглу.

Дерев’яні щогли повинні мати п’ятикратний запас міцностi. При застосуванні щогл з двох чи трьох колод стики останніх необхідно розташовувати врозгін, а колоди єднати між собою скобами і хомутами.

В районі дії щоглового крана повинна бути встановлена захисна зона радіусом не менше 7 м (замiряючи від центру щогли), що має бути позначена сигнальними огорожами по ГОСТ 23407-78 “Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ. Технические условия”.

Забороняється проїзд, прохід і розташування людей в цій зоні під час опускання чи піднiмання вантажу.

Кабіна моториста, обслуговуючого лебідку щоглового крана, повинна бути розташована не ближче 7 м від щогли при висоті піднiмання вантажу до 20 м і не ближче 10 м при висоті піднiмання вантажу понад 20 м. Розміщення кабіни повинно забезпечувати мотористу видимість навантаження матеріалів внизу і розвантаження платформи нагорі.

При піднiманнi (опусканнi) вантажів поблизу фасаду будови, на якому є прорізи чи частини, що виступають, або поблизу зовнішнього риштування, треба зробити суцільну обшивку фасадної стіни чи риштування на всю висоту піднiмання і на ширину, відповідну найбільшим розмірам вантажу, що переміщається.

Для піднiмання дрібноштучних і котючих вантажів повинна використовуватися надійна тара з бортами.

 

Крани малої вантажопідйомності

 

Крани малої вантажопідйомності (до 1 т) треба встановлювати на рамі (підставі), міцно прикріпленої до конструкції споруди.

Закріплення крана необхiдно перевіряти на початку кожної зміни і перед роботою крана на кожній новій стоянці.

Після закріплення крана на новій стоянці треба виконати спробний підйом вантажу, відповідного граничній вантажопідйомності даного крана, на граничному вильоті стріли з поворотом на 360^о.